Постанова № 59202101, 19.07.2016, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" липня 2016 р.Справа № 915/2051/15Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Мишкіної М.А.

суддів Будішевської Л.О., Таран С.В.

при секретарі судового засідання Бєлянкіній Г.Є.

за участю представників сторін:

від ТОВ «ПРОМ-ТРАНС ГРУП» - не зявився;

від ТОВ «НВП «НІКСПЕЦТРАНС» - не зявився

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОМ-ТРАНС ГРУП»

на рішення господарського суду Миколаївської області від 02 лютого 2016 року

по справі №915/2051/15

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «НІКСПЕЦТРАНС»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОМ-ТРАНС ГРУП»

про стягнення заборгованості

Сторони належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги.

В судовому засіданні 19.07.16р. згідно ст.85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

встановив:

09.12.2015р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «НІКСПЕЦТРАНС» (надалі позивач, ТОВ «НВП «НІКСПЕЦТРАНС») звернулося до господарського суду Миколаївської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОМ-ТРАНС ГРУП» (надалі відповідач, ТОВ «ПРОМ-ТРАНС ГРУП»), в якому (з урахуванням заяви від 28.12.2015р.) просило суд стягнути з відповідача на свою користь 286228,35грн., з яких: 239575грн. основний борг, 2461,39грн. 3 % річних, 3549,54грн. сума, на яку збільшився борг з урахуванням індексу інфляції, 40642,42грн. пеня; стягнути з відповідача судовий збір у розмірі 8719,99грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 04.11.2014р. між ним та відповідачем укладено Договір №04/11/14Ц купівлі-продажу транспортного засобу, відповідно до якого ТОВ «НВП «НІКСПЕЦТРАНС» зобовязується продати та передати, а ТОВ «ПРОМ-ТРАНС ГРУП» зобовязується купити та оплатити напівпричіп Н/ПР Цистерна харчова, Модель НПЦХ-40/3, номер шасі Y79NPC 403 E9C82001. Вартість напівпричепу становить 742000грн. (53000дол.США). На виконання умов Договору та Акту приймання-передачі від 05.03.2015р., підписаного сторонами та скріпленими їх печатками, позивач передав відповідачу напівпричіп. Станом на 07.11.2014р. відповідач сплатив 483000грн. (34500дол.США) на виконання умов договору. Відповідач повністю свої зобовязання за договором не виконав, у звязку із чим заборгованість з урахуванням курсу гривні до долару США станом на 04.11.2014р. становить 239575грн.(18500дол.США) На суму 239575грн. позивачем відповідачу нараховані 3% річних, інфляційні збитки та пеня, які також підлягають стягненню з ТОВ «ПРОМ-ТРАНС ГРУП».

З посиланням на норми ст.ст.193, 216, 218,226 ГК України, ст.ст.629,525,526, ч.1 ст.530, ч.1 ст.610, ч.3 ст.692 ЦК України позивач просив суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 02.02.2016р. (суддя Коваль С.М.) (з урахуванням ухвали про виправлення описки від 15.02.2016р.) позов задоволено повністю - стягнуто з ТОВ «ПРОМ-ТРАНС ГРУП» на користь ТОВ «НВП «НІКСПЕЦТРАНС» заборгованість в сумі 286228,35грн., з яких: 239575грн. основний борг, 2461,39грн. 3 % річних, 3549,54грн. сума, на яку збільшився борг з урахуванням індексу інфляції, 40642,42грн. пеня, а також грошові кошти на відшкодування витрат на оплату позовної заяви судовим збором у сумі 8719,99грн.

Рішення суду обґрунтовано посиланням на норми ст.ст.525,526, п.п.3,4 ч.1 ст.611, п.1 ст.624 ЦК України, ч.ч.1,2 ст.193 ГК України та вмотивовано тим, що позивачем поставлено відповідачу обумовлений договором №04/11/14Ц від 04.11.2014р. напівпричіп Н/ПР Цистерна харчова, Модель НПЦХ-40/3, номер шасі Y79NPC 403 E9C82001, що підтверджується актом приймання передачі транспортного засобу від 05.03.2015 р. Серія ТОВ № 138797 та тимчасовим реєстраційним талоном № 013545. Станом на даний час ТОВ «ПРОМ-ТРАНС ГРУП» умови договору виконало частково, оплативши 483000грн., отже відповідач свої зобовязання за договором щодо своєчасної та повної оплати вартості поставленого товару не виконав. Оскільки ТОВ «ПРОМ-ТРАНС ГРУП2 не виконані грошові зобовязання за укладеним сторонами договором, то позовні вимоги в частині стягнення з відповідача вартості поставленого товару (основного боргу) в сумі 239575грн. підлягають задоволенню повністю. Підлягають задоволенню повністю й вимоги в частині стягнення з відповідача грошових коштів у сумі 2461,39грн. три відсотка річних; 3549,54грн.- сума, на яку збільшився борг з урахуванням індексу інфляції, розрахунки котрих надані позивачем (з розрахунками суд погоджується), оскільки відповідно до положень ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Також підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення пені в сумі 40642,42грн. за період з 05.05.2015р. по 08.12.2015р., оскільки у п.6.2 договору сторони визначили, що у випадку порушення покупцем умов договору в частині розрахунків за наданий товар, останній сплачує виконавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України від суми заборгованості за кожний день прострочення.

Не погодившись з рішенням суду від 02.02.2016р., ТОВ «ПРОМ-ТРАНС ГРУП» звернулося до Одеського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати оскаржене рішення прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги скаржник зазначив, що оскаржене рішення прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, тому підлягає скасуванню з наступних підстав:

- 07.11.2015р. покупець дізнався, що на все майно ТОВ «НВП «НІКСПЕЦТРАНС», у перелік якого входить придбаний за Договором «транспортний засіб», постановою начальника Центрального відділу ДВС ММУЮ ВП №45543939 від 20.11.2014р. накладено арешт та заборону відчуження, за наказом господарського суду Миколаївської області від 05.08.2014р. по справі №915/716/14. На момент підписання договору покупцю не було відомо про претензії третіх осіб стосовно майна продавця. Можна розуміти, що останній навмисно приховав той факт. В іншому випадку підписання даного договору би не відбулось;

- позивач, укладаючи Договір, розраховував використовувати спірне майно для отримання прибутку. Однак, позивач виконав зобов'язання неналежним чином (приховав від відповідача факт знаходження майна під арештом та забороною відчуження), чим унеможливив використання відповідачем спірного майна за призначенням та фактично позбавив відповідача того, на що він розраховував (отримання прибутку);

- рішення суду першої інстанції не відповідає вимогам п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950р. та п.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №6 від 23.03.2012р. «Про судове рішення», оскільки права відповідача відносно придбаного ним за Договором купівлі-продажу від 04.11.2014р. при ухваленні оспорюваного рішення суду першої інстанції від 02.02.2016р. враховані не були;

- відповідач по незалежних від нього причин не був своєчасно та належним чином повідомлений судом першої інстанції про день, час і місце розгляду справи, оскільки судова ухвала була направлена місцевим судом не за місцем листування відповідачу м. Миколаїв, пр. Леніна, 107, оф. 534, про який позивач знав, але не вказав в своєму позові, а на іншу юридичну адресу відповідача: АДРЕСА_1, яким на той час не користувався відповідач в зв'язку з будівельними роботами. Разом з тим, на зазначену адресу позивача (ТОВ «ПРОМ-ТРАНС ГРУП») для листування за іншою справою №915/1931/15 надходили судові повістки, що підтверджується копіями поштових конвертів (додаються) з відміткою відділення зв'язку від 20.01.2015р. та іншими;

- рішення суду першої інстанції підлягає безумовному скасуванню відповідно до п.2 ч.3 ст.104 ГПК України, у зв'язку з неповідомленням відповідача належним чином про місце засідання суду та розглядом справи за його відсутністю, а крім того порушення норм матеріального права.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 30.05.2016р. відновлено скаржнику пропущений процесуальний строк на подання апеляційної скарги; прийнято апеляційну скаргу до провадження та призначено її до розгляду.

ТОВ «ПРОМ-ТРАНС ГРУП» та ТОВ «НВП «НІКСПЕЦТРАНС»» своїх представників в засідання суду апеляційної інстанції не направили, були повідомлені про час та день розгляду апеляційної скарги належним чином та своєчасно, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень, наявними в матеріалах справи.

Відповідно до ст.101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі. В апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення виходячи із наступного.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в ході апеляційного перегляду, що 04.11.2014р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «НІКСПЕЦТРАНС» (Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ПРОМ-ТРАНС ГРУП» (Покупець) укладено Договір №04/11/14Ц купівлі-продажу транспортного засобу (надалі Договір від 04.11.2014р.), за умовами пункту 1.1 якого Продавець зобовязується продати та передати, а Покупець зобовязується купити та оплатити напівпричіп Н/ПР - Цистерна харчова, Модель НПЦХ-40/3, номер шасі Y79NPC 403 E9C82001 (надалі напівпричіп, транспортний засіб).

Відповідно до пунктів 2.1, 2.2 Договору від 04.11.2014р. Постачальник поставляє Покупцю товар за вартістю, яка визначена в рахунку та додається до цього Договору, і є його невідємною частиною, й складає 742000грн., що у доларовому еквіваленті становить 53000 USD на дату складання Договору. Всі платежі за Товар здійснюються у національній валюті України.

Згідно із п.2.3 Договору від 04.11.2014р. всі розрахунки між сторонами здійснюються шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Продавця: 462000 грн. в день укладення Договору, решта перераховується рівними частинами протягом 5 місяців з дня підписання сторонами акту приймання передачі в період 15-20 числа кожного місяця.

У відповідності до п.п. 3.1, 3.2 Договору транспортний засіб Покупцю передається за Актом прийому-передачі. Покупець перевіряє технічний стан та комплектність транспортного засобу в момент його приймання від Продавця.

Право власності на транспортний засіб переходить від Продавця до Покупця після оплати 100 % вартості Товару (4.1 Договору від 04.11.2014р.).

Пунктами 6.1, 6.2 Договору від 04.11.2014р. передбачено, що за неналежне виконання своїх зобовязань по Договору Сторони несуть відповідальність згідно законодавства України та умов цього Договору. У випадку несвоєчасної оплати Товару, відповідно до умов даного Договору, Покупець сплачує Продавцю пеню в розмірі подвійної ставки НБУ за період прострочки, включаючи день платежу, від суми невиплаченого поточного платежу за кожний день прострочення.

На виконання умов вищезазначеного договору сторонами 05.03.2015р. складено Акт приймання-передачі до Договору купівлі-продажу транспортного засобу від 04.11.2014р., що визнається та стверджується обома сторонами.

Отже повна сплата вартості транспортного засобу за умовами договору мала відбутися не пізніше 16-20 серпня 2015 року.

Звертаючись до суду з позовом ТОВ «НВП «НІКСПЕЦТРАНС» зазначило про те, що станом на 07.11.2014р. на виконання умов Договору від 04.11.2014р. відповідач перерахував позивачу 483000грн. (34500дол.США), залишок несплаченої ТОВ «ПРОМ-ТРАНС ГРУП» вартості автомобілю становить 18500дол.США, що з урахуванням курсу гривні до долару США станом на 04.11.2014р. становить 239575грн. (а.с.35).

ТОВ «ПРОМ-ТРАНС ГРУП» участі у справі в суді першої інстанції не приймало, у своїй апеляційній скарзі зазначило про те, що відповідач здійснив наступні платежі на виконання умов Договору від 04.11.2014р.:

- 05.10.2014р. 280000грн. платіжне доручення №153 від 05.10.2014р;

- 07.10.2014р. 182000грн. платіжне доручення №154 від 07.10.2014р;

- 07.10.2014р. - 21000грн. платіжне доручення №156 від 07.10.2014р.

Загальна сума сплачених коштів ТОВ «ПРОМ-ТРАНС ГРУП» складає 483000грн.

За таких обставин, в силу приписів ч.1 ст.35 ГПК України, обставина сплати ТОВ «ПРОМ-ТРАНС ГРУП» на виконання умов Договору від 04.11.2014р. 483000грн. вважається судом апеляційної інстанції такою, що не потребує доказуванню.

Місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про підставність позовних вимог ТОВ «НВП «НІКСПЕЦТРАНС» з огляду наступного.

Відповідно до ст.655 ЦК України за договором купівлі - продажу одна сторона - продавець зобовязується передати майно (товар) у власність другої сторони покупця, а покупець приймає або зобовязується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно із ч.1 ст.691 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Відповідно до ч.ч.1-3 ст.692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст.193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтями 525, 526 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності до ст. 610 Цивільного Кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно із п.3 ч.1 ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Статтею 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно із ч.1 ст.230 ГК України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч.ч. 4, 6 ст. 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Розглянувши спір по суті та перевіривши розрахунки ТОВ «НВП «НІКСПЕЦТРАНС», місцевий господарський суд дійшов вірного висновку про обґрунтованість та підтвердженість матеріалами справи позовних вимог щодо стягнення з відповідача 286228,35грн., з яких: 239575грн. основний борг, 2461,39грн. 3 % річних, 3549,54грн. інфляційні збитки, 40642,4грн. пеня, у звязку з неналежним виконанням ТОВ «ПРОМ-ТРАНС ГРУП» своїх грошових зобовязань за Договором №04/11/14Ц купівлі-продажу транспортного засобу від 04.11.2014р. щодо оплати товару в повному обсязі, у звязку з чим правомірно задовольнив позов.

Розрахунок пені, інфляційних та річних (а.с.36) апеляційний господарський суд вважає вірними, при цьому відповідачем їх підставність та обґрунтованість не оспорюється.

Доводи ТОВ «ПРОМ-ТРАНС ГРУП» стосовно того, що відповідно до п.2 ч.3 ст.104 ГПК України оскаржуване рішення підлягає безумовному скасуванню, оскільки відповідача не було повідомлено належним чином про час і місце засідання суду, колегія суддів відхиляє з огляду наступного.

Так, відповідач в апеляційній скарзі зазначив, що судова ухвала була направлена місцевим господарським судом не за адресою листування ТОВ «ПРОМ-ТРАНС ГРУП»: м.Миколаїв, пр.Леніна, 107, оф.534, про яку позивач знав, але не вказав у вищезгаданому позові, а на юридичну адресу відповідача: АДРЕСА_2, якою на той час відповідач не користувався у звязку з проведенням будівельних робіт.

Як вбачається з матеріалів справи - Договору №04/11/14Ц купівлі-продажу транспортного засобу від 04.11.2014р. та даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, юридичною адресою ТОВ «ПРОМ-ТРАНС ГРУП»: АДРЕСА_3.

Відповідно до ч.1 ст.64 ГПК України суддя, прийнявши позовну заяву, не пізніше трьох днів з дня її надходження виносить і надсилає сторонам, прокурору, якщо він є заявником, ухвалу про порушення провадження у справі, в якій вказується про прийняття позовної заяви, призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення, необхідні дії щодо підготовки справи до розгляду в засіданні. Ухвала про порушення провадження у справі надсилається зазначеним особам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Відповідно до розяснень, які містяться у п.п.3.9.1-3.9.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» розяснено, що особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. За змістом статті 64 ГПК України, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. Неявка учасника судового процесу в судове засідання не є підставою для скасування судового рішення, якщо ухвалу, в якій зазначено час і місце такого засідання, надіслано йому в порядку, зазначеному в підпункті 3.9.1 підпункту 3.9 цього пункту постанови.

В матеріалах справи наявні докази надіслання судом відповідачу за належною адресою (вказаною у позові ТОВ «НВП «НІКСПЕЦТРАНС» та зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, а саме: АДРЕСА_2) копії ухвали місцевого господарського суду про порушення провадження у справі від 10.12.2015р. та копії ухвали про відкладення розгляду справи від 13.01.2016р., однак відповідні поштові повідомлення повернуті до місцевого господарського суду підприємством зв'язку із зазначенням причини повернення відправлення до суду - «за истечением срока хранения» (а.с.31-32, 44-45).

Відтак, доводи скаржника про неповідомлення його про час і місце розгляду справи місцевим господарським судом спростовуються матеріалами справи, оскільки, враховуючи вищенаведені положення, вважається, що ухвала про порушення провадження та відкладення розгляду справи вручені відповідачу належним чином.

Посилання ТОВ «ПРОМ-ТРАНС ГРУП» на те, що Продавець виконав своє зобовязання за Договором неналежним чином приховав від Покупця факт знаходження майна під арештом та забороною відчуження, чим унеможливив використання ТОВ «ПРОМ-ТРАНС ГРУП» напівпричепу за призначенням та фактично позбавив Товариство того, на що відповідач розраховував (отримання прибутку), також не заслуговують на увагу з огляду наступного.

Відповідно до ст.ст.32,33 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів; поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі. В необхідних випадках на вимогу судді пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, мають бути викладені письмово. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Зазначаючи у своїй апеляційній скарзі про те, що постановою начальника Центрального відділу ДВС ММУЮ від 20.11.2014р. ВП №45543939 накладено арешт на все майно, що належить ТОВ «НВП «НІКСПЕЦТРАНС», у тому числі Цистерну харчову, модель НПХЦ-40/3 за наказом господарського суду Миколаївської області по справі №915/716/14 від 05.08.2014р., скаржник не надав суду копію вищезазначеної постанови.

Разом з цим, Одеським апеляційним господарським судом під час розгляду апеляційної скарги ТОВ «ПРОМ-ТРАНС ГРУП» на рішення господарського суду Миколаївської області по справі №915/2050/15 від 31.01.2016р. встановлено, що постановою державного виконавця Центрального відділу ДВС Миколаївського міського управління юстиції від 20.11.2014 р. (ВП №45543939) відкрито виконавче провадження з виконання наказу №915/716/14, виданого 05.08.2014р. господарським судом Миколаївської області, про стягнення з ТОВ «НВП «НІКСПЕЦТРАНС» на користь ТОВ Торговий дім «Енергосталь» 180000грн. основного боргу, 15931,88грн. пені, 4476,63грн. 3% річних, 23765,12 грн. інфляційних втрат та 4483,66 грн. судового збору.

Постановою держвиконавця Центрального відділу ДВС Миколаївського МУЮ від 27.11.2014р. накладено арешт на все майно, що належить боржнику: ТОВ «НВП «НІКСПЕЦТРАНС» у межах суми звернення стягнення: 251623,02грн., заборонено здійснювати відчуження будь-якого майна, яке належить боржнику лише в межах суми боргу за виконавчим документом з урахуванням виконавчого збору, витрат, повязаних з організацією та проведенням виконавчих дій.

Отже обставина накладення арешту на все майно ТОВ «НВП «НІКСПЕЦТРАНС» постановою держвиконавця від 27.11.2014р., жодним чином не свідчить про те, що позивачу було відомо про права третіх осіб на транспортний засіб та обтяження на нього ще до укладення Договору та не відповідають дійсним обставинам справи, оскільки Договір №16/10/14Ц купівлі-продажу транспортного засобу укладений 04.11.2014р., тобто до накладення арешту на майно.

Відтак, послання скаржника на те, що Продавець виконав своє зобовязання за Договором неналежним чином приховав від Покупця факт знаходження майна під арештом, що порушило майнові права відповідача, не відповідають матеріалам справи та не можуть бути підставою для скасування оскаржуваного судового рішення.

Інші доводи, викладені ТОВ «ПРОМ-ТРАНС ГРУП» в апеляційній скарзі, також не свідчать про неправильність висновків місцевого господарського суду та підставою для скасування оскаржуваного рішення слугувати не спроможні.

Зокрема, безпідставним є твердження, що суд не врахував права відповідача стосовно придбаного майна, оскільки відповідач, не опікуючись необхідністю одержання пошти за юридичною адресою, з власної вини створив передумови для розгляду справи в суді першої інстанції без участі свого представника.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржуване рішення господарського суду Миколаївської області від 02.02.2016 р. відповідає обставинам справи та нормам чинного законодавства, відтак, залишається без змін.

Керуючись ст.ст.99, 101-103, 105 ГПК України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Миколаївської області від 02.02.2016р. по справі №915/2051/15 залишити без змін.

Постанова в порядку ст. 105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова суду апеляційної інстанції може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови підписаний 25.07.2016р.

Головуючий суддя Мишкіна М.А.

Суддя Будішевська Л.О.

Суддя Таран С.В.