Рішення № 59200935, 21.07.2016, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 235-95-51

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" липня 2016 р. Справа № 911/1816/16

Господарський суд Київської області у складі судді Бабкіної В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Приватного підприємства Енергія сервіс

до Комунального закладу Таращанської районної ради Таращанська центральна районна лікарня

про стягнення 987279,29 грн.

секретар судового засідання: Зінченко С.С.

за участю представників:

від позивача: ОСОБА_1, довір. № 78 від 14.02.2016 р.;

від відповідача: не зявився.

Обставини справи:

Приватне підприємство Енергія сервіс (далі ПП Енергія сервіс, позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Комунального закладу Таращанської районної ради Таращанська центральна районна лікарня (далі КЗ «Таращанська ЦРЛ», відповідач) про стягнення 987279,29 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на укладення з відповідачем 09.03.2016 р. договору № 33 про закупівлю послуг за державні кошти, згідно якого ПП Енергія сервіс зобовязувалося надавати послуги з постачання водяної пари та гарячої води, а відповідач прийняти їх та здійснити своєчасну оплату за надані позивачем послуги.

Згідно умов договору № 33 від 09.03.2016 р., укладеного між ПП Енергія сервіс та Таращанською центральною районною лікарнею, позивачем було надано відповідачеві послуги з постачання водяної пари та гарячої води на загальну суму 963904,00 грн., які відповідачем були оплачені частково на загальну суму 14009,33 грн., у звязку з чим позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість в сумі 949894,67 грн., 4138,31 грн. 3% річних, 33246,31 грн. інфляційних втрат, а також 14809,19 грн. судового збору.

У судовому засіданні 04.07.2016 р. представник позивача позовні вимоги підтримував, представник відповідача проти наявності заборгованості відповідача перед позивачем не заперечував.

Представник позивача у судовому засіданні 21.07.2016 р. позовні вимоги підтримував.

Відповідач у судове засідання 21.07.2016 р. представника не направив, хоча про дату та час розгляду справи був повідомлений належно. Відзиву на позов до суду не подав.

Згідно із абз. 3 пп. 3.9.1 п. 3.9 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Згідно з пп. 3.9.2 п. 3.9 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції, у випадку незявлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України в разі, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

У судовому засіданні 21.07.2016 р. було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

встановив:

Між Приватним підприємством Енергія сервіс (далі позивач) та Комунальним закладом Таращанської районної ради Таращанська центральна районна лікарня (далі - відповідач, замовник) було укладено договір № 33 від 09.03.2016 р. про закупівлю послуг за державні кошти.

Відповідно до п. 1.1 договору позивач зобовязується протягом березня-квітня 2016 року надавати замовнику послуги з постачання водяної пари та гарячої води (1Гкал 1600,00 грн.), а замовник зобов'язується прийняти ці послуги і оплатити їх вартість на умовах визначених дійсним договором.

Згідно пункту 1.2 договору найменування, загальна кількіль послуг , одиниця виміру, що підлягає поставці за цим договором: послуги з постачання водяної пари та гарячої води в кількості 1020,0 Гкал.

Відповідно до п. 4.1 договору, розрахунки проводяться шляхом оплати замовником, після предявлення позивачем акта постачання теплової енергії, або поетапної оплати замовником наданих послуг.

Послуги за цим договором мають бути поставлені замовнику відповідно до поданих заявок (п. 5.1 договору).

Пунктом 10.1 договору № 33 від 09.03.2016 р. передбачено, що даний договір набирає чинності з 09 березня 2016 року і діє до 30 квітня 2016 року, а в частині розрахунків - до повного їх проведення.

На виконання умов укладеного договору Приватним підприємством «Енергія сервіс» було надано Таращанській центральній районній лікарні послуги з теплопостачання в обсязі 602,44 Гкал на загальну суму 963904,00 грн., що підтверджується актом здачі-прийняття робіт (наданих послуг), копію якого долучено до матеріалів справи, оригінал оглянуто судом.

Як зазначає позивач, Таращанською центральною районною лікарнею було оплачено послуги з теплопостачання частково в сумі 14009,33 грн., що підтверджується банківською випискою по рахунку від 07.04.2016 р., у звязку з чим заборгованість відповідача перед ПП «Енергія сервіс» за укладеним договором становить 949894,67 грн.

04.05.2016 р. ПП «Енергія сервіс» на адресу відповідача надіслало лист-вимогу з проханням сплатити заборгованість в розмірі 949894,67 грн.

Вимога позивача залишилась без реагування з боку відповідача, що і спричинило звернення позивача з даним позовом до суду.

Згідно приписів статті 509 Цивільного кодексу України зобовязанням є таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Зазначена норма кореспондується з приписами статті 193 Господарського кодексу України.

Так, у відповідності до ч. 1 статті 193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ч. 2 статті 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобовязань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно ч. 7 статті 193 Господарського кодексу України не допускається одностороння відмова від виконання зобовязання, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Приписами статті 530 ЦК України передбачено, що, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 903 цього ж кодексу, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобовязаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з ч. 6 ст. 19 Закону України «Про теплопостачання» споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Згідно ст. 610 цього ж кодексу порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 цього ж кодексу боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Приписами статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідач відзиву на позов, контррозрахунку розміру заборгованості або доказів погашення заборгованості в сумі 949894,67 грн. суду не надав.

Отже, факт порушення відповідачем зобовязань судом встановлений та по суті відповідачем не спростований.

З урахуванням наведеного вище та встановлення судом наявності заборгованості Комунального закладу Таращанської районної ради Таращанська центральна районна лікарня перед Приватним підприємством «Енергія сервіс» вимога позивача про стягнення 949894,57 грн. заборгованості, є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Позивачем також заявлено позовну вимогу щодо стягнення з відповідача 3% річних та інфляційних втрат.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З долученого до матеріалів справи розрахунку 3% річних вбачається, що розмір 3% річних було визначено позивачем у сумі 4138,31 грн., нарахованих на суму основного боргу відповідача, з урахуванням часткової оплати 14009,33 грн., на суму 949894,67 грн. за період з 08.04.2016 р. до 31.05.2016 р., який є обґрунтованим та арифметично вірним, у звязку з чим 3 % річних підлягають стягненню з відповідача в заявленому позивачем розмірі.

Розмір інфляційних втрат, визначений позивачем, становить 33246,31 грн., нарахованих на суму основного боргу відповідача, з урахуванням часткової оплати на суму 14009,33 грн., за квітень 2016 р. на суму 33246,31 грн., є обґрунтованим та арифметично вірним, у звязку з чим інфляційні втрати підлягають стягненню з відповідача в заявленому позивачем розмірі.

За таких обставин суд дійшов висновку щодо задоволення позовних вимог Приватного підприємства «Енергія сервіс» у повному обсязі.

Судові витрати відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 32-34, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Комунального закладу Таращанської районної ради Таращанська центральна районна лікарня (09500, Київська обл., Таращанський р-н, м. Тараща, вул. Шевченка, 66, код 01994215) на користь Приватного підприємства Енергія сервіс (09109, Київська обл., м. Біла Церква, вул. Мережна, 6, код 23577676) 949894 (девятсот сорок девять тисяч вісімсот девяносто чотири) грн. 67 коп. основного боргу, 4138 (чотири тисячі сто тридцять вісім) грн. 31 коп. 3% річних, 33246 (тридцять три тисячі двісті сорок шість) грн. 31 коп. інфляційних втрат, 14809 (чотирнадцять тисяч вісімсот девять) грн. 19 коп. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення підписане 26.07.2016 р.

Суддя В.М. Бабкіна