Постанова № 59232285, 26.07.2016, Одеський окружний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 липня 2016 року 10год.45хв. м. ОдесаСправа № 815/3107/16

Одеський окружний адміністративний суд у складі :

головуючого судді Іванова Е.А.

секретар Сакара М.М.

за участю представників: позивача ОСОБА_1, ОСОБА_2 відповідача ОСОБА_3

розглянувши в відкритому судовому засіданні у залі суду в м.Одесі адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Оделеко до Державної податкової інспекції у Малиновському районі м.Одеси Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень рішень,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Оделеко» (далі ТОВ «Оделеко», позивач) звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Малиновському районі м.Одеси Головного управління ДФС в Одеській області (далі ДПІ у Малиновському районі, відповідач) в якому з урахуванням уточнень просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення ДПІ у Малиновському районі м. Одеси від 22.01.2016 року за №0000102203 в частині збільшення суми грошового зобовязання ТОВ «Оделеко» з податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ «Даммара» та ПП «Енергодар Т» на суму 196733 грн. (за основним платежем) та 98367 грн. (за штрафними санкціями); визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення ДПІ у Малиновському районі м. Одеси від 22.01.2016 року за №0000112203 про збільшення суми грошового зобовязання ТОВ «Оделеко» з податку на прибуток приватних підприємств на суму 6965 грн. (за основним платежем) та 3483 грн. (за штрафними санкціями).

Позовні вимоги мотивовані тим, що здійснення господарських операцій між ТОВ «Оделеко» та ТОВ «Даммара» та ПП «Енергодар Т» року підтверджені первинними документами, такими як, податкові та видаткові накладні, платіжні доручення, довідками про вартість виконаних робіт, актами передання проектної (технічної) документації, платіжними дорученнями та банківськими виписками. Також позивач зазначає, що підстав, для визначення угод між ним та ТОВ «Даммара» та ПП «Енергодар Т» нікчемними не було, оскільки не було підстав, передбачених ст. 203, 215 ЦК України, за наявності яких угода є нікчемною. Крім того, як зазначає позивач не існує вироку суду, яким доведено вину директорів контрагентів позивача ТОВ «Даммара» та ПП «Енергодар Т» у здійсненні фіктивного підприємництва.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав, просив його задовольнити з підстав, викладених в позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав та надав до суду письмові заперечення на позов, які мотивовані тим що, позивачем неправомірно сформований податковий кредит по взаємовідносинам з ТОВ «Даммара» та ПП «Енергодар Т», оскільки угоди останнього мають ознаки нікчемності. За таких обставин, як зазначає відповідач неправомірно включив до складу податкового кредиту суми ПДВ, зазначені у податкових накладних, виданих ТОВ «Даммара» та ПП «Енергодар Т».

Вислухавши пояснення представників сторін зясувавши обставини справи та дослідивши наявні у справі докази, суд доходить наступних висновків.

Щодо позовних вимог про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення ДПІ у Малиновському районі м. Одеси від 22.01.2016 року за №0000102203 в частині збільшення суми грошового зобовязання ТОВ «Оделеко» з податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ «Даммара» та ПП «Енергодар Т» на суму 196733 грн. (за основним платежем) та 98367 грн. (за штрафними санкціями), то суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що ДПІ у Малиновському районі м. Одеси була проведена позапланова виїзна перевірка ТОВ «Оделеко» з питань дотримання вимог податкового законодавства по фінансово господарським взаємовідносинам з ТОВ «Даммара» за період з 01.09.2014 року по 30.09.2014 року, ПП «Енергодар Т» за період з 01.10.2014 року по 31.10.2014 року, ТОВ «Будкомплект 2000» за період з 01.02.2015 року по 28.02.2015 року та з 01.04.2015 року по 30.04.2015 року.

За результатами перевірки складений акт від 29.12.2015 року №000236/15-52-22-03/34674673/7697/131 «Про результати позапланової виїзної перевірки ТОВ «Оделеко» з питань дотримання вимог податкового законодавства по фінансово господарським взаємовідносинам з ТОВ «Даммара» за період з 01.09.2014 року по 30.09.2014 року, ПП «Енергодар Т» за період з 01.10.2014 року по 31.10.2014 року, ТОВ «Будкомплект 2000» за період з 01.02.2015 року по 28.02.2015 року та з 01.04.2015 року по 30.04.2015 року», яким встановлено порушення позивачем п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6, ст. 198 п.201.1, ст. 201 ПК України в результаті чого ТОВ «Оделеко» занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті в бюджет на суму 431733 грн. та п.п. 138.1.1 п. 138.1. п. 138.2, п. 138.3, п. 138.4, п. 138.8, п.п. 138.8.1, п. 138.1. ст. 138, п.п. 139.19, п. 139.1, ст. 139 ПК України в результаті чого ТОВ «Оделеко» занижено податок на прибуток підприємств за 2014 рік на суму 6965 грн. (т. 1, а.с. 13-46).

На підставі вказаного акту ДПІ у Малиновському районі м. Одеси були винесені податкові повідомлення рішення від 22.01.2016 року за №0000102203 про збільшення суми грошового зобовязання ТОВ «Оделеко» з податку на додану вартість на суму 431733 грн. (за основним платежем) та 215867 грн. (за штрафними санкціями та від 22.01.2016 року за №0000112203 про збільшення суми грошового зобовязання ТОВ «Оделеко» з податку на прибуток приватних підприємств на суму 6965 грн. (за основним платежем) та 3483 грн. (за штрафними санкціями) (т.1, а.с. 52, 54).

08.02.2016 року ТОВ «Оделеко», не погодившись з вказаними податковими повідомленнями рішеннями подало скаргу до ГУ ДФС в Одеській області.

ГУ ДФС в Одеській області прийняло рішення №10/15-32-10-01-07 про результати розгляду первинної скарги, яким податкові повідомлення рішення залишило без змін, а скаргу без задоволення.

В наступному ТОВ «Оделеко» оскаржило рішення ГУ ДФС в Одеській області та податкові повідомлення рішення до ДФС України.

ДФС України 10.06.2016 року прийняла рішення №12936/6/99-99-11-01-01-25, яким частково задовольнила скаргу ТОВ «Оделеко» та скасувало податкове повідомлення рішення ДПІ у Малиновському районі м. Одеси від 22.01.2016 року №0000102203 в частині зменшення ТОВ «Оделеко» податкового кредиту з податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ «Будкомплект 2000» і у відповідній частині штрафні санкції, в іншій частині податкові повідомлення рішення залишено без змін (т. 1, а.с. 56-65).

Відповідно до п. п. 60.1.3 п. 60.1 ст. 60 ПК України податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними, якщо: контролюючий орган зменшує нараховану суму грошового зобов'язання раніше прийнятого податкового повідомлення-рішення або суму податкового боргу, визначену в податковій вимозі.

Таким чином оскільки ДФС України своїм рішенням від 10.06.2016 року №12936/6/99-99-11-01-01-25 зменшило суму грошового зобовязання позивача по податковому повідомленню рішенню від 22.01.2016 року №0000102203, то воно вважається відкликаним, а тому позов в частині визнання протиправним та скасування вказаного повідомлення рішення задоволенню не підлягає.

Щодо позовних вимог про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення ДПІ у Малиновському районі м. Одеси від 22.01.2016 року за №0000112203 про збільшення суми грошового зобовязання ТОВ «Оделеко» з податку на прибуток приватних підприємств на суму 6965 грн. (за основним платежем) та 3483 грн. (за штрафними санкціями), то суд зазначає наступне.

Відповідно до п.п.14.1.36 п.14.1, ст.14 Податкового кодексу України господарська діяльність діяльність особи, що повязана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно з пунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобовязані вести облік доходів, витрат та інших показників, повязаних з визначенням обєктів оподаткування та/або податкових зобовязань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, повязаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими платіжними та іншими первинними документами, обовязковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

В пункті 3.2 (податок на прибуток) акту перевірки зазначено, що згідно зворотно сальдової відомості по бухгалтерським рахункам, бухгалтерських довідок та первинних документів наданих підприємством до перевірки, встановлено відображення періоду 2014 року витрати по фінансово господарським взаємовідносинам з ТОВ «Даммара» у сумі 38693 грн., формування витрат по фінансово господарським взаємовідносинам з ПП «Енергодар Т» в складі податку на прибуток підприємств у 2014 році не встановлено.

Судом встановлено, що між TOB «ОДЕЛЕКО» та TOB «Даммара» були укладені договори підряду від 05.08.2014 року №-ОД-ОД/14-25, від 22.08.2014 року №-ОД-ОД/14-27, від 01.08.2014 року №-ОД-ОД/14-20.

Відповідно до умов договору підряду №-ОД-ОД/14-20 від 01.08.2014 року укладеного між TOB «ОДЕЛЕКО» (Замовник) та TOB «ДАММАРА» (Підрядник):

Замовник доручає, а Підрядник зобов'язується, в межах договірної ціни, власними та залученими силами і засобами організувати і виконати наступні роботи: електротехнічні (електромонтажні роботи) по зовнішньому освітленню Об'єкту; пусконалагоджувальні роботи (п. 2.1 Договору).

Об'єкт - 9-ти поверхова адміністративна будівля (адміністративний корпус № 1), розташований за адресою: м ОСОБА_3, Французький бульвар, 60.

Договірна вартість робіт - вартість робіт відповідно до затвердженої сторонами кошторисом на проведення робіт, розрахована на підставі комерційних розцінок підрядника виходячи з обсягів робіт, передбачених проектом (пп. 1.2, 1.3 Договору).

Вартість виконуваних підрядником робіт становить 201500,00 грн., в тому числі ПДВ 33582,33 грн.. Договірна ціна включає в себе вартість матеріалів і обладнання (п. 3.1 Договору).

Здача виконаних робіт за цим договором здійснюється шляхом підписання сторонами актів прийому-передачі виконаних підрядних робіт.

Обов'язок скласти відповідний акт і передати його замовнику покладається на підрядника (п. 10.1 Договору).

Виконання підрядником вищезазначених зобов'язань за договором підряду №-ОД-ОД/14-20 від 01.08.2014 року підтверджується первинними документами, а саме:

актами здачі-прийняття послуг від 01.09.2014 року, 10.09.2014 року, 19.09.2014 року, 25.09.2014 року;

податковими накладними від 01.09.2014 року, 10.09.2014 року, 19.09.2014 року, 25.09.2014 року;

довідками про вартість виконаних будівельних робіт та витрат;

актами передання проектної (технічної) документації;

платіжними дорученнями та банківськими виписками по рахунку 631.

Як зазначає представник позивача вказані первинні документі були проігноровані податковим органом та навіть не включені до описової частини акту, однак повторно надані податковому органу разом із запереченнями до акту перевірки, де зазначений перелік первинних документів по контрагенту.

Відповідно до умов договору підряду №-ОД-ОД/14-25 від 05.08.2014 року укладеного між TOB «ОДЕЛЕКО» (Замовник) та TOB «ДАММАРА» (Підрядник):

Замовник доручає, а підрядник зобов'язується, в межах договірної ціни, власними та залученими силами і засобами організувати і виконати відповідно до проектної документації, в встановлені договором терміни електротехнічні (електромонтажні) роботи (п. 2.1 Договору).

Об'єкт - багатоповерховий готельно-торговий комплекс з підземним паркінгом «Кадор», що знаходиться за адресою, вул. Катерининська, 27.

Договірна вартість робіт - вартість робіт відповідно до затвердженої сторонами кошторисом на проведення робіт, розрахована на підставі комерційних розцінок підрядника виходячи з обсягів робіт, передбачених проектом (пп. 1.2, 1.3 Договору).

Вартість виконуваних відрядником електромонтажних робіт становить 230720,00 грн., в тому числі ПДВ 37453,33 грн.

Договірна ціна включає в себе вартість матеріалів і обладнання, в разі поставки їх підрядником (п. 3.1 Договору).

Здача виконаних робіт за цим договором здійснюється шляхом підписання сторонами актів прийому-передачі виконаних підрядних робіт (п. 13.1 Договору).

Виконання зобов'язань за договором підряду №-ОД-ОД/14-25 від 05.08.2014 року підтверджується первинними документами, а саме:

актами здачі-прийняття послуг від 08.09.2014 року, 16.09.2014 року, 23.09.2014 року, 29.09.2014 року;

податковими накладними від 08.09.2014 року, 16.09.2014 року, 23.09.2014 року, 29.09.2014 року;

довідками про вартість виконаних будівельних робіт та витрат;

актами передання проектної (технічної) документації;

платіжними дорученнями та банківськими виписками по рахунку 631.

Як зазначає представник позивача більшість первинних документів по цьому договору також були проігноровані податковим органом і не включені до описової частини акту, однак повторно надані податковому органу разом із запереченнями до акту перевірки, де зазначений перелік первинних документів по контрагенту.

Відповідно до умов договору підряду №-ОД-ОД/14-27 від 22.08.2014 року укладеного між TOB «ОДЕЛЕКО» (Замовник) та TOB «ДАММАРА» (Підрядник):

Замовник доручає, а підрядник зобов'язується, в межах договірної ціни, власними та залученими силами і засобами організувати і виконати відповідно до проектної документації ОД-ОД/13-18-05-ЕТР «Житловий комплекс на земельних ділянках загальною площею 15,7 га за адресою: Одеська обл., Овідіопольський район, с. Мізікевича, ж/м «Дружний», масив №10, ділянки №11, 24, 25, 28, 30, 31, 32, 33, 34 (2 черга будівництва, ділянку 24-25) у встановлені договором терміни електротехнічні (електромонтажні) роботи на об'єкті (п. 2.1 Договору).

Договірна вартість робіт - вартість робіт відповідно до затвердженої сторонами кошторисом на проведення робіт, розрахована на підставі комерційних розцінок підрядника виходячи з обсягів робіт, передбачених проектом (п. 1.3 Договору).

Вартість виконуваних підрядником електромонтажних робіт становить 148180,00 грн., в тому числі ПДВ 24696,67 грн..

Договірна ціна включає в себе вартість матеріалів і обладнання, в разі поставки їх підрядником (п. 3.1 Договору).

Здача виконаних робіт за цим договором здійснюється шляхом підписання сторонами актів прийому-передачі виконаних підрядних робіт.

Виконання зобов'язань за договором підряду №-ОД-ОД/14-27 від 22.08.2014 року підтверджується первинними документами, а саме:

актами здачі-прийняття послуг від 03.09.2014 року, 18.09.2014 року, 30.09.2014 року;

податковими накладними від 03.09.2014 року, 18.09.2014 року, 30.09.2014 року;

довідками про вартість виконаних будівельних робіт та витрат;

актами передання проектної (технічної) документації;

платіжними дорученнями та банківськими виписками по рахунку 631.

Як зазначає представник позивача більшість первинних документів по договору №-ОД-ОД/14-27 від 22.08.2014 року також були проігноровані податковим органом і не включені до описової частини акту, однак повторно надані податковому органу разом із запереченнями до акту перевірки, де зазначений перелік первинних документів по контрагенту.

В акті перевірки ДПІ у Малиновському районі зазначає, що з урахуванням відсутності реального здійснення фінансово господарських операцій по взаємовідносинам з ТОВ «Даммара» у 2014 році ТОВ «Оделеко» безпідставно віднесено до складу валових витрат п податковій декларації з податку на прибуток за 2014 рік витрати по фінансово господарським взаємовідносинам з ТОВ «Даммара» у сумі 38693 грн., що призвело до заниження податку на прибуток підприємств за 2014 рік на суму 6965 грн..

Судом встановлено, що мотивами для судження відповідача про відсутність реальності здійснення позивачем господарської операції ТОВ «Даммара» є відсутність первинних документів та податкова інформація від 05.05.2015 року №4858/22-03 ТОВ «Даммара» за серпень листопад 2014 року.

Проте, суд не погоджується з таким твердженням відповідача з огляду на наступне.

Статтею 3 Господарського кодексу України визначено поняття господарської діяльності, відповідно до якої під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями. Господарська діяльність може здійснюватись і без мети одержання прибутку (некомерційна господарська діяльність).

Відповідно до ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну, або припинення цивільних прав та обовязків.

Відповідно до ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюванний правочин).

Відповідно до ч. 2 ст. 215 ЦК України недійсним є правочини, якщо його недійсність установлено законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання судом такого правочину недійсним не вимагається. Нікчемний правочин є недійсним на підставі закону, а тому також не створює інших наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Згідно зі ст. 228 ЦК України, правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження обєктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу обєктів цивільного права тощо.

Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших обєктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок.

В даному випадку, виходячи з вищевикладених фактів та доказів, що їх підтверджують, суд встановив, що договори з контрагентом позивача укладені у письмовій формі, виконання вказаних договорів підтверджується видатковими накладними, рахунками, про здійснення оплати придбаного товару за договором свідчать платіжні доручення, актами здачі прийняття, податковими накладними, довідками про вартість виконаних будівельних робіт, актами передавання проектної (технічної) документації, а тому робить висновок, що сторони договору діяли виключно для досягнення економічних результатів та з метою отримання прибутків у відповідності до ст.. 3 ГК України.

При кваліфікації правочину за ст. 228 ЦК має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

Тобто, факт порушення публічного порядку повинен бути доведеним певними засобами доказування.

Інший підхід потенційно надасть можливість посадовим особам державних органів на власний розсуд оголошувати будь-який правочин недійсним (нікчемним) без звернення до суду, що не є вірним, виходячи з загальних засад судочинства.

Проте, кримінальні справи відносно керівників та засновників контрагентів позивача за ознаками фіктивного підприємництва не порушувалися та вироки не приймалися, зокрема доказів цього суду не надано.

Відповідно до ч 1. ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Частиною 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

В матеріалах справи містяться всі первинні документи, що підтверджують факт господарських відносин між позивачем та ТОВ «Даммара», та вони надавались разом з запереченнями на акт перевірки.

Податкова інформація по контрагенту позивача ТОВ «Даммара» не може слугувати належними докази відсутності товарних операцій, оскільки фактично перевірка останнього не проводилась.

Таким чином, усі висновки в акті перевірки щодо нереальності угод контрагентів позивача ТОВ «Даммара», а отже і угоди з позивачем та заниження у звязку цим позивачем податку на прибуток не ґрунтуються на документах первинного бухгалтерського й податкового обліку, а тому ДПІ у Малиновському районі не могло посилатися тільки на вищевказану податкову інформацію, як на підставу відсутності реальності господарських операцій між позивачем та ТОВ «Даммара».

Суд бере також до уваги і те, що на час здійснення господарської операції між позивачем та контрагентами - постачальниками, вони були включені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, зареєстровані як платники податку на додану вартість.

Виходячи з вимог ч. 2 ст. 71 КАС України, правомірність прийнятого рішення повинен довести суб'єкт владних повноважень, який є відповідачем, оскільки саме з встановленням цих обставин пов'язана правомірність прийнятих рішень.

Таким чином податкове повідомлення рішення ДПІ у Малиновському районі м. Одеси від 22.01.2016 року за №0000112203 про збільшення суми грошового зобовязання ТОВ «Оделеко» з податку на прибуток приватних підприємств на суму 6965 грн. (за основним платежем) та 3483 грн. (за штрафними санкціями) підлягає скасуванню.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо.

Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи те, що відповідно до п. п. 60.1.3 п. 60.1 ст. 60 ПК України податкове повідомлення-рішення від 22.01.2016 року за №0000102203 вважається відкликаним та те, що у позивача наявні всі первинні документи, що підтверджують здійснення господарської операції з контрагентом ТОВ «Даммара», суд доходить висновку, що позовні вимоги ТОВ «Оделеко» підлягають частковому задоволенню.

Керуючись, ст. ст. 2, 71, 158, 160, 163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю Оделеко до Державної податкової інспекції у Малиновському районі м.Одеси Головного управління ДФС в Одеській області задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Малиновському районі м.Одеси Головного управління ДФС в Одеській області №0000112203 від 22.01.2016р.

В решті позову відмовити.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст..254 КАС України.

Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана протягом десяти днів після отримання копії постанови. Апеляційна скарга подається до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського адміністративного апеляційного суду.

Повний текст постанови виготовлений 26.07.2016 року.

СуддяЕ.А.Іванов