Вирок № 59216230, 22.07.2016, Святошинський районний суд міста Києва

ун. № 759/14917/15-к

пр. № 1-кп/759/366/16

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 липня 2016 року м. Київ

Святошинський районний суд м. Києва в складі:

головуючого - судді Ясельського А.М.,

за участю секретаря Годинської К.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 12015100080007270 внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань 24.07.2015 року відносно:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1,

уродженця м. Києва, українця, громадянина України, освіта середня, не одружений, не працює, без місця реєстрації, який проживає за адресою: АДРЕСА_1, раніше засуджений:

-28.10.1996 року Жовтневим районним судом м. Києва за ч.1 ст. 140 КК України до 1 року 6 місяців позбавлення волі;

-17.12.1997 року Подільським районним судом м. Києва за ст. 229-6, 43 КК України до 2 років 3 місяців позбавлення волі;

-25.11.1999 року Жовтневим районним судом м. Києва за ч.1 ст. 140 КК України до 2 років позбавлення волі;

-29.04.2002 року Солом'янським районним судом м. Києва за ч.2 ст. 309 КК України до 3 років позбавлення волі;

-06.10.2006 року Солом'янським районним судом м. Києва за ч.2 ст. 185 КК України до 2 років позбавлення волі;

-27.01.2009 року Солом'янським районним судом м. Києва за ч.2 ст. 185, ст. 395, 70 КК України до 2 років 6 місяців позбавлення волі;

-30.12.2010 року Солом'янським районним судом м. Києва за ч.2 ст. 185, ст. 71 КК України до 2 років 8 місяців позбавлення волі;

-07.11.2013 року Солом'янським районним судом м. Києва за ч.2 ст. 185, ст. 395 КК України до 2 років 6 місяців позбавлення волі;

-25.12.2014 року умовно-достроково звільнений на підставі ухвали Березанського районного суду Київської області із невідбутим строком 4 місяці 12 днів, -

у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 186 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора Сидоренка М.В.,

захисника ОСОБА_2,

обвинуваченого ОСОБА_1,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 24.07.2015 року о 13 годині 40 хвилин, перебуваючи за адресою: м. Київ, бул. Кольцова, 12 в м. Києві, де розташований ринок «Дніпро», не маючи постійного джерела доходів та місця роботи, вирішив повторно, відкрито викрасти чуже майно для власного збагачення.

З метою реалізації свого злочинного умислу спрямованого на відкрите заволодіння чужим майном, проходячи по ринку «Дніпро», помітив раніше незнайому йому ОСОБА_3, у якої на шиї знаходився золотий ланцюжок із кулоном.

В цей час ОСОБА_1, вирішив відкрито заволодіти вказаним майном потерпілої ОСОБА_3, та наблизившись до останньої, відкрито, шляхом ривка зірвав у останньої із шиї золотий ланцюжок із кулоном загальною вартістю 5 859,00 гривень та побіг у невідомому напрямку, чим спричинив ОСОБА_3 матеріальну шкоду на вищевказану суму.

В подальшому ОСОБА_1 був затриманий перехожими громадянами та працівниками міліції з викраденим майном .

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 186 КК України за наведених вище обставин не визнав та відмовився давати показання по сутті пред"явленого звинувачення.

Не дивлячись на те, що обвинувачений ОСОБА_1 свою вину не визнав, однак вина останнього у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 186 КК України повністю підтверджується:

- показаннями потерпілої ОСОБА_3, яка під час судового слідства дала суду показання, що ОСОБА_1 їй раніше не був відомим. 24.07.2015 року приблизно о 13 годині, перебуваючи в м. Києві на ринку «Дніпро», проходячи біля торгівельного кіоску із бакалейними товарами близько виходу із вказаного ринку, на неї стрімко наближався невідомий їй чоловік, як потім стало відомо, шо це ОСОБА_1, який на ходу ривком з її шиї зірвав ланцюжок та кулон на ньому із золота, які висіли на шиї, та після цього став втікати . Після цього спробувала наздоганяти його, і кричала про те, щоб їй допомогли. Побачила як в цей час за ОСОБА_1 почав бігти молодий хлопець. Фактичне затримання ОСОБА_1 не бачила, але коли підбігла до нього, то він лежав на асфальті зі скрученими руками, біля нього знаходився дільничний інспектор міліції. Вказаний дільничний інспектор міліції показав їй ланцюжок із золота та спитав чи він їй належить, на що вона ствердно відповіла, що це саме той ланцюжок, який було викрадено в неї даним молодим чоловіком.. В судовому засіданні вона впізнала ОСОБА_1 та ствердно повідомила суду, що саме він вчинив вказані дії щодо неї;

- показаннями свідка ОСОБА_4, який під час судового слідства дав суду показання, що раніше з обвинуваченим ОСОБА_1 знайомий не був. 24.07.2015 року він знаходився неподалік ринку «Дніпро» в м. Києві. Там він побачив обвинуваченого ОСОБА_1, який швидко біг йому назустріч, при цьому тримав у руках ланцюжок. Також він почув крики невідомої жінки про те, що в неї викрали ланцюжок. Він намагався затримати останнього, штовхнув ОСОБА_1 в сторону, від чого останній впав, однак піднявся і побіг далі. Тоді він побіг за ОСОБА_1, але коли він наздогнав останнього, то ОСОБА_1 за щось перечепився і вже лежав на асфальті, а поруч із ним лежав ланцюжок. За ним одразу підбігла жінка, у якої із шиї ОСОБА_1 зірвав ланцюжок. Потім він викликав працівників міліції, які затримали ОСОБА_1 та склали відповідні документи. В судовому засіданні він впізнав ОСОБА_1 та ствердно повідомив суду, що саме останній вчинив вказані дії щодо потерпілої ОСОБА_3;

- показаннями свідка ОСОБА_5, який під час судового слідства дав суду показання, що приблизно в обідній час 24.07.2015 року знаходився на ринку «Дніпро» по бул. Кольцова, 12 в м. Києві. Практично виходячи з ринку, він почув крик жінки та побачив вказану жінку, яка голосила про те, щоб зловили крадія та побачив як в його напрямку, біжучи, наближається молодий чоловік, а за ним біжить вказана жінка, як потім виявилось - ОСОБА_6 Він вирішив, що саме ця особа є крадієм і почав бігти за ним, в кулаку у вказаної особи був затиснутим ланцюжок. Переслідування вказаного чоловіка, який як потім виявилось - ОСОБА_1, тривало короткий проміжок часу. З початку ОСОБА_1 біг по доріжці поблизу вказаного ринку, потім різко перед ним звернув в прохід до ринку, Він оббіг ринок з іншої сторони та майже в центрі ринку на доріжці зіткнувся з ОСОБА_1, якого повалив на землю та утримував в лежачому положенні, так як останній чинив опір. Підіймаючи ОСОБА_1, під його тілом було виявлено вказаний ланцюжок з кулоном. Також після затримання ОСОБА_1 підбігла ОСОБА_6, якій він показав вказаний виявлений ланцюжок, на що ОСОБА_6 повідомила, що це саме той ланцюжок, який було викрадено ОСОБА_1 Після цього були викликані працівники міліції, які як йому відомо в подальшому в присутності ОСОБА_1 в приміщенні адміністрації ринку проводили огляд речей, які були виявлені на місці подій та у ОСОБА_1;

-протоколом огляду місця події від 24.07.2015 року, згідно якого встановлено місце вчинення злочину обвинуваченим ОСОБА_1.( а.с.118);

-протоколом огляду місця події від 27.07.2015 року, згідно якого в приміщенні адміністрації ринку " Дніпро" було вилучено ланцюжок з кулоном, який було викрадено в потерпілої ОСОБА_3.(а.с.120-122);

постановою про визнання речовимим доказом-ланцюжка із колоном із золота 585 проби та розпискою про повернення їх потерпілій ОСОБА_6 (а.с.123-124);

Таким чином, не визнання вини обвинуваченим ОСОБА_1, суд розцінює , як намаганння уникнути відповідальності за вчинений злочин, оскільки його причетність до вчинення злочину повністю підтверджується вищенаведеними доказами..

Аналізуючи зібрані матеріали в їх сукупності, суд вважає, що вина обвинуваченого ОСОБА_1 повністю доведена, а кваліфікація його дій за ч.2 ст. 186 КК України вірна, оскільки він повторно, відкрито викрав чуже майно.

Призначаючи обвинуваченому ОСОБА_1 вид та міру покарання у відповідності до ст. 65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який згідно ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів, обставини скоєння злочину, враховує особу обвинуваченого,його стан здоров"я, який характеризується посередньо, на обліку у лікаря-психіатра не перебуває, однак перебуває на обліку у лікаря-нарколога з 11.12.1997 року з діагнозом: розлади психіки і поведінки внаслідок вживання опіоїдів, синдром залежності, раніше неодноразово судимий. Згідно ст. 66 КК України, обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_1, судом не встановлено. Згідно ст. 67 КК України, обставиною, що обтяжує покарання останнього, є рецидив злочинів. На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що обвинуваченому ОСОБА_1 слід обрати міру покарання у виді позбавлення волі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 100, 368, 373-376 КПК України, суд -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 186 КК України та призначити покарання у виді 4 (чотирьох) років 6(шість) місяців позбавлення волі.

Міру запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу обвинуваченому ОСОБА_1 залишити без змін -у виді тримання під вартою в СІЗО № 13 УДПтС України в м. Києві та Київській області.

Строк відбуття покарання обвинуваченому ОСОБА_1 рахувати з 24 липня 2015 року.

Речові докази: ланцюжок та кулон із золота 585 проби, які були повернуті потерпілій ОСОБА_3 - залишити в останньої.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Апеляційного суду м. Києва, шляхом подачі апеляції через Святошинський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутній в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

Суддя: А.М. Ясельський