Ухвала суду № 59200987, 12.07.2016, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

12.07.2016 р. Справа№ 914/1203/15

Господарський суд Львівської області у складі судді Іванчук С.В., при секретарі судового засідання Білані О.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали заяви: Товариства з обмеженою відповідальністю “Тотал”, м.Дніпропетровськ

про розстрочку виконання рішення господарського суду Львівської області від 16.05.2016р. у справі №914/1203/15

за позовом: Приватного підприємства Виробничої Фірми “АСТ”, м.Львів

до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю “Тотал”, м.Дніпропетровськ

до відповідача-2: Приватного підприємства “Новатор Юкрейн”, м.Львів

про стягнення заборгованості.

Представники сторін:

від заявника (відповідач-1 у справі): не з’явився;

від стягувача (позивач у справі): не з’явився;

від відповідача-2: не з’явився

В С Т А Н О В И В:

На розгляд господарського суду Львівської області поступила заява №1/21.06/16 від 21.06.2016р. (вх.№3418/16 від 01.07.2016р.) Товариства з обмеженою відповідальністю “Тотал” про розстрочення виконання рішення господарського суду Львівської області від 16.05.2016 року у справі №914/1203/15 згідно з таким графіком погашення боргу: липень 2016р. – 18000грн. 00коп.; серпень 2016р. – 18000грн. 00коп.; вересень 2016р. – 18000грн. 00коп.; жовтень 2016р. – 18000грн. 00коп.; листопад 2016р. – 18000грн. 00коп.; грудень 2016р. – 18323грн. 00коп.

Ухвалою суду від 04.07.2016р. прийнято заяву №1/21.06/16 від 21.06.2016р. (вх.№3418/16 від 01.07.2016р.) Товариства з обмеженою відповідальністю “Тотал” та призначено її до розгляду в судовому засіданні на 12.07.2016р.

В судове засідання 12.07.2016р. заявник (відповідач-1) явки повноважного представника не забезпечив, вимоги ухвали суду від 04.07.2016р. не виконано. Через канцелярію суду (вх.№29450/16 від 12.07.2016р.) від заявника поступило клопотання, в яких заявник просить зодоволити подану заяву та розгляд справи здійснювати без участі повноважного представника.

В заяві про розстрочення виконання рішення заявник зазначив, що склались реальні об’єктивні обставини, що ускладнюють виконання рішення господарського суду Львівської області у справі №914/1203/15, а саме вкрай важкий фінансовий стан та відсутність достатнього об’єму грошових коштів. Зокрема, як зазначає заявник, підприємство має довгострокові зобов’язання фінансового характеру в іноземній та національній валюті перед банківськими установами (ПАТ КБ «Приватбанк» і ПАТ «Банк Хрещатик»), події які виникли в державі у 2008-2009рр., 2014-2015рр. щодо стрімкої девальвації національної валюти по відношенню до основних світових валют, збільшили фінансове навантаження на підприємство. Також, зазначив, що обсяги реалізації власно виробленої продукції, так як ТОВ «Тотал» є підприємством – виробником, у 2016р. суттєво зменшилися у порівнянні із аналогічним періодом 2015р. Заявник у поданій заяві зазначив, що частину заборгованості в розмірі 6400,00грн. оплатив, що підтверджується платіжним дорученням №218 від 17.06.2016р. Також, звернув увагу, що підприємство мало заборгованість перед своїми контрагентами – постачальниками, яка відповідно до ухвал господарського суду Дніпропетровської області сплачена поетапно. На підтвердження викладених обставин долучив баланс (звіт про фінансовий стан) на 31.03.2016р., звіт про фінансові результати за 1 квартал 2016р., банківські довідки щодо наявності заборгованості за кредитом №160523SU13070400 від 23.05.2016р. та №88-04/225 від 16.05.2016р., ухвали господарського суду Дніпропетровської області від 01.03.2016р. у справі №904/10468/15 та від 25.03.2016р. у справі №904/11240/15 та платіжне доручення №218 від 17.06.2016р. на суму 6400,00грн.

В судове засідання 12.07.2016р. позивач явки повноважного представника не забезпечив, про причини неявки суд не повідомив, хоча про дату, місце та час розгляду справи був належним чином повідомлений, що підтверджується реєстром вихідної кореспонденції, внесенням ухвал до Єдиного державного реєстру судових рішень та повідомленням про вручення поштового відправлення №7902204440718, вимоги ухвали суду від 04.07.2016р. не виконано.

В судове засідання 12.07.2016р. відповідач-2 явки повноважного представника не забезпечив, про причини неявки суд не повідомив, хоча про дату, місце та час розгляду справи був належним чином повідомлений, що підтверджується реєстром вихідної кореспонденції та внесенням ухвал до Єдиного державного реєстру судових рішень, вимоги ухвали суду від 04.07.2016р. не виконано.

За умовами ст.33 ГПК України на сторони покладається обов’язок доводити їх вимоги чи заперечення. Згідно вимог ст.ст.4-2, 4-3 ГПК України, сторони мають рівні процесуальні можливості у захисті їхніх процесуальних прав і законних інтересів, у наданні доказів, заявленні клопотань та здійсненні інших процесуальних прав. З врахуванням належного повідомлення про час та місце проведення судового розгляду усіх сторін, судом забезпечено сторонам рівні процесуальні можливості у захисті їхніх процесуальних прав і законних інтересів, у наданні доказів та здійсненні інших процесуальних прав, з врахуванням наведеного, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин та вирішення спору по суті, згідно ст.75 ГПК України.

Судом встановлено, що рішенням господарського суду Львівської області від 16.05.2016 року у справі №914/1203/15 позов Приватного підприємства Виробничої Фірми “АСТ” до Товариства з обмеженою відповідальністю “Тотал” та Приватного підприємства “Новатор Юкрейн” задоволено частково, вирішено стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Тотал” суму в розмірі 114723, 00 грн., з яких: 86400, 00 грн. – основного боргу; 2864,82 грн. – 3 % річних; 20539, 00 грн. – інфляційних втрат та 4919,18 грн. – судового збору. На виконання даного рішення від 16.05.2016 року у справі №914/1203/15, яке набрало законної сили 03.06.2016р. видано наказ від 03.06.2016р. про примусове виконаня судового рішення.

01.07.2016 року на розгляд господарського суду Львівської області поступила заява №1/21.06/16 від 21.06.2016р. (вх.№3418/16 від 01.07.2016р.) Товариства з обмеженою відповідальністю “Тотал” про розстрочення виконання рішення господарського суду Львівської області від 16.05.2016 року у справі №914/1203/15 згідно з тиким графіком погашення боргу: липень 2016р. – 18000грн. 00коп.; серпень 2016р. – 18000грн. 00коп.; вересень 2016р. – 18000грн. 00коп.; жовтень 2016р. – 18000грн. 00коп.; листопад 2016р. – 18000грн. 00коп.; грудень 2016р. – 18323грн. 00коп.

Статтею 121 ГПК України передбачено, що при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України від 26.12.2003р. №14 “Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження”, при вирішенні заяв державного виконавця чи сторони про відстрочку або розстрочку виконання рішення, встановлення або зміну способу й порядку його виконання суду потрібно мати на увазі, що відповідно до ст.121 ГПК їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім'ї, відсутність у нього майна, яке за рішенням суду має бути передане стягувачу, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).

Відповідно до п. 7.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 № 9 “Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України” підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Відповідно до частини 1 статті 9 Конституції України частиною національного законодавства України є Конвенція про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікована Верховною Радою України (Закон України від 17.07.97 №475/97-ВР). Юрисдикція Європейського суду з прав людини є обов'язковою в усіх питаннях, що стосуються тлумачення та застосування Конвенції. У рішенні Європейського суду з прав людини від 20.07.04 по справі "Шмалько проти України" (заява №60750/00) зазначено, що для цілей статті 6 Конвенції виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід'ємна частина "судового розгляду". В зв'язку з тим, що розстрочка подовжує період відновлення порушеного права стягувача, при її наданні, суди в цілях вирішення питання про можливість її надання, а також визначення строку подовження виконання рішення суду, повинні враховувати закріплені в нормах матеріального права, і перш за все у Європейській конвенції про захист прав людини та основних свобод, що є частиною національного законодавства, допустимі межі надання розстрочки виконання судового рішення. Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає, що межі оправданої затримки виконання рішення суду залежать зокрема від складності виконавчого провадження, суми та характеру, що визначено судом. Стосовно системності виконання Європейський суд підкреслює, що присудження грошових коштів не надає пом'якшення у виконавчому провадженні, а отже сама можливість надання розстрочки виконання судового акту повинна носити винятковий характер.

Поряд з цим, суд вважає за необхідне відзначити, що у рішенні Європейського суду з прав людини від 17.05.2005р. у справі "Чіжов проти України" (заява № 6962/02) зазначено, що позитивним обов'язком держави є організація системи виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною і законодавчо, і практично, а нездатність державних органів ужити необхідних заходів для виконання рішення позбавляє гарантій, які закріплені в параграфі 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

До поданої заявником (відповідачем) заяви про розстрочення виконання рішення суду, не подано жодних доказів та в заяві жодним чином не обґрунтовано обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його виконання неможливим. Станом на день розгляду даної заяви не подано доказів в підтвердження того, що заявником вжито всіх можливих та необхідних заходів, щодо добровільного виконання рішення, не обґрунтовано та не подано доказів примусового виконання судового рішення та обставин що унеможливлюють його подальше виконання. Крім цього, заявником не представлено суду доказів про наявність рахунків заявника та відповідно інформацію про наявність коштів на даних рахунках. Окрім цього, до поданої заявником заяви не додано жодних доказів, які підтверджують відсутність майна на яке може бути звернено стягнення, не подано доказів, які підтверджують наявну загрозу банкрутства, також в заяві заявником не наведено жодних документально обґрунтованих обставин, які підтверджували б загрозу банкрутства заявника. Заявником не наведено виняткових обставин, які б служили підставою для розстрочки виконання рішення в даному випадку. Обґрунтування заяви скрутним фінансовим становищем підприємства не може вважатися достатньою обставиною, що може слугувати підставою до розстрочення виконання рішення. Посилання заявника на події в державі у 2008-2009рр., 2014-2015рр. щодо стрімкої девальвації національної валюти, судом до уваги не приймається, оскільки наявність девальвації національної валюти впливає, як на заявника так і на інших суб’єктів господарювання, в тому числі і на стягувача.

Враховуючи представлені суду матеріали, заявником (відповідачем-1) не подано документальних обґрунтувань в підтвердження виняткових обставин та належних доказів, для вмотивованого розстрочення виконання рішення в розумінні приписів ст.121 ГПК України. Із встановленого судом не вбачається достатніх підстав для висновку про винятковість обставин, неможливість або реальне ускладнення виконання рішення суду. Підстави для розстрочення виконання рішення суду, що наведені заявником вказують лише на несприятливість виконання рішення суду для нього, а не на наявність причин, що унеможливлюють таке виконання.

В порядку ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Враховуючи вищевикладене, та беручи до уваги обставини викладені сторонами, враховуючи вимоги ст.121 ГПК України, суд прийшов до висновку про відмову в задоволенні заяви №1/21.06/16 від 21.06.2016р. (вх.№3418/16 від 01.07.2016р.) Товариства з обмеженою відповідальністю “Тотал” про розстрочення виконання рішення господарського суду Львівської області від 16.05.2016 року у справі №914/1203/15.

Враховуючи вищенаведене, керуючись статтями 86, 121 Господарського процесуального кодексу України, суд -

У Х В А Л И В:

В задоволенні заяви №1/21.06/16 від 21.06.2016р. (вх.№3418/16 від 01.07.2016р.) Товариства з обмеженою відповідальністю “Тотал” про розстрочення виконання рішення господарського суду Львівської області від 16.05.2016 року у справі №914/1203/15 відмовити.

Суддя Іванчук С.В.