Постанова № 59202137, 19.07.2016, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" липня 2016 р. Справа № 922/1263/13

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Фоміна В. О., суддя Пуль О.А. , суддя Шевель О. В.

секретар судового засідання Марченко В.А.

за участю представників:

позивача ОСОБА_1 (довіреність від 11.04.2016р. №05/11)

відповідача ОСОБА_2 (довіреність від 04.01.2016р.), ОСОБА_3 (довіреність від 04.01.2016р.)

третьої особи не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Євроцемент -Україна" (вх. №1814 Х/2) на ухвалу господарського суду Харківської області від 23.06.2016р. у справі 922/1263/13,

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "БК Трансбудінвест", м. Київ

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Трініті Інвест", м. Київ

до Публічного акціонерного товариства "Євроцемент Україна", м. Балаклія

про стягнення15471120 грн.

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою господарського суду Харківської області від 23.06.2016р. у справі №922/1263/13 (головуючий суддя Присяжнюк О.О., суддя Калініченко Н.В., суддя Макаренко О.В.) відмовлено в задоволенні заяви ПАТ "Євроцемент -Україна" про визнання наказу господарського суду Харківської області від 18.08.2015р. таким, що не підлягає виконанню (вх. №19599 від 13.06.2016р.).

Публічне акціонерне товариство "ЄвроцементУкраїна" з вказаною ухвалою суду не погодилось, звернулось до Харківського апеляційного господарського суду зі скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Харківської області від 23.06.2016р. у справі №922/1263/13, та прийняти нове рішення, яким задовольнити заяву відповідача про визнання наказу господарського суду Харківської області від 18.08.2015р. у справі №922/1263/13 таким, що не підлягає виконанню.

Свою скаргу апелянт обґрунтовує тим, що відповідачем було здійснено добровільне виконання рішення Господарського суду Харківської області від 24.02.2015р. у даній справі шляхом перерахування грошових коштів на загальну суму 20584183,80грн. на рахунок ТОВ «БК Трансбудсервіс» № 260040367601, відкритий в ПАТ КБ «Євробанк», оскільки вказаний рахунок є діючим.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 06.07.2016р. апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду на 19.07.2016р.

19.07.2016 р. від позивача надійшли заперечення на апеляційну скаргу (вх.7188).

19.07.2016 р. від відповідача надійшли додаткові пояснення (вх. 7211).

В судовому засіданні 19.07.2016р. представники відповідача підтримали апеляційну скаргу, навели доводи в обґрунтування апеляційної скарги, просили суд її задовольнити, скасувати ухвалу місцевого господарського суду про відмову у задоволенні заяви про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, та задовольнити вказану заяву. Представник позивача просив залишити без змін оскаржувану ухвалу, навів доводи викладені в запереченнях на апеляційну скаргу.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши присутнього представників сторін, дослідивши доводи апеляційної скарги, в межах вимог, передбачених ст. 101 ГПК України, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції обставин справи та доказів на їх підтвердження, а також правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 24.02.2015 (колегія суддів у складі головуючого судді: Присяжнюк О.О., судді Макаренко О.В., судді Пономаренко Т.О.) позов задоволено; стягнуто з відповідача на користь позивача 15471120 грн. заборгованості по оплаті послуг третьої особи (за наднормативне користування вагонами), 141790 грн. витрат за оплату послуг з переадресування вантажу, 936774,61 грн. річних від простроченої суми, 3965679,15 грн. втрат від інфляції, 68820 грн. витрат по сплаті судового збору.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 20.05.2015 (колегія суддів у складі головуючого судді Могилєвкіна Ю.О., судді Пушая В.І., судді Плужника О.В.) рішення місцевого господарського суду скасовано; в задоволенні позову відмовлено; стягнуто з позивача на користь відповідача 36540 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.

Постановою Вищого господарського суду України від 07.08.2015року у справі №922/1263/13 касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "БК Трансбудінвест" задоволено, постанову Харківського апеляційного господарського суду від 20.05.2015 у даній справі скасовано, рішення Господарського суду Харківської області від 24.02.2015 залишено в силі. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Євроцемент-Україна" (64200, м. Балаклія, Харківська область, Проммайданчик ПАТ "Євроцемент - Україна", код 00293060, п/р 260080231212 ПАТ "Сбербанк Россії" м. Харків, МФО320627) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "БК Трансбудінвест" (01001, м. Київ, вул. Софіївська, б. 10, офіс. 4, код ЄДРПОУ 36050234, п/р 260010132970 ПАТ "ОСОБА_4 Росії", МФО 320627) - 36540,00 грн. судового збору за подання касаційної скарги.

18.08.2015 року Господарським судом Харківської області видано відповідний наказ.

В матеріалах справи відсутні докази пред`явлення цього наказу до виконання в органи ДВС.

13 червня 2016року до Господарського суду Харківській області від Публічного Акціонерного товариства "Євроцемент -Україна" надійшла заява про визнання наказу господарського суду Харківської області від 18.08.2015року таким, що не підлягає виконанню (вх.№19599 від 13.06.2016 року) ,в якій останній просить суд :

в зв'язку з добровільним виконанням в повному обсязі Рішення господарського суду Харківської області від 24 лютого 2015 року по справі № 922/1263/13 визнати Наказ про примусове виконання рішення по справі № 922/1263/13, виданий 18.08.2015 року на виконання рішення господарського суду Харківської області від 24 лютого 2015 року та постанови Вищого господарського суду України від 04 серпня 2015 року про стягнення з Публічного акціонерного товариства «Євроцемент-Україна» (64200, м. Балаклія, Харківська область, Проммайданчик ПАТ «Євроцемент-Україна», код 00293060, п/р 260080231212 ПАТ ОСОБА_4 м. Харків, МФО 320627) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю БК Трансбудінвест (01001, м. Київ, вул. Софіїівська, б10,офіс.4, код ЄДРПОУ 36050234, п/р 260010132970 ПАТ "Сбербанк Россії", МФО 320627) - 15471120,0 грн. - заборгованість по оплаті послуг Третьої особи (за наднормативне користування вагонами) та 141790, 04 грн. - за оплату послуг по переадресуванню вантажу, 3% річних в сумі 936774,61 грн., інфляційних нарахувань 3 965 679,15 грн., витрати по сплаті судового збору в сумі 68820,00 грн., таким, що не підлягає виконанню повністю.

В заяві ТОВ «Євроцемент - Україна» вказано, що підставою сплати грошових коштів на розрахунковий рахунок стягувача, відкритий у ПАТ КБ «Євробанк» стало те, що при ознайомленні ТОВ «Євроцемент - Україна» з матеріалами справи №925/2517/15 про банкрутство ТОВ «БК Трансбудінвест» виявлено лист Державної фіскальної служби України від 13.01.2016р. за №169/Ш/26-59-11-02-66, відповідно до якого, розрахунковий рахунок ТОВ «БК Трансбудсервіс», зазначений в резолютивній частині рішення закритий.

Заперечуючи проти задоволення заяви боржника про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, ТОВ «БК Трансбудсервіс» зазначає, що рахунок, відкритий у ПАТ КБ «Євробанк» не використовується ним для господарських операцій та був відкритий для кредитних операцій. До того ж, з 17 червня 2016 року ПАТ КБ «Євробанк» знаходиться у тимчасовій адміністрації, що позбавляє стягувача можливості користуватись перерахованими коштами.

Як зазначалось, ухвалою Господарського суду Харківської області від 23.06.2016р. у задоволенні цієї заяви відмовлено.

Приймаючи вказану ухвалу, Господарський суд Харківської області зазначив, що перерахування відповідачем грошових коштів на інший рахунок, ніж той який зазначений в резолютивній частині рішення не може вважатись добровільним виконанням судового рішення від 24 лютого 2015 року, а тому відсутні правові підстави для визнання наказу таким, що не підлягає виконанню.

З таким висновком погоджується колегія суддів, виходячи з наступного.

Як зазначалось раніше, відповідно до резолютивної частини рішення Господарського суду Харківської області від 24.02.2015р. у даній справі, судом вирішено стягнути з Публічного акціонерного товариства "Євроцемент-Україна" (64200, м. Балаклія, Харківська область, Проммайданчик ПАТ "Євроцемент -Україна", код 00293060, п/р 260080231212 ПАТ "Сбербанк Россії" м.Харків, МФО320627) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "БК ТРАНСБУДІНВЕСТ" (01001, м. Київ, вул. Софіїівська, б10,офіс.4, код ЄДРПОУ 36050234, п/р 260010132970 ПАТ "Сбербанк Россії", МФО 320627) -15471120,0 грн. заборгованість по оплаті послуг Третьої особи (за наднормативне користування вагонами) та 141790, 04 грн. за оплату послуг по переадресуванню вантажу, 3% річних в сумі 936774,61грн., інфляційних нарахувань 3965679,15грн., витрати по сплаті судового збору в сумі 68820,0грн.

Відповідно до платіжного доручення, наданого боржником до матеріалів справи в якості доказів добровільного виконання рішення, грошові кошти в сумі 20584183,80 грн. сплачені на розрахунковий рахунок №260040367601 відкритий у ПАТ КБ «Євробанк».

В силу приписів ст. 115 ГПК України та відповідно до ч. 2 ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом.

Частиною 1 ст. 116 ГПК України передбачено, що виконання рішення господарського суду проводиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом.

Статтею 117 ГПК України передбачено, що господарський суд, який видав наказ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати наказ таким, що не підлягає виконанню, та стягнути на користь боржника безпідставно одержане стягувачем за наказом. Господарський суд ухвалою визнає наказ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

У пункті 3.3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» від 17.10.2012 р. №9 зазначено, що ч. 4 ст. 117 ГПК України містить підстави визнання наказу таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, за заявами стягувачів або боржників, поданими в порядку зазначеної статті: якщо його видано помилково; якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин (наприклад, у разі скасування чи зміни в апеляційному або в касаційному порядку чи за результатами перегляду за нововиявленими обставинами рішення, на підставі якого наказ було видано, якщо на момент таких скасування чи зміни наказ ще не було виконано повністю або частково).

Відповідно до частини 1 статті 89 ГПК України, суддя за заявою сторони чи державного виконавця роз'яснює рішення, ухвалу, не змінюючи при цьому їх змісту, а також за заявою сторони або за своєю ініціативою виправляє допущені в рішенні, ухвалі описки чи арифметичні помилки, не зачіпаючи суті рішення.

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 117 ГПК України та ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» у наказі господарського суду зазначається, зокрема, резолютивна частина рішення.

Встановлюючи наявність/відсутність неоднозначного застосування судами України положень пункту 2 частини другої статті 17, пункту 8 частини першої статті 26, частини першої статті 50 Закону України «Про виконавче провадження», Конституційний Суд України в своєму рішенні від 26.06.2013р. у справі №5-рп/2013 дійшов висновку про те, що наказ відтворює резолютивну частину прийнятого господарським судом рішення і залишається незмінним до повного виконання чи втрати ним юридичної сили у випадках, встановлених Кодексом

Отже, на підставі наведеного, колегія суддів дійшла висновку про те, що сплата боржником грошових коштів, на виконання рішення суду, на інші, ніж зазначені в резолютивній частині рішення реквізити стягувача не може вважатись виконанням рішення в добровільному порядку.

Чинним законодавством передбачено можливість внесення виправлень до рішення суду або до наказу на підставі заяви сторони у справі, або за ініціативою суду.

Отже, законодавством заборонено змінювати текст рішення або наказ в іншій, ніж передбачений нормами ГПК України, спосіб.

В матеріалах справи відсутні процесуальні документи, якими би виправлено резолютивну частину рішення та, відповідно, наказ щодо зміни платіжних реквізитів стягувача. Також в матеріалах справи відсутні докази, які б позбавляли можливості боржника звернутись до суду з відповідною заявою.

Відповідно до Конституції України держава забезпечує захист прав усіх суб'єктів права власності і господарювання; усі суб'єкти права власності рівні перед законом; права і свободи людини і громадянина захищаються судом; судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій її території; обов'язковість рішень суду є однією з основних засад судочинства (ч. 4 ст. 13, ч. 1 ст. 55, ч. 5 ст. 124, п. 9 ч. 3 ст. 129 Конституції України).

Виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (п. 2 мотивувальної частини рішення Конституційного суду України від 13 грудня 2012 року №18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (п. 3 мотивувальної частини рішення Конституційного суду України від 25 квітня 2012 року №11-рп/2012).

Також відповідно до рішення Європейського суду з прав людини "Шмалько проти України" від 20.07.2004 року, право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду (пункт 43).

До того ж, колегія суддів також вважає неправомірною позицію ТОВ «Євроцемент - Україна» щодо необхідності перерахування грошових коштів на іншій рахунок стягувача, оскільки той, що вказаний у рішенні суду закритий, оскільки відповідно до матеріалів справи, боржник під час розгляду судом першої інстанції заяви ТОВ «БК Трансбудінвест» про виправлення вгесння змін до наказу, заперечував проти доводів стягувача щодо закритого рахунку останнього у ПАТ КБ «Сбербанк» та надав відповідні докази.

Підпунктом 9 пункту 9.13. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 № 6 «Про судове рішення» зазначено, що у рішеннях зі спорів, пов'язаних із стягненням грошових сум, - зокрема, зазначається дані, визначені в пункті 3 частини першої статті 18 Закону України "Про виконавче провадження". У зв'язку з цим господарським судам слід враховувати таке:

9.13.1. Відповідні дані зазначаються згідно з поданою до господарського суду позовною заявою.

9.13.2. За відсутності у позовній заяві даних про найменування (ім'я) стягувача і боржника, їх місцезнаходження (місце проживання), ідентифікаційний код (індивідуальний ідентифікаційний номер) тощо необхідні відомості господарському суду слід витребувати у позивача і відповідача згідно з пунктом 4 статті 65 ГПК. Якщо позивачем не подані витребувані відомості, господарський суд залишає позов без розгляду на підставі пункту 5 частини першої статті 81 ГПК.

Залежно від конкретних матеріалів і обставин справи в наказі господарського суду можуть бути зазначені банківські рахунки в національній або іноземній валюті, а також реєстраційні рахунки.

Колегія суддів враховує доводи апелянта стосовно необов`язкового зазначення банківських реквізитів сторін у резолютивній частині рішення, однак, наголошує на тому, що резолютивна частина рішення у даній справі містить банківські реквізити сторін, що зобов`язує боржника виконувати рішення суду в редакції викладеній судом та позбавляє його можливості змінювати текст резолютивної частини рішення на власний розсуд.

Крім того, колегія суддів також враховує практику Європейського суду з прав людини викладену у рішеннях від 25.07.02 в справі "Совтрансавто-Холдінг" проти України" та від 28.11.1999 р. "Брумареску проти Румунії", за змістом яких, у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів.

Враховуючи наведені обставини справи та норми права, колегія суддів дійшла висновку про відповідність оскаржуваної ухвали нормам чинного законодавства та матеріалам справи.

На підставі наведеного, ухвалу господарського суду Харківської області від 23.06.2016р. у справі № 922/1263/13 слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 102, п. 1, ст. 103, ст. 105, 106, 117 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду, одностайно, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Євроцемент - Україна» залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Харківської області від 23.06.2016р. у справі №922/1263/13 залишити без змін.

Повний текст постанови складено 25.07.16

Головуючий суддя Фоміна В. О.

Суддя Пуль О.А.

Суддя Шевель О. В.