Постанова № 59231956, 22.07.2016, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 липня 2016 року м.Житомир справа № 806/967/16

категорія 8.3

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Шуляк Л.А.,

секретар судового засідання Грабський А.В.,

за участю: представника позивача ОСОБА_1,

представників відповідача ОСОБА_2, ОСОБА_3Й, ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Приватного підприємства "Тотал-Трейд" до Коростенської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області, Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області про визнання недійсними та скасування податкових повідомлень-рішень,

встановив:

Позивач звернувся до адміністративного суду з позовом до Коростенської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області, Головного управління ДФС у Житомирській області, в якому просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 04.05.2016 року №0000071405, №0000091405, №0000101405.

Позовні вимоги мотивовані тим, що вказані податкові повідомлення-рішення прийняті на підставі актів перевірок від 18.04.2016, проте фактичних перевірок працівниками податкового органу не проводилось, у звязку з їх недопуском до перевірок, за основу були взяті дані лише аналітичної бази АІС "Податковий блок". Звертає увагу, що зафіксований у вказаній базі лише один факт реалізації горілки "Жит.Люкс.Хліб.дар" ємкістю 0,7 л за ціною 48 грн. не відповідає фактичним обставинам справи, оскільки дана операція відразу була відмінена продавцем, що підтверджується чеком від 07.01.2016 у звязку з тим, що дана товарна позиція була помилково внесена до РРО, такого товару взагалі не існує, а тому і накладна на його реалізацію відсутня.

Також позивач вважає безпідставним твердження перевіряючих про порушення режиму попереднього програмування товару, оскільки кількість товару була зазначена.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала, просила позов задовольнити.

Представники відповідачів проти позову заперечували з підстав викладених у письмових запереченнях.

Заслухавши пояснення представників сторін, проаналізувавши наявні у справі матеріали, суд приходить до висновку про задоволення позову, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що 14.04.2016 року на підставі наказу Головного управління ДФС в Житомирській області №320 від 13.04.2016 року та направлень № 413 від 13.04.2016 року та № 414 від 13.04.2016 року, працівники податкового органу прибули до позивача для проведення фактичної перевірки кафетерію-магазину "Завітай" (м.Коростень, вул.Грушевського,132-А) та бару ресторану (м.Коростень, вул. Красіна,4), проте до перевірки інспекторів не було допущено з огляду на те, що не був предявлений належним чином оформлений наказ на проведення перевірки, про що зазначено продавцем у направленнях на перевірку (а.с.53-54).

Підставою для перевірки були одержані дані з аналітичної бази АІС "Податковий блок" про факт реалізації позивачем горілки за заниженою ціною та порушення режиму попереднього програмування товару (не зазначення його кількості).

Допитані в судовому засіданні перевіряючі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 не заперечували того факту, що в результаті не допуску до перевірки не змогли фактично перевірити наявність порушень на торгових обєктах позивача, що були зафіксовані у аналітичній базі АІС "Податковий блок".

Водночас даними особами були складені акти за результатами фактичної перевірки:

- №0078/06/30/22/33013624 від 18.04.2016, в якому зазначено, що відповідно даних аналітичної системи АІС "Податковий блок" в чеках РРО за 07.01.2016 показано реалізацію горілки "Жит.Люкс.Хліб.Дар" ємністю 0,7 л за ціною 48,00грн., чим порушено Постанову КМУ від 30.10.2008 №957 в частині заниження мінімальної роздрібної ціни на горілку. Накладна на дану горілку не надана, чим порушено п.12 ст.3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (а.с.12-13);

- №0082/06/30/22/33013624 від 18.04.2016, в якому зазначено, що відповідно даних аналітичної системи АІС "Податковий блок" через РРО реалізовано 19.01.2016 "Шампанское Советское" за ціною 70,00 грн. (фіскальний чек №4844), де не відображено облік їх кількості та 23.01.2016 реалізовано "Водка Хортиця" за ціною 160,00 грн. (фіскальний чек №4877), де не відображена повна назва алкогольного напою, чим порушено п.11 ст.3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (а.с.14-15).

На підставі вказаних актів податковим органом було винесено:

- податкове повідомлення-рішення №0000071405 від 04.05.2016 року, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 10000,00 грн. за порушення Постанови КМУ від 30.10.2008 №957 "Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв вітчизняного виробництва" (а.с.9);

- податкове повідомлення-рішення №0000091405 від 04.05.2016 року, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 170,00 грн. за порушення п.п.6,9,10,12 ст.3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (а.с.10);

- податкове повідомлення-рішення №0000101405 від 04.05.2016 року, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 85,00 грн. за порушення п.11 ст.3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (а.с.11). В судовому засіданні було встановлено, що у зазначених податкових повідомленнях-рішеннях помилково зазначено орган, який їх виніс - ГУ ДФС у Житомирській області, правильним є Коростенська ОДПІ ГУ ДФС у Житомирській області.

Перевіряючи оскаржувані рішення на відповідність їх ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд виходить з наступного.

В силу п. 75.1 ст.75 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - ПК України), органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно п. 75.1.3. п.75.1 ст.75 ПК України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Підпунктом 80.2.5 п.80.2. ст.80 ПК України фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції, під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких обставин: отримання в установленому порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів.

У разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) у допуску посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення перевірки складається акт, який засвідчує факт відмови (п.81.2 ст.82 ПК України).

Результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка (п.86.1.ст.86 ПК України).

Згідно позиції Верховного Суду України, висловленій в постанові від 24 грудня 2010 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Foods and Goods L.T.D." до Державної податкової інспекції у Калінінському районі м. Донецька, третя особа - Державна податкова адміністрація в Донецькій області, про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, платник податків, який вважає порушеним порядок та підстави призначення податкової перевірки щодо нього, має захищати свої права шляхом не допуску посадових осіб контролюючого органу до такої перевірки. Якщо ж допуск до проведення перевірки відбувся, в подальшому предметом розгляду в суді має бути лише суть виявлених порушень податкового та іншого законодавства, дотримання якого контролюється контролюючими органами.

Тобто, за правовою позицією Верховного Суду України, саме на етапі допуску до перевірки платник податків може поставити питання про необґрунтованість її призначення та проведення, реалізувавши своє право на захист від безпідставного та необґрунтованого здійснення податкового контролю щодо себе.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач скористався таким правом та не допустив посадових осіб контролюючого органу до фактичної перевірки.

Наявність акту про відмову від підписання матеріалів перевірки від 15.04.2016 та опису фактичної наявності коштів від 14.04.2016 не спростовує того факту, що посадовими особами контролюючого органу не було проведено фактичну перевірку з метою перевірки інформації, що містилась в аналітичній системі АІС "Податковий блок" щодо допущених позивачем порушень, а лише констатовано цю інформацію як встановлені факти у актах перевірки. Доказів зворотного відповідачем не надано.

У звязку з цим складання актів фактичної перевірки без проведення такої перевірки суперечить п. 75.1.3. п.75.1 ст.75, п.81.2 ст.81 ПК України.

Щодо зафіксованих в аналітичній системі АІС "Податковий блок" порушень слід зазначити наступне.

Платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки. Такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки (п.85.2 ст.85 ПК України).

У зв'язку із не допуском посадових осіб контролюючого органу до фактичної перевірки позивач не мав можливості надати документи, які спростовують виявлені порушення. Натомість такі документи у позивача наявні.

Зокрема, як вбачається із фіскального чеку від 07.01.2016 "ОСОБА_5Люкс Хліб.Дар" 0,7 була реалізована за ціною 48,00 грн. і одразу ця ж операція була відмінена (а.с.20).

Згідно пояснень представника позивача дана товарна позиція була помилкова внесена у РРО, у зв'язку з чим продавцем відразу здійснено відміну операції. Такої товарної позиції взагалі немає на реалізації, а тому і відсутні накладні його купівлі.

Представниками відповідача не доведено інших фактів реалізації позивачем даної товарної позиції.

При цьому суд враховує, що правовідносини щодо здійснення державного контролю за дотриманням законодавства, яке регулює обіг спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, а також застосування фінансових санкцій за його порушення регулюються правовими нормами Закону України від 19.12.95 № 481/95 "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" (далі Закон №481) та Податкового кодексу України, що були чинні на момент виникнення таких відносин.

Згідно зі ст. 1 Закону №481 мінімальні оптово-відпускні ціни на алкогольні напої - це ціни, які визначаються за кодами виробів Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності за 1 літр 100-відсоткового спирту, обраховані виходячи з найнижчої оптової ціни на вітчизняну або контрактної вартості на імпортну продукцію та податків і зборів, які відповідно до чинного законодавства підлягають сплаті з одиниці продукції вітчизняними виробниками й імпортерами, та з урахуванням вартості тари.

Мінімальні роздрібні ціни на алкогольні напої - ціни, які визначаються виходячи з мінімальних оптово-відпускних цін на цю продукцію та торговельної надбавки.

Відповідно до ст. 18 Закону №481 право встановлювати мінімальні оптово-відпускні та роздрібні ціни на алкогольні напої надано Кабінету Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 30.10.2008 року №957 "Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв вітчизняного виробництва" (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено розмір мінімальних оптово-відпускних та роздрібних цін на горілку та лікеро-горілчані вироби (коди УКТЗЕД 2208 30 -2208 90) горілка та лікеро-горілчані вироби, (код УКТЗЕД 2206 00), інші зброджені напої, суміші із зброджених напоїв та суміші зброджених напоїв з безалкогольними напоями (код УКТЗЕД 2208 20), спиртові дистиляти та спиртні напої, одержані шляхом перегонки виноградного вина або вичавок винограду: коньяк (бренді) три зірочки, коньяк (бренді) чотири зірочки, коньяк (бренді) п'ять зірочок, інші спиртові дистиляти та спиртні напої (код УКТЗЕД 2204, крім 2204 10, 2204 21 10 00), вина: у скляній тарі місткістю 0,7 л, (код УКТЗЕД 2204 29 10 00, 2205) в іншій тарі місткістю 1 л (код УКТЗЕД 2204 10, 2204 21 10 00, 2204 29 10 00) вина у скляній тарі місткістю 0,7 л та 0,75 л.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалам справи, позивачем не здійснювалась реалізація алкогольного напою "ОСОБА_5Люкс Хліб.Дар" 0,7 за ціною 48,00 грн., як зазначено у акті перевірки, отже відсутні підстави для притягнення позивача до відповідальності за порушення вищевказаної Постанови.

Відповідно до п.п.6,9,10,12 ст.3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" № 265/95-ВР від 06.07.1995 (далі - Закон №265) суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов'язані:

- забезпечувати зберігання використаних книг обліку розрахункових операцій та розрахункових книжок протягом трьох років після їх закінчення;

- щоденно друкувати на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) фіскальні звітні чеки у разі здійснення розрахункових операцій;

- друкувати або створювати в електронній формі на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) контрольні стрічки і забезпечувати їх зберігання протягом трьох років;

- вести в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів (послуг), що відображені в такому обліку.

З огляду на те, що товар "ОСОБА_5Люкс Хліб.Дар" 0,7 за ціною 48,00 грн. взагалі не існує, відсутні і накладні на його придбання, тому він не може зазначатись при обліку товарних запасів, відтак відсутні підстави для притягнення позивача до відповідальності за порушення п.п.6,9,10,12 ст.3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".

Відповідно до п.11 ст.3 Закону №265 суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов'язані проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій з використанням режиму попереднього програмування найменування, цін товарів (послуг) та обліку їх кількості.

Як вбачається із фіскальних чеків від 19.01.2016 та 23.01.2016 (а.с.51,52), позивачем у барі-ресторані було реалізовано 19.01.2016 "Шампанское Советское" за ціною 70,00 грн., кількість 1,000 (фіскальний чек №4844) та 23.01.2016 реалізовано "Водка Хортиця" за ціною 160,00 грн. кількість 1,000 (фіскальний чек №4877).

Суд звертає увагу, що у зазначених фіскальних чеках зазначено кількість товару, проте, на думку відповідача, мало бути зазначено ємність пляшки.

Відповідно до ст.8 Закону №265 форма, зміст розрахункових документів, порядок реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій, а також форма та порядок подання звітності, пов'язаної із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій або використанням розрахункових книжок, встановлюються органом доходів і зборів.

Згідно із п.3.2 Положення про форму та зміст розрахункових документів, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 1 грудня 2000 р. №614, яке діяло на момент виникнення спірних правовідносин, фіскальний касовий чек на товари (послуги) (далі - касовий чек) - це розрахунковий документ, надрукований реєстратором розрахункових операцій при проведенні розрахунків за продані товари (надані послуги). Форма N ФКЧ-1 касового чека наведена в додатку 1.

Касовий чек повинен містити такі обов'язкові реквізити:

назву господарської одиниці;

адресу господарської одиниці;

для СГ, що зареєстровані як платники ПДВ, - індивідуальний податковий номер платника ПДВ, який надається згідно з Законом України "Про податок на додану вартість"; перед номером друкуються великі літери "ПН";

для СГ, що не є платниками ПДВ, - ідентифікаційний код за ЄДРПОУ або ідентифікаційний номер за ДРФО, перед яким друкуються великі літери "ІД";

якщо кількість придбаного товару (отриманої послуги) не дорівнює одиниці виміру, - то кількість, вартість придбаного товару (отриманої послуги);

вартість одиниці виміру товару (послуги);

найменування товару (послуги);

літерне позначення ставки ПДВ праворуч від надрукованої вартості товару (послуги);

позначення форми оплати (готівкою, карткою, у кредит, чеками тощо) та суму коштів за даною формою оплати;

загальну вартість придбаних товарів (отриманих послуг) у межах чека, перед якою друкується слово "СУМА" або "УСЬОГО";

для СГ, що зареєстровані як платники ПДВ, окремим рядком - літерне позначення ставки ПДВ, розмір ставки ПДВ у відсотках, загальну суму ПДВ за всіма зазначеними в чеку товарами (послугами), на початку рядка - великі літери "ПДВ";

порядковий номер касового чека, дату (день, місяць, рік) та час (година, хвилина) проведення розрахункової операції;

фіскальний номер реєстратора розрахункових операцій, перед яким друкуються великі літери "ФН";

напис "ФІСКАЛЬНИЙ ЧЕК" та логотип виробника.

Найменування товару (послуги) - слово, поєднання слів або слова та цифрового коду, які відображають споживчі ознаки товару (послуги) та однозначно ідентифікують товар чи послугу в документообігу СГ (розділ 1 Положення).

Проаналізувавши наведені норми, суд приходить до висновку, що у фіскальному чеку субєкт господарювання має зазначати кількість товару, при цьому не конкретизовано, що це має бути ємність алкогольного напою.

Як вбачається із наданих фіскальних чеків, позивач здійснював реалізацію алкогольних напоїв на розлив, при цьому зазначалась кількість реалізованого напою.

Також суд враховує презумпцію правомірності рішень платника податку, а саме в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу (пп.4.1.4 п.4.1 ст.4 ПК України).

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що позивачем не порушено п.11 ст.3 Закону №265.

Згідно із ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, зокрема, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Статтею 71 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не було доведено законності прийнятих податкових повідомлень-рішень, а відтак з урахуванням вищевикладеного, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Керуючись статтями 158-163,167,186,254 Кодексу адміністративного судочинства України,

постановив:

Позов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Коростенської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області від 04.05.2016: №0000071405, №0000091405, №0000101405.

Постанова набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України, і може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції у порядку, визначеному статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Л.А.Шуляк

Повний текст постанови виготовлено: 26 липня 2016 р.