ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
25 липня 2016 року Справа № 908/2603/15-г
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого суддівМачульського Г.М. (доповідач), Полянського А.Г., Коробенка Г.П.,перевіривши матеріали касаційної скарги Корпорації "Будівельників автомобільних доріг та транспортних споруд "Альтком"на ухвалуДонецького апеляційного господарського судувід23.11.2015у справі№908/2603/15-гГосподарського судуЗапорізької областіза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Райффайзен Лізинг Аваль"доТовариства з обмеженою відповідальністю "Шляхове будівництво "АЛЬТКОМ"простягнення суми,
В С Т А Н О В И В :
Касаційна скарга Корпорації "Будівельників автомобільних доріг та транспортних споруд "Альтком" не може бути прийнята до розгляду, з таких підстав.
Відповідач вже звертався з касаційною скаргою на ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 23.11.2015, однак ухвалою Вищого господарського суду України від 25.04.2016 касаційну скаргу повернуто на підставі п.3 та п.4 ч.1 ст.1113 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку не доданням до неї доказів надсилання копії скарги іншій стороні у справі та доказів сплати судового збору. При цьому колегією суддів касаційної інстанції було відхилено клопотання про відстрочення сплати судового збору.
Разом з цим, Корпорація "Будівельників автомобільних доріг та транспортних споруд "Альтком" повторно звернулось з касаційною скаргою на ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 23.11.2015 у даній справі, яку було подано до Донецького апеляційного господарського суду 18.05.2016 тобто - з пропуском встановленого процесуального строку, з клопотанням про відновлення такого строку та у касаційній скарзі навела ті ж доводи щодо відстрочення сплати судового збору, що й у попередній.
При цьому, повертаючи попередньо подану касаційну скаргу Вищий господарський суд України в наведені ухвалі від 25.04.2016 вказував на відсутність жодного доказу на підтвердження майнового стану, який би перешкоджав сплаті судового збору, а також вказував, що до касаційної скарги Корпорації "Будівельників автомобільних доріг та транспортних споруд "Альтком" не додано доказів надсилання її копії іншим сторонам у справі.
До касаційної скарги, що перевіряється на предмет її прийняття до розгляду, також не надано жодного доказу на підтвердження майнового стану, який би перешкоджав сплаті судового збору, а також не додано доказів надсилання її копії відповідачу, який, як вбачається із справи, є самостійним учасником процесу, а отже недоліки, зазначені судом касаційної інстанції в ухвалі про повернення касаційної скарги від 25.04.2016, не усунуто.
Відповідно до вимог статті 1113 Господарського процесуального кодексу України після усунення обставин, зазначених у пунктах 1, 2, 3, 4 і 6 частини першої цієї статті, касаційна скарга може бути подана повторно.
Відповідно до ч.1 ст.53 Господарського процесуального кодексу України за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк.
Згідно цієї норми суд касаційної інстанції, у кожному конкретному випадку, повинен, з урахуванням конкретних обставин пропуску строку, оцінки доводів щодо причин їх пропуску, зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску такого строку.
Відповідно до наведеної норми суд касаційної інстанції має оцінити доводи заявника, інші можливі обставини, та зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску такого строку.
При цьому слід зазначити, що як роз'яснив Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 03.04.2008 зі справи "Пономарьов проти України", вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Отже можливість поновлення пропущеного строку судом касаційної інстанції не є необмеженою, а вирішення цього питання пов'язується із наявністю поважних причин пропуску строку.
Згідно ж із статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Таким чином вказане рішення Європейського суду з прав людини суд касаційної інстанції застосовує у даній справі як джерело права.
Отже, оскільки наведені обставини уже були підставою для повернення касаційної скарги, а звернувшись повторно із касаційною скаргою заявник не усунув недоліків попередньо поданої касаційної скарги, поважних причин пропуску строку для подання касаційної скарги на ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 23.11.2015, які могли бути підставою для відновлення вказаного процесуального строку, судом касаційної інстанції не встановлено.
Згідно п. 5 ч. 1 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України, касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо скаргу подано після закінчення строку, встановленого для її подання, без клопотання про поновлення цього строку або таке клопотання відхилено.
Зважаючи на викладене, підстави для задоволення клопотання про поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, відсутні.
Керуючись статтями 53, 86, 110, пунктом 5 частини 1 статті 1113 Господарського процесуального кодексу України,
У Х В А Л И В :
Клопотання Корпорації "Будівельників автомобільних доріг та транспортних споруд "Альтком" про поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження ухвали Донецького апеляційного господарського суду від 23.11.2015 у справі №908/2603/15-г Господарського суду Донецької області відхилити, касаційну скаргу повернути особі, що її подала, а справу - до місцевого господарського суду.
Головуючий суддя Г.М. Мачульський
Судді А.Г. Полянський
Г.П. Коробенко
Судове рішення № 59199852, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України) було прийнято 25.07.2016. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 908/2603/15-г. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: