Постанова № 59202212, 21.07.2016, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" липня 2016 р. Справа № 920/42/16

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Лакіза В.В., суддя Плахов О.В., суддя Шутенко І.А.,

при секретарі Фільшиній Н.І.,

за участю представників:

від позивача - ОСОБА_1 за довіреністю від 15.10.2015 р. №10-19/17 Д/167;

від відповідача - ОСОБА_2 за довіреністю від 18.12.2013 р. №737956.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача - Публічного акціонерного товариства Сумиобленерго, м. Суми, (вх.№1456 С/2) та апеляційну скаргу фізичної особи - підприємця ОСОБА_3, м. Суми (вх.№1458 С/2) на рішення господарського суду Сумської області від 26.04.2016 року

у справі №920/42/16,

за позовом Публічного акціонерного товариства Сумиобленерго, м. Суми,

до відповідача - Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3, м. Суми,

про стягнення 24976,69 грн.,

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням господарського суду Сумської області від 26.04.2016р. позов задоволено частково. Стягнуто з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 (вул. Димитрова, буд.3, м. Суми, 40009, іден. номер НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства Сумиобленерго (вул. Д. Коротченка, буд.7, м. Суми, 40035, код ЄДРПОУ 23293513) 11 556 грн. 93 коп. двократної вартості різниці фактично спожитої і договірної величини електричної потужності, 637 грн. 61 коп. судового збору. У задоволенні позову в іншій частині - відмовлено.

Позивач у справі - Публічне акціонерне товариство Сумиобленерго із вказаним рішенням господарського суду першої інстанції не погодився та звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення господарського суду Сумської області від 26.04.2016р. у справі №920/42/16 у частині відмови у стягненні 13419,76 грн. двократної вартості різниці фактично спожитої і договірної величини електричної потужності та прийняти нове судове рішення у справі, яким позовні вимоги ПАТ Сумиобленерго задовольнити у повному обсязі.

На думку заявника апеляційної скарги, укладені між ФОП ОСОБА_3 та субспоживачами договори про технічне забезпечення електропостачання споживача та договори про спільне використання технологічних мереж основного споживача, а також положення п. 3.26 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 31.07.1996р. № 28, зобовязують саме власника електричних мереж контролювати споживання електричної потужності в години максимуму навантаження субспоживачів та, у разі перевищення останніх граничної величини споживання електричної потужності, припинити або обмежити споживання електричної потужності.

Таким чином, ПАТ Сумиобленерго вказує, що оскільки відповідно до атестованої автоматизованої системи обліку електроенергії, дистанційно з відповідного архіву електричного лічильника по ФОП ОСОБА_3 зафіксовано найбільшу фактичну величину потужності, складені на підставі даних вказаного засобу обліку акти контролю електричної потужності є належними та допустимими доказами на підтвердження факту перевищення відповідачем граничної величини електричної потужності у лютому та березні 2015р.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 26.05.2016р. апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Сумиобленерго прийнято до провадження, справу призначено до розгляду.

Відповідач у справі фізична особа підприємець ОСОБА_3 із вказаним рішенням господарського суду першої інстанції не погодився та звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення господарського суду Сумської області від 26.04.2016р. у справі №920/42/16 у частині стягнення з фізичної особи підприємця ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства Сумиобленерго 11556 грн. 93 коп. двократної вартості різниці фактично спожитої і договірної величини електричної потужності, 637 грн. 61 коп. судового збору та прийняти нове судове рішення у справі, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі; стягнути з Публічного акціонерного товариства Сумиобленерго на користь фізичної особи підприємця ОСОБА_3 1515 грн. 80 коп. судового збору за подання апеляційної скарги.

В обґрунтування заявлених апеляційних вимог ФОП ОСОБА_3 вказує, що з урахуванням наявності у основного споживача субспоживачів електричної енергії, визначення фактично споживаної електричної потужності має відбуватися шляхом зменшення загальної електричної потужності за даними АСКОЕ ФОП ОСОБА_3 на розмір фактично використаної електричної потужності його субспоживачів.

Враховуючи відсутність відомостей щодо фактичного споживання субспоживачами ФОП ОСОБА_3 електричної потужності в заявлені позивачем періоди, а також визначення величини потужності, спожитої основним споживачем, шляхом віднімання від загальної величини електричної потужності, зафіксованої засобами АСКОЕ основного споживача, величини потужності субспоживачів, яка визначена на основі добових графіків споживання електричної енергії та величини потужності в установлений характерний режимний день, складання яких не передбачено нормами чинного законодавства, відсутні правові підстави для задоволення заявлених позовних вимог та притягнення відповідача до відповідальності за перевищення граничних величин дозволеної електричної потужності.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 26.05.2016р. апеляційну скаргу фізичної особи підприємця ОСОБА_3 прийнято до провадження, справу призначено до розгляду.

Відповідно до абзацу другого пункту 3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011р. №7 Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України у разі якщо у провадженні апеляційної інстанції вже знаходиться апеляційна скарга одного з учасників судового процесу на ухвалу або рішення місцевого господарського суду, а іншим учасником судового процесу подано апеляційну скаргу на ту ж саму або іншу ухвалу чи рішення і ця друга скарга підлягає розглядові, апеляційний господарський суд приймає її до спільного розгляду з раніше поданою і прийнятою до провадження скаргою, про що виносить відповідну ухвалу.

Перевіривши матеріали апеляційної скарги ПАТ "Сумиобленерго" та апеляційної скарги ОСОБА_3, враховуючи оскарження сторонами справи одного й того процесуального документа, колегія суддів дійшла висновку про прийняття вказаних апеляційних скарг до спільного розгляду.

В судовому засіданні господарського суду апеляційної інстанції 14.06.2016р. оголошено перерву.

У відзиві на апеляційну скаргу ФОП ОСОБА_3 просить рішення господарського суду Сумської області від 26.04.2016р. у справі № 920/42/16 в частині відмови у стягненні з ФОП ОСОБА_3 13419,76 грн. на користь ПАТ "Сумиобленерго" залишити без змін, а апеляційну скаргу ПАТ "Сумиобленерго" - без задоволення (вх.№ 6106 від 14.06.2016р.).

В обґрунтування своєї позиції у справі відповідач додатково зазначає, що у відповідності по положень п. 4.8 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою НКРЕ від 31.07.96р. № 28, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 02.08.1996р. за № 417/1442, контроль за дотриманням установлених режимів електроспоживання здійснюється постачальником електричної енергії за регульованим тарифом та Держенергонаглядом, жодним з яких ФОП ОСОБА_3 не є, у звязку з чим не має права контролювати електричну потужність.

Крім того, на думку відповідача у справі, посилання ПАТ "Сумиобленерго" на акти контролю, як належні докази у справі щодо доведення перевищення граничної величини споживання електричної потужності основного споживача, є не обґрунтованими, оскільки вони не підтверджують факт такого перевищення, а лише фіксують загальну потужність, яка використовувалась ФОП ОСОБА_3 разом з усіма його субспоживачами в певний визначений період часу.

У відзиві на апеляційну скаргу ПАТ "Сумиобленерго" просить рішення господарського суду Сумської області від 26.04.2016р. у справі № 920/42/16 в частині стягнення 11556,93 грн. двократної вартості різниці фактично спожитої і договірної величини електричної потужності залишити в силі, а апеляційну скаргу ФОП ОСОБА_3 залишити без задоволення; в частині відмови в стягненні 13419,76 грн. двократної вартості різниці фактично спожитої і договірної величини електричної потужності рішення господарського суду Сумської області від 26.04.2016р. у справі №920/42/16 скасувати і прийняти нове рішення, яким позовні вимоги ПАТ "Сумиобленерго" задовольнити в повному обсязі (вх.№ 6689 від 04.07.2016р.).

Додатково до викладеної позиції щодо заявлених апеляційних вимог позивач вказує, що для визначення обсягів споживання електричної потужності по кожному субспоживачу ПАТ "Сумиобленерго", враховуючи розяснення, надані НКРЕ, неодноразово пропонував ФОП ОСОБА_3, як основному споживачу, за результатами літнього і зимового режимних вимірів скласти акт про розподіл обсягів споживання електричної потужності з зазначенням величин спожитої електричної потужності окремо по кожному субспоживачу, у звязку з чим позивач вчинив всі дії для вирішення питання щодо контролю електричної потужності навантаження субспоживачами.

ФОП ОСОБА_3 надано додаткові письмові пояснення у справі (вх.№ 7140 від 18.07.2016р.) в яких відповідач додатково посилається на лист №674/40-24 від 04.06.2015р., в якому Державна інспекція з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної і теплової енергії в Сумській області зазначає, що при проведенні представниками ПАТ "Сумиобленерго" контрольних вимірів граничної величини електричної потужності у періоди контролю максимального навантаження енергосистеми ФОП ОСОБА_3 та складанні відповідних актів №4592 від 27.02.2015 р. та №4991 від 31.03.2015 р. не враховувалась фактично спожита електрична потужність у періоди контролю максимального навантаження енергосистеми всіх наявних субспоживачів. Враховуючи даний факт, на думку відповідача, перевищення граничних величин електричної потужності, зафіксованих в наданих актах, не свідчить про перевищення граничних величин електричної потужності саме ФОП ОСОБА_3

Протоколом автоматичної зміни складу колегії суддів від 20.07.2016р. у звязку з відпусткою судді Бородіної Л.І. для розгляду даної справи сформовано колегію суддів у складі: головуючого судді Лакізи В.В., судді Плахова О.В., судді Шутенко І.А.

В судовому засіданні представник ПАТ "Сумиобленерго" підтримав подану ним апеляційну скаргу, просив суд рішення господарського суду Сумської області від 26.04.2016р. у справі №920/42/16 у частині відмови стягнення 13419,76 грн. двократної вартості різниці фактично спожитої і договірної величини електричної потужності скасувати та прийняти нове судове рішення у справі, яким позовні вимоги ПАТ Сумиобленерго задовольнити у повному обсязі, апеляційну скаргу ФОП ОСОБА_3 залишити без задоволення.

Представник ФОП ОСОБА_3 також підтримав подану відповідачем апеляційну скаргу, просив суд скасувати рішення господарського суду Сумської області від 26.04.2016р. у справі №920/42/16 у частині стягнення з фізичної особи підприємця ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства Сумиобленерго 11556,93 грн. двократної вартості різниці фактично спожитої і договірної величини електричної потужності та прийняти нове судове рішення у справі, яким у задоволенні позовних вимог ПАТ "Сумиобленерго" відмовити в повному обсязі.

Оскільки судом апеляційної інстанції створено всі необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, враховуючи явку сторін в судове засідання, а також надання ними пояснень з приводу заявлених вимог та заперечень, судова колегія дійшла висновку про можливість закінчення розгляду справи.

Дослідивши матеріали справи, а також обставини, викладені в апеляційній скарзі, заслухавши пояснення учасників судового процесу, перевіривши правильність застосування господарським судом Сумської області норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.

17.07.2008р. між ВАТ "Сумиобленерго" (іменоване постачальник) та ФОП ОСОБА_3 (іменований - споживач) укладено договір № 8400, згідно з умовами якого, позивач продає електричну енергію відповідачу для забезпечення потреб електроустановок, а останній оплачує позивачу вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору та додатками до нього, що є його невід'ємними частинами.

Згідно з п. 2.2.2 договору відповідач зобов'язався дотримуватися режиму споживання електричної енергії згідно з умовами розділу 5 договору.

Відповідно до п. 2.2.3 договору відповідач зобовязаний оплачувати позивачу вартість електричної енергії та інші нарахування, згідно з умовами додатку № 4 Порядок розрахунків до договору.

За умовами п. 5.1 договору для визначення договірних величин споживання електричної енергії та потужності на наступний рік, споживач не пізніше 15 листопада поточного року надає постачальнику відомості про розмір очікуваного споживання електричної енергії (додаток № 1 до договору "Обсяги постачання (договірні величини споживання) електричної енергії споживачу та субспоживачу").

У разі ненадання відповідачем зазначених відомостей у встановлений термін розмір очікуваного споживання електричної енергії (потужності) на наступний рік установлюється позивачем на рівні відповідних періодів поточного року. Споживачі, які розраховуються за електричну енергію за тарифами, диференційованими за періодами часу, та споживачі постачальників за нерегульованим тарифом, електроустановки яких обладнані засобами диференційного (погодинного) обліку електричної енергії, додатково подають відомості про заявку величини споживання електричної потужності у години контролю максимального навантаження енергосистеми на відповідні розрахункові періоди.

За умовами п. 7.1 договору облік електроенергії спожитої споживачем та (або) субспоживачами, приєднаними до електричних мереж споживача, здійснюється згідно з вимогами ПУЕ та ПКЕЕ.

Згідно з п. 7.8. договору, на підставі показів засобів обліку електричної енергії та умов додатка № 4 Порядок розрахунків можуть бути оформлені такі документи: акт про обсяги переданої електричної енергії, за формою додатку № 2 до договору; акт про використану електричну енергію; акт про прийняття-передавання товарної продукції; акт результатів замірів електричної потужності. За наявності вводів на різних ступенях напруги та різних системах обліку покази надаються окремо за кожною точкою обліку.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, ПАТ "Сумиобленерго" зазначило, що відповідачу були надані повідомлення про доведення граничних величин споживання електричної потужності на розрахункові періоди серпень 2014 року, лютий червень 2015 року та серпень 2015 року.

За даними атестованої автоматизованої системи обліку електроенергії, дистанційно з відповідного архіву (пам'яті) електронного лічильника в період серпень 2014 року, лютий червень 2015 року та серпень 2015 року було зафіксовано найбільші фактичні величини потужності, про що складено відповідні акти контролю електричної потужності з додатками.

Відповідно до вказаних документів, у години контролю максимального навантаження енергосистеми України по об'єкту відповідача, перевищення відповідачем договірних величин споживання електричної потужності за період серпень 2014року, лютий - червень, серпень 2015 року становить 922,33 кВт. Для сплати за двократну вартість різниці між найбільшою величиною потужності, що зафіксована протягом розрахункового періоду, та договірною величиною потужності, відповідачу були виставлені відповідні рахунки на загальну суму 24976,69 грн., які відповідачем сплачені не були.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 275 Господарського кодексу України, за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання.

Взаємовідносини, які виникають в процесі продажу і купівлі електричної енергії між виробниками або постачальниками електричної енергії та споживачами (на роздрібному ринку електричної енергії), регулюються Правилами користування електричною енергією, затвердженими постановою НКРЕ від 31.07.96р. № 28, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 02.08.1996р. за № 417/1442 (далі - Правила).

Відповідно до п. 4.1 Правил постачання електричної енергії всім споживачам здійснюється відповідно до режимів, передбачених договорами.

Споживач зобов'язаний не перевищувати у години контролю максимального навантаження енергосистеми граничну величину споживання електричної потужності, доведену цьому споживачу відповідно до умов договору.

Згідно з п. 4.3 Правил граничні величини споживання електричної потужності для споживача визначаються постачальником електричної енергії за регульованим тарифом у порядку, передбаченому законодавством України та зазначеному у договорі про постачання електричної енергії між споживачем та постачальником електричної енергії за регульованим тарифом. Гранична величина споживання електричної потужності визначається окремо для кожного об'єкта споживача з приєднаною потужністю 150 кВт та більше і середньомісячним споживанням 50000 кВт/год та більше (за підсумком минулого року).

Пунктом 11 Порядку постачання електричної енергії споживачам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 березня 1999 р. N 441 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 9.04.2002р. N 475) визначено, що граничні величини споживання електричної потужності доводяться до споживачів як договірні величини у терміни, обумовлені договором між місцевою енергопостачальною організацією та споживачем. Повідомлення про ці величини є невід'ємною частиною договору.

Відповідно до п. 5.3 укладеного між сторонами договору граничні величини споживання електричної потужності на розрахунковий період визначаються на години максимуму навантажень енергосистеми для споживачів з приєднаною потужністю 150 кВ/А (кВт) і більше та середньомісячним (за підсумком минулого року) обсягу фактичного споживання електричної енергії 50 тис. кВт/год і більше, виходячи із установленого енергосистемою завдання щодо граничного споживання електричної потужності та доводяться постачальником щомісячно споживачу письмовим повідомленням, яке вважається невід'ємною частиною цього договору.

У п. 5 додатку № 4 до договору визначено, що постачальник електричної енергії щомісячно не пізніше ніж за 10 днів до початку наступного розрахункового періоду доводить письмово (рекомендованим листом, листом під розпис, посильним) граничні величини споживання електричної потужності згідно вимог нормативно-правових документів та умов цього договору.

Відповідно до п. 6 Порядку постачання електричної енергії споживачам місцеві енергопостачальні організації разом з місцевими органами виконавчої влади складають у межах установлених граничних величин споживання електричної потужності розрахункові баланси споживання електричної потужності окремо для періодів ранкового та вечірнього максимуму навантаження енергосистеми з визначенням обсягів споживання основних груп споживачів та населення і погоджують їх з відповідними представництвами Держенергонагляду.

Згідно з п. 4.6 Правил загальна тривалість періодів контролю максимального навантаження має не перевищувати 6 годин на добу.

Судом встановлено, що згідно з повідомленнями № 36/6632 від 10.07.2014р., № 24/726 від 21.01.2015р., № 24/2058 від 14.02.2015р., № 24/2974 від 11.03.2015р., № 24/4276 від 09.04.2015р., № 24/6065 від 14.05.2015р., № 24/9014 від 14.07.2015р., які надіслані позивачем ФОП ОСОБА_3 рекомендованими листами останньому доведені граничні величини споживання електричної потужності на розрахункові періоди серпень 2014 року, лютий червень 2015 року та серпень 2015 року.

Згідно з п. 5.5 договору, визначення фактичного активного навантаження споживача виконується постачальником у години максимуму навантаження енергосистеми в тому числі за допомогою атестованої автоматизованої системи обліку електроенергії за умови наявності останньої.

Відповідно до п. 3.35 Правил об'єкт споживача з приєднаною потужністю електроустановок 150 кВт і більше та середньомісячним обсягом споживання за попередні 12 розрахункових періодів для діючих електроустановок і більше має бути забезпечений локальним устаткуванням збору та обробки обліку відповідно до договору.

Відповідно до п. 4.8 Правил контроль за дотриманням установлених режимів електроспоживання здійснюється постачальником електричної енергії за регульованим тарифом та Держенергонаглядом.

З метою вдосконалення контролю за дотриманням установлених споживачам режимів електричної потужності в години ранкового та вечірнього максимуму навантаження об'єднаної енергетичної системи України розроблена Методика проведення контрольних вимірів фактичної електричної потужності в споживачів у години максимуму навантаження об'єднаної енергетичної системи України, затверджена наказом Міністерства палива та енергетики України від 19 травня 2003 р. N 241.

Проведення контролю за показаннями розрахункових автоматизованих систем обліку електроенергії (далі - АСОЕ) і засобів обліку, що фіксують максимальну електричну потужність регулюється п. 2.2 вказаної Методики.

Згідно з п. 3.1. Методики, за результатами контрольних вимірів фактичної електричної потужності контролююча особа складає акт установленого зразка. Складання акту також передбачене п. 7.8. договору.

З матеріалів справи вбачається, що за даними атестованої автоматизованої системи обліку електроенергії (діюче свідоцтво про повірку № СП8.154-2014 від 04.12.2014), дистанційно з відповідного архіву (пам'яті) електронного лічильника:

- 19.08.2014р. зафіксована найбільша фактична величина потужності в розмірі 444,48 кВт, про що складено акт контролю електричної потужності № 3947 (перевищення доведеної граничної величини електричної потужності 59,33 кВт);

- 10.02.2015р. зафіксована найбільша фактична величина потужності в розмірі 583,68 кВт, про що складено акт контролю електричної потужності № 4952 (перевищення доведеної граничної величини електричної потужності 276,18 кВт);

- 04.03.2015р. зафіксована найбільша фактична величина потужності в розмірі 372,48 кВт, про що складено акт контролю електричної потужності № 4991 (перевищення доведеної граничної величини електричної потужності 219,38 кВт;

- 08.04.2015р. зафіксована найбільша фактична величина потужності в розмірі 307,12 кВт, про що складено акт контролю електричної потужності № 5081 (перевищення доведеної граничної величини електричної потужності 173,24 кВт);

- 29.05.2015р. зафіксована найбільша фактична величина потужності в розмірі 245,16 кВт, про що складено акт контролю електричної потужності № 5174 (перевищення доведеної граничної величини електричної потужності 24,43 кВт);

- 18.06.2015р. зафіксована найбільша фактична величина потужності в розмірі 183,04 кВт, про що складено акт контролю електричної потужності № 5273 (перевищення доведеної граничної величини електричної потужності 16,50 кВт);

- 04.08.2015р. зафіксована найбільша фактична величина потужності в розмірі 264,36 кВт, про що складено акт контролю електричної потужності № 5485 (перевищення доведеної граничної величини електричної потужності в розмірі 153,27 кВт).

Судом встановлено, що відповідно до вищевказаних актів з контролю електричної потужності, у ранкові та вечірні години контролю максимального навантаження енергосистеми України, перевищення договірних величин споживання електричної потужності в загальному розмірі становить 922,33 кВт. При цьому, розділом 3 вказаної вище Методики визначено, що вимоги щодо оформлення результатів контрольних вимірів фактичної електричної потужності не містить вимог щодо участі представника споживача під час складання акту.

Як встановлено місцевим господарським судом, фіксація показників лічильника проводилась у відповідності до автоматизованої системи обліку електроенергії позивач дистанційно отримує покази АСКОЕ з відповідного архіву (пам'яті) електронного лічильника, порівнює їх з встановленими граничними величинами електричної потужності, та у випадку перевищення граничних величин, складає акт контролю електричної потужності, один екземпляр якого направляє відповідачу.

Факт надсилання відповідачу актів контролю електричної потужності підтверджується наявними в матеріалах справи листами про направлення документів № 36/8753 від 10.09.2014, № 36/2682 від 03.03.2015, № 36/4372 від 10.04.2015, № 36/6383 від 20.05.2015, № 36/7521 від 11.06.2015, № 36/8755 від 09.07.2015, № 36/12319 від 22.09.2015.

Як вбачається з додатку № 12 до договору, до електромереж споживача приєднані електроустановки субспоживачів (а.с. 24).

Відповідно до наданих працівниками ПАТ Сумиобленерго пояснень щодо порядку здійснення перевірки та розрахунку граничних величин споживання електричної потужності, встановлених відповідачу на серпень 2014 року, лютий-червень, серпень 2015 року, граничні (договірні) величини споживання електричної потужності, які доводилися до відповідача, встановлені тільки ФОП ОСОБА_3 без урахування субспоживачів. За допомогою атестованої автоматизованої системи обліку електроенергії за спірний період, було зафіксовано найбільші фактичні величини потужності ФОП ОСОБА_3 разом з субспоживачами.

Згідно з розясненнями, викладеними у листі Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики від 30.01.2014 р. N 650/26/47-14, абзацом першим пункту 3.26 Правил передбачено, що у разі, якщо до технологічних електричних мереж основного споживача приєднані електроустановки інших суб'єктів господарювання, власників мереж тощо, розрахунковий облік має бути організований основним споживачем таким чином, щоб забезпечити складення балансу електричної енергії у власних технологічних електричних мережах для проведення комерційних розрахунків.

При цьому, згідно з положеннями пункту 6.24 Правил основні споживачі, які встановили засоби диференційного (погодинного) обліку електричної енергії на загальний обсяг електричної енергії та розраховуються за електричну енергію, спожиту для власних потреб, за тарифами, диференційованими за періодами часу, у разі, якщо для субспоживачів засоби диференційного (погодинного) обліку електричної енергії не встановлені, мають право визначати обсяги споживання електричної енергії за зонами доби на власні потреби основного споживача відніманням від загальних обсягів, обсягів електричної енергії, переданої субспоживачам (з урахуванням втрат електричної енергії, пов'язаних із спільним використанням технологічних електричних мереж основного споживача), які визначаються за відповідними актами розподілу електричної енергії, що складаються основним споживачем та субспоживачем на основі добових графіків споживання електричної енергії та величини потужності в установлений характерний режимний день літнього і зимового періоду і погоджуються постачальником електричної енергії.

За аналогією з оформленням акта розподілу електричної енергії, для субспоживачів, які приєднані до електричних мереж основного споживача, НКРЕ рекомендує складати акт розподілу електричної потужності, згідно з яким визначати величину потужності, спожитої окремо основним споживачем (без субспоживачів), - відніманням від загальної величини електричної потужності, зафіксованої засобами ЛУЗОД (АСКОЕ) основного споживача, величини потужності субспоживачів, яка визначається на основі добових графіків споживання електричної енергії та величини потужності в установлений характерний режимний день літнього і зимового періоду.

Відповідно до п. 1.3 Порядку організації проведення вимірів електричного навантаження в режимний день, затверджений наказом Міністерства палива та енергетики України від 15.01.2008 № 7, виміри електричних навантажень проводяться двічі на рік у встановлені НЕК "Укренерго" характерні режимні дні літнього та зимового періоду (червень, грудень) на електростанціях, підстанціях суб'єктів електроенергетики, інших виробників і постачальників електричної енергії, електроустановки яких підключено до ОЕС України, та електроустановках споживачів для площадок вимірювання з приєднаною потужністю електроустановок 150 кВт та більше (незалежно від форм власності та максимальної споживаної потужності під час проведення вимірів).

Відповідно до абз. 3 п. 4.7 Правил споживачі із сезонним циклом роботи та споживачі, які у визначений день не брали участі у графіках споживання електричної енергії та величини потужності, мають за вимогою постачальника електричної енергії подати добовий графік споживання електричної енергії та величини потужності в інший установлений робочий день.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем було запропоновано відповідачу за результатами літнього і зимового режимних вимірів скласти акт про розподіл обсягів споживання електричної потужності з зазначенням величин спожитої електричної потужності окремо по кожному субспоживачу.

Відповідно до актів контролю електричної потужності при визначенні перевищення граничної величини електричної потужності у серпні 2014 року, квітні, травні, червні та серпні 2015 року позивачем врахована кількість кВт спожитих субспоживачами (сумарне споживання субспоживачів згідно з режимним днем), та визначено остаточну кількість кВт перевищення договірних величин споживання електричної потужності відповідача шляхом віднімання від загальної величини електричної потужності, зафіксованої засобами АСКОЕ основного споживача, величини потужності субспоживачів, на основі добових графіків споживання електричної енергії та величини потужності в установлений характерний режимний день.

Так, сумарне споживання електричної потужності субспоживачів у квітні, травні, червні та серпні 2015року визначено на підставі наданих відповідачем актів про розподіл обсягів споживання електричної потужності від 08.04.2015р. та від 17.06.2015р., складних разом зі субспоживачами; сумарне споживання електричної потужності субспоживачів у серпні 2014 року визначене на підставі проведених 18 червня 2014 року режимних вимірів споживача ФОП ОСОБА_3 та субспоживачів з приєднаною потужністю електроустановок 150 кВт і більше. Сумарне споживання електричної потужності субспоживачів склало 243 кВт.

При цьому, з огляду на розяснення, викладені в листі Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики від 30.01.2014 р. N 650/26/47-14, а також положення п.п. 3.26, 6.24, а також п. 4.7 Правил, яким передбачено, що для визначення режимів роботи об'єднаної енергосистеми України та споживачів відповідні електропередавальні організації двічі на рік у характерні режимні дні літнього та зимового періоду організовують проведення споживачами вимірів добових графіків споживання електричної енергії, посилання відповідача на те, що застосування актів про розподіл обсягів споживання електричної потужності не дозволяє встановити саме фактично спожиту електричну потужність, що суперечить статті 26 Закону України Про електроенергетику, у зв'язку з чим не можуть бути застосовані у спірних правовідносинах, є необґрунтованими, оскільки основні споживачі в добових графіках споживання електричної енергії та величини потужності окремо визначають обсяги електричної енергії та величини потужності, яка передається субспоживачам.

Відповідно до п. 8.1.1 договору якщо до електромереж споживача приєднані в установленому порядку електроустановки інших споживачів (субспоживачів), стосунки між ними регулюються договором про спільне використання технологічних електричних мереж основного споживача.

З договорів про спільне використання технологічних електричних мереж, укладених між відповідачем та субспоживачами, вбачається, що останніми узгоджено у п. 7.4 договорів оформлення на підставі показів засобів обліку електричної енергії актів про обсяги переданої електричної енергії та актів про результати замірів електричної потужності (т.1, а.с. 126-136, 151-168, 192-201).

Доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору (ст. 32 ГПК України).

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

З урахуванням викладеного, судова колегія погоджується з висновком місцевого господарського суду, що акти контролю електричної потужності № 3947, № 5081, №5174, № 5273, № 5485 є належними та допустимими доказами, які підтверджують факт перевищення саме відповідачем граничної величини електричної потужності у серпні 2014року, квітні, травні, червні та серпні 2015 року, оскільки величина потужності, спожита відповідачем як основним споживачем (без субспоживачів), визначена шляхом віднімання від загальної величини електричної потужності, зафіксованої засобами АСКОЕ основного споживача, величини потужності субспоживачів, яка визначена на основі добових графіків споживання електричної енергії та величини потужності в установлений характерний режимний день.

Частиною 7 статті 26 Закону України Про електроенергетику передбачено, що у випадку перевищення договірної величини потужності споживачі (крім населення та навчальних закладів) сплачують енергопостачальникам двократну вартість різниці між найбільшою величиною потужності, що зафіксована протягом розрахункового періоду, та договірною величиною потужності.

Підпунктом 7 пункту 8.1 Правил визначено, що за обсяг перевищення споживачем договірних величин споживання електричної енергії та величини потужності постачальник електричної енергії має право на отримання від споживача підвищеної оплати за електричну енергію відповідно до актів законодавства та умов договору.

Згідно з п.п. 4.2.2 п. 4.2 договору про постачання електричної енергії, за перевищення договірних величин споживання електричної енергії та граничної величини потужності, визначених згідно з вимогами розділу 5 цього договору, споживач сплачує постачальнику двократну вартість різниці фактично спожитої та договірної величини.

Відповідно до п. 6 ст. 276 Господарського кодексу України, розрахунки за договором енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до Закону.

Постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 11 червня 1999 року № 784, затверджений тариф за 1 кВт перевищення договірної величини потужності у розмірі 13,54 грн.

Згідно з п. 8 додатку № 4 до договору, рахунки на оплату перевищення договірної величини споживання електроенергії та/або граничних величин споживання електричної потужності, виписуються постачальником електричної енергії окремо та надаються споживчу. Вказані рахунки мають бути оплачені споживачем протягом 5 днів з дня отримання.

Як вбачається з матеріалів справи, для сплати двократної вартості різниці між найбільшою величиною потужності, що зафіксована протягом розрахункового періоду, та договірною величиною потужності, відповідачу відповідно до умов договору, були виставлені рахунки на загальну суму 24 976 грн. 69 коп., в тому числі № 13-40/4993 від 09.09.2014 на суму 1606,66 грн., № 13-40/1 від 18.03.2015 на суму 7478,95 грн., № 13-40/16 від 10.04.2015 на суму 5940,81 грн., № 13-40/16 від 15.05.2015 на суму 4691,34 грн., № 13-40/8 від 10.06.2015 на суму 661,56 грн., № 13-40/1 від 08.07.2015 на суму 446,82 грн., № 13-40/2 від 08.09.2015 на суму 4150,55 грн.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушення зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання на лежним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбаченим цим Кодексом.

Згідно з частиною 4 ст. 26 Закону України Про електроенергетику, споживач енергії несе відповідальність за порушення умов договору з енергопостачальником та правил користування електричною і тепловою енергією та виконання приписів державних інспекцій з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії згідно із законодавством України.

Частиною 7 статті 26 Закону України Про електроенергетику визначено, що у випадку перевищення договірної величини потужності споживачі (крім населення та навчальних закладів) сплачують енергопостачальникам двократну вартість різниці між найбільшою величиною потужності, що зафіксована протягом розрахункового періоду, та договірною величиною потужності.

Пунктом 6.16 Правил передбачено, що обсяг перевищення договірних величин споживання електричної енергії та/або величини потужності протягом розрахункового періоду оплачується споживачами постачальнику електричної енергії за регульованим тарифом відповідно до законодавства України та договору.

Визначені відповідно до законодавства України вартість різниці між обсягом фактично спожитої величини і обсягом договірної величини електричної енергії, а також вартість різниці між найбільшою величиною споживаної електричної потужності, що зафіксована протягом розрахункового періоду в години контролю максимуму навантаження, та договірною граничною величиною електричної потужності зараховуються на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника електричної енергії за регульованим тарифом. Отже, названі нарахування за своєю правовою природою не є санкціями, а є спеціальним способом визначення вартості спожитої електричної енергії із застосуванням подвійного тарифу (у разі перевищення договірних величин споживання).

Враховуючи встановлений судом факт перевищення відповідачем граничної величини електричної потужності у серпні 2014року, квітні, травні, червні та серпні 2015року, неналежного виконання зобов'язань стосовно сплати двократної вартості різниці між найбільшою величиною потужності, що зафіксована протягом розрахункового періоду, та договірною величиною потужності за вказаний період, господарський суд першої інстанції правомірно визнав обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 11556,93 грн. двократної вартості різниці між найбільшою величиною потужності, що зафіксована протягом розрахункового періоду, та договірною величиною потужності.

Разом з тим, відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З актів контролю електричної потужності № 4952, № 4991, вбачається, що при визначенні перевищення граничної величини електричної потужності у лютому та березні 2015р., позивачем не врахована кількість кВт спожитих субспоживачами, у звязку з чим, вказані акти контролю електричної потужності не можна вважати належними та не допустимими доказами в підтвердження факту перевищення саме відповідачем граничної величини електричної потужності у лютому та березні 2015року, так як позивачем враховано загальну величину електричної потужності, зафіксовану засобами АСКОЕ основного споживача, величина потужності, спожита окремо відповідачем, як основним споживачем (без субспоживачів), не визначалась.

При цьому, згідно з актом планової перевірки дотримання Умов та Правил здійснення підприємницької діяльності з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами і Умов та Правил здійснення підприємницької діяльності з постачання електричної енергії за регульованим тарифом № 117 від 19.06.2015р. Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, комісією встановлено, що при проведенні представниками ПАТ „Сумиобленерго контрольних вимірів граничної величини електричної потужності у періоди контролю максимального навантаження енергосистеми ФОП ОСОБА_3 та складанні відповідних актів №4952 від 27.02.2015 та №4991 від 31.03.2015, не враховувалась (не віднімалась) фактична спожита електрична потужність у періоди контролю максимального навантаження енергосистеми всіх наявних субспоживачів.

Враховуючи даний факт, перевищення граничних величин електричної потужності, зафіксованих у актах, не свідчать про перевищення граничних величин електричної потужності саме ФОП ОСОБА_3, що є порушенням п.4.9. ПКЕЕ. Пунктом 4.9. ПКЕЕ визначено, що контроль за фактичним навантаженням електроустановок споживачів, яким установлені граничні величини електричної потужності, має здійснюватися засобами вимірювальної техніки, що фіксують середню за 30 хвилин величину потужності у періоди контролю максимального навантаження енергосистеми.

Враховуючи даний факт, перевищення граничних величин електричної потужності, зафіксованих у актах, не свідчать про перевищення граничних величин електричної потужності саме ФОП ОСОБА_3

Таким чином, з урахуванням викладеного та встановлених місцевим господарським судом обставин, судова колегія погоджується з необґрунтованістю та безпідставністю позовних вимог в частині стягнення з відповідача 13419,76 грн. двократної вартості різниці між найбільшою величиною потужності, що зафіксована протягом розрахункового періоду лютий-березень 2015 року, та договірною величиною потужності, оскільки факт перевищення відповідачем граничної величини електричної потужності у лютому та березні 2015 року, не підтверджено належними та допустимими доказами, тому позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволенню.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційних скарг в зв'язку з їх юридичною та фактичною необґрунтованістю та відсутністю фактів, які свідчать про те, що оскаржуване рішення прийнято з порушенням судом норм матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційних скарг не спростовують наведені висновки місцевого господарського суду, у звязку з чим апеляційна скарга Публічного акціонерного товариства "Сумиобленерго" та апеляційна скарга ФОП ОСОБА_3 не підлягають задоволенню з підстав, викладених вище, а оскаржуване рішення господарського суду Сумської області від 26.04.2016р. у справі №920/42/16 підлягає залишенню без змін.

Враховуючи, що апеляційний господарський суд дійшов висновку про відмову у задоволенні апеляційних скарг, витрати апелянтів по сплаті судового збору за подання апеляційних скарг не підлягають відшкодуванню.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 44, 49, 99, 101, п.1 ч.1 ст. 103, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Сумиобленерго" та апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Сумської області від 26.04.2016р. у справі №920/42/16 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови складено 26.07.2016р.

Головуючий суддя Лакіза В.В.

Суддя Плахов О.В.

Суддя Шутенко І.А.