Ухвала суду № 59202951, 22.06.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"22" червня 2016 р. м. Київ К/800/38139/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:головуючого судді-доповідача:Усенко Є.А.,суддів: Карася О.В., Степашка О.І.,при секретарі: Корецькому І.О.,

розглянувши у судовому засіданні

касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «АВА 5»

на постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 26.06.2013

у справі № 802/1068/13-а Вінницького окружного адміністративного суду

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ) «АВА 5»

до Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби (ОДПІ)

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 24.04.2013 позов задоволено: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Вінницької ОДПІ від 01.03.2013 № 0000122206.

Постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 26.06.2013 постанову суду першої інстанції скасовано, у задоволенні позову відмовлено.

У касаційній скарзі ТОВ «АВА 5» просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, та залишити в силі постанову суду першої інстанції.

Заперечуючи проти касаційної скарги, представник відповідача просить залишити скаргу без задоволення як безпідставну.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню.

Фактичною підставою для збільшення у податковому обліку позивача суми грошового зобов'язання із ПДВ та застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) згідно з податковим повідомленням-рішенням, з приводу правомірності якого виник спір, стали висновки контролюючого органу, викладені в акті перевірки від 13.02.2013 № 459/22/34325243. Згідно з цим актом товариство порушило норми підпункту 14.1.228 пункту 14.1 ст. 14, підпунктів 16.1.5, 16.1.7, 16.1.9 пункту 16.1 ст. 16, пункту 44.6 ст. 44, пункту 85.2 ст. 85, пункту 134.1 ст. 134, пунктів 135.1, 135.2 ст. 135, пункту 137.1 ст. 137, пунктів 138.4, 138.6, 138.8 ст. 138, пункту 198.6 ст. 198, пунктів 200.1. 200.2, 200.3 ст. 200 Податкового кодексу України (далі - ПК), а саме: під час перевірки не підтверджені показники, відображені у податковій звітності по податку на прибуток за період з 01.07.2010 по 30.09.2012; не підтверджені суми податкових зобов'язань, задекларовані за серпень 2010 року, лютий 2011 року - червень 2012 року, в загальній сумі 17896119,00 грн.; не підтверджені суми податкового кредиту, задекларовані за січень 2011 року - вересень 2012 року, в загальній сумі 21733164,00 грн.; занижено ПДВ на загальну суму 3850813,00 грн. у податковому обліку за липень, серпень, вересень 2012 року у зв'язку з ненаданням документів, на підставі яких здійснювались зміни у податковому обліку товариства.

За наслідками перевірки ОДПІ стосовно позивача прийняте податкове повідомлення-рішення від 01.03.2013 № 0000122206 про збільшення грошового зобов'язання із ПДВ на 3850813,00 грн. за основним платежем та 962705,00 за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

У судовому процесі встановлено, що підставою для таких висновків акту перевірки стало не надання позивачем під час її проведення документів, які б підтверджували задекларовані суми податкових зобов'язань та податкового кредиту за вище вказані податкові звітні періоди. Отримавши 18.02.2013 акт перевірки від 13.02.2013 № 459/22/34325243, позивач подав до ОДПІ заперечення на акт перевірки від 18.02.2013 № 12, до якого були додані документи (оригінали) разом з їх описом на 92 аркушах на підтвердження показників податкового обліку із ПДВ за період із 01.07.2010 по 30.09.2012. На запереченнях та описах документів разом із вхідним реєстраційним номером вказано дату їх надходження до ОДПІ - 21.02.2013 (а.с. 37-132, т.1).

За результатами розгляду заперечень ОДПІ листом від 28.02.2013 № 4265/22-05 повідомлено позивача про залишення висновків акту перевірки від 13.02.2013 № 459/22/34325243 без змін, а заперечень - без задоволення. При цьому ОДПІ зазначено про неможливість скористатись правом, визначеним підпунктом 78.1.15 пункту 78.1 ст. 78 ПК щодо призначення повторної перевірки ТОВ «АВА 5», у зв'язку із вимогою позивача повернути протягом 5 робочих днів з моменту розгляду заперечень документів, доданих до заперечення від 18.02.2013 № 12, та не надання товариством до заперечень всіх документів, а саме: балансу підприємства (форма № 1), звіту про фінансові результати (форма № 2), звіту про рух грошових коштів (форма № 3), наказу про облікову політику на підприємстві, оборотних відомостей по всіх рахунках бухгалтерського обліку, головних книг за 3 квартал 2010 року - 9 місяців 2012 року тощо.

Скасовуючи постанову суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позову, апеляційний суд виходив з того, що позивач не виконав встановлений пунктом 85.2 ст. 85 ПК обов'язок надати контролюючому органу після початку перевірки у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки, так само, як і не надав всі документи при зверненні із запереченнями на акт перевірки.

Однак, з висновком суду апеляційної інстанції не можна погодитись, оскільки цей висновок зроблено без врахування норм пункту 44.6 ст. 44 ПК.

Відповідно до частини 1 пункту 44.6 ст. 44 ПК у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті, платник податків не надає посадовим особам органу державної податкової служби, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки (у випадках, передбачених абзацами другим і четвертим пункту 44.7 цієї статті), такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення (частина 2 цієї статті).

Згідно з пунктом 44.7 ст. 44 ПК у разі якщо посадова особа контролюючого органу, яка здійснює перевірку, відмовляється з будь-яких причин від врахування документів, наданих платником податків під час проведення перевірки, платник податків має право до закінчення перевірки надіслати листом з повідомленням про вручення та з описом вкладеного або надати безпосередньо до контролюючого органу, який призначив проведення перевірки, копії таких документів (засвідчені печаткою платника податків (за наявності печатки) та підписом платника податків - фізичної особи або посадової особи платника податків - юридичної особи).

Протягом п'яти робочих днів з дня отримання акта перевірки платник податків має право надати до контролюючого органу, що призначив перевірку, документи, визначені в акті перевірки як відсутні.

У разі якщо під час проведення перевірки платник податків надає документи менше ніж за три дні до дня її завершення або коли надіслані у передбаченому абзацом першим цього пункту порядку документи надійшли до контролюючого органу менше ніж за три дні до дня завершення перевірки, проведення перевірки продовжується на строк, визначений статтею 82 цього Кодексу.

У разі якщо надіслані у передбаченому абзацом першим цього пункту порядку документи надійшли до контролюючого органу після завершення перевірки або у разі надання таких документів відповідно до абзацу другого цього пункту, контролюючий орган має право не приймати рішення за результатами проведеної перевірки та призначити позапланову документальну перевірку такого платника податків.

Зміст вказаних норм свідчить, що законодавцем передбачено право платника податків надати контролюючому органу документи, які були відсутні під час перевірки. У випадку виникнення сумнівів щодо достовірності таких документів контролюючий орган має право призначити позапланову перевірку платника податків. Такий зміст правового регулювання не суперечить здійсненню контролюючим органом повноважень щодо контролю за своєчасною та повною сплатою податків (зборів).

Факт порушення платником податків встановленого пунктом 85.2 ст. 85 ПК обов'язку надати контролюючому органу всі документи, які стосуються перевірки, не означає, що він не має права додатково їх надати до прийняття відповідного рішення, і більше того, не звільняє контролюючий орган від обов'язку врахувати додатково надані платником податків у строк, встановлений абзацом другим пункту 44.7 ст. 44 ПК, документів при прийнятті рішення, що прямо передбачено нормами пункту 44.6 ст. 44 ПК.

З огляду на викладене у суду апеляційної інстанції не було підстав, встановлених ст. 202 КАС України, для скасування постанови суду першої інстанції, оскільки суд першої інстанції, вирішуючи спір, правильно застосував норми пунктів 44.6, 44.7 ст. 44, пункту 85.2 ст. 85 ПК.

Відповідно до статті 226 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції та залишає в силі рішення суду першої інстанції, яке ухвалено відповідно до закону і скасоване або змінене помилково.

Керуючись ст. ст. 220, 221, 223, 226, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «АВА 5» задовольнити, скасувати постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 26.06.2013, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 24.04.2013 залишити в силі.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: ПідписЄ.А. УсенкоСудді: ПідписО.В. Карась підписО.І. Степашко