Рішення № 59204416, 14.07.2016, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.07.2016Справа №910/7103/16

За позовом публічного акціонерного товариства «Центренерго»

До відповідача державного підприємства «Державна вугільна компанія»

Про стягнення 113596933,86 грн. збитків

Суддя Ковтун С.А.

Представники сторін:

від позивача Савєльєв С.І. (за дов.)

від відповідача Царенко Є.П. (за дов.)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва звернулося з позовом публічне акціонерне товариство (далі - ПАТ) «Центренерго» до державного підприємства (далі - ДП) «Державна вугільна компанія» про стягнення за договором поставки вугілля № 111/6 від 30.01.2015 118442104,71 грн. збитків.

Позовні вимоги мотивовані такими обставинами.

У липні, серпні, вересні, жовтні, листопаді, грудні 2015 року та січні 2016 року відповідач, в порушення п.п. 201.7, 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України та п. 8.5 договору поставки вугілля № 111/6 від 30.01.2015, не зареєстрував податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних. Зазначена бездіяльність відповідача призвела до втрати ПАТ «Центренерго» можливості зареєструвати податковий кредит з податку на додану вартість та зменшити зобов'язання з вказаного податку, у зв'язку з чим виник податковий борг.

Внаслідок цього Міжрегіональне головне управління Державної фіскальної служби звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до ПАТ «Центренерго» (справа № 826/1502/16) про стягнення податкового боргу у сумі 463998497,23 грн., з яких 417319859,92 грн. - борг з сплати податку на додану вартість.

З метою врегулювання спору з Міжрегіональним головним управлінням Державної фіскальної служби ПАТ «Центренерго» було вимушене сплатити 422000000,00 грн. податку на додану вартість грошовими коштами (а не через механізм податкового кредиту, передбачений ст. 198 Податкового кодексу України), чого не сталося б, якби відповідач належним чином виконав своє зобов'язання, передбачене пунктом 8.5 Договору.

Суд своєю ухвалою від 18.04.2016 порушив провадження у справі № 910/7103/16.

Суд своєю ухвалою від 09.06.2016 продовжив строк вирішення спору на п'ятнадцять днів.

Відповідач у поданому суду відзиві зазначив, що сторони уклали додаткову угоду № 10 від 11.01.2016, згідно з якою до 01.07.2017 пункти 8.5-8.7 договору не застосовуються. А з 01.01.2016 відповідач скористався своїм правом на податкову пільгу щодо звільнення від оподаткування ПДВ операцій з постачання на митній території України вугілля.

Позивач зменшив розмір позовних вимог до 113596933,86 грн., відповідно до якої спірним періодом є липень, серпень, вересень, жовтень, листопад та грудень 2015 року.

Відповідач подав клопотання про зупинення провадження у справі до вирішення пов'язаної з нею іншої справи № 826/8948/16 за позовом державного підприємства «Державна вугільна компанія» до Державної фіскальної служби України, третя особа Міністерство фінансів України, про зобов'язання вчинити дії.

Суд клопотання відхилив як необґрунтоване, оскільки відсутні обставини, які би свідчили про неможливість вирішення даної справи до справи № 826/8948/16.

Розглянувши надані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників учасників процесу, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:

30.01.2015 публічне акціонерне товариство «Центренерго» (покупець) та державне підприємство «Державна вугільна компанія» (постачальник) уклали договір поставки вугілля № 111/6 (далі - Договір), відповідно до п. 1.1 якого постачальник поставить (передасть) у власність покупця вугільну продукцію (далі - вугілля) в строки, в кількості, асортименті і з якісними характеристиками, по реквізитах та ціні, погодженими сторонами в цьому Договорі.

Відповідно до п. 8.5 Договору постачальник зобов'язаний своєчасно скласти та зареєструвати податкову накладну (розрахунок коригування до податкової накладної).

Згідно з п. 201.4 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна складається у день виникнення податкових зобов'язань продавця.

Відповідно до п. 201.7 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних має бути здійснена протягом 15 календарних днів, наступних за датою виникнення податкових зобов'язань, відображених у відповідних податкових накладних та/або розрахунках коригування. У разі порушення цього терміну застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

При цьому згідно з п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України до податкового кредиту відносяться суми податку на додану вартість, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання товарів.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Позивач сплатив 141920639,85 грн. ПДВ (докази - в матеріалах справи).

У свою чергу, державне підприємство «Державна вугільна компанія» зареєструвало податкові накладні в Єдиному державному реєстрі податкових накладних на суму 28323705,96 грн.

Відповідач за період липень - грудень 2015 року не зареєстрував в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні на суму податку на додану вартість, сплаченого позивачем за поставку вугілля за Договором, яка становить:

141920639,85 грн. - 28323705,96 грн. = 113596933,86 грн.

Відповідно до п. 8.7 Договору у разі несвоєчасної реєстрації або відсутності реєстрації податкових накладних, в результаті чого покупець втратить право на податковий кредит за вказаними податковими накладними, постачальник зобов'язаний протягом 5 робочих днів з дати відправки покупцем відповідної вимоги постачальнику сплатити покупцю грошові кошти в розмірі, що дорівнює сумі ПДВ, зазначеній у вказаних податкових накладних та відшкодувати витрати з податку на прибуток, нарахованого на зазначені суми ПДВ.

24.02.2016 позивач звернувся до відповідача з претензією від 23.02.2016 № 8-04/723 про салату грошового зобов'язання, що вникло з порушення норм податкового законодавства.

Відповідач у відповіді на претензію (лист № 135 від 06.04.2016) зазначив, що станом на 01.01.2016 загальна сума зобов'язань постачальника перед покупцем по наданим але не зареєстрованим накладним становить 113,6 млн.грн..

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Згідно з ч. 1 ст. 225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, зокрема, включається додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною.

Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги чи заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Приймаючи рішення суд зобов'язаний керуватись наданими сторонами доказами.

Позивачем належним чином доведене порушення його прав зі сторони відповідача.

Обставини, на які посилається позивач як на підставу своїх вимог, належним чином доведені і відповідачем не спростовані, а тому позовні вимоги позивача до останнього підлягають задоволенню в повному обсязі (з врахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог).

Відповідно до ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з державного підприємства «Державна вугільна компанія» (вул. Б. Хмельницького, 16-22, офіс 514-Б, м. Київ, 01030, код 39388266) на користь публічного акціонерного товариства «Центренерго» (вул. Народного Ополчення, 1, м. Київ, 03151, код 22927045) 113596933,86 грн., 206700,00 грн. судового збору.

Рішення підписано 25.07.2016

Суддя С. А. Ковтун