Рішення № 59213182, 13.07.2016, Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 760/1913/15-ц

Провадження № 2/369/740/16

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

13.07.2016 року Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі головуючої судді Ковальчук Л.М., при секретарі Рябець А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_2 акціонерне товариство «Універсал Банк» звернувся із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, посилаючись на те, що 09 жовтня 2007 року між ОСОБА_2 акціонерним товариством «Універсал Банк», який є правонаступником ВАТ «Універсал Банк», та ОСОБА_1 був укладений Кредитний договір № 005-2914/840-0269 відповідно до умов якого банк надав ОСОБА_1 кредит у сумі 62350,00 доларів США, строком користування до 01 жовтня 2037 року зі сплатою 11,95 % річних. Цільове використання кредиту для придбання майна: квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1.

01 березня 2009 року та 25 березня 2009 року між банком та ОСОБА_1 були укладені додаткові угоди б/н до кредитного договору, відповідно до умов яких змінювався розмір плати за користування кредитом: з 01 березня 2009 року по 28 лютого 2010 року встановлена ставка за користування кредитом на рівні 9,07 % річних; з 01 березня 2010 року по 28 лютого 2015 року 13,82 % річних, починаючи з 01 березня 2015 року 12,95 % річних.

Банк свої зобовязання за Договором виконав, надавши ОСОБА_1 кредит, шляхом банківського переказу коштів на рахунок позичальника, у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязалась повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно рішення Соломянського районного суду м. Києва від 22 травня 2014 року у справі за позовом ПАТ «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості було ухвалено рішення про стягнення з ОСОБА_1 на користь банку заборгованість за кредитним договором № 005-2914/840-0269 від 09 жовтня 2007 року у розмірі 376941 грн. 33 коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 3654,00 грн..

Згідно вказаного рішення суду з ОСОБА_1 на користь банку було стягнуто тіло кредиту, нараховані включно до 28 січня 2014 року відсотки та підвищені відсотки.

Станом на день звернення банку із даним позовом до суду заборгованість за кредитним договором не погашення, рішення суду не виконано.

Станом на 20 січня 2015 року заборгованість за кредитним договором № 005-2914/840-0269 від 10 жовтня 2007 року по нарахованим відсоткам за період з 29 січня 2014 року по 20 січня 2015 року складає 5471,96 доларів США, що еквівалентно за курсом НБУ (100 доларів США = 1580,77 грн.) сумі 86499 грн. 04 коп., з яких: заборгованість по відсоткам 5 243,29 доларів США, що еквівалентно 82884 грн. 37 коп.; заборгованість по підвищеним відсоткам 228,66 доларів США, що еквівалентно 3614,67 грн..

Відсотки нараховані банком за період з 29 січня 2014 року по 20 січня 2015 року включно.

З моменту ухвалення Соломянським районним судом м. Києва від 22 травня 2014 року курсова різниця складає 368532,89 грн., що підлягає сплаті ОСОБА_1 на користь банку.

Враховуючи викладене, позивач ПАТ «Універсал Банк» просив стягнути з ОСОБА_1 на користь банку заборгованість по нарахованим відсоткам за кредитним договором № 005-2914/840-0269 від 10 жовтня 2007 року за період з 28 січня 2014 року по 20 січня 2015 року в сумі 5471,96 доларів США, що еквівалентно за курсом НБУ сумі 86499,04 грн., та стягнути з відповідача на користь банку понесені судові витрати.

В подальшому, на підставі вимог ст. 31 ЦПК України позивач подав заяву про уточнення позовних вимог, в якій просив стягнути з ОСОБА_1 на користь банку заборгованість по нарахованим відсоткам за кредитним договором № 005-2914/840-0269 від 10 жовтня 2007 року за період з 28 січня 2014 року по 20 січня 2015 року в сумі 5471,96 доларів США; стягнути з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Універсал Банк» заборгованість у вигляді курсової різниці за кредитним договором № 005-2914/840-0269 від 10 жовтня 2007 року у розмірі 368532,89 грн., та понесені судові витрати.

У судове засідання представник позивача ПАТ «Універсал Банк» не зявився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, представник позивача надав суду заяву, в якій позов підтримав та просив його задовольнити.

У судове засідання відповідач ОСОБА_1 не з'явилася, про дату, час і місце розгляду справи повідомлялась належним чином, причини неявки суду не відомі.

Оскільки представник позивача у поданій до суду заяві не заперечував проти заочного розгляду справи, а відповідач належним чином неодноразово повідомлялася про дату, час і місце розгляду справи, суд вважав за можливе провести заочний розгляд справи.

Суд, зясувавши дійсні обставини та давши оцінку зібраним в справі доказам, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Судом встановлено, що 09 жовтня 2007 року між ВАТ «Універсал Банк», правонаступником якого є ПАТ «Універсал Банк», та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 005-2914/840-0269, відповідно до умов якого ОСОБА_1 отримала від ВАТ «Універсал Банк» кошти в сумі 62350 доларів США, а позичальник зобовязався прийняти, належним чином використати та повернути кредит, а також сплатити проценти за користування кредитом в розмірі 11,95 % річних, на умовах та в строки визначені цим договором. Сторонами згідно умов договору погоджено, що розмір базової процентної ставки може змінюватись згідно умов кредитного договору. Вказана сума кредиту дорівнює еквіваленту 314867,50 грн. за курсом НБУ на день укладення цього договору, при цьому сторони обумовили, що такий гривневий еквівалент має визначатися в цьому договорі лише в разі, якщо сума кредиту виражена у іноземній валюті.

Відповідно до п. 1.1.1. Кредитного договору за користування коштами понад встановлений строк або терміни погашення нараховується процентна ставка в розмірів 35,85 % річних. Розмір підвищеної процентної ставки за користування кредитом понад встановлені цим договором терміни сплати щомісячних платежів застосовується до всієї простроченої суми основного боргу позичальника.

Відповідно до п. 1.2. Кредитного договору строк кредитування становить період з дати надання кредиту до 01 жовтня 2037 року включно, що є датою остаточного погашення всієї суми кредиту, і за умовами договору таке погашення має відбуватися у валюті кредиту. Відповідно до п.1.3. вказаний кредит надається на придбання майна, а саме однокімнатної квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

Відповідно до п. 2.8. Договору погашення заборгованості відбувається у наступному порядку: сплата комісійної винагороди в разі дострокового погашення кредиту, сплата процентів за користування кредитом понад встановлений строк або термін повернення суми кредиту, сплата нарахованих строкових процентів, сплата простроченої заборгованості за кредитом, сплата строкової заборгованості за кредитом, штрафні санкції. Згідно з п. 2.9. Договору у разі, якщо позичальник має заборгованість по сплаті більш ніж одного щомісячного платежу, погашення щомісячних платежів відбувається згідно з строками виникнення заборгованості, починаючи з найдавнішого, дотримуючись черговості погашення стосовно кожного окремого щомісячного платежу.

01 березня 2009 року та 25 березня 2009 року між ПАТ «Універсал Банк» та ОСОБА_1 були укладені Додаткові угоди до Кредитного договору № 005-2914/840-0269 від 09 жовтня 2007 року, відповідно до умов яких сторонами було погоджено умови зімни розміру плати за користування кредитом, а саме: з 01 березня 2009 року по 28 лютого 2010 року встановлювалася ставка за користування кредитом на рівні 9,07 % річних, з 01 березня 2010 року по 28 лютого 2015 року - 13,82 % річних, а починаючи з 01 березня 2015 року - 12,95% річних.

Відповідно до вимог ч. 5 ст. 11 ЦК України, цивільні права та обовязки можуть виникати з рішення суду.

З матеріалів справи вбачається, що рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 22 травня 2014 року задоволено позов ПАТ «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, згідно якого з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Універсал Банк» стягнуто 345284,17 грн. заборгованості по кредиту, 31035,06 грн. процентів, 622,10 грн. підвищених відсотків, 3654,00 грн. судового збору.

Відповідно до п. 17 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» від 30.03.2012 року № 5 наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконано боржником, не припиняє правовідносин сторін кредитного договору, не звільняє останнього від відповідальності за невиконання грошового зобовязання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених ч. 2 ст. 625 ЦК України, оскільки відповідно до вимог ст.ст. 526, 299 ЦК України зобовязання залишається невиконаним належним чином.

Згідно з вимогами ст. 526 ЦК України зобовязання повинні виконуватися належним чином і відповідно до умов договору. Згідно з вимогами ст. 610 ЦК України, порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання. Відповідно до вимог ст. 611 ЦК України у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Відповідно до ст. 599 ЦК України, зобовязання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до наявного в матеріалах справи розрахунку заборгованості, станом на 20 січня 2015 року сума заборгованості ОСОБА_1 по нарахованим відсоткам за період з 29 січня 2014 року по 20 січня 2015 року складає 5471,96 доларів США, що еквівалентно 86499 грн. 04 коп., з яких: заборгованість по відсоткам 5 243,29 доларів США, що еквівалентно 82884 грн. 37 коп.; заборгованість по підвищеним відсоткам 228,66 доларів США, що еквівалентно 3614,67 грн..

Згідно рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 22 травня 2014 року встановлено, що станом на 28 січня 2014 року сума заборгованості по нарахованим відсоткам становить 3882,78 доларів США, що еквівалентно 31035,06 грн., заборгованість по підвищеним відсоткам 77,83 доларів США, що еквівалентно 622,10 грн..

Звертаючись з позовом до суду позивач посилається на те, що на час звернення з даним позовом заборгованість за кредитним договором відповідачем не погашена, рішення суду не виконано, у зв'язку з чим на підставі вимог ч. 2 ст. 625 ЦК України позивач просить стягнути заборгованість по нарахованим відсоткам за кредитним договором № 005-2914/840-0269 від 09 жовтня 2007 року за період з 29 січня 2014 року по 20 січня 2015 року.

Як вбачається з матеріалів справи відповідач ОСОБА_1 періодично здійснювала проплату заборгованості за кредитним договором № 005-2914/840-0269 від 09 жовтня 2007 року, про що свідчать наявні в матеріалах справи копії заяв на переказ готівки, а саме: № 061В601140310035 від 31 січня 2014 року на суму 620,00 доларів США; № 005В601140580004 від 27 лютого 2014 року на суму 710,00 доларів США; № 052В601140870043 від 28 березня 2014 року на суму 700 доларів США; № 008В601141060009 від 16 квітня 2014 року на суму 700 доларів США; № 061В601141500022 від 30 травня 2014 року на суму від 700 доларів США; № 061В60114260018 від 25 липня 2014 року на суму 560 доларів США; № 063В601142380005 від 26 серпня 2014 року на суму 250 доларів США; № 061В601142720019 від 29 вересня 2014 року на суму 100 доларів США; № 065В601143030012 від 30 жовтня 2014 року на суму 100 доларів США.

З урахуванням викладених обставин, заборгованість ОСОБА_1 по нарахованим відсоткам за кредитним договором № 005-2914/840-0269 від 09 жовтня 2007 року, з урахуванням здійснених проплат за період з 29 січня 2014 року по 20 січня 2015 року становить 2220,25 доларів США, оскільки зарахований банком розмір відсотків у доларах США складав 3251,71 доларів США.

Отже заборгованість ОСОБА_1 по нарахованим відсоткам за період з 29 січня 2014 року по 20 січня 2015 року становить 2220,25 доларів США, що еквівалентно за курсом НБУ (100 доларів США = 1580,77 грн.) 35097,05 грн..

Відповідно до вимог ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно умов п. 6.1 кредитного договору за невиконання або неналежне виконання взятих на себе зобовязань за цим договором, сторони несуть відповідальність в порядку та на умовах, обумовлених чинним законодавством України та цим договором.

Згідно умов п. 9.1 кредитного договору цей договір набирає чинності з моменту його підписання обома сторонами та діє до повного виконання сторонами взятих на себе зобовязань за цим договором.

Оскільки відповідач ОСОБА_1 не виконує взятих на себе зобовязань за кредитним договором, суд вважає, що з відповідача підлягає стягненню нарахована заборгованість по відсоткам у розмірі 2220,25 доларів США, що еквівалентно 35097,05 грн..

Доказів про те, що відповідачем у повному обсязі виконані зобовязання за кредитним договором, суду не надано.

За вказаних обставин суд дійшов висновку, що вимоги позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості по нарахованим відсоткам за кредитним договором № 005-2914/840-0269 від 09 жовтня 2007 року, за період з 29 січня 2014 року по 20 січня 2015 року підлягають частковому задоволенню.

Звертаючись з позовом до суду позивач просив стягнути з відповідача на користь банку суму боргу у розмірі 5471,96 доларів США.

Відповідно до п. 14 постанови Пленуму ВСУ «При судове рішення у цивільній справі» № 14 від 18 грудня 2009 року суд має право ухвалити рішення про стягнення грошової суми в іноземній валюті з правовідносин, які виникли при здійсненні валютних операцій, у випадках і в порядку, встановлених законом (частина друга статті 192 ЦК, частина третя статті 533 ЦК (435-15); Декрет Кабінету Міністрів України від 19 лютого

1993 року № 15-93 «Про систему валютного регулювання і

валютного контролю»).

Згідно положень ст. 2 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання та валютного контролю» за № 15-93 від 19 лютого 1993 року, резиденти та нерезиденти мають право здійснювати валютні операції з урахуванням обмежень, встановлених цим Декретом та іншими актами валютного законодавства України.

Положеннями ч. 4 ст. 5 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання та валютного контролю» зазначені види операцій для здійснення яких необхідна індивідуальна ліцензія на здійснення разової валютної операції.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно Генеральної ліцензії на здійснення валютних операцій від 10 жовтня 2011 року № 92, виданої ПАТ «Універсал Банк», надано право на здійснення валютних операцій.

Згідно банківської ліцензії № 92 від 10 жовтня 2011 року, виданої ПАТ «Універсал Банк», надано право надання банківських послуг, визначених ч. 3 ст. 47 Закону України «Про банки і банківську діяльність».

В Додатку до Генеральної ліцензії на здійснення валютних операцій від 10 жовтня 2011 року № 92 вказано перелік валютних операцій, які має право здійснювати ПАТ «Універсал Банк».

Дані документи підтверджують право ПАТ «Універсал Банк» здійснювати валютні операції, тому вимога позивача про стягнення заборгованості підлягає стягненню у валюті кредиту.

На час розгляду справи офіційний курс гривні щодо іноземних валют Національного банку України становить 100 доларів США = 1580,77 грн..

За таких обставин заборгованість по нарахованим відсоткам за кредитним договором № 005-2914/840-0269 від 09 жовтня 2007 року, за період з 29 січня 2014 року по 20 січня 2015 року становить в розмірі 2220,25 доларів США, що в еквіваленті складає 35097,05 грн..

Щодо заявлених вимог позивача про стягнення з відповідачів заборгованості у вигляді курсової різниці за кредитним договором у розмірі 368532,89 грн., то суд не вбачає підстав для їх задоволення, оскільки позивачем не надано належних доказів у їх обґрунтування, і заявлені вимоги позивачем не ґрунтуються на умовах кредитного договору № 005-2914/840-0269 від 09 жовтня 2007 року та вимогах чинного законодавства.

ПАТ «Універсал Банк» є правонаступником всіх прав та обовязків ВАТ «Універсал Банк» - 22 червня 2009 року рішенням загальних зборів акціонерів ВАТ «Універсал Банк» перейменовано у ПАТ «Універсал Банк», що підтверджується п. 1.1. Статуту ПАТ «Універсал Банк».

Судові витрати по справі слід стягнути з відповідача згідно зі ст. 88 ЦПК України на користь позивача.

Враховуючи викладене та керуючись вимогами п. 17 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин», ст. 11, ч. 1 ст. 14, ст. ст. 526, 553, 554, 599, 610, 611 ЦК України, ст.ст. 10, 60, 88, 213-215, 218, 224, 226, 232 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» заборгованість по нарахованим відсоткам за кредитним договором № 005-2914/840-0269 від 09 жовтня 2007 року в розмірі 2220,25 доларів США.

У решті позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» судовий збір в розмірі 1378 грн..

Заочне рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Київської області через Києво-Святошинський районний суд Київської області шляхом подання апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення рішення суду або шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення в разі відсутності в судовому засіданні осіб, які брали участь у справі, під час проголошення судового рішення.

Суддя Ковальчук Л.М.