Постанова № 59207624, 25.07.2016, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/8554/16-а

Провадження № 2-а/344/371/16

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 липня 2016 року м. Івано-Франківськ

Суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області Бабій О.М., розглянувши у скороченому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську про визнання неправомірними дій щодо відмови у перерахунку пенсії за вислугою років, зобовязання перерахувати пенсію виходячи з розрахунку 90% відповідно до ст. 50-1 ЗУ «Про прокуратуру» від місячної заробітної плати з 01 січня 2016 року, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просить визнати неправомірними дії управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську при прийнятті рішення про відмову у перерахунку розміру пенсії за вислугу років та зобовязати управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську провести перерахунок пенсії та здійснювати її виплату у відповідності до вимог ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» у розмірі 90% від місячної заробітної плати зазначеної у довідці від 07 червня 2016 року без обмежень її максимального розміру відповідно до постанови КМУ від 09.12.2015 року № 1013 з 01 січня 2016 року.

Відповідач 20 липня 2016 року надав суду письмові заперечення із яких вбачається, що управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську позовні вимоги не визнає, просить у задоволенні позову відмовити.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що між сторонами виник публічно-правовий спір з приводу усунення порушеного права на належний розмір пенсії за вислугу років відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру».

Судом встановлено, що ОСОБА_1 отримує пенсію за вислугу років відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру», яка йому була призначена в управлінням Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську 06.09.2002 року в розмірі 90% від суми місячного заробітку.

16 червня 2016 року позивач звернувся до відповідача з письмовою заявою про перерахунок пенсії у зв'язку з підвищенням заробітної плати працівникам прокуратури України відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 № 1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів», долучивши до заяви довідку про заробітну плату від 07.06.2016 року, яка видана прокуратурою Івано-Франківської області.

Проте, листом від 24.06.2016 року йому було відмовлено в перерахунку пенсії в розмірі 90 % від суми місячної заробітної плати.

Не погоджуючись з вказаною відмовою позивач звернувся до суду.

Частиною першою статті 9 КАС встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, який втілено в частині другій статті 19 Конституції України, згідно із якою органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В свою чергу, статтею 46 Конституції України закріплено конституційне право громадян на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Пенсійне забезпечення окремих категорій громадян регулюється спеціальними законами з урахуванням особливостей умов праці, характеру, складності і значущості виконуваної роботи, ступеня відповідальності, певних обмежень конституційних прав і свобод тощо.

Так, умови та порядок пенсійного забезпечення прокурорів і слідчих визначено статтею 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05 листопада 1991 року № 1789-XII.

Частиною першою статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» (в редакції від 05 листопада 1991 року), визначено, що прокурори і слідчі зі стажем роботи не менше 20 років, у тому числі зі стажем роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років, мають право на пенсійне забезпечення за вислугою років незалежно від віку. Пенсія призначається у розмірі 80 % від суми їхньої місячної заробітної плати, до котрої включається всі види оплати праці, на які нараховуються страхові внески, одержуваної перед місцем звернення за призначенням пенсії. За кожен повний рік роботи понад 10 років на цих посадах пенсія збільшується на 2 відсотки, але не більше 90 % місячного заробітку. Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок пенсії проводиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи.

Відповідно до частини другої статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру», розмір виплат (крім посадових окладів, надбавок за класні чини, вислугу років), що включаються в заробіток для обчислення пенсії, визначається за вибором того, хто звернувся за пенсією, за останні 24 календарні місяці роботи, яка дає право на даний вид пенсії, підряд перед зверненням за пенсією або за будь-які 60 календарних місяців такої роботи підряд перед зверненням за пенсією незалежно від наявності перерв протягом цього періоду на даній роботі.

Відповідно до частини п'ятнадцятої статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ, обчислення (перерахунок) пенсій провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком.

Разом з тим, підстави та порядок перерахунку пенсії прокурорам регулюють частини тринадцята та вісімнадцята статті 50-1 Закону України № 1789-ХІІ, положення яких щодо перерахунку пенсії у зв'язку із прийняттям Закону № 3668-УІ не зазнали змін, змінилася лише нумерація частин цієї статті.

Відповідно до частини тринадцятої статті 50-1 Закону України № 1789-ХІІ, обчислення (перерахунок) пенсій провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком.

Згідно з частиною вісімнадцятою статті 50-1 Закону України № 1789-ХІІ, призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, у якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що при перерахунку пенсії працівникам прокуратури має застосовуватися норма, що визначає розмір пенсії у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії, а тому приходить до висновку, що внесені Законами № 3668-VІ «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» і № 1166-VII «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» зміни до статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ щодо розміру пенсії у відсотках стосуються порядку призначення пенсії прокурорам і слідчим у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії. Процедури призначення та перерахунку пенсії різні за змістом і механізмом їх проведення. Нормами, які визначають механізм проведення перерахунку пенсії за вислугу років прокурорам є частини тринадцята, вісімнадцята статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ, які змін у зв'язку із прийняттям Законів № 3668-VІ і № 1166-VII не зазнали.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 21 січня 2016 року у справі № К/800/6054/15.

Крім того, при надані оцінки вказаним законодавчим обмеженням пенсійних виплат позивачу суд враховує, що виходячи із змісту статті 22 Конституції України при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Оскільки Конституція України, як зазначено в статті 8, має найвищу юридичну силу, а її норми є нормами прямої дії, суди при розгляді конкретних справ мають оцінювати зміст будь-якого закону чи іншого нормативно-правового акта з точки зору його відповідності Конституції і в усіх необхідних випадках застосовувати Конституцію як акт прямої дії. Судові рішення мають ґрунтуватись на Конституції, а також на чинному законодавстві, яке не суперечить їй (пункт 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя» від 01 листопада 1996 року № 9).

Так, Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов'язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція України виокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, які відповідно до статті 17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме: у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції, Управління державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо (рішення Конституційного Суду України від 6 липня 1999 року № 8-рп/99 у справі щодо права на пільги та від 20 березня 2002 року № 5-рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій).

У зазначених рішеннях Конституційний Суд України вказав, що необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов'язана з ризиком для життя і здоров'я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей. Це повинно компенсуватися наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексу організаційно-правових економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення.

Виходячи із висловленого у рішеннях Конституційного суду України розуміння сутності соціальних гарантій працівників правоохоронних органів, зокрема працівників прокуратури, зміст та обсяг досягнутих ними соціальних гарантій не може бути звужено шляхом внесення змін до законодавства.

Аналогічна правова позиція зі спірного питання висловлена Верховним Судом України у постановах від 10 грудня 2013 року у справі № 21-348а13 та від 17 грудня 2013 року у справі № 21-445а13.

Таким чином, в даній ситуації суд знаходить, що обмеження пенсійних виплат позивачу змінило його існуюче право на пенсійне забезпечення в бік звуження його змісту та обсягу, що не узгоджується із статтею 22 Конституції України, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання про період за який підлягають задоволенню позовні вимоги суд враховує межі позовних вимог та позицію Верховного Суду України висловлену у постанові від 01 березня 2016 року у справі № 161/20170/14-а, у зв'язку із чим застосуванню підлягає частина вісімнадцята статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ.

Виходячи з даної норми Закону перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців, при цьому у справі, що розглядається, право позивача на перерахунок пенсії відповідач не визнав, що і стало підставою звернення до суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

На підставі наведеного, ст.ст. 8, 22, 24, 55, 124 Конституції України, ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру», керуючись ст.ст. 159-163, 183-2 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську про визнання дій неправомірними, зобовязання провести перерахунок пенсії задовольнити.

Визнати дії Управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську щодо відмови ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, жителю ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, у перерахунку розміру пенсії за вислугу років згідно постанови Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2015 року №1013 - неправомірними.

3обовязати Управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську провести перерахунок та здійснювати виплату пенсії ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, жителю ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, за вислугу років у відповідності до вимог ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» у редакції від 05.11.1991 року №1789-ХІІ, у розмірі 90 відсотків від місячної заробітної плати зазначеної у довідці, виданої прокуратурою Івано-Франківської області від 07 червня 2016 року №18-332 вих.-16 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2015 року №1013, без обмежень її максимального розміру та виплатити різницю між фактично отриманою та належною до сплати сумою пенсії з 01.01.2016 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, жителю ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, - 551 грн. 20 коп. судового збору.

Постанова є остаточною, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку. Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Бабій О.М.