Постанова № 59204486, 25.07.2016, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 липня 2016 року № 813/2167/16

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-суддіМартинюка В.Я.

секретаря судового засідання Булавко О.З.

розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м.Львові адміністративну справу за позовом Львівського міського центру зайнятості до Львівського міського комунального підприємства (надалі ЛМКП) «Львівтеплоенерго» про стягнення коштів, -

в с т а н о в и в :

Львівський міський центр зайнятості звернувся в суд з позовом до ЛМКП «Львівтеплоенерго» про стягнення коштів в розмірі 18752 грн. 37 коп.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що ним були здійснені виплати допомоги по безробіттю громадянину ОСОБА_1, яка рішенням суду поновлена на раніше займаній посаді. А відтак, з врахуванням положень п.4 ст.35 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», сума виплаченої на цей період допомоги по безробіттю підлягає стягненню з відповідача.

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється у відповідності до положень ч.1 ст.41 КАС України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, суд даючи правову оцінку спірним правовідносинам виходив з наступного.

Згідно з ч.1 ст.34 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 2 березня 2000 року №1533-III, з наступними змінами та доповненнями, фонд має право, зокрема, стягувати з роботодавця суму страхових коштів та вартість соціальних послуг, наданих безробітному в разі поновлення його на роботі за рішенням суду, а також незаконно виплачені безробітному суми матеріального забезпечення в разі неповідомлення роботодавцем Фонду про прийняття його на роботу.

Розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення безробітним здійснюється на підставі Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України, Державної податкової адміністрації України від 13 лютого 2009 року №60/62, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12 березня 2009 року за №232/16248.

ОСОБА_1 28.05.2015 року зареєстрована у Львівському міському центрі зайнятості як безробітна, що підтверджується наявною в матеріалах справи заявою.

Згідно з наказом ЛМКП «Львівтеплоенерго» від 09.02.2016 року за №96-К ОСОБА_1 поновлено на посаді техніка з 29.04.2015 року на виконання рішення Сихівського районного суду м.Львова від 29.12.2015 року.

Відповідно до ч.4 ст.35 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» із роботодавця утримується сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг безробітному у разі поновлення його на роботі за рішенням суду.

На виконання вимог зазначених норм та п.7 Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення безробітним позивач надіслав відповідачу претензію від 18.02.2016 року за №13/903 про відшкодування коштів в розмірі 18752 грн. 37 коп.

Листом від 01.03.2016 року за №092652 відповідач залишив вищенаведену претензію без задоволення.

Згідно із п.8 цього ж Порядку, у разі неможливості вручення повідомлення про необхідність повернення коштів з підстав, передбачених абзацом першим пункту 132 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 17.08.2002 року №1155, відмови особи чи роботодавця повернути кошти, а також у разі неповернення їх у встановлений строк стягнення таких коштів здійснюється у судовому порядку відповідно до законодавства.

Враховуючи те, що відповідачем добровільно не повернено суми виплаченого забезпечення безробітному, такі належить стягнути в судовому порядку.

Застосування вищенаведеної норми Закону відповідає висновку, викладеному у постанові Верховного Суду України від 19.01.2016 року у справі №21-2812а15, а тому такий, у відповідності до вимог ст.244-2 КАС України, враховується судом при вирішення даного спору. Окрім того, у суду відсутні мотиви для відступлення від наведеної правової позиції.

За таких обставин, суд вважає, що позовні вимоги підставні і обґрунтовані, а тому, підлягають до задоволення.

Щодо судових витрат, то у відповідності до вимог ст.94 КАС України, такі не належить стягувати зі сторін.

Керуючись ст.ст. 21, 69, 70, 160-163 КАС України, суд,

П О С Т А Н О В И В :

1.Адміністративний позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго» (код ЄДРПОУ 05506460), що знаходиться за адресою м.Львів, вул.Данила Апостола, 1, на користь Львівського міського центру зайнятості (рахунок 37170001000584, одержувач: Львівський міський центр зайнятості, банк: ГУДКСУ у Львівській області, код ЄДРПОУ 25555035, МФО 825014, КЕКВ 2710 повернення допомоги з безробіття ОСОБА_1 від ЛМКП «Львівтеплоенерго»), що знаходиться за адресою м.Львів, вул.Кн.Ольги, 122, 18752 грн. (вісімнадцять тисяч сімсот пятдесят дві) грн. 37 коп. суми виплаченого забезпечення безробітному.

3. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

4. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 25 липня 2016 року.

Суддя В.Я.Мартинюк