Ухвала суду № 59231924, 26.07.2016, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УХВАЛА

26 липня 2016 р. Справа № 804/4279/16 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді ОСОБА_1, розглянувши в порядку письмового провадження у місті Дніпро заяву Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про розяснення постанови Господарського суду Дніпропетровської області від 27.03.2008 у справі № А37/210-07 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Приват» до Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська, Головного управління казначейства України в Дніпропетровській області про стягнення коштів,-

ВСТАНОВИВ:

16 червня 2016 Державна податкова інспекція у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області звернулася до Господарського суду Дніпропетровської області із заявою про розяснення постанови Господарського суду Дніпропетровської області від 27.03.2008 у справі № А37/210-07 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Приват» до Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська, Головного управління казначейства України в Дніпропетровській області про стягнення коштів.

Зазначена заява мотивована тим, що постановою Господарського суду Дніпропетровської області від 27.03.2008 р. по справі А37/210-07 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Приват» задоволені частково, постановлено стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Приват» суму бюджетної заборгованості з податку на додану вартість по декларації з ПДВ за жовтень 2006 року у сумі 4078298,1грн. та судові витрати в сумі 1462,72грн. Проте, Державна податкова інспекція у Кіровському районі м. Дніпропетровська вважає постанову суду від 27.03.2008 незрозумілою в частині способу виконання рішення суду. Заявник вважає, що рішення суду про задоволення позовних вимог про стягнення бюджетної заборгованості з ПДВ є помилковим, з огляду на те, що така вимога позивача не є правильним способом захисту прав платника ПДВ. В цьому випадку правильним способом захисту позивача є вимога про зобовязання відповідача до виконання покладених на нього Законом і підзаконними актами обовязків щодо надання органу казначейства висновку щодо суми, яка підлягає відшкодуванню з бюджету. Однак, судом залишено поза увагою той факт, що суд не може підміняти державний орган і вирішувати питання про стягнення такої заборгованості. Відтак, залишається відкритим питання необхідності подання висновку до органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету відносно ТОВ «ТД «Приват» на виконання постанови суду.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 01.07.2016 (суддя Кеся Н.Б.) адміністративна справа № А37/210-07 передана за предметною підсудністю до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.

08 липня 2016 справу зареєстровано в Дніпропетровському окружному адміністративному суді та присвоєно номер 804/4279/16.

За результатами документального автоматизованого розподілу справ між суддями Дніпропетровського окружного адміністративного суду справа №804/4279/16 розподілена судді Царіковій О.В.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.07.2016 справа №804/4279/16 прийнята до провадження та призначена до судового розгляду на 21.07.2016 року на 13:00.

Судове засідання 21.07.2016 відкладено до 26.07.2016 до 09:00.

Сторони у судове засідання не зявилися, про дату, час та місце розгляду справи належним чином повідомлені судом, що підтверджується наявними матеріалами справи.

Згідно до ч. 3 ст. 170 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд розглядає заяву про роз'яснення судового рішення протягом десяти днів із повідомленням заявника (особи, яка бере участь у справі, державного виконавця, які звернулися із заявою про роз'яснення судового рішення) та осіб, які беруть участь у справі. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розглядові заяви про роз'яснення рішення.

Відповідно до ч. 6 ст. 128 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи відсутність перешкод для розгляду заяви, суд з підстав, визначених ч. 6 ст. 128 КАС України, прийшов до висновку про розгляд заяви про роз'яснення рішення суду у справі №804/4279/16 в порядку письмового провадження.

Розглянувши подану заяву, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши вимоги законодавства, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні вказаної заяви, з огляду на таке.

01 червня 2007 року до Господарського суду Дніпропетровської області надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Приват» до Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська, Головного управління казначейства України в Дніпропетровській області з вимогами (з урахуванням змін до позовних вимог) про стягнення з Державного бюджету на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Приват» суму податку на додану вартість по декларації з ПДВ за жовтень 2006 року в розмірі 4078298,1грн.; стягнення з Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Приват» коштів на відшкодування школи у розмірі 661590,57грн.; стягнення з Державного бюджету на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Приват» судовий збір у сумі 1703,40грн.

Постановою Господарського суду Дніпропетровської області від 27.03.2008, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 20.02.2014, позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Приват» задоволено частково; стягнуто з Державного бюджету України на користь ТОВ «Торговий дім «Приват» суму бюджетної заборгованості з податку на додану вартість по декларації з ПДВ за жовтень 2006 року в сумі 4 078 298,1 грн.; в частині вимог про стягнення з ДПІ у Кіровському районі м.Дніпропетровська на користь позивача коштів на відшкодування шкоди в розмірі 661590,57 грн. відмовлено.

Ухвалою Вищого адміністративного суду від 28.09.2015 (К/800/14121/14) касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Кіровському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області залишено без задоволення, а постанову господарського суду Дніпропетровської області від 27.03.2008 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 20.02.2014 залишено без змін.

Відповідно до частини 1 статті 170 КАС України, якщо судове рішення є незрозумілим, суд, який його ухвалив, за заявою осіб, які беруть участь у справі, а також державного виконавця, ухвалою роз'яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його змісту.

Метою роз'яснення судом ухваленого ним рішення є усунення такого недоліку, як незрозумілість судового рішення щодо неоднакового тлумачення висновків суду, що перешкоджає його належному виконанню.

Підставою для роз'яснення судового рішення як засобу усунення недоліків ухваленого судового акта є його неясність, невизначеність. Фактично роз'ясненням рішення є зміна форми його викладення таким чином, щоб ті частини судового акта, які викликають труднощі для розуміння, були висвітлені ясніше та зрозуміліше. При цьому суд, роз'яснюючи рішення, не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення. Тобто процесуальна процедура роз'яснення судового акта виключає можливість будь - яким чином змінювати зміст цього судового рішення, навіть у разі подальшого виявлення судом правових помилок, допущених під час його ухвалення.

Ясність судового рішення полягає у логічному, чіткому, переконливому і зрозумілому викладенні змісту рішення, оскільки недотримання цих вимог може ускладнити або взагалі унеможливити виконання постанови чи ухвали суду. Чіткість викладу передбачає, зокрема, що терміни, вжиті у судовому рішенні, відповідають тому змістові, що вони мають за законодавством України; такі терміни чітко співвідносяться із поняттями, які вони позначають; текст правової норми, застосованої судом, відтворюється без перефразовування і при цьому ясно, де наводиться правова норма, а де суд дає своє тлумачення її змісту. А переконливість і зрозумілість викладення змісту судових рішень забезпечується шляхом дотримання правил юридичної техніки.

Роз'яснено може бути постанову чи ухвалу суду у разі, якщо без такого роз'яснення її важко виконати, оскільки високою є ймовірність неправильного виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення.

Механізм, визначений ст. 170 КАС України, не може використовуватися, якщо хтось із осіб, які беруть участь у справі, не розуміє мотивації судового рішення.

У разі незгоди з мотивацією судового рішення особи, які беруть участь у справі, можуть оскаржити це судове рішення, якщо таке право надане цим Кодексом.

У поданій заяві про розяснення постанови суду від 27.03.2008 Державна податкова інспекція у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області не наводить жодного доводу щодо незрозумілості судового рішення в контексті викладення його мотивувальної та резолютивної частини, що унеможливлює виконання рішення суду.

Постанова Господарського суду Дніпропетровської області від 27.03.2008 в адміністративній справі № А37/210-07 містить обґрунтування прийнятого рішення, резолютивна частина викладена чітко та не допускає неоднозначного трактування.

Таким чином, суд приходить до висновку, що судове рішення є зрозумілим та не потребує роз'яснення.

Щодо необізнаності заявника стосовно подання відповідного висновку до органу казначейства, суд зазначає, що національне законодавство України, в тому числі процесуальне, є загальновідомим, і необізнаність тієї чи іншої особи, якої стосується інформація, що висвітлена у законі, не є перешкодою в реалізації певних прав і обовязків такої особи.

Непогодження заявника із викладенням резолютивної частини постанови суду щодо стягнення бюджетної заборгованості з ПДВ, також не враховуються судом в якості наявності підстав для розяснення постанови суду від 27.03.2008. Такі доводи відповідача-1 стосуються спору по суті між сторонами у адміністративній справі № А37/210-07, який вже вирішено судом.

Суд відзначає, що постанова господарського суду Дніпропетровської області від 27.03.2008 у справі № А37/210-07 набула законної сили та є обовязковою для виконання.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що заява відповідача-1 про розяснення постанови Господарського суду Дніпропетровської області від 27.03.2008 в адміністративній справі № А37/210-07 є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 160, 165, 170, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про розяснення постанови Господарського суду Дніпропетровської області від 27.03.2008 у справі № А37/210-07 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Приват» до Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська, Головного управління казначейства України в Дніпропетровській області про стягнення коштів відмовити повнстю.

Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя ОСОБА_1