Постанова № 59218150, 27.07.2016, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа № 490/4652/16-п 27.07.2016 27.07.2016 27.07.2016

Номер провадження: 33/784/139/16

.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 33/784/139/16 Головуючий у місцевому суді: ОСОБА_1

Категорія: ч. 1 ст.130 КУпАП Головуючий у апеляційному суді: ОСОБА_2

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Апеляційний суд Миколаївської області

у складі:

головуючого судді Гулого В.П.,

за участю:

секретаря Єфіменка О.М.,

за участю:

особи, притягнутої до

адміністративної відповідальності, ОСОБА_3,

захисника адвоката ОСОБА_4,

27 липня 2016 року, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на постанову судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 13 червня 2016 року, якою:

- ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3,

в с т а н о в и в:

Постановою судді місцевого суду Прокопова В.В. визнано винним у тому, що він 2 травня 2016 року, близько 3 год. 40 хв., рухаючись в м. Миколаєві по вул. Мала Морська, біля будинку № 31 керував транспортним засобом «Nissan Sunny», номерний знак НОМЕР_1, та, маючи ознаки алкогольного спяніння, відмовився від проходження у встановленому законом порядку огляду на стан алкогольного спяніння, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху України.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить скасувати постанову Центрального районного суду м. Миколаєва від 13 червня 2016 року про позбавлення його права керування транспортними засобами за порушення вимог ст. 130 КУпАП.

Вважає, що суд не надавав оцінки його свідченням про те, що працівник ДАІ проігнорував та відмовився від вимоги щодо опитування свідків з числа пасажирів автомобіля.

Зазначає, що суд не прийняв до уваги показання понятого ОСОБА_5 щодо його нормального стану, невідмовляння від проходження медичного обстеження та наявності в автомобілі пасажирів, які не були допитані працівниками ДАІ.

Вказує, що судом не витребувані дані про відсутність у нього правопорушень, повязаних з порушенням ПДД та Закону України «Про дорожній рух».

Вважає дії працівників ДАІ упередженими, необєктивними та такими, що суперечать вимогам КУпАП, яким суд не надав оцінки.

Заслухавши пояснення ОСОБА_3 та думку адвоката ОСОБА_4 на підтримку апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, дослідивши нові докази, вважаю, що скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як слідує із протоколу про адміністративне правопорушення, серія АП1 № 128426, від 2 травня 2016 року, який, враховуючи положення ст. 251 КУпАП, є доказом, 2 травня 2016 року о 5 год. 40 хв. в м. Миколаєві водій ОСОБА_3 керував ТЗ «Nissan Sunny», д.н. 249 86 ОК по вул. Мала Морська, 31 з явними ознаками алкогольного спяніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів), в присутності двох свідків на місці зупинки від проходження мед. огляду на стан алкогольного спяніння за допомогою алкотесту «Драгер» ARAM 2288 та проїхати до мед. закладу в установленому законом порядку категорично відмовився , чим порушив пункт 2.5 правил дорожнього руху.

Згідно пункту 2.5 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного спяніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.

Тобто, ОСОБА_3 обвинувачується у відмові від проходження, відповідно до встановленого порядку, огляду на стан алкогольного спяніння.

Відповідно до положень ст. 266 КУпАП, огляд водія на стан алкогольного спяніння проводиться працівником поліції у присутності 2 свідків з використанням спеціальних технічних засобів. В разі незгоди водія на такий порядок, огляд проводиться в закладах охорони здоровя.

Згідно з порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого спяніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103, огляд на стан спяніння проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, у присутності двох свідків. Водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоровя.

Як слідує з пояснень ОСОБА_3 під час розгляду у місцевому суді та в суді апеляційної інстанції 2 травня 2016 року, після відвідування ним Сіті Центру, приблизно о 5 годині, працівниками поліції був зупинений керований ним автомобіль НОМЕР_2. Підтвердив відмову пройти огляд на стан спяніння з використання спеціального технічного засобу «Драгер». При цьому, обґрунтуванням такої відмови було очікування пояснень поліцейських щодо наявності орієнтування на такий автомобіль, що за словами поліцейських було причиною зупинки автомобіля під його керуванням. Працівники поліції, зі слів ОСОБА_3, показали йому орієнтування під час складання протоколу. ОСОБА_3 зазначив, що алкогольні напої не вижав, однак не виходив із автомобіля.

Як слідує з пояснень інспектора патрульної поліції ОСОБА_6, 2 травня 2016 року по радіо-ефіру поступило орієнтування на транспортний засіб марки «Nissan» червоного кольору, на якому пересувається нетверезий водій, який рухався по пр. Леніна та повернув на вул. ОСОБА_7. Працівники поліції зупинили транспортний засіб «Nissan Sunny», номерний знак НОМЕР_1. Водій взагалі не мав наміру виходити із транспортного засобу, трохи відкрив вікно, яке було запітнілим, мова водія була незвязна, тремтіли руки, відчувався запах алкоголю, у звязку із чим був складений протокол на ОСОБА_3 за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Інспектор патрульної поліції ОСОБА_8 пояснив, що 2 травня 2016 року, здійснюючи патрулювання, зупинили транспортний засіб «Nissan Sunny», номерний знак НОМЕР_1, та пояснили водію, що причиною зупинки є орієнтування - сталось ДТП, та є інформація щодо нетверезого водія, який рухається на автомобілі «Nissan» червоного кольору. Від водія ОСОБА_3 був відчутний різкий запах алкоголю, вікна запітніли, руки у водія тремтіли. Водій не виходив з автомобіля, через скло показав документи, в присутності двох свідків відмовився від проходження освідчення.

Як слідує з пояснень свідка ОСОБА_5, 2 травня 2016 рухався пішки по вул. М. Морська та побачив як патрульна поліція зупинила транспортний засіб. Останньому запропонували стати свідком того, як водій відмовився від проходження медичного освідчення. Самого факту керування транспортним засобом свідок не бачив. Зазначив, що водій намагався тривалий час зясувати у працівників поліції підставу зупинки.

Свідок ОСОБА_9 пояснив, що працює сторожем, та в ніч на 2 травня 2016 року знаходився в сторожці за адресою: м. Миколаїв, вул. М. Морська, 246, як раптом побачив патрульні машини поліції. Вийшов відчиняти ворота, та побачив, що в автомобілі був водій, дві жінки, хлопець та дитина. Працівники поліції запропонували водію продути «Драгер», однак водій просив працівників поліції пояснити причину зупинки. Працівники поліції пояснили водію, що є орієнтування на даний транспортний засіб, оскільки було вчинено ДТП.

Допитана в апеляційному суду, як свідок дружина ОСОБА_3 ОСОБА_10, підтвердила факт зупинки 2 травня 2016 року поліцейськими автомобіля, за кермом якого був її чоловік ОСОБА_3 Також підтвердила, що працівники поліції пропонували чоловіку пройти медичне освідчення, на що останній вимагав надати орієнтування, що стало, зі слів поліцейських, причиною зупинки автомобіля. Окрім того, як слідує із пояснень ОСОБА_10, через годину поліцейські показали орієнтування.

Як слідує із дослідженого місцевим судом наданого поліцейськими відеозапису, ОСОБА_3 перебував у транспортному засобі Nissan Sunny», номерний знак НОМЕР_1, відмовився від проходження освідчення на стан алкогольного спяніння за допомогою засобу «Драгер». Згідно відеозапису працівники поліції пояснили причину зупинки, представилися, просили предявити документи, однак ОСОБА_3 відмовився вийти з машини, не відкривши вікна, через скло, підсвічуючи ліхтарем, показав свої документи.

Вказані докази свідчать, що водій ОСОБА_3 відмовився від проходження у встановленому законом порядку огляду на стан алкогольного спяніння, тобто місцевий суд дійшов до вірного висновку про наявність в діях ОСОБА_3 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

При накладенні стягнення на ОСОБА_3, визначенні його виду та розміру, місцевим судом дотримані загальні правила накладення стягнення за адміністративне правопорушення, визначені ст. 33 КУпАП.

В межах наданих даних, в тому числі, зазначених самим порушником під час складання протоколу про адміністративне правопорушення, місцевим судом враховано характер вчиненого правопорушення, особу ОСОБА_3, його пояснення в ході судового розгляду, майновий стан, відсутність обставин, що обтяжують відповідальність.

Місцевий суд враховуючи викладене прийшов до вірного висновку, що позбавлення права керування транспортними засобами строком на один рік є необхідним і достатнім стягненням за вчинення ОСОБА_3 вказаного адміністративного правопорушення.

Посилання ОСОБА_3 в апеляційній скарзі на те, що суд не надавав оцінки його свідченням про те, що працівник ДАІ проігнорував та відмовився від вимоги щодо опитування свідків з числа пасажирів автомобіля, є безпідставним, так, як видно з протоколу про адміністративне правопорушення та протоколу судового засідання, таке клопотання ОСОБА_3 не заявлялось. Про це під час апеляційного перегляду, підтвердив і сам апелянт.

Доводи апелянта відносно того, що суд не прийняв до уваги показання понятого ОСОБА_5 щодо його нормального стану, невідмовляння від проходження медичного обстеження та наявності в автомобілі пасажирів, які не були допитані працівниками ДАІ, також є безпідставними, так як судом враховані всі викладені обставини.

Посилання апелянта на те, що судом не витребувані дані про відсутність у нього правопорушень, повязаних з порушенням правил дорожнього руху та Закону України «Про дорожній рух», є такими, що не заслуговують на увагу, так як апелянтом не було заявлено клопотань щодо витребування вказаної інформації, тому суд виходив з даних, які містяться в протоколі про адміністративне правопорушення, та які вказував сам правопорушник як під час складання протоколу про адміністративне правопорушення, так і під час розгляду цього протоколу місцевим судом.

Щодо переконань апелянта відносно того, що дії працівників ДАІ є упередженими, необєктивними та такими, що суперечать вимогам КУпАП, яким суд не надав оцінки, то ним не надано ніяких даних, підтверджуючих вказане.

Місцевий суд в межах наданих йому матеріалів справи про адміністративне правопорушення провів судовий розгляд, дослідив надані йому докази, зясував обставини, що підлягали зясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення, ухвалив законну та обґрунтовану постанову про вчинення ОСОБА_3 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Зважаючи на викладене, а також на відповідність судового розгляду та постанови місцевого суду вимогам КУпАП, ОСОБА_3 обґрунтовано притягнуто до відповідальності та накладено адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком на один рік.

Керуючись п. 1 ч. 8 ст. 294 КУпАП,

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення, а постанову судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 13 червня 2016 року про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП - без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя