Ухвала суду № 59202653, 19.07.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 липня 2016 року м. Київ К/800/6387/16

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Суддів:Черпіцької Л.Т. Розваляєвої Т.С. Маслія В.І.провівши попередній розгляд адміністративної справи за касаційною скаргою ОСОБА_4 на постанову Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 21 грудня 2015 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 10 лютого 2016 року у справі № 577/5507/15-а за позовом ОСОБА_4 до Конотопського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області про визнання неправомірними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИЛА:

У листопаді 2015 року ОСОБА_4 звернулась до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Конотопі та Конотопському районі Сумської області про визнання протиправними дій щодо відмови у виплаті їй пенсії за віком та зобов'язання відновити з 07 серпня 2015 року виплату їй пенсії за віком, призначену відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

В обґрунтування позову ОСОБА_4 зазначила, що починаючи з 01 червня 2015 року посада, на якій вона працює, не дає права на призначення пенсії в порядку та на умовах, передбачених Законом України «Про державну службу» та Законом України «Про службу в органах місцевого самоврядування», у зв'язку із чим встановлені Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» підстави для невиплати їй пенсії за віком відпали, а відтак починаючи з 07 серпня 2015 року перешкоди для виплати вказаної пенсії відсутні.

Постановою Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 21 грудня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 10 лютого 2016 року, у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з вказаними судовими рішеннями, ОСОБА_4 звернулась з касаційною скаргою, у якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що з 07.08.2015 р. позивач перебуває на обліку в УПФУ України в м. Конотопі та Конотопському районі та їй за віком призначена пенсія згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». При цьому, остання продовжує працювати на посаді начальника відділу контролю Конотопської міської ради.

Однак, виплата призначеної пенсії не була розпочата, у зв'язку із чим ОСОБА_4 06.11.2015 р. звернулась до УПФУ з вимогою щодо виплати раніше призначеної пенсії.

Листом від 17.11.2015 р. № 105/К-1 позивачці було відмовлено у виплаті пенсії, оскільки відповідно до ч.7 ст.21 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» у період з 01.04.2015 р. по 31.12.2015 р. призначена пенсія не виплачується.

Відмовляючи у задоволенні позову, суди виходили з того, що оскільки Законом України від 02.03.2015 р. №213-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" тимчасово у період з 01.04.2015 р. по 31.12.2015 р. особам, на яких поширюється дія Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» (тобто державним службовцям та особам, які до них прирівняні), у період роботи на посадах, які дають право на призначення пенсії, пенсії, призначені відповідно до цієї статті, не виплачуються, отже УПФУ правомірно не здійснювало виплату пенсії з 07.08.2015 р.

Колегія суддів погоджується з такими висновками судів першої та апеляційної інстанцій, враховуючи наступне.

Відповідно до пункту 2 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» дія Закону України "Про державну службу" поширюється на органи і посадових осіб місцевого самоврядування в частині, що не суперечить Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", цьому Закону та іншим законам України, що регулюють діяльність місцевого самоврядування.

Відповідно до ст.22 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» до стажу служби в органах місцевого самоврядування зараховується період роботи на посадах, на які поширюється дія цього Закону, а також на посадах і в органах, час роботи в яких зараховується до стажу державної служби.

Згідно з ст.21 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» умови оплати праці посадових осіб місцевого самоврядування визначаються органом місцевого самоврядування, виходячи з умов оплати праці, встановлених для державних службовців відповідних категорій і посад. Пенсійне забезпечення посадових осіб місцевого самоврядування здійснюється у порядку, визначеному законодавством України про державну службу, за рахунок внесків до Пенсійного фонду України, що сплачуються відповідно до закону.

Таким чином, посадові особи органів місцевого самоврядування в частині оплати праці та пенсійного забезпечення прирівнюються до державних службовців відповідних категорій.

У відповідності до ч.7 ст.21 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» (в редакції, що діяла до 01.04.2015 р.) пенсійне забезпечення посадових осіб місцевого самоврядування, які мають стаж служби в органах місцевого самоврядування та/або державної служби не менше 10 років, здійснюється у порядку, визначеному законодавством України про державну службу. Пенсія в частині, що не перевищує розміру пенсії із солідарної системи, що призначається відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", виплачується за рахунок коштів Пенсійного фонду України. Частина пенсії, що перевищує цей розмір, виплачується за рахунок коштів Державного бюджету України.

01.04.2015 р. набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 р. № 213-VIII, пунктом 9 якого частину сьому статті 21 Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування" доповнено реченням такого змісту: "Тимчасово, у період з 1 квітня 2015 року по 31 грудня 2015 року, посадовим особам місцевого самоврядування (крім інвалідів I та II груп, інвалідів війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"), у період служби в органах місцевого самоврядування, пенсії, призначені відповідно до законодавства України, не виплачуються".

Пунктом 2 Прикінцевих положень Закону України від 02.03.2015 № 213-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» передбачено, що порядок виплати пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) працюючим пенсіонерам, встановлений цим Законом, поширюється на пенсіонерів (отримувачів щомісячного довічного грошового утримання) незалежно від часу призначення пенсії.

Отже, під час розгляду даної справи застосуванню підлягає спеціальний закон, який регулює правовідносини пов'язані із пенсійним забезпеченням державних службовців та прирівняних до них осіб - посадових осіб органів місцевого самоврядування, яким є, зокрема, Закон України від 02.03.2015 № 213-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення».

Враховуючи те, що ОСОБА_4 по даний час є посадовою особою органу місцевого самоврядування, колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанцій, що УПФУ з урахуванням приписів Закону № 213-VIII правомірно не здійснювало позивачу виплату пенсії з 07.08.2015 р.

Посилання скаржника на те, що починаючи з 01 червня 2015 року посада, на якій вона працює, не дає права на призначення пенсії в порядку та на умовах, передбачених Законом України «Про державну службу» та Законом України «Про службу в органах місцевого самоврядування», а тому підстави для невиплати їй пенсії відпали, колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки положення ч.7 ст.21 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» чітко визначає, що підставою для тимчасової невиплати пенсії є період служби в органах місцевого самоврядування, а не право на призначення пенсії.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з позицією судів першої та апеляційної інстанцій про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, оскільки дії відповідача щодо обмеження виплати пенсії ОСОБА_4 є правомірними.

Враховуючи викладене, судова колегія дійшла висновку, що судом першої та апеляційної інстанцій повно і правильно встановлені фактичні обставини справи, характер правовідносин сторін і вірно застосовані до них норми матеріального права. Доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують.

З позивача підлягає стягненню судовий збір у сумі 584,64 грн., сплату якого було відстрочено ухвалою Вищого адміністративного суду України від 12.03.2016 р.

Згідно з ст.220 КАС України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України, -

УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилити, а постанову Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 21 грудня 2015 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 10 лютого 2016 року - залишити без змін.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь Державного бюджету України судовий збір у розмірі 584 (п'ятсот вісімдесят чотири) гривні 64 копійки.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення копії особам, які беруть участь у справі та може бути переглянута в порядку ст.ст.235-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: