Ухвала суду № 59209079, 21.07.2016, Апеляційний суд Луганської області

Головуючий суду 1 інстанції - ОСОБА_1

Доповідач - Стахова Н.В.

Справа № 428/3238/16-ц

Провадження № 22ц/782/517/16

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

«21» липня 2016 року м.Сєвєродонецьк

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Луганської області у складі:

головуючого Стахової Н.В.

суддів: Коротких О.Г., Романченка В.О.

за участю секретаря Коротенка С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі Апеляційного суду Луганської області в м.Сєвєродонецьку Луганської області апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 17 травня 2016 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2, Державного нотаріуса Першої Сєвєродонецької державної нотаріальної контори ОСОБА_4 про скасування постанови державного нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії, зобовязання видати свідоцтво про право на спадщину за заповітом, встановлення факту постійного проживання та визнання права власності,

В С Т А Н О В И Л А:

У березні 2016 року ОСОБА_5 ОСОБА_6 звернулася до суду із позовом до Державного нотаріуса Першої Сєвєродонецької державної нотаріальної контори ОСОБА_4, ОСОБА_2, після уточнення якого, просила скасувати постанову державного нотаріуса від 11.03.2016 року про відмову у вчиненні нотаріальних дій щодо видачі їй свідоцтва про право на спадщину, зобовязати державного нотаріуса видати свідоцтво про право на спадщину за заповітом на ? частку квартири АДРЕСА_1, встановити факт її постійного проживання з ОСОБА_7»ю Василівною з квітня 2014 року по 11 квітня 2015 року за адресою: АДРЕСА_2, визнати за нею право власності на ? частку квартири АДРЕСА_3 в порядку спадкування за заповітом після померлої ОСОБА_7.

Свої вимоги позивач мотивувала тим, що 11 квітня 2015 року померла її мати ОСОБА_7, після смерті якої відкрилася спадщина на ? частку спірної квартири. За життя мати склала заповіт, у якому заповідала позивачу все своє майно. Позивач посилається на те, що є спадкоємицею першої черги та вважається такою, що прийняла спадщину, оскільки на день смерті спадкодавця проживала разом із нею.

Проте, свідоцтво про право на спадщину отримати не може, оскільки зареєстрована за іншою адресою. За таких підстав нотаріус відмовив їй у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, посилаючись у постанові про відмову у вчиненні нотаріальних дій на пропущення шестимісячного строку.

Рішенням Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 17 травня 2016 року позовні вимоги ОСОБА_7 ОСОБА_6 було задоволено частково. Суд встановив факт постійного проживання з квітня 2014 року по 11 квітня 2015 року за адресою: АДРЕСА_4, ОСОБА_7 ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, разом із ОСОБА_7»ю Василівною, яка померла 11 квітня 2015 року.

Визнано за ОСОБА_7 ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, право власності на ? частку квартири АДРЕСА_5 в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_7, яка померла 11 квітня 2015 року у місті Сєвєродонецьку Луганської області . У задоволенні іншої частини позову відмовив. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

В апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_2, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог про встановлення факту постійного проживання та визнання права власності в порядку спадкування за заповітом, та ухвалити в цій частині нове рішення, яким відмовити у задоволенні зазначених позовних вимог.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія приходить до наступного.

Відповідно до ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ч.1 ст.303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суду першої інстанції. Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції виходив з обґрунтованості позовних вимог та доведеності їх доказами.

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції за таких підстав.

Матеріалами справи підтверджується наступне.

Судом установлено, що 05 листопада 2010 року ОСОБА_7 на випадок своєї смерті склала нотаріально посвідчений заповіт, у якому все своє майно заповіла ОСОБА_7 ОСОБА_6, яка є донькою померлої.

Квартира, яка знаходиться за адресою: місто Сєвєродонецьк, проспект Космонавтів, будинок № 29/116, належить на праві спільної часткової власності ОСОБА_8 ? частка, ОСОБА_7 ? частка, ОСОБА_7 ОСОБА_6-1/4 частка та ОСОБА_9 ? частка.

ОСОБА_8 помер 05.01.2010 року, після його смерті залишилася спадщина у вигляді ? частки спірної квартири. Дружина останнього ОСОБА_7, на час відкриття спадщини постійно проживала зі спадкодавцем та фактично прийняла її (1/2 частку квартири), однак не встигла оформити її.

11 квітня 2015 року ОСОБА_7 померла.

17.09.2015 року, відповідно до заяви ОСОБА_2, приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області ОСОБА_10, ОСОБА_2 приймає спадщину після смерті своєї матері ОСОБА_7, померлої 11.04.2015 року.

03.03.2016 року із заявою про прийняття спадщини за заповітом до Першої Сєвєродонецької державної нотаріальної контори Луганської області звернулася ОСОБА_5 ОСОБА_6

Постановою державного нотаріуса Першої Сєвєродонецької державної нотаріальної контори від 11.03.2016 року відмовлено в здійсненні нотаріальної дії по заяві ОСОБА_7 - ОСОБА_6 від 11.03.2016 року про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом після померлої матері ОСОБА_7 з тих підстав, що ОСОБА_7 ОСОБА_6 пропущено шестимісячний строк для прийняття спадщини.

Відповідно до ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

Згідно із ч.ч.1,3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст.1270 ЦК України, він не заявив про відмову від неї.

З довідки КП "Єдиний розрахунковий центр м. Сєвєродонецька" №2947 від 15.10.2015 року вбачається, що ОСОБА_5 ОСОБА_6 проживала без реєстрації та вела спільне господарство з матір»ю ОСОБА_7 по день її смерті 11.04.2015 року, за адресою:Луганська область, АДРЕСА_2.

Згідно акту, затвердженого КП «Єдиний розрахунковий центр м. Сєвєродонецька» від 12.05.2015 року, ОСОБА_11 проживала без реєстрації та вела спільне господарство з матір»ю ОСОБА_7 по день її смерті-11.04.2015 року за адресою: АДРЕСА_6.

З огляду на зазначені обставини, судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про задоволення позовних вимог щодо встановлення факту постійного проживання позивача на момент смерті її матері, та визнання права власності на спадщину за заповітом.

Доводи апеляційної скарги про те, що позивачка не проживала разом із матір»ю на момент смерті, до уваги не приймаються, оскільки факт постійного проживання позивача за адресою м.Сєвєродонецьк, пр.Космонавтів, 29/116 разом із ОСОБА_7 підтверджується письмовими доказами, зокрема довідкою та актом «Єдиного розрахункового центру м. Сєвєродонецька», а також показаннями свідків ОСОБА_5, ОСОБА_12, ОСОБА_13, і які не спростовані відповідачем.

Не заслуговують на увагу і доводи відповідача стосовно того, що позивачка повинна була звертатися із позовом про продовження строку для прийняття спадщини, оскільки, як встановлено судом та підтверджується вищезазначеними доказами, позивач не пропустила вказаний строк, оскільки на час смерті матері проживала разом з нею та фактично прийняла спадщину.

Твердження відповідача про те, що позивач не зверталася із заявою про прийняття спадщини за заповітом є безпідставними, оскільки спростовуються наявною в матеріалах справи заявою ОСОБА_3 від 03.03.2016 року про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_7 та постановою про відмову у вчиненні нотаріальних дій від 11.03.2016 року, зі змісту якої вбачається, що позивач звернувся саме із завою про прийняття спадщини за заповітом.

Доводи апеляційної скарги стосовно того, що позов, з яким ОСОБА_5 ОСОБА_6 звернулася до суду у березні 2016 року та позов, яким остання зверталася до суду у жовтні 2015 року є тотожними, судова колегія також не бере до уваги, оскільки зазначені позови заявлені з різних підстав.

Доводи апеляційної скарги про те, що позивачка передчасно звернулася із вимогами про визнання права вланості, судова колегія не приймає, оскільки між сторонами як спадкоємцями першої черги виник спір про право на спадщину, і крім того відповідач ОСОБА_2 звернулася до приватного нотаріуса із заявою про прийняття спадщини за законом.

Отже, розглядаючи спір, судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно і всебічно дослідив і оцінив обставин по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює та дійшов правильного висновку про часткове задоволення позову.

В частині відмови у задоволенні позовних вимог щодо скасування постанови державного нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальних дій та зобовязання видати свідоцтво про право на спадщину за заповітом, відповідачем не оскаржується, а тому підстав для перегляду рішення в зазначеній частині не має.

Керуючись ст.ст303, 307,308, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 17 травня 2016 рокузалишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення але може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий

Судді: