Ухвала суду № 59202728, 13.07.2016, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД м. КИЄВА

У Х В А Л А

Іменем України

13 липня 2016 року м. Київ

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва у складі:

головуючого судді - Дзюбіна В.В.

суддів - Єфімової О.І., Рибака І.О.

при секретарі судового засідання - Сологуб В.І.,

переглянувши в приміщенні суду у відкритому судовому засіданні матеріали судового провадження за апеляційною скаргою прокурора відділу прокуратури міста Києва Власова І.В. на ухвалу слідчого судді Оболонського районного суду м. Києва від 1 липня 2016 року,

за участю прокурора - Власова І.В.

підозрюваного - ОСОБА_2

захисника - ОСОБА_3,

у с т а н о в и л а:

Ухвалою слідчого судді Оболонського районного суду м. Києва від 1 липня 2016 року в кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР під №32015100050000084 від 28.10.2015 року, відмовлено в задоволенні клопотання старшого слідчого СВ фінансових розслідувань ДПІ у Оболонському районі ГУ ДФС у м. Києві Двигуна Р.В., погодженогопрокурором відділу прокуратури м. Києва СергєєвоюТ.В., про застосуваннязапобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, який народився в м. Луганськ, з вищою освітою, проживаючого та зареєстрованого як тимчасово переміщена особа за адресою: АДРЕСА_1, несудимого в силу статті 89 КК України, -

якому оголошено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень - злочинів, передбачених ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 205, ч. 2 ст. 200, ч. 3 ст. 209, ч. 5 ст. 191 КК України.

До підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту на певний період доби, заборонивши залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_1, у період часу з 20:00 години до 07:00 години наступного дня без дозволу слідчого, прокурора, суду, залежно від стадії кримінального провадження.

Також на підозрюваного ОСОБА_2 покладені наступні процесуальні обов'язки:

- прибувати за кожною вимогою до старшого слідчого СВ фінансових розслідувань ДПІ у Оболонському районі ГУ ДФС у м. Києві Двигуна Р.В., у провадженні якого перебуває дане кримінальне провадження, до інших членів слідчої групи та процесуального керівника, який здійснює процесуальне керівництво, слідчого судді, суду, залежно від стадії кримінального провадження;

- не відлучатися за межі Київської області без дозволу слідчого, прокурора або суду, залежно від стадії кримінального провадження;

- утримуватися від спілкування із ОСОБА_6 та ОСОБА_7.

Строк дії ухвали визначений слідчим суддею до 01.09.2016 року включно.

Відмовляючи в задоволенні клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий суддя вказав, що слідчим та прокурором не було доведено недостатності застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначених у клопотанні, при цьому врахував дані про особу підозрюваного, оцінив обставини обґрунтованості пред'явленої підозри у вчиненні злочинів, та дійшов висновку, що у кримінальному провадженні відсутні обставини, які б виправдовували таке втручання у права свободи особи, як тримання під вартою.

З метою запобігання наявним у кримінальному провадженні ризикам, слідчий суддя застосував до підозрюваного запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у певний період доби.

В апеляційній скарзі прокурор відділу прокуратури м. Києва Власов І.В. просить скасувати ухвалу Оболонського районного суду м. Києва від 01.07.2016 року у кримінальному провадженні № 32015100050000084 від 28.10.2015 року та постановити нову ухвалу, якою застосувати до підозрюваного ОСОБА_2 запобіжний захід у виді тримання під вартою у Київському СІЗО строком на 60 днів.

В обгрунтування своїх вимог зазначає, що в ході досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_2 17 травня 2016 року в порушення ухвали слідчого судді Оболонського районного суду м. Києва здійснив спілкування із ОСОБА_6, чим порушив зобов'язання передбачені ухвалою від 25.03.2016 №756/4156/16- к (1-кс/756/530/16).

Крім того вказує, що є достатньо підстав вважати, що ОСОБА_2 може незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні, іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню, переховуватися від органів досудового розслідування та суду, оскільки він раніше судимий за вчинення злочинів, передбачених ч. 1 ст. 186, ч. 2 ст. 186 КК України, що підвищує настання заявлених ризиків.

Також звертає увагу, що за місцем тимчасового фактичного проживання підозрюваний часто буває відсутнім, офіційно не працює, за період 2014-2016 рр. доходи отримував лише на підприємствах з ознаками фіктивності, де є засновником та директором, щодо створення та придбання яких у складі організованої групи йому повідомлено про підозру.

Заслухавши доповідь судді, доводи прокурора, який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити, підозрюваного та захисника, які просили залишити апеляційну скаргу без задоволення, вивчивши матеріали судового провадження за клопотанням слідчого, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Як вбачається з ухвали слідчого судді місцевого суду та матеріалів судового провадження, СВ ФР ДПІ в Оболонському районі ГУ ДФС у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань під №32015100050000084 від 28.10.2015 р. за ознаками злочинів, передбачених ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 205, ч. 2 ст. 200, ч. 3 ст. 209, ч. 5 ст. 191 КК України.

30.06.2016 року ОСОБА_2 у відповідності до ст. 278 КПК України було повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень - злочинів, передбачених ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 205, ч. 2 ст. 200, ч. 3 ст. 209, ч. 5 ст. 19 КК України.

01.07.2016 року старший слідчий СВ фінансових розслідувань ДПІ у Оболонському районі ГУ ДФС у м. Києві Двигун Р.В., за погодженням із прокурором відділу прокуратури м. Києва Сергєєвою Т.В., звернувся до слідчого судді Оболонського районного суду міста Києва з клопотанням про застосування відносно підозрюваного ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, мотивуючи це тяжкістю інкримінованих кримінальних правопорушень та посилаючись на ризики, передбачені ст. 177 КПК України. Крім того, слідчий вказує, що більш м'які, передбачені ст. 176 КПК України, запобіжні заходи не забезпечать виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків.

01.07.2016 року клопотання органу досудового розслідування слідчим суддею Оболонського районного суду м. Києва було розглянуто та у його задоволенні відмовлено. До підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту на певний період доби, заборонивши залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_1, у період часу з 20:00 години до 07:00 години наступного дня без дозволу слідчого, прокурора, суду, залежно від стадії кримінального провадження.

Колегія суддів не погоджується з такими висновками слідчого судді місцевого суду з наступних підстав.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто з метою запобігання спробам:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Таким чином, щоб вирішити справу у відповідності до вимог закону, суд повинен взяти до уваги, крім даних, передбачених ст. 177 КПК України, особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки, характер справи, тяжкість кримінального правопорушення та наслідки вчинення протиправних діянь.

Колегія суддів вважає помилковим висновок суду першої інстанції про те, що прокурором під час розгляду клопотання не доведено обставин, які б виправдовували застосування щодо ОСОБА_2 такого винятково суворого запобіжного заходу, як взяття під варту, а тому вважає, що суд прийняв неправильне рішення про необхідність відмовити у задоволенні клопотання слідчого в частині застосування вказаного заходу забезпечення кримінального провадження.

При цьому, застосувавши до ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в певний період доби та поклавши на нього зобов'язання, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, суд не в повній мірі оцінив порушення цінностей суспільства в даному кримінальному провадженні, тяжкість злочинів та дійшов помилкового висновку про співмірність наявних в матеріалах провадження ризиків, передбачених ст. 177 КПК України обраному запобіжному заходу, про що обґрунтовано зазначає в апеляційній скарзі прокурор.

Як наслідок, суд своїм рішенням не забезпечив впевненості в належній процесуальній поведінці ОСОБА_2 у зв'язку з чим ухвала слідчого судді підлягає скасуванню з постановленням нової ухвали колегією суддів, якою слід задовольнити клопотання прокурора та застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.

На думку колегії суддів в матеріалах судового провадження є достатні дані, що підтверджують існування обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_2 злочинів, передбачених ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 205, ч. 2 ст. 200, ч. 3 ст. 209, ч. 5 ст. 191 КК України. При цьому встановлено, що клопотання слідчого містить посилання на відповідні матеріали, які підтверджують обставини, що дають підстави підозрювати останнього у вчиненні вказаних кримінальних правопорушень. Вагомість вказаних доказів сумнів не викликає.

Перевіряючи наявність обґрунтованої підозри, колегія суддів вважає, що сукупність матеріалів судової справи, на даному етапі кримінального провадження до моменту з'ясування істини у справі, є достатньою для застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу, оскільки обґрунтованість підозри - це не акт притягнення особи до відповідальності, а сукупність даних, які переконують об'єктивного спостерігача, що особа могла бути причетною до вчинення конкретного злочину.

Крім того, це випливає також з практики Європейського Суду з прав людини, де "розумна підозра у вчиненні кримінального злочину", про яку йдеться у ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, визначає наявність обставин або відомостей, які б переконали неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила злочин.

Як вважає колегія суддів, прокурором у кримінальному провадженні надано докази, які на даній стадії досудового розслідування є достатніми для визначення поняття обґрунтованої підозри у вчиненні злочинів, в яких ОСОБА_2 підозрюється. Дослідження та оцінка доказів відноситься до стадії судового розгляду по суті, та не вирішується на стадії досудового розслідування.

Також апеляційним судом встановлена наявність в матеріалах кримінального провадження ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а саме тих, що підозрюваний ОСОБА_2 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Зокрема, колегія суддів вважає, що на користь збільшення ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки підозрюваного, свідчать тяжкість покарання, яке може загрожувати ОСОБА_2 у разі визнання його винуватим у злочинах за якими оголошено підозру та конкретні обставини вчинення кримінальних правопорушень. Надані позитивні характеризуючі дані відносно підозрюваного ОСОБА_2 враховуються апеляційним судом, однак вони не зменшують заявлені у кримінальному провадженні ризики, оскільки ОСОБА_2 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, за які в сукупності може бути призначено реальне позбавлення волі до п'ятнадцяти років, а тому викладене у своїй сукупності є мотивом для обмеження свободи підозрюваного ОСОБА_2 у встановленому законом порядку.

З урахуванням викладеного, та оцінюючи ступінь порушення загальносуспільних прав та інтересів, колегія суддів вважає необхідним застосувати щодо ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки вважає, що саме такий захід забезпечення кримінального провадження буде достатнім стримуючим засобом, який здатен забезпечити гарантії належної процесуальної поведінки підозрюваного.

Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя при постановлені ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним процесуальних обов'язків.

Згідно ч. 4 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні: 1) щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування; 2) щодо злочину, який спричинив загибель людини; 3) щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею.

Відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави, щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, визначається в межах від вісімдесяти до трьохсот розмірів мінімальних заробітних плат, однак у виключних випадках, якщо слідчий суддя встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує триста розмірів мінімальної заробітної плати.

Згідно повідомлення про підозру, ОСОБА_2 підозрюється у вчиненнізлочинів, передбачених ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 205, ч. 2 ст. 200, ч. 3 ст. 209, ч. 5 ст. 191 КК України, а тому підстав, передбачених ч. 4 ст. 183 КПК України, не вбачається.

Беручи до уваги викладене, а такожобставини кримінального правопорушення, розмір заданої шкоди, майновий та сімейний стан підозрюваного, інші дані про його особу та наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, колегія суддів вважає необхідним обрати щодо підозрюваного ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляд застави в розмірі 250 (двохсот п'ятдесяти) мінімальних заробітних плат, що складає 344 500 (триста сорок чотири тисячі п'ятсот) гривень, оскільки вважає, що саме такий запобіжний захід буде достатнім стримуючим засобом, який здатен забезпечити гарантії належної процесуальної поведінки підозрюваного. Підстав вважати його завідомо непомірним для підозрюваного колегія суддів не вбачає.

Отже, на даному етапі розслідування лише такий запобіжний захід зможе дієво запобігти ризикам, доведеним прокурором, що виключає собою можливість застосування відносно підозрюваного ОСОБА_2 більш м'якого запобіжного заходу.

За таких обставин, виходячи з положень п. 2 ч. 3 ст. 407 КПК України, колегія суддів приходить до остаточного висновку, що апеляційну скаргу прокурора необхідно задовольнити, ухвалу слідчого судді місцевого суду скасувати та постановити нову ухвалу, якою задовольнити клопотання слідчого, застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з одночасним визначенням застави в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 183 КПК України та покладенням на нього обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Керуючись ст. ст. 176, 177, 178, 182, 183, 193, 194, 309, 404, 405, 407 ч. 3 п. 2, 418 ч. 1, 422 КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва -

п о с т а н о в и л а:

Апеляційну скаргу прокурора відділу прокуратури міста Києва Власова Ігора Вікторовича - задовольнити.

Ухвалу слідчого судді Оболонського районного суду м. Києва від 1 липня 2016 року в кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР під №32015100050000084 від 28.10.2015 року, якою відмовлено в задоволенні клопотання старшого слідчого слідчого відділу фінансових розслідувань ДПІ у Оболонському районі ГУ ДФС у м. Києві Двигуна Р.В., погодженого прокурором відділу прокуратури м. Києва Сергєєвою Т.В., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, якому оголошено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень - злочинів, передбачених ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 205, ч. 2 ст. 200, ч. 3 ст. 209, ч. 5 ст. 191 КК України та застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту на певний період доби, заборонивши підозрюваному залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_1, у період часу з 20:00 години до 07:00 години наступного дня без дозволу слідчого, прокурора, суду, залежно від стадії кримінального провадження, із покладенням відповідних процесуальних обов'язків, - скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою клопотання старшого слідчого СВ фінансових розслідувань ДПІ у Оболонському районі ГУ ДФС у м. Києві Двигуна Р.В., погоджене прокурором відділу прокуратури м. Києва Сергєєвою Т.В., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, - задовольнити.

Застосувати щодо ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, якому оголошено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень - злочинів, передбачених ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 205, ч. 2 ст. 200, ч. 3 ст. 209, ч. 5 ст. 191 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на шістдесят днів, тобто до 28 серпня 2016 року включно.

Визначити підозрюваному ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, альтернативний запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 250 (двохсот п'ятдесяти) мінімальних заробітних плат, що складає 344 500 (триста сорок чотири тисячі п'ятсот) гривень у національній грошовій одиниці України, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так й іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на розрахунковий рахунок Апеляційного суду м. Києва (03680, м. Київ, вул. Солом'янська, 2-А, код ЄДРПОУ суду 02894757, банк ГУ ДКС України в м. Києві, код ЄДРПОУ ГУ ДКСУ - 37993783, МФО - 820172, реєстраційний рахунок №37310016015850).

Підозрюваний ОСОБА_2, який не тримається під вартою, або інший заставодавець не пізніше п'яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави зобов'язаний внести кошти у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, на зазначений рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем.

У разі внесення застави, зобов'язати підозрюваного ОСОБА_2 прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого органу державної влади протягом дії запобіжного заходу у вигляді застави.

На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на підозрюваного ОСОБА_2, у разі внесення застави, наступні обов'язки:

- прибувати до слідчого, прокурора або суду із встановленою ними періодичністю;

- не відлучатися з населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, який здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні або прокурора;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

- здати на зберігання слідчому свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;

- утримуватися від спілкування з будь-якою особою, визначеною слідчим, прокурором, слідчим суддею.

Визначити термін дії зазначених обов'язків до 28 серпня 2016 року включно.

Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_2, що у разі внесення застави у визначеному в даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення застави на розрахунковий рахунок Апеляційного суду міста Києва, має бути наданий старшому слідчому СВ фінансових розслідувань ДПІ у Оболонському районі ГУ ДФС у м. Києві Двигуну Р.В. або прокурору відділу прокуратури м. Києва Сергєєвій Т.В.

З моменту внесення застави підозрюваний ОСОБА_2 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

У разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також якщо підозрюваний ОСОБА_2 будучи належним чином повідомлений, не з'явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні застави обов'язки, застава звертається на користь держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Контроль за виконанням ухвали покласти на старшого слідчого СВ фінансових розслідувань ДПІ у Оболонському районі ГУ ДФС у м. Києві Двигуна Р.В. та прокурора відділу прокуратури м. Києва Сергєєву Т.В.

Ухвала апеляційного суду відповідно до правил, визначених ч. 4 ст. 424 КПК України, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

С У Д Д І:

В.В. Д з ю б і н О. І. Є ф і м о в а І. О. Р и б а к