Постанова № 59232378, 07.07.2016, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 липня 2016 року № 810/711/16

Київський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Лапія С.М.,

при секретарі Феленюк О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за адміністративним позовом ТОВ "Вишневе будівництво та інжиніринг" до Києво-Святошинської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Вишневе будівництво та інжиніринг" з позовом до Києво-Святошинської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 26.11.1015 №0003752201 та №0003762201.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що оскаржувані рішення прийнято без врахування фактичних обставин справи та з порушенням закону, а результати документальної позапланової виїзної перевірки, оформлені Актом від 04.11.2015 №360/10-33-22-05/38098084 (далі Акт перевірки), є необєктивними, необґрунтованими та не містять доказів щодо порушення Товариством вимог податкового законодавства.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві, просив позов задовольнити.

Представник відповідача позовних вимог не визнав з підстав, викладених у письмових запереченнях проти позову, просив відмовити у його задоволенні.

Заслухавши доводи та пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню у звязку з наступним.

ТОВ «Вишневе будівництво та інжиніринг» є юридичною особою, як платник податків перебуває на обліку в Києво-Святошинській ОДПІ ГУ ДФС у Київській області. Товариство також зареєстроване як платник податку на додану вартість.

Основними видами діяльності позивача є: підготовчі роботи на будівельному майданчику; інші будівельно-монтажні роботи; покрівельні роботи; діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах; організація будівництва будівель (основний); будівництво житлових і нежитлових будівель.

Посадовими особами ДПІ у Києво-Святошинському районі ГУ ДФС у Київській області, яку реорганізовано у Києво-Святошинську ОДПІ ГУ ДФС у Київській області, проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Вишневе будівництво та інжиніринг» з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з контрагентами: ТОВ «Будівельно-фінансова компанія «Партнер», ТОВ «Екобуд Ресурс», ТОВ «Атласєвробуд», ТОВ «Техноніколь-Центр» і ТОВ «Телекомунікаційні Технологи».

За результатами перевірки складено Акт від 04.11.2015 №360/10-33-22-05/38098084, згідно висновків якого встановлено порушення ТОВ «Вишневе будівництво та інжиніринг» вимог податкового законодавства, а саме:

- п.п. 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198, п.п. 200.1, 200.2 ст. 200 ПК України, в результаті чого занижено податкове зобовязання з податку на додану вартість на загальну суму 1 010 198 грн., у т.ч. по періодах: за грудень 2014 року на суму 500 759 грн., за січень 2015 року на суму 392 437 грн., за лютий 2015 року на суму 117 002 грн.,

- пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139, п. 138.1, пп. 138.5.1 п. 138.5 ст. 138 ПК України, що призвело до заниження податку на прибуток за 2014 рік на загальну суму 450 683 грн.

На підставі висновків Акту перевірки відповідачем винесено податкові повідомлення-рішення від 26.11.2015:

- № НОМЕР_1 про нарахування грошового зобовязання з податку на додану вартість у розмірі 1 515 297 грн., з яких за основним платежем 1 010 198 грн., та 505 099 грн. штрафних санкцій,

- № НОМЕР_2 про нарахування грошового зобовязання з податку на прибуток у розмірі 676 024 грн., з яких за основним платежем 450 683 грн., та 225 341 грн. - штрафних санкцій.

За наслідками адміністративного оскарження висновки Акту перевірки та прийняті на їх підставі податкові повідомлення-рішення залишено без змін.

Вважаючи, що дані податкові повідомлення-рішення є протиправними, ТОВ «Вишневе будівництво та інжиніринг» звернулось до суду з позовом про їх оскарження.

Зі змісту Акту перевірки, письмових заперечень відповідача проти позову та пояснень його представника в ході розгляду справи слідує, що висновки про порушення позивачем вимог податкового законодавства ґрунтуються на тому, що в ході перевірки не підтверджено реальність здійснення господарських операцій ТОВ «Вишневе будівництво та інжиніринг» з його контрагентами.

Проте, суд, дослідивши матеріали справи, вважає такий висновок податкового органу необґрунтованим у звязку з наступним.

Так, щодо нарахування грошового зобовязання з ПДВ податковим повідомленням-рішенням від 26.11.2015 № НОМЕР_1 суд зазначає наступне.

Сума основного платежу за цим податковим повідомленням-рішенням розрахована на підставі відомостей, зазначених в п. 3 Акту перевірки, в якому вказується про порушення позивачем п.п. 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198, п.п. 200.1, 200.2 ст. 200 ПК України, в редакції, що діяла на час виникнення правовідносин, що призвело до заниження суми ПДВ, яка підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету (р. 25 Декларації), на загальну суму 1 010 198 грн.

Сума штрафних (фінансових) санкцій розрахована відповідно до п. 123.1 ст. 123 ПК України у розмірі 50% від суми визначеного податкового зобовязання та склала 505 099 грн.

Підставою для нарахування грошового зобовязання з ПДВ за основним платежем стали відомості щодо взаємовідносин позивача із ТОВ «ЕКОБУД РЕСУРС» і ТОВ «БУДІВЕЛЬНО-ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ПАРТНЕР».

Так, в Акті перевірки зазначається, що позивачем надано до перевірки документи договір підряду № 1.1-1 від 21.05.2014, акт приймання виконаних будівельних робіт, довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (КБ-3), відомість ресурсів до акту виконаних робіт, акт прийому-передачі матеріалів замовника, звіт про використання матеріалів замовника, податкові накладні та платіжні доручення.

Згідно умов зазначеного договору підряду ТОВ «ЕКОБУД РЕСУРС» (Підрядник), зобовязується за завданням ТОВ «Вишневе будівництво та інжиніринг» (Замовника) виконати будівельно-монтажні роботи Секції А-1 на обєкті «Будівництво мікрорайону житлових будинків з громадськими приміщеннями по вул. Ватутіна, м. Вишневе Києво-Святошинського району Київської області. Перша черга будівництва житлових будинків з вбудовано-прибудованими приміщеннями громадського призначення, код 003/14», а замовник зобовязується прийняти виконані належним чином роботи й оплатити їхню вартість.

За результатами виконання договору підряду ТОВ «ЕКОБУД РЕСУРС» у періодах, що перевірялися, оформлено на користь позивача акти виконаних робіт на загальну суму 597 992,71 грн., у т.ч. ПДВ 99 665,45 грн.

Також на виконання даного договору ТОВ «ЕКОБУД РЕСУРС» оформлено на користь позивача податкові накладні на загальну суму 597 992,71 грн., у т. ч. ПДВ 99 665,45 грн.

Суми ПДВ по відповідним податковим накладним включені до складу податкового кредиту за грудень 2014 року, відображені у реєстрі отриманих податкових накладних за грудень 2014 року, які відповідають даним Додатку 5 до податкової декларації з ПДВ та даним декларації з ПДВ за грудень 2014 року.

Розрахунки між сторонами договору проводились у безготівковій формі згідно платіжного доручення № 2688 від 24.12.2014 на загальну суму 89 698,91 грн., у т.ч. ПДВ 14 949,82 гривень.

Будь-яких зауважень до наданих позивачем документів Акт перевірки не містить.

В Акті перевірки також зазначається, що згідно АС «Податковий блок» ТОВ «ЕКОБУД РЕСУРС» є зареєстрованим платником податків за основним місцем обліку ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС в м. Києві.

Також в Акті перевірки вказується, що до перевірки не надано ліцензії Державної архітектурно-будівельної інспекції України по ТОВ «ЕКОБУД РЕСУРС».

Висновок про порушення Позивачем норм податкового законодавства у грудні 2014 року обґрунтовується виключно отриманою від Західної ОДПІ м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області узагальненою податковою інформацією від 07.05.2015 №2684/7/20-33-22-04, складеною з причини неможливості проведення документальної позапланової виїзної перевірки у звязку із відсутністю за місцезнаходженням ТОВ «Олівія Інвест», яке у грудні 2014 року було постачальником ТОВ «ЕКОБУД РЕСУРС».

В Акті перевірки стверджується про неможливість здійснення ТОВ «Олівія Інвест» господарської діяльності з постачання товарів, здійснення робіт та послуг, оскільки у податкового органу відсутні відомості про майно, складські приміщення, виробничі потужності, а також не надані документи стосовно придбання товарів тощо.

Враховуючи викладені в Акті перевірки відомості, отримані із узагальненої податкової інформації, та посилаючись на норми Закону України «Про бухгалтерський облік», Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затверджене наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, позицію Вищого адміністративного суду України, зазначену в листі від 02.06.2011 № 742/11/13-11, та норми ПК України, в Акті перевірки стверджується про встановлення факту укладання ТОВ «ЕКОБУД РЕСУРС» цивільно-правових відносин та проведення безтоварних операцій, спрямованих на надання податкової вигоди для третіх осіб з метою штучного формування податкового кредиту.

На підставі викладеного податковий орган дійшов висновку про безпідставне включення ТОВ «Вишневе будівництво та інжиніринг» до складу податкового кредиту за грудень 2014 року сум податку згідно податкових накладних, виданих ТОВ «ЕКОБУД РЕСУРС» на загальну суму 99 665 грн.

Проте, суд вважає такий висновок податкового органу необґрунтованим у звязку з наступним.

Як пояснив позивач, потреба у виконанні будівельно-монтажних робіт секції А-1 обумовлена необхідністю виконання робіт на обєкті «Будівництво мікрорайону житлових будинків з громадськими приміщеннями по вул. Ватутіна, м. Вишневе, Києво-Святошинського району, Київської області.

Перша черга будівництва житлових будинків з вбудовано-прибудованими приміщеннями громадського призначення» згідно Договору генерального підряду на будівництво № ГП003-03-2014 від 03.03.2014, укладеного між позивачем (Генпідрядник) та ТОВ «АКВАРЕЛІ ДЕВЕЛОПМЕНТ ХОЛДІНГ», код СДРПОУ 37571448 (Замовник).

Для виконання передбачених вказаним договором генерального підряду робіт позивачем було залучено субпідрядника ТОВ «ЕКОБУД РЕСУРС», яке має чинну ліцензію на здійснення господарської діяльності, повязаної із створенням обєктів архітектури, серії АЕ № 289618, видану Державною архітектурно-будівельною інспекцією України 07.03.2014, що спростовує твердження в Акті перевірки про відсутність такої ліцензії. Крім того, копія даної ліцензії додавалась до заперечень на Акт перевірки, що не заперечувалось відповідачем та підтверджується матеріалами справи.

Згідно наявної в матеріалах справи копії витягу з ЄДРПОУ від 27.05.2014 основним видом діяльності ТОВ «ЕКОБУД РЕСУРС» за КВЕД-2010 є 41.20 «Будівництво житлових і нежитлових будівель».

Тобто, до виконання будівельних робіт позивачем було залучено організацію, яка має відповідну ліцензію та спеціалізується на їх виконанні.

Також для виконання будівельних робіт позивачем у контрагентів-постачальників придбавались необхідні будівельні матеріали, що підтверджується видатковими накладними, копії яких на підтвердження реальності здійснення господарських операцій також надавались у складі додатків до Заперечень до Акта перевірки.

Як встановлено судом, виконання робіт у грудні 2014 року за договором підряду, укладеним із ТОВ «ЕКОБУД РЕСУРС», оформлювалось відповідними документами, а саме довідкою про вартість виконаних будівельних робіт від 31.12.2014, актом виконаних робіт №4 від 31.12.2014 та відомістю ресурсів до нього, а також актом прийому-передачі матеріалів замовника та звітом про їх використання від 31.12.2014. Зазначені документи у повному обсязі було надано до перевірки.

Наведені в Акті перевірки зауваження щодо невідповідності використовуваних форм документів типовим формам «КБ-2, КБ-2в» суд вважає необґрунтованими, оскільки будівництво обєкту здійснювалось без залучення державних коштів, а отже, сторони були вправі самостійно визначати форму і зміст зазначених документів, дотримуючись при цьому вимог законодавства.

Як встановлено судом, у подальшому виконані роботи в повному обсязі передавались замовнику будівництва, про що свідчать підписані між позивачем і ТОВ «АКВАРЕЛІ ДЕВЕЛОПМЕНТ ХОЛДІНГ» довідка про вартість виконаних будівельних робіт за січень 2015 року, акт приймання виконаних робіт № 17 та відомість ресурсів до нього від 31.01.2015, а також акт до списання використаних матеріалів від 31.01.2015.

Про реальність будівництва секції А-1 обєкту «Будівництво мікрорайону житлових будинків з громадськими приміщеннями по вул. Ватутіна, м. Вишневе Києво- Святошинського району Київської області. Перша черга будівництва житлових будинків з вбудовано-прибудованими приміщеннями громадського призначення» свідчать фотографії збудованого житлового будинку, які додавались позивачем до Заперечень до Акту перевірки та містяться в матеріалах справи.

Крім того, зазначений обєкт будівництва на час проведення перевірки вже було прийнято в експлуатацію, про що свідчить отримана забудовником Декларація про готовність обєкта до експлуатації, зареєстрована Департаментом ДАБІ у Київській області 14.04.2015 за № КС 143151040327.

Зазначені обставини підтверджують, що надані позивачем до перевірки та у складі додатків до Заперечень до Акту перевірки документи у повному обсязі підтверджують реальне здійснення будівельних робіт, відповідно, спростовують висновки Акту перевірки щодо безтоварності операцій між позивачем і ТОВ «ЕКОБУД РЕСУРС».

Щодо господарських взаємовідносин між ТОВ «Вишневе будівництво та інжиніринг» і ТОВ «БУДІВЕЛЬНО-ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ПАРТНЕР» за період з 01.12.2014 по 28.02.2015, суд зазначає наступне.

Так, в Акті перевірки зазначається, що позивачем надано до перевірки договори підряду № 1-15-02/13 від 15.02.2013, № 7.3-1 від 01.03.2013, № 8.2-8.3/1 від 15.04.2014 та №1-3- 12/14 від 09.12.2014, акти приймання виконаних будівельних робіт, відомості ресурсів до актів виконаних робіт, акти прийому-передачі матеріалів замовника, звіти про використання матеріалів замовника, податкові накладні та платіжні доручення.

Згідно умов договорів підряду ТОВ «БУДІВЕЛЬНО-ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ПАРТНЕР» (підрядник) відповідно до ліцензії № 596947 серії АВ, виданої Державною архітектурно-будівельною інспекцією України у м. Києві 13.12.2011, зобовязується за завданням ТОВ «Вишневе будівництво та інжиніринг» (замовник) виконати:

а) згідно договорів № 1-15-02/13 від 15.02.2013, № 7.3-1 від 01.03.2013 та №8.2-8.3/1 від 15.04.2014 загально-будівельні роботи на обєктах «Будівництво мікрорайону житлових будинків і громадських будівель по вул. Святошинській, вул. Лесі Українки, м. Вишневе» - шоста, сьома та восьма черги будівництва,

б) згідно договору № 1-3-12/14 від 09.12.2014 - роботи відповідно до виданих КП «Вишнівськводоканал» Технічних умов на підключення житлово-офісного комплексу до комунальних мереж водопроводу та каналізації міста Вишневе, Київської області від 18.07.2012, а саме: «Реконструкція КНС № 1 в м. Вишневе, Києво-Святошинського району, Київської області: заміна насосного обладнання більшої продуктивності, всіх трубопроводів та запірної арматури, решітки грабельної», а замовник зобовязується прийняти виконані належним чином роботи й оплатити їхню вартість.

За результатами виконання зазначених договорів підряду ТОВ «БУДІВЕЛЬНО- ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ПАРТНЕР» у грудні 2014 року лютому 2015 року, оформлено на користь ТОВ «Вишневе будівництво та інжиніринг» акти виконаних робіт на загальну суму 5 463 203,28 грн., у т. ч. ПДВ 910 533,88 грн.

У Акті перевірки також зазначається, що акти виконаних робіт не відповідають затвердженим типовим формам «КБ-2, КБ-2в».

У звязку із виконанням вказаних договорів ТОВ «БУДІВЕЛЬНО-ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ПАРТНЕР» оформлено на користь ТОВ «Вишневе будівництво та інжиніринг» податкові накладні на загальну суму 5 463 203,28 грн., у т. ч. ПДВ 910 533,88 грн.

Суми ПДВ за цими податковими накладними включені до складу податкового кредиту відповідних періодів, відображені у реєстрі отриманих податкових накладних відповідних періодів, які відповідають даним Додатку 5 до податкової декларації з ПДВ та даним декларацій з ПДВ за грудень 2014 року та січень, лютий 2015 року.

Розрахунки між сторонами проводились у безготівковій формі згідно платіжних доручень на загальну суму 4 943 217,79 грн., у т. ч. ПДВ 823 869,63 грн.

Будь-яких зауважень до наданих позивачем документів Акт перевірки не містить.

В Акті перевірки зазначається, що згідно АС «Податковий блок» ТОВ «БУДІВЕЛЬНО-ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ПАРТНЕР» є зареєстрованим платником податків за основним місцем обліку ДПІ в Оболонському районі ГУ ДФС в м. Києві.

Також в Акті перевірки вказується, що до перевірки не надано ліцензії Державної архітектурно-будівельної інспекції України по ТОВ «БУДІВЕЛЬНО-ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ПАРТНЕР».

Висновок про порушення позивачем норм податкового законодавства обґрунтовано тим, що згідно даних АС «Податковий блок» у періодах, які перевірялися, постачальниками ТОВ «БУДІВЕЛЬНО-ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ПАРТНЕР» були інші юридичні особи, а саме:

- ТОВ «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «АВРА МОНОЛІТ» - у грудні 2014 року;

- ТОВ «СПЕЦБУД-МОДЕРНІЗАЦІЯ» - у січні та лютому 2015 року;

- ТОВ «ЕНКОД КОНСТРАКШН» - у січні 2015 року.

Щодо ТОВ «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «АВРА МОНОЛІТ» в Акті перевірки вказується про скасування свідоцтва платника ПДВ даного підприємства 30.12.2014, неподання звітності за 2014 та 2015 роки, а також, що на користь зазначеного товариства в грудні 2014 року задекларовано податкові зобовязання підприємством ТОВ «ФРУТ ЛАЙТ», основним видом діяльності якого є оптова торгівля овочами та фруктами.

Стосовно ТОВ «СПЕЦБУД-МОДЕРНІЗАЦІЯ» і ТОВ «ЕНКОД КОНСТРАКШН» зазначається, що вони здійснюють обрив ланцюгу постачання товару, придбаваючи побутові електротовари та запчастини до них, вироби з металу, ароматизатори, автотовари, скраплений газ та інше.

На підставі викладеного та посилаючись на норми Закону України «Про бухгалтерський облік», Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затверджене наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, позицію Вищого адміністративного суду України, зазначену в листі від 02.06.2011 №742/11/13-11, та норми ПК України, в Акті перевірки стверджується про встановлення факту укладання ТОВ «БУДІВЕЛЬНО-ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ПАРТНЕР» цивільно-правових відносин та проведення безтоварних операцій, спрямованих на надання податкової вигоди для третіх осіб з метою штучного формування податкового кредиту.

Так, відповідач стверджує про те, що ТОВ «Вишневе будівництво та інжиніринг» безпідставно включено до складу податкового кредиту за грудень 2014 року, січень та лютий 2015 року податкові накладні, видані ТОВ «БУДІВЕЛЬНО-ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ПАРТНЕР» на загальну суму ПДВ 910 533 грн.

Проте, суд вважає такий висновок податкового органу необґрунтованим у звязку з наступним.

Як пояснив позивач, потреба у виконанні загально-будівельних робіт на обєктах, зазначених у договорах, укладених з ТОВ «БУДІВЕЛЬНО-ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ПАРТНЕР», зумовлена тим, що відповідно до укладених ТОВ «Вишневе будівництво та інжиніринг» (Генпідрядник) із ТОВ «ВИШНЕВЕМІСЬКРЕКОНСТРУКЦІЯ» (Замовник) договорів генерального підряду на будівництво він є генеральним підрядником щодо виконання робіт:

- за договорами № ГП014-02-2013 від 14.02.2013, № ГП020-02-2013 від 20.02.2013 та № ГП002-12-2013 від 02.12.2013 з будівництва шостої, сьомої та восьмої черг будівництва мікрорайону житлових будинків і громадських будівель по вул. Святошинській, вул. Лесі Українки у м. Вишневому Києво-Святошинського району Київської області,

- за договором № 1-2-12/14 від 09.12.2014 з виконання робіт відповідно до виданих КП «Вишнівськводоканал» Технічних умов на підключення житлово-офісного комплексу до комунальних мереж водопроводу та каналізації міста Вишневе, Київської області від 18.07.2012.

Для виконання передбачених вказаними договорами підряду робіт позивачем було залучено субпідрядника ТОВ «БУДІВЕЛЬНО-ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ПАРТНЕР», яке мало чинну ліцензію на здійснення господарської діяльності у будівництві, повязаної із створенням обєктів архітектури, № 596947 серії АВ, видану Державною архітектурно-будівельною інспекцією України у м. Києві 13.12.2011, що спростовує твердження в Акті перевірки про відсутність такої ліцензії. Крім того, копія даної ліцензії додавалась до заперечень на Акт перевірки, що не заперечувалось відповідачем та підтверджується матеріалами справи.

Згідно наявної копії довідки з ЄДРПОУ серії АА № 630667 від 11.05.2007 основним видом діяльності ТОВ «БУДІВЕЛЬНО-ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ПАРТНЕР» за КВЕД є 41.20 «Будівництво житлових і нежитлових будівель».

Також ТОВ «БУДІВЕЛЬНО-ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ПАРТНЕР» має дозвіл №1365.12.32 від 01.06.2012, виданий Територіальним управлінням Держгірпромнагляду на виконання робіт підвищеної небезпеки, який чинний до 01.06.2017.

Тобто, до виконання будівельних робіт позивачем було залучено організацію, яка мала відповідну ліцензію та спеціалізувалась на їх виконанні.

Для виконання будівельних робіт позивачем у контрагентів-постачальників придбавались необхідні будівельні матеріали, що підтверджується видатковими накладними, копії яких на підтвердження реальності здійснення господарських операцій додавались до Заперечень до Акта перевірки.

Виконання робіт за договорами підряду із ТОВ «БУДІВЕЛЬНО-ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ПАРТНЕР» оформлювалось належними документами, а саме довідками про вартість виконаних будівельних робіт та актами виконаних робіт до яких додавались відомості ресурсів, акти прийому-передачі матеріалів замовника та звіти про їх використання. Зазначені документи у повному обсязі було надано до перевірки.

Наведене в Акті перевірки зауваження щодо невідповідності використовуваних форм документів типовим формам «КБ-2, КБ-2в» суд вважає необґрунтованим, оскільки будівництво обєктів здійснювалось без залучення державних коштів, а отже, сторони були вправі самостійно визначати форму і зміст зазначених документів, дотримуючись при цьому вимог законодавства.

Як встановлено судом, у подальшому виконані роботи в повному обсязі передавались замовнику будівництва, про що свідчать наступні документи, підписані між ТОВ «Вишневе будівництво та інжиніринг» і ТОВ «ВИШНЕВЕМІСЬКРЕКОНСТРУКЦІЯ»:

а) за договором № ГП014-02-2013 від 14.02.2013 довідка про вартість виконаних будівельних робіт за січень 2015 року, акт приймання виконаних робіт № 58, відомість ресурсів до нього від 31.01.2015 та акт до списання матеріалів від 31.01.2015;

б) за договором № ГП020-02-2013 від 20.02.2013 довідка про вартість виконаних будівельних робіт за грудень 2014 року, акти приймання виконаних робіт № 90 95 та відомості ресурсів до них від 31.12.2014; довідка про вартість виконаних будівельних робіт за січень 2015 року, акти приймання виконаних робіт № 99 101, відомості ресурсів та акти списання використаних матеріалів до них від 31.01.2015; довідка про вартість виконаних будівельних робіт за лютий 2015 року, акт приймання виконаних робіт № 109, відомість ресурсів та акт списання використаних матеріалів до нього від 28.02.2015;

в) за договором № ГП002-12-2013 від 02.12.2013 довідка про вартість виконаних будівельних робіт за січень 2015 року, акти приймання виконаних робіт № 3 4, відомості ресурсів та акти списання використаних матеріалів до них від 30.01.2015;

г) за договором № 1-2-12/14 від 09.12.2014 довідка про вартість виконаних будівельних робіт за січень 2015 року, акт приймання виконаних робіт № 1/01 та підсумкова відомість ресурсів до нього від 16.01.2015.

Факт реальності будівництва шостої, сьомої та восьмої черг будівництва мікрорайону житлових будинків і громадських будівель по вул. Святошинській, вул. Лесі Українки у м. Вишневому Києво-Святошинського району Київської області також підтверджується їх фотографіями, які додавались позивачем до Заперечень до Акту перевірки та містяться в матеріалах справи.

Крім того, суд приймає до уваги те, що зазначені обєкти будівництва на даний день прийнято в експлуатацію, про що свідчать отримані забудовником декларація про готовність обєкта до експлуатації щодо обєкта «Будівництво мікрорайону житлових будинків і громадських будівель по вулиці Святошинській, вулиці Лесі Українки, місто Вишневе, Києво-Святошинського району, Київської області. Шоста черга будівництва житлового будинку», зареєстрованої Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області 28.02.2014 за № КС 143140590735; декларація про готовність обєкта до експлуатації щодо обєкту «Будівництво мікрорайону житлових будинків і громадських будівель по вулиці Святошинській, вулиці Л. Українки, місто Вишневе, Києво-Святошинського району, Київської області. Сьома черга будівництва пятисекційного житлового будинку», зареєстрованої Департаментом ДАБІ у Київській області 13.05.2015 за № КС 143151330048; сертифікат про готовність до експлуатації закінченого будівництвом обєкту «Будівництво мікрорайону житлових будинків та громадських будівель по вул. Святошинській, вул. Л. Українки, м. Вишневе Києво-Святошинського району Київської області. Восьма черга будівництва» серії ІУ №165150340111, виданий Державною архітектурно-будівельною інспекцією 03.02.2015.

Як встановлено судом, зазначені обставини та докази на їх підтвердження були в повному обсязі надані позивачем у складі додатків до Заперечень до Акту перевірки і вказують на реальне здійснення будівельних робіт, тому у своїй сукупності спростовують висновки Акту перевірки щодо безтоварності операцій між позивачем і ТОВ «БУДІВЕЛЬНО-ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ПАРТНЕР».

Враховуючи викладене, суд вважає, що висновки Акту перевірки про те, що ТОВ «Вишневе будівництво та інжиніринг» безпідставно включено до складу податкового кредиту за грудень 2014 року, січень та лютий 2015 року податкові накладні, виписані ТОВ «БУДІВЕЛЬНО-ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ПАРТНЕР» на загальну суму ПДВ 910 533 грн., є безпідставними та необґрунтованими.

Щодо нарахування грошового зобовязання з податку на прибуток за податковим повідомленням-рішенням від 26.11.2015 № НОМЕР_2, суд зазначає наступне.

Сума основного платежу за цим податковим повідомленням-рішенням розрахована на підставі відомостей, зазначених в п. 3.1 Акту перевірки, в якому вказується про порушення позивачем пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139, п. 138.5.1 п. 138.5 ст. 138 ПК України, в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 450 683 грн.

Сума штрафних (фінансових) санкцій розрахована відповідно до п. 123.1 ст. 123 ПК України у розмірі 50% від суми визначеного податкового зобовязання та склала 225 341 грн.

Доводи щодо порушень позивачем норм ПК України щодо нарахування та сплати податку на прибуток за основним платежем під час взаємовідносини із ТОВ «ЕКОБУД РЕСУРС» та ТОВ «БУДІВЕЛЬНО-ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ПАРТНЕР» у перевіряємих періодах ґрунтуються на обставинах викладених в п. 3 Акту перевірки.

Висновки про порушення позивачем вимог закону під час нарахування та сплати ПДВ у Акті перевірки обґрунтовуються тим, що первинні документи укладені даним платником із вказаними контрагентами-постачальниками, складені всупереч вимогам діючого законодавства України, у звязку з чим немає можливості підтвердити факт здійснення господарських операцій та немає підстав для включення позивачем до складу валових витрат вартості придбання товарів від таких контрагентів-постачальників.

Так, в Акті перевірки стверджується, що позивачем завищено витрати на загальну суму 2 503 795 грн. за 2014 рік, що призвело до заниження податку на прибуток на загальну суму 450 683 грн.

Оскільки висновок про наявність такого порушення ґрунтується на відомостях Акту перевірки щодо нарахування та сплати ПДВ, суд не погоджується із висновками Акту перевірки щодо заниження у 2014 році витрат та, як наслідок, заниження суми податку на прибуток, виходячи із доводів, наведених щодо необґрунтованості висновків Акту перевірки в частині порушень під час нарахування і сплати позивачем зобовязань з ПДВ.

Отже, висновки про порушення позивачем норм чинного законодавства щодо нарахування та сплати податку на додану вартість і податку на прибуток є необґрунтованими.

Крім того, щодо нарахування грошового зобовязання з ПДВ та податку на прибуток за штрафними (фінансовими) санкціями ДПІ у Києво-Святошинському районі в частині суми штрафу у розмірі 50%, суд вважає необґрунтованим у звязку з наступним.

Відповідно до п. 123.1 ст. 123 ПК України самостійне визначення контролюючим органом суми податкового зобовязання згідно даних перевірок діяльності платника податків, що свідчать про заниження його податкових зобовязань, заявлених у податкових деклараціях (пп. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 ПК України), тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25% суми визначеного податкового зобовязання.

Цим же пунктом ст. 123 ПК України передбачено, що повторне протягом 1095 днів визначення контролюючим органом суми податкового зобовязання з цього податку, тягне за собою накладення на платника податків штрафу у розмірі 50% суми нарахованого податкового зобовязання.

Доданий до податкового повідомлення-рішення розрахунок штрафних (фінансових) санкцій та заперечення відповідача проти позову не містить відомостей про те, на якій підставі на позивача накладено штраф саме у розмірі 50% суми нарахованого податкового зобовязання.

Згідно Інформаційного листа Вищого адміністративного суду України від 20.07.2010 року №1112/11/13-10 «Проблемні питання застосування законодавства у справах за участю органів державної податкової служби» щодо принципу персональної податкової відповідальності в спорах про податок на додану вартість та принципу добросовісності платника податків, якими визначено, що сама по собі несплата податку продавцем (серед іншого й внаслідок ухилення від сплати) у разі фактичного здійснення господарської операції не впливає на формування податкового кредиту покупцем та суму бюджетного відшкодування. Відповідальна за сплату податку на додану вартість особа, що формує дані податкового обліку з цього податку, а не контрагент такої особи.

У разі, якщо на час здійснення господарської операції, за якою податковий орган не визнає обґрунтованим віднесення платником податку до податкового кредиту податку на додану вартість, контрагент був включений до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також мав свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість, платник податку не може нести відповідальність ні за несплату податків контрагентом, ні за можливу недостовірність відомостей про нього, наведених у зазначеному реєстрі.

Якщо дії платника податку свідчать про його добросовісність, а вчинені ним господарські операції реальні та відповідають дійсному економічному змісту, для підтвердження права на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування достатньо наявності належним чином оформлених документів, зокрема, податкових накладних. Не будуть підставою для відмови у праві на податковий кредит та бюджетне відшкодування з податку на додану вартість порушення податкової дисципліни з боку його контрагентів, припинення чи анулювання статусу платника податку на додану вартість, припинення юридичної особи.

Отже, взаємовідносини ТОВ «Вишневе будівництво та інжиніринг» із вказаними контрагентами здійснювались правомірно, оскільки здійснення таких господарських операцій підтверджено укладеними договорами, податковими та видатковими накладними, розрахунковими документами, тому позивачем виконано передбачені законом вимоги для підтвердження права на отримання податкового кредиту.

Як зазначено вище, висновки про порушення позивачем вимог закону ґрунтуються виключно на відомостях про порушення, на думку податкового органу, його контрагентами та їх постачальниками вимог податкового законодавства і відсутністю у них можливості здійснювати господарську діяльність з реалізації послуг, придбання яких було предметом зазначених господарських взаємовідносин.

Однак, відсутність матеріальних ресурсів у контрагента не може слугувати беззаперечною підставою для висновків щодо фактичного нездійснення господарської операції, та, як наслідок, завищення податкового кредиту та валових витрат, оскільки з характеру операцій слідує можливість її здійснення без залучення значної кількості як трудових, так і матеріальних ресурсів, а законодавчо не визначено обовязку платника податків підприємству перевіряти наявність таких ресурсів у контрагента і формувати податковий кредит лише за їх наявності.

Крім того, відповідачем не надано суду доказів визнання недійними вказаних правочинів між позивачем і його контрагентами.

Суд зазначає, що факт придбання позивачем послуг і використання їх у власній господарській діяльності підтверджується документально, господарські операції належним чином відображені у бухгалтерському та податковому обліку позивача та його податковій звітності, що дає платнику податків всі правові підстави для формування податкової звітності.

Вирішуючи даний спір, судом також враховується позиція Верховного Суду України, викладена у постанові від 01.12.2015 у справі №826/15034/14, про те, що статус фіктивного, нелегального підприємства несумісний з легальною підприємницькою діяльністю. Господарські операції таких підприємств не можуть бути легалізовані навіть за формального підтвердження документами бухгалтерського обліку. При розгляді конкретної справи суди такі доводи органу влади мають перевіряти та оцінювати.

Так, податкова звітність формується на підставі первинних бухгалтерських документів, одним з обов'язкових реквізитів яких є особистий підпис уповноваженої особи, яка підписала цей документ на підтвердження фактичного здійснення господарської операції.

Отже, підписання первинних документів уповноваженою особою на підтвердження фактичного здійснення операції надає документу юридичну силу, робить його дійсним та, відповідно, є підставою для виникнення податкових наслідків за фактично здійсненою операцією.

При дослідженні факту здійснення господарських операцій оцінці підлягають відносини безпосередньо між учасниками тих операцій, на підставі яких сформовані дані податкового обліку.

Відповідачем не надано будь-яких доказів, у т.ч. визначених у Акті перевірки, на підтвердження висновків про безтоварність вказаних господарських операцій, які покладено у основу оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Суд зазначає, що в Акті перевірки та письмових запереченнях проти позову відповідачем як суб'єктом владних повноважень не викладено належних та допустимих доводів про відсутність фактичного виконання позивачем господарських операцій за вказаними правочинами, про відсутність витрат позивача у спірних правовідносинах, про наявність взаємопов'язаності позивача та його контрагентів, про відсутність використання позивачем придбаних послуг у власній господарській діяльності.

Крім того, первинні документи не містять доказів наявності між позивачем та його контрагентами взаємоузгоджених зловмисних дій, спрямованих на порушення існуючого в державі суспільного ладу або моральних засад. Таких доказів суду відповідачем не надано, а судом при виконанні вимог КАС України не виявлено.

Оскільки визнання фіктивного правочину недійсним відбувається за рішенням суду, єдиним допустимим засобом доказування факту фіктивності правочину є рішення суду. Інші докази цю обставину підтвердити не можуть в силу прямого припису закону, а отже, не можуть братися до уваги судом під час вирішення справи.

Беручи до уваги наявність підтверджуючих розрахункових та інших документів, а також придбання товарів з метою провадження господарської діяльності, висновки Акту перевірки про порушення позивачем вимог ПК України є помилковими, а збільшення позивачу суми податкового зобов'язання протиправним.

Також податковим органом не заперечувалось належне документальне оформлення вказаних господарських операцій та їх відображення позивачем у податковій звітності.

Податкові накладні містять належну деталізацію товарів (послуг), видані контрагентами позивача за оподатковуваними операціями за ставкою, що відповідає вимогам закону стосовно порядку їх оформлення та підстав видачі, наведені в них дані відповідають та кореспондуються з даними первинних документів. При цьому, первинні документи відповідають наведеним вище вимогам щодо форми і змісту.

Оцінюючи правомірність висновків Акту перевірки про безпідставне включення до складу податкового кредиту з податку на додану вартість відповідних сум податку по відносинах із постачальниками, суд керується наступним.

Згідно пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий кредит це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пункт 198.3 ст. 198 ПК України встановлює, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

З аналізу вказаних правових норм та обставин справи суд приходить до висновку, що необхідними та достатніми підставами для включення позивачем до складу податкового кредиту відповідних сум податку на додану вартість є: придбання ним товару, робіт чи послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності; сплата чи нарахування сум податку на додану вартість у зв'язку з таким придбанням.

Судом встановлено, що придбання позивачем послуг безпосередньо пов'язано з його господарською діяльністю, а здійснені господарські операції є реальними та підтверджуються необхідними документами.

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно п. 198.2 ст. 198 ПК України дою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кодекс України передбачає лише такі випадки для не включення до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), як не підтвердження податковими накладними та/або відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, та/або порушення порядку заповнення податкової накладної оформлення їх з порушенням вимог (пункт 198.6 статті 198, пункт 201.10 статті 201).

Згідно п. 201.1 ст. 201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів: а) у паперовому вигляді; б) в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних.

У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Згідно п. 201.8 ст. 201 ПК України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Як встановлено судом, на момент складання податкових накладних контрагенти позивача були зареєстровані як платники податку на додану вартість у встановленому законодавством порядку, а тому мали право нараховувати податок на додану вартість та складати податкові накладні на кожну поставку послуг і робіт; у свою чергу, податкові накладні, на підставі яких позивач формував податковий кредит та копії яких знаходяться в матеріалах справи, відповідають вимогам, встановленим п. 201.1 ст. 201 ПК України.

Крім того, відповідно до ст. 8 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Так, в контексті спірних правовідносин належить відмітити рішення Європейського Суду з прав людини у справах "Інтерсплав" проти України (2007 рік, заява №803/02),"Булвес" АД проти Болгарії (2009 рік, заява №3991/03) і "Бізнес Супорт Центр" проти Болгарії (2010 рік, заява №6689/03), у яких, перевіряючи відповідність позбавлення права на податковий кредит/бюджетне відшкодування вимогам статті 1 Протоколу №1, Європейський суд з прав людини застосовував принцип пропорційності. Цей принцип є складовою частиною принципу верховенства права і вимагає додержання "справедливого балансу" між вимогами публічного інтересу та захистом прав приватних осіб, у реалізацію яких здійснюється втручання держави.

Провівши відповідну оцінку, Європейський Суд з прав людини визнав, що "справедливий баланс" не додержується, коли платника податку на додану вартість позбавляють права на податковий кредит/бюджетне відшкодування за відсутності доказів його залучення до протиправної діяльності, пов'язаної з незаконним отриманням бюджетного відшкодування, чи доказів того, що йому було відомо/повинно було відомо про таку діяльність його постачальників.

Таким чином, за змістом норм Податкового кодексу України право покупця на податковий кредит з податку на додану вартість не ставиться в залежність від дотримання контрагентами вимог законодавства та ймовірне вчинення зловживань за ланцюгом постачання товару.

Отже, оскаржувані податкові повідомлення-рішення є протиправними та підлягають скасуванню.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 3 ст. 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до вимог ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Всупереч наведеним вимогам відповідач як суб'єкт владних повноважень не довів правомірності своїх дій.

Суд, дослідивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими, відповідно, позовні вимоги підлягають задоволенню, а висновки податкового органу про відсутність реального здійснення операцій по взаємовідносинах позивача з вказаними контрагентами безпідставними та непідтвердженими жодними доказами.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

У матеріалах справи містяться докази сплати ТОВ «Вишневе будівництво та інжиніринг» судового збору згідно платіжного доручення від 25.02.2016 № 131 у сумі 32 869,82 грн.

Отже, на користь позивача підлягають присудженню за рахунок бюджетних асигнувань Києво-Святошинської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області судові витрати у розмірі 32 869,82 грн.

Керуючись ст.ст. 11, 14, 69, 70, 71, 94, 97, 122, 158-163, 167, 254, 257 КАС України, суд

п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення ДПІ у Києво-Святошинському районі ГУ ДФС у Київській області від 26.11.2015 № НОМЕР_2 та № НОМЕР_1.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вишневе будівництво та інжиніринг» (код ЄДРПОУ 38098084) за рахунок бюджетних асигнувань Києво-Святошинської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області витрати по сплаті судового збору (платіжне доручення від 25.02.2016 № 131) у розмірі 32 869 (тридцять дві тисячі вісімсот шістдесят девять) грн. 82 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Лапій С.М.

Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови - 12 липня 2016 р.