Постанова № 59213082, 30.06.2016, Ірпінський міський суд Київської області

Справа № 367/6977/15-а

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 червня 2016 року Ірпінський міський суд Київської області в складі

головуючого судді Пархоменко О.В.,

з участю секретаря Григорян Н.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Ірпінського міського суду справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Ірпені Київської області про визнання дій незаконними та зобовязання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в :

Позивачка звернулася до суду із даним позовом, посилаючись на те, що вона, ОСОБА_1 являється вдовою свого померлого чоловіка ОСОБА_2, який помер 11 квітня 2014 року. Померлий чоловік ОСОБА_2 був інвалідом війни ІІ групи, отримував пенсію відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби та деяких інших осіб. Відповідно до Витягу з Протоколу № 1199 від 28.04.2014 року Центральної військово-лікарської комісії по встановленню причинного звязку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв було встановлено причинний звязок захворювання ОСОБА_2 та визначено, що захворювання і причини смерті повязані з виконанням обовязків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії. Відтак, на ОСОБА_1 почав поширюватися Закон України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту на підставі п.1 ст. 10 Закону, якою визначено, що чинність цього Закону поширюється на сімї військовослужбовців, партизанів, підпільників, учасників бойових дій на території інших держав, прирівняних до них осіб, зазначених у статтях 6 і 7 цього Закону, які загинули (пропали безвісті) або померли внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, одержаних під час захисту Батьківщини або виконання інших обовязків військової служби (службових обовязків), а також внаслідок захворювання, повязаного з перебуванням на фронті або одержаного в період проходження військової служби чи на території інших держав під час воєнних дій та конфліктів.

Відтак, ОСОБА_1 Управління праці та соціального захисту населення м. Ірпінь було видано посвідчення Член сімї загиблого (померлого) ветерана війни серія С № 212060 від 30 квітня 2014 року.

Крім того, ОСОБА_1 отримує пенсію за віком зі зниженням пенсійного віку (список № 1) з 2007 року, а з травня 2014 року отримує підвищення до пенсії як член сімї померлого ветерана війни. 09 лютого 2015 року вона звернулася до Управління ПФУ у м. Ірпені Київської області з заявою про переведення її з одного виду пенсії на інший, а саме на пенсію чоловіка у звязку із втратою годувальника. 28 березня 2015 року через поштове відділення вона отримала від відповідача рішення № 501 від 18.02.2015 року, в якому зазначалося, що у призначенні пенсії в разі втрати годувальника ОСОБА_1 за померлого чоловіка відмовлено. Так як згідно вимог ст. 36 ЗУ Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування пенсія в разі втрати годувальника призначається непрацездатним членам сімї померлого годувальника, які були на його утриманні.

Не погодившись з вказаним рішенням, 13 травня 2015 року вона подала скаргу на неправомірні дії посадових осіб Управління ПФУ у м. Ірпені Київської області до Головного управління ПФУ у м. Києві. 04 червня 2015 року за № 5368/У-100 від Департаменту пенсійного забезпечення Пенсійного фонду України було отримано листа, відповідно до якого позивачу було відмовлено у призначенні пенсії у звязку із втратою годувальника, так як на їх думку, вона згідно норм ст. 30 Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб не є непрацездатним членом сімї померлого годувальника.

Однак, погодитися з таким рішенням неможливо, оскільки вона вважає її незаконною та такою, що не відповідає дійсності, яка порушує її права, визначені Законом України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб на підставі наступного.

Позивачка вказує, що оскільки її чоловік був інвалідом війни та причиною його смерті відповідно до висновку Центральної ВЛК було встановлено причинний звязок захворювання смерті та визначено, що захворювання і причина смерті повязані з виконанням обовязків військової служби при перебуванні у країнах, де велись бойові дії, то вона відповідно до п. а ст. 20, ст. 29, п. д ст. 30, ст. 31 Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб як дружина померлого ОСОБА_2 (годувальника), який був інвалідом війни, незалежно від того працює вона чи ні, має право на переведення її з одного виду пенсії на інший, а саме на пенсію в разі втрати годувальника.

В звязку із викладеними обставинами позивачка просила визнати дії Управління Пенсійного фонду України у місті Ірпені Київської області щодо відмови переведення ОСОБА_1 на інший вид пенсії у звязку з втратою годувальника за померлого чоловіка ОСОБА_2 незаконними; зобовязати Управління Пенсійного фонду України у місті Ірпені Київської області перевести ОСОБА_1 на інший вид пенсії у звязку з втратою годувальника за померлого чоловіка ОСОБА_2 з моменту її звернення; зобовязати Управління Пенсійного фонду України у місті Ірпені Київської області здійснити ОСОБА_1 перерахунок у звязку з переходом її на інший вид пенсії у звязку з втратою годувальника за померлого чоловіка ОСОБА_2 з моменту її звернення .

В судовому засіданні 08.04.2016 року позивачка та представник ОСОБА_3 позов підтримали, підтвердили обставини, викладені у позовній заяві, просили позов задовольнити у повному обсязі. В судове засідання 21.06.2016 року позивачка та її представник не зявилися, позивачка надала суду письмове клопотання про розгляд справи за її відсутності та відсутності її представника, позовну заяву підтримують та просить задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача ОСОБА_4 в судовому засіданні 08.04.2016 року позов не визнала, надали суду письмові заперечення, в яких просила відмовити позивачу у позові. В судове засідання 21.06.2016 року представник відповідача не зявився, про час а місце розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив.

Суд, заслухавши пояснення позивача та її представника ОСОБА_3, представника відповідача ОСОБА_4, вивчивши матеріали справи, вважає заявлений позов таким, що підлягає до задоволення, виходячи із наступного.

В судовому засіданні встановлено, що позивач ОСОБА_1 являється вдовою свого померлого чоловіка ОСОБА_2, який помер 11 квітня 2014 року. Померлий чоловік ОСОБА_2 був інвалідом війни ІІ групи, отримував пенсію відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби та деяких інших осіб. Відповідно до Витягу із протоколу № 1199 від 28.04.2014 року засідання Центральної військово-лікарської комісії по встановленню причинного звязку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв було встановлено причинний звязок захворювання ОСОБА_2 та визначено, що захворювання і причини смерті повязані з виконанням обовязків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії.

Встановлено, що ОСОБА_1 Управлінням праці та соціального захисту населення Ірпінської міської ради Київської області було видано посвідчення серії С № 212060 від 30 квітня 2014 року, відповідно до якого предявник цього посвідчення має право на пільги, встановлені законодавством України для сімей загиблих (померлих) ветеранів війни.

Встановлено, що ОСОБА_1 отримує пенсію за віком зі зниженням пенсійного віку (список № 1) з 2007 року, а з травня 2014 року отримує підвищення до пенсії як член сімї померлого ветерана війни. 09 лютого 2015 року вона звернулася до Управління ПФУ у м. Ірпені Київської області з заявою про переведення її з одного виду пенсії на інший, а саме на пенсію чоловіка у звязку із втратою годувальника. 28 березня 2015 року вона отримала від відповідача рішення № 501 від 18.02.2015 року, в якому зазначалося, що у призначенні пенсії в разі втрати годувальника ОСОБА_1 за померлого чоловіка відмовлено, так як згідно вимог ст. 36 ЗУ Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування пенсія в разі втрати годувальника призначається непрацездатним членам сімї померлого годувальника, які були на його утриманні за наявності в годувальника на день смерті страхового стажу, який був би потрібний йому для призначення пенсії. Також у даному рішенні зазначено, що право на пенсію в разі втрати годувальника ОСОБА_1 матиме після досягнення пенсійного віку, а саме 23.03.2022 року.

Встановлено, що не погодившись з вказаним рішенням, 13 травня 2015 року ОСОБА_1 подала скаргу на неправомірні дії посадових осіб Управління ПФУ у м. Ірпені Київської області до Головного управління ПФУ у м. Києві. 04 червня 2015 року за № 5368/У-100 від Департаменту пенсійного забезпечення Пенсійного фонду України нею було отримано листа, відповідно до якого позивачу було відмовлено у призначенні пенсії у звязку із втратою годувальника, так як на їх думку, вона згідно норм ст. 30 Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб не є непрацездатним членом сімї померлого годувальника.

Наведені обставини підтверджуються поясненнями позивача та її представника ОСОБА_3, представника відповідача ОСОБА_4, матеріалами справи.

У відповідності до п. а ст. 20 Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб залежно від причини інвалідності інваліди з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом поділяються на такі категорії: а) інваліди війни - при настанні інвалідності внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, одержаних під час захисту Батьківщини, виконання обовязків військової служби (службових обовязків) чи повязаних з перебуванням на фронті, у партизанських загонах і зєднаннях, підпільних організаціях і групах та інших формуваннях, визнаних такими законодавством України, в районі воєнних дій, на прифронтових дільницях залізниць, на спорудженні оборонних рубежів, військово-морських баз та аеродромів у період громадянської та Великої Вітчизняної воєн або з участю у бойових діях у мирний час, а також інші особи, зазначені у статті 7 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".

У відповідності до ст. 29 Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб пенсії в разі втрати годувальника сімям військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом призначаються, якщо годувальник помер у період проходження служби або не пізніше 3 місяців після звільнення зі служби чи пізніше цього строку, але внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних у період проходження служби, а сімям пенсіонерів з числа цих військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом - якщо годувальник помер у період одержання пенсії або не пізніше 5 років після припинення її виплати. При цьому сімї військовослужбовців, які пропали безвісти в період бойових дій, прирівнюються до сімей загиблих на фронті.

У відповідності до п. д ст. 30 Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб дружина (чоловік) або один з батьків чи дід, бабуся, брат або сестра, незалежно від віку і працездатності, якщо вона (він) зайнята доглядом за дітьми, братами, сестрами чи онуками померлого годувальника, які не досягли 8-річного віку, і не працює. Дружина (чоловік) годувальника, померлого внаслідок причин, зазначених в пункті "а" статті 20 цього Закону, незалежно від того, працює вона (він) чи ні, має право на пенсію в разі втрати годувальника.

У відповідності до ст. 31 Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб члени сімї померлого вважаються такими, що перебували на його утриманні, якщо вони були на його повному утриманні або одержували від нього допомогу, яка була для них постійним і основним джерелом засобів до існування. Члени сімї померлого, для яких його допомога була постійним і основним джерелом засобів до існування, але які самі одержували будь-яку пенсію, мають право перейти на нову пенсію.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 являється вдовою свого померлого чоловіка ОСОБА_2, який помер 11 квітня 2014 року та який був інвалідом війни ІІ групи, отримував пенсію відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби та деяких інших осіб, відповідно до Витягу із протоколу № 1199 від 28.04.2014 року засідання Центральної військово-лікарської комісії по встановленню причинного звязку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв було встановлено причинний звязок захворювання ОСОБА_2 та визначено, що захворювання і причини смерті повязані з виконанням обовязків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії. ОСОБА_1 Управлінням праці та соціального захисту населення Ірпінської міської ради Київської області було видано посвідчення серії С № 212060 від 30 квітня 2014 року, відповідно до якого предявник цього посвідчення має право на пільги, встановлені законодавством України для сімей загиблих (померлих) ветеранів війни. Також ОСОБА_1 отримує пенсію за віком зі зниженням пенсійного віку (список № 1) з 2007 року, а з травня 2014 року отримує підвищення до пенсії як член сімї померлого ветерана війни.

За таких обставин суд прийшов до висновку, що виходячи із положень п. а ст. 20, ст. 29, п. д ст. 30, ст. 31 Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб ОСОБА_1 має право на переведення її з одного виду пенсії на інший, а саме на пенсію в разі втрати годувальника.

У звязку із цим, суд прийшов до висновку, що слід визнати дії Управління Пенсійного фонду України у місті Ірпені Київської області щодо відмови у переведенні ОСОБА_1 на інший вид пенсії у звязку із втратою годувальника за померлого чоловіка ОСОБА_2 неправомірними та зобовязати Управління Пенсійного фонду України у місті Ірпені Київської області перевести ОСОБА_1 на інший вид пенсії у звязку з втратою годувальника з моменту її звернення.

Також слід зобовязати Управління Пенсійного фонду України у місті Ірпені Київської області здійснити позивачці перерахунок пенсії у звязку із переходом її на інший вид пенсії у звязку із втратою годувальника за померлого чоловіка ОСОБА_2 з моменту її звернення.

Крім того, із відповідача на користь держави необхідно стягнути судові витрати у розмірі 551,20 гривень.

Таким чином суд задовольняє заявлений позов повністю.

На підставі ст. ст. 19, 22, 46, 58 Конституції України, п. а ст. 20, ст. 29, п. д ст. 30, ст. 31 Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб, керуючись ст. ст. 2, 7, 14, 99,100, 102, 158-163, 167 КАС України, суд

п о с т а н о в и в:

Позов задовольнити.

Визнати дії Управління Пенсійного фонду України у місті Ірпені Київської області щодо відмови у переведенні ОСОБА_1 на інший вид пенсії у звязку із втратою годувальника за померлого чоловіка ОСОБА_2 неправомірними.

Зобовязати Управління Пенсійного фонду України у місті Ірпені Київської області перевести ОСОБА_1 на інший вид пенсії у звязку з втратою годувальника з моменту її звернення.

Зобовязати Управління Пенсійного фонду України у місті Ірпені Київської області здійснити ОСОБА_1 перерахунок пенсії у звязку із переходом її на інший вид пенсії у звязку із втратою годувальника за померлого чоловіка ОСОБА_2 з моменту її звернення.

Стягнути з Управління Пенсійного фонду України в м. Ірпені Київської області на користь держави судові витрати у розмірі 551, 20 гривень.

Повний текст постанови буде виготовлений протягом пяти днів з дня закінчення розгляду справи 26.06.2016 року.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Ірпінський міський суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з моменту отримання копії постанови.

Суддя: ОСОБА_5