Ухвала суду № 59200417, 11.07.2016, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м.Харків, пр. Науки, 5

У Х В А Л А

11.07.2016р. Справа № 905/2040/16

Господарський суд Донецької області в особі головуючого судді Гринько С.Ю., розглянувши при секретарі судового засідання Татарині Б.Т. у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Обласного комунального підприємства Донецьктеплокомуненерго м. Краматорськ в особі структурного підрозділу Виробничої одиниці обласного комунального підприємства Донецьктеплокомуненерго Словянськтепломережа м. Словянськ

до відповідача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 м. Словянськ

про стягнення 2670,96 грн.

за участю представника позивача ОСОБА_2 довіреність від 30.12.2015р. № юр/2976.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач звернувся до господарського суду з позовною заявою про стягнення з відповідача 2670,96 грн., з яких: сума основного боргу в розмірі 1721,01 грн., інфляційні втрати в розмірі 6771,98 грн. та 3% річних в розмірі 77,95 грн., які нараховані у відповідності до ст. 625 Цивільного кодексу України.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на договір постачання теплової енергії № 696 від 1 листопада 2014 року, за яким позивач взяв на себе зобовязання постачати відповідачу теплову енергію в потрібних обсягах в період опалювального сезону, а відповідач зобовязався оплачувати теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) у передбачені договором. У звязку з невиконанням умов договору у відповідача утворилась заборгованість, за що відповідно до ст. 625 ЦК України нараховані інфляційні втрати та річні проценти.

У судовому засіданні 11.07.2016р. представником позивача надано заяву про припинення провадження по справі в частині стягнення з відповідача основного боргу в сумі 1721,01 грн. в звязку з повною його сплатою відповідачем. В підтвердження заяви надана довідка бухгалтерії підприємства позивача.

08.07.2016 року до господарського суду від відповідача надійшов відзив на позов, яким не згоден з позовними вимогами у повному обсязі у звязку з повною сплатою відповідачем суми заборгованості за договором теплопостачання, нарахованих 3% річних та інфляційних втрат у загальному розмірі 2670,96 грн. відповідно до платіжних доручень від 04.07.2016 року та квитанцій банку від 05.07.2016 року. Просить суд у позові відмовити, судові витрати покласти на позивача у відповідності до ст. 49 Господарського процесуального кодексу.

Представник відповідача не скористався своїм законним правом на участь в судовому засіданні, про час і місце якого був належним чином повідомлений, про що свідчать рекомендовані повідомлення с підписом про отримання.

Неявка представника відповідача не обмежує права суду на вирішення спору по суті за достатністю документів відповідно до ст. 75 ГПК України.

Перевіряючи надані позивачем документи до позовної заяви, якими він обґрунтовує позовні вимоги, заслухавши пояснення представника позивача, вивчивши відзив на позов та заяву позиви позивача, встановивши фактичні обставини та їх повноту, надавши юридичну оцінку цим обставинам, господарський суд -

ВСТАНОВИВ:

Предметом позову є (після зменшення суми позову) стягнення з відповідача 3% річних та інфляційних втрат, нарахованих відповідно до ст. 625 ЦК України.

Статтею 714 ЦК України встановлено, що за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.

Згідно ст. 275 ГК України, за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

При дослідженні матеріалів справи господарським судом встановлено, що сторонами підписаний договір про постачання теплової енергії № 696 від 01.11.2014р., відповідно до п.1.1 якого позивач взяв на себе зобовязання постачати відповідачу теплову енергію в потрібних йому обсягах, а відповідач зобовязався оплачувати теплову енергію за встановленими тарифами термін, передбачений договором. Обєкт теплопостачання приміщення офісу по вул. Леніна, 36, м. Словянськ, площа 14,40 кв.м. (додаток №4)

Додатком № 5 до договору встановлена планова річна вартість опалення в опалювальний період, яка становить 3009,15 грн. за 2,3102 Гкал, тариф 1302,55 грн. з ПДВ.

Відповідно до п.2.1 договору теплова енергія постачається відповідачу в обсягах згідно з додатком № 1 до договору на опалення в період опалювального сезону.

Облік споживання теплової енергії проводиться: споживачем, що мають прилади обліку за приладами обліку; споживачем, що не мають прилади обліку згідно норми споживання теплової енергії на централізоване опалення 1 м2, встановленої Розпорядженням голови Донецької області державної адміністрації від 01.09.2011 року № 317.

Розділом 6 договору встановлений порядок розрахунків за надані позивачем послуги. Відповідно до п. 6.1 договору розрахунки за теплову енергію, що споживається, проводяться згідно предявлених рахунків (у двох екземплярах), відповідно до встановлених тарифів, надісланих рекомендованим листом або вручені під особистий підпис представниками відповідача з обовязковим поверненням другого екземпляру рахунку з підписом та печаткою ФОП в строк 5-10 днів після його отримання. Розрахунковим періодом є календарний місяць. Відповідач за 3 дні до початку розрахункового періоду сплачує енергопостачальній організації вартість зазначеної в договорі кількості теплової енергії, передбачених на розрахунковий період з урахуванням залишкової суми розрахунків на початок місяця.

Договір набуває чинності з дня фактичного надання послуг, який підтверджується актом між представниками теплопостачальної організації та балансоутримувачем будівлі, в якому розташований відповідач з 01.11.2014 року та діє до 01.11.2017 року (п. 10.1).

Таким чином, договір купівлі-продажу теплової енергії вважається судом укладеним, так як в ньому сторонами передбачені всі істотні умови.

За умовами статті 193 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону і укладеного договору. Відповідно до вимог ст. 526 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Згідно ст. 629 ЦК України договір є обовязковим для виконання сторонами.

Господарським судом встановлено, що позивачем послуги з опалення обєкта відповідача надані належним чином у відповідності до умов договору, про що свідчать надані позивачем акти про включення та відключення централізованого опалення, акти прийому-передачі теплової енергії, акти виконаних послуг та рахунки, підписані відповідачем, із зазначенням обєму отриманого опалення (виконаних робіт) за період з листопада 2014 року по квітень 2015р., з урахуванням визначених тарифів, визначених постановою Національної комісії по державному урегулюванню тарифів у галузі енергетики і комунальних послуг, доведених Департаментом житлово-комунального господарства Донецької обласної державної адміністрації на загальну суму 3432,55 грн.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Згідно з частиною першою статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з п. 6.1 договору розрахунки за теплову енергію, що споживається, проводяться згідно предявлених рахунків (у двох екземплярах), відповідно до встановлених тарифів, надісланих рекомендованим листом або вручені під особистий підпис представниками відповідача з обовязковим поверненням другого екземпляру рахунку з підписом та печаткою ФОП в строк 5-10 днів після його отримання. Розрахунковим періодом є календарний місяць. Відповідач за 3 дні до початку розрахункового періоду сплачує енергопостачальній організації вартість зазначеної в договорі кількості теплової енергії, передбачених на розрахунковий період з урахуванням залишкової суми розрахунків на початок місяця.

Доведено, що відповідач отримав виставлені акти-рахунки, але в порушення умов договору, отримані послуги сплатив до порушення провадження по справі частково в сумі 1711,54 грн., що підтверджується випискою по банківському рахунку позивача. Таким чином на момент звернення позивача з позовом до суду у відповідача утворилась заборгованість за послуги з теплопостачання в сумі 1721, 01 грн., у звязку з чим позивачем нараховані у відповідності до ст. 625 Господарського процесуального кодексу України 3% річних в сумі 77,95 грн. та 872,00 грн. інфляційних втрат за період з 01.12.2014р. по 01.06.2016 року.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України відповідач вправі довести свої заперечення в підтвердження сплати отриманих від позивача послуг з опалення приміщення.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем після порушення провадження у даній справі сплачена сума боргу у розмірі 1721,01 грн., 3% річних в сумі 77,95 грн. та інфляційні втрати в сумі 872,00 грн. Даний факт підтверджується наступними документами:

- квитанція від 04.07.2016 року на суму 500,00 грн.;

- квитанція від 04.07.2016 року на суму 1221,01 грн.;

- квитанція від 05.07.2016 року на суму 77,95 грн.;

- квитанція від 05.07.2016 року на суму 872,00 грн.

Дані документи мають призначення - договір № 696, оплата інфляційних втрат та 3% річних.

Відповідно до п. 11 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо, зокрема, відсутній предмет спору.

Виходячи з вищевикладеного, господарський суд припиняє провадження у даній справі у звязку з відсутністю предмету спору, оскільки відповідачем на момент розгляду справи сплачена сума заявлених позивачем позовних вимог у повному обсязі в сумі 2670,96 грн., що підтверджено платіжними документами.

Приймаючи до уваги, що з вини відповідача виник цей спір та доведений факт, що сума заявлених позивачем вимог сплачена відповідачем після порушення провадження по справі, на нього покладається оплата судових витрат в розмірі, сплаченому позивачем.

На підставі ст. 49, п. 11 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

Припинити провадження у справі за відсутністю предмету спору.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ідент. код НОМЕР_1, Донецька область, м. Словянськ 84116, АДРЕСА_1) на користь Обласного комунального підприємства Донецьктеплокомуненерго (ЄДРПОУ 03337119, Донецька область, м. Краматорськ 84307, пров. Земляний, 2) в особі структурного підрозділу Виробничої одиниці обласного комунального підприємства Донецьктеплокомуненерго Словянськтепломережа (ОКПО 26221744, Донецька область, м. Словянськ 84112, вул. Шовковична, 5) судові витрати в розмірі 1378,00 грн.

Суддя С.Ю. Гринько