Ухвала суду № 59201078, 22.07.2016, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 235-23-25

У Х В А Л А

"22" липня 2016 р. Справа № 911/5384/15

Суддя Горбасенко П.В., розглянувши заяву Комунального підприємства Київської обласної ради Гарнітура про розстрочку виконання рішення господарського суду Київської області від 22.01.2016 у справі

за позовом Києво-Святошинського виробничого управління житлово-комунального господарства

до Комунального підприємства Київської обласної ради Гарнітура

про стягнення 118 794,93 грн

За участю представників:

від позивача не зявилися;

від відповідача (заявника) ОСОБА_1 (дов. № 5 від 11.01.2016).

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Київської області від 22.01.2016 у справі № 911/5384/15, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 29.03.2016, позов задоволено частково, стягнуто з Комунального підприємства Київської обласної ради Гарнітура (08200, Київська обл., м. Ірпінь, вул. Миру, буд. 2А; ідентифікаційний код 02467073) на користь Києво-Святошинського виробничого управління житлово-комунального господарства (08150, Київська обл., Києво-Святошинський район, м. Боярка, вул. Матросова, буд. 11; ідентифікаційний код 03346584) 77 786 (сімдесят сім тисяч сімсот вісімдесят шість гривень) 87 коп. боргу за договором про надання послуг із розміщення та захоронення твердих побутових відходів № 123 від 26.09.2014, 2 649 (дві тисячі шістсот сорок девять гривень) 51 коп. пені, 13 002 (тринадцять тисяч дві гривні) 42 коп. інфляційних втрат, 1 510 (одну тисячу пятсот десять гривень) 54 коп. 3 % річних та 1 781 (одну тисячу сімсот вісімдесят одну гривню) 92 коп. судового збору, у задоволенні решти позову відмовлено.

11.04.2016, на виконання рішення господарського суду Київської області від 22.01.2016 у справі № 911/5384/15, видано наказ.

14.07.2016 до канцелярії господарського суду Київської області від Комунального підприємства Київської обласної ради Гарнітура надійшла заява про розстрочку виконання рішення суду № 175 від 14.07.2016 (вх. № 14698/16 від 14.07.2016), у якій заявник просить розстрочити виконання рішення господарського суду Київської області від 22.01.2016 у справі № 911/5384/15 до липня 2018 року. Заявник обґрунтовує свою заяву тяжким фінансовим становищем.

Ухвалою господарського суду Київської області від 15.07.2016 розгляд заяви призначено на 22.07.2016.

22.07.2016 до канцелярії господарського суду Київської області від позивача надійшла заява № 280-16-с від 19.07.2016 (вх. № 15183/16 від 22.07.2016), згідно якої останній заперечив проти задоволення вказаної заяви відповідача, просив не відкладати розгляд заяви та провести розгляд заяви за відсутності позивача, яка задоволена судом в частині розгляду заяви без участі представника позивача.

Представник відповідача в судовому засіданні 22.07.2016 підтримав подану ним заяву про розстрочення виконання рішення суду та просив задовольнити її в повному обсязі, представник позивача заперечив проти задоволення вказаної заяви.

Згідно ч. 1 ст. 121 Господарського процесуального кодексу України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, за поданням прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Як зазначається у абз. 1 п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України „Про практику розгляд судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження № 14 від 26.12.2003р., при вирішенні заяв державного виконавця чи сторони про відстрочку або розстрочку виконання рішення, встановлення або зміну способу й порядку його виконання суду потрібно мати на увазі, що відповідно до ст. 121 Господарського процесуального кодексу України їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (хвороба боржника або членів його сімї, відсутність у нього майна, яке за рішенням суду має бути передане стягувачу, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).

Майновий стан боржника, відсутність у нього на цей час коштів, не може розглядатись тією винятковою обставиною, що надає право на розстрочку виконання грошового зобовязання.

Згідно п. 7.1.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України № 9 від 17.10.2012 розстрочка означає виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частки також повинні визначатись господарським судом. При цьому слід мати на увазі, що розстрочка можлива при виконанні рішення, яке стосується предметів, що діляться (гроші, майно, не визначене індивідуальними ознаками; декілька індивідуально визначених речей тощо).

Відповідно до п. 7.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України № 9 від 17.10.2012 підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору (ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно ч. 1 ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 33, 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Заявником належними та допустимими доказами, у розумінні ст.ст. 33, 34 ГПК України, не доведено суду наявності підстав для розстрочки виконання вищевказаного судового рішення. Наявність же збитків за результатами господарської діяльності в 2015 році та 1 кварталі 2016 року, що підтверджується фінансовими звітами (баланс) за 2015 рік та 1 квартал 2016 рік та бухгалтерською довідкою КП КОР "Гарнітура" № 11 від 12.07.2016, наявними в матеріалах справи свідчить про факт наявності у відповідача значних збитків від господарської діяльності останнього, а не про існування виняткових випадків, що ускладнюють або виключають виконання рішення (хвороба боржника або членів його сімї, відсутність у нього майна, яке за рішенням суду має бути передане стягувачу, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).

Посилання представника заявника на те, що керівництвом відповідача ведеться постійна робота щодо зменшення збитковості підприємства: укладаються нові договори про надання послуг з вивезення ТПВ, підприємством взято на обслуговування з вивозу ТПВ населення с. Личанка Києво-Святошинського району Київської області, ведеться постійна інформаційна робота серед населення та серед юридичних осіб про послуги, які надає КП КОР «Гарнітура» з метою залучення нових споживачів, критично оцінюються судом, оскільки існування вказаних обставин не доведено суду, належними та допустимими доказами у розумінні ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України

З огляду на вищенаведене, суд дійшов висновку про відмову Комунальному підприємству Київської обласної ради Гарнітура у задоволенні заяви про розстрочку виконання рішення господарського суду Київської області від 22.01.2016 у справі № 911/5384/15 у звязку з її безпідставністю та необгрунтованістю.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 86, 121 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити Комунальному підприємству Київської обласної ради Гарнітура у задоволенні заяви про розстрочку виконання рішення господарського суду Київської області від 22.01.2016 у справі № 911/5384/15.

Суддя П.В.Горбасенко