Ухвала суду № 59199874, 25.07.2016, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

25 липня 2016 року Справа № 918/251/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів :

головуючого суддіКруглікової К.С. (доповідач),суддів:Грека Б.М., Малетича М.М., розглянувши матеріали касаційної скарги Публічного акціонерного товариства "Радикал Банк" на постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 15.09.2015 рокуу справі№ 918/251/15 господарського суду Рівненської областіза позовомПублічного акціонерного товариства "Завод "Технопривод"до1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Юріте ЛТД" 2. Публічного акціонерного товариства "Радикал Банк" 3. Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівненський машинобудівний завод"третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Декуріон"третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача 1: Відкрите акціонерне товариство "Рівненський завод тракторних агрегатів"третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача 2: Товариство з обмеженою відповідальністю "Проектно-конструкторське бюро "українське машинобудівництво" провизнання права власності, витребування нерухомого майна з незаконного володіння, визнання недійсним договору

В С Т А Н О В И В:

Подана касаційна скарга Публічного акціонерного товариства "Радикал Банк" на постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 15.09.2015 року у справі №918/251/15 не відповідає вимогам розділу ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України з таких підстав.

Відповідно до частини 4 статті 111 Господарського процесуального кодексу України, якою встановлено форму і зміст касаційної скарги, до скарги додаються, докази сплати судового збору і надсилання копії скарги іншій стороні у справі.

До касаційної скарги скаржником не додано доказів надіслання копій скарги відповідачу 3 - ТОВ "Рівненський машинобудівний завод" та третій особі - Товариство ТОВ "Декуріон". Матеріали скарги не містять відміток про безпосереднє вручення копії касаційної скарги відповідачу 3 та третій особі, що є порушенням вимог частини четвертої статті 111 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 1113 Господарського процесуального кодексу України, касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано доказів надіслання її копії іншій стороні (сторонам) у справі.

01.11.2011р. набрав чинності Закон України "Про судовий збір" від 8 липня 2011 року N 3674-VI, ст. 4 якого встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Частиною 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" (в редакції чинній на момент подання позовної заяви), було встановлено розміри ставок судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру (2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат).

Частиною 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" (в редакції чинній на момент подання позовної заяви), було встановлено розміри ставок судового збору за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру - 1 розмір мінімальної заробітної плати.

Згідно з пп.5 п.2 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" (в редакції зі змінами, внесеними Законом України № 484-VIII від 22.05.2015 року "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору", які набрали чинності 01.09.2015р.), при поданні до господарського суду касаційної скарги на рішення суду судовий збір справляється у розмірі 120 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

В даному випадку, як видно з матеріалів справи, предметом спору є визнання за ПАТ "Завод "Технопривод" права власності на об'єкти нерухомого майна, що розташовані за адресою: вул. Б. Штейнгеля, 4-а, с. Городок, Рівненський район, Рівненська область, а саме: комплекс, дільниця збирання тросів, дільниця термообробки, дільниця мехобробки (літ. А-ІІ), площею 54 281,5 кв.м.; їдальня (літ. Г-2), площею 1 107,1 кв.м.; будівля управління (літ. В-3), площею 3 769,6 кв.м; витребування із незаконного володіння ТОВ "Рівненський машинобудівний завод" об'єкти нерухомого майна, що розташовані за адресою: вул. Б. Штейнгеля,4-а, с. Городок, Рівненський район, Рівненська область, а саме: комплекс, дільниця збирання тросів, дільниця термообробки, дільниця мехобробки (літ. А-ІІ), площею 54 281,5 кв.м.; їдальня (літ. Г-2), площею 1 107,1 кв.м.; будівля управління (літ. В-3), площею 3 769,6 кв.м; визнання недійсним іпотечний договір від 25.09.2013 року укладений між товариством з обмеженою відповідальністю "Юріте ЛТД" та публічним акціонерним товариством "Радикал Банк". Здійснено розподіл судових витрат.

Заявник, касаційну скаргу на постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 15.09.2015 р. у даній справі подав до апеляційного суду 03.06.2016 р.

Судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, витребування або повернення майна (в тому числі в зв'язку з вимогами, заснованими на приписах частини п'ятої статті 216, статті 1212 Цивільного кодексу України тощо) визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру.

В силу п.2 ч. 1 ст. 55 ГПК України у позовах про витребування майна ціна позову визначається вартістю майна, що витребовується.

Вимога про визнання недійсним договору іпотеки є вимогою немайнового характеру.

Відповідно до частини 3 статті 6 Закону України "Про судовий збір" за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Відповідно до пункту 2.15. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" № 7 від 21.02.2013 року (зі змінами та доповненнями) Законом передбачено сплату судового збору з апеляційної та касаційної скарг на рішення суду, виходячи з розміру ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви незалежно від того, чи оскаржується все рішення (постанова) суду в цілому чи його частина.

Відтак, враховуючи вищевикладене, ПАТ "Радикал Банк" повинно було сплатити судовий збір за подачу касаційної скарги за дві вимоги майнового характеру та одну немайнового характеру.

При цьому, скаржником, в якості доказу сплати судового збору надано платіжне доручення № 408 від 16 травня 2016 року про сплату 1 653, 60 грн. судового збору, що не відповідає вимогам, встановленим Законом України "Про судовий збір" зі змінами, які набрали чинності 01.09.2015 року.

До касаційної скарги ПАТ "Радикал Банк" не додано доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі.

Таким чином касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом на підставі пункту 4 статті 1113 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до частини 3 статті 111-3 Господарського процесуального кодексу України після усунення обставин, зазначених у пунктах 1, 2, 3, 4 і 6 частини першої цієї статті, касаційна скарга може бути подана повторно.

Враховуючи наведене, керуючись статтями 86, 107, 111, п.п.3, 4 частини 1 статті 1113 Господарського процесуального кодексу України,

У Х В А Л И В:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Радикал Банк" на постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 15.09.2015 року у справі № 918/251/15 повернути без розгляду.

Головуючий К. Круглікова

Судді: Б. Грек

М. Малетич