Вирок № 59199322, 21.07.2016, Франківський районний суд м. Львова

465/7866/15-к

1-кп/465/392/16

ВИРОК

Іменем України

21.07.2016 року Франківський районний суд м. Львова в складі:

Головуючого судді Мартьянової С.М.

при секретарі Турчак М.І.

за участю прокурора Садлівського В.В.

представника потерпілого ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Львові кримінальне провадження внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12015140080002146 від 06.08.2015 року відносно:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, українки, громадянки України, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, раніше не судимої, одруженої, зареєстрованої та проживаючої за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, буд№10, кв.27,-

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 191 КК України

за участю обвинуваченоїОСОБА_2,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2, перебуваючи у трудових відносинах із ОСОБА_3 «Квартал 5», що підтверджується трудовим договором від 13.05.2014 року та договором про повну матеріальну відповідальність від 12.05.2014 року, будучи особою, якій ввірено майно у володіння та яке перебувало у тимчасовому її віданні на законній підставі, 01.07.2015 року, у невстановлений період доби, протягом перебування на вище вказаному робочому місці та виконання своїх функціональних обов'язків, знаходячись у приміщенні магазину № 202, який належить мережі магазинів ОСОБА_3 «Квартал 5», що розташований за адресою:м. Львів, вул. Городоцька, 119, маючи умисел на незаконне привласнення чужого майна, привласнила грошові кошти, які перебували в касі вище вказаного магазину, шляхом вчинення службової видачі грошових коштів у сумі 73500 грн., які не здала в подальшому до інкасації, яку здійснювали працівники ПАТ «Державний ощадний банк України» (AT «Ощадбанк»), на підставі договору №116 на інкасацію готівкових коштів від 13 лютого 2015 року, чим завдала матеріальної шкоди на суму 73500 грн.

Відтак, ч.1 ст.191 КК України передбачено відповідальність за кримінальне правопорушення винуватою у вчиненні якого визнається обвинувачена ОСОБА_2, оскільки вона вчинила привласнення чужого майна, а саме грошових коштів, які були їй ввірені та належали ОСОБА_3 «Квартал 5».

В судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_2 свою винуватість у вчиненні інкримінованого їй правопорушення визнала повністю, щиро розкаялася та пояснила, що привласнила грошові кошти, які перебували в касі магазину ОСОБА_3 «Квартал 5», шляхом вчинення службової видачі грошових коштів у сумі 73500 грн., які не здала в подальшому до інкасації, яку здійснювали працівники ПАТ «Державний ощадний банк України» (AT «Ощадбанк»), на підставі договору №116 на інкасацію готівкових коштів від 13 лютого 2015, чим завдала матеріальної шкоди на суму 73500 грн.

В судове засідання подано угоду про примирення між обвинуваченою та потерпілим від 29 червня 2016 року в кримінальному провадженні №12015140080002146 від 06.08.2015 року, укладену між обвинуваченою ОСОБА_2 та представника потерпілого ОСОБА_3 «Квартал 5», (код ЄДРПОУ 38926278, ІПН 389262719184, свідоцтво ПДВ 200148217), юридична адреса: місто Тернопіль, вул. Д. Лук'яновича, 1, представника потерпілого ОСОБА_1, який перебуває на посаді професіонала з фінансово-економічної безпеки ОСОБА_3 «Квартал 5», ІНФОРМАЦІЯ_5. Згідно змісту вказаної угоди, сторони дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій підозрюваної за ч.1 ст. 191 КК України, істотних для даного кримінального провадження обставин.

За умовами угоди, ОСОБА_2, зобов'язана відшкодувати потерпілій стороні ОСОБА_3 «Квартал 5» - грошові кошти у сумі 73500 грн., за завдану матеріальну шкоду, шляхом сплати в касу або на банківський рахунок ОСОБА_3 «Квартал 5» грошей у сумі 2041, 67грн. щомісячно (каса ОСОБА_3 «Квартал 5» знаходиться за адресою: м. Тернопіль, вул. Д. Лук'яновича, 1; реквізити банківського рахунку: п/р 26004055108132 в ТФ ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК", МФО 338783, код ЄДРПОУ 38926278). Строк відшкодування завданої кримінальним правопорушенням шкоди становить три роки.

Обираючи вид та міру покарання обвинуваченій ОСОБА_2, сторони врахували ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу обвинуваченого, її щире каяття у вчиненому кримінальному правопорушенні, а також те, що обвинувачена примирилася із потерпілою, раніше не судима, виховує малолітню доньку ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_6, обставини, що пом'якшують покарання щире каяття у вчиненому кримінального правопорушенні, відсутність обставин, що обтяжують покарання, сторони погоджуються на призначення покарання покарання ОСОБА_2, у вигляді штрафу у розмірі 30 неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

Сторони повністю усвідомлюють наслідки укладення та затвердження цієї угоди про примирення, а саме: для обвинуваченого- обмеження права оскарження вироку згідно з положеннями статей 394та 424Кримінального процесуального кодексу України та відмова від здійснення прав, передбачених пунктом 1 частини четвертої статті 474 Кримінального процесуального кодексу України; Для потерпілого- обмеження права оскарження вироку згідно з положеннями статей 394 і 424 Кримінального процесуального кодексу України та позбавлення права вимагати в подальшому притягнення особи до кримінальної відповідальності за відповідне кримінальне правопорушення і змінювати розмір вимог про відшкодування шкоди. Для обох сторін - судове рішення суду першої інстанції не може бути оскаржене в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним. Вирок суду першої інстанції на підставі угоди після його перегляду в апеляційному порядку, а також судове рішення суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги на такий вирок можуть бути оскаржені в касаційному порядку: 1) засудженим, його захисником, законним представником виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без згоди засудженого на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановленихчастинами четвертою - сьомою статті 474цього Кодексу, у тому числі не розяснення засудженому наслідків укладення угоди; 2) потерпілим, його представником, законним представником виключно з підстав: призначення судом покарання менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без згоди потерпілого на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановленихчастинами шостоючисьомою статті 474цього Кодексу; не розяснення потерпілому наслідків укладення угоди; 3) прокурором виключно з підстав: призначення судом покарання менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; затвердження судом угоди у провадженні, в якому згідно зчастиною четвертою статті 469цього Кодексу угода не може бути укладена.

Обираючи вид та міру покарання обвинуваченому, сторони врахували ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу обвинуваченого, її щире каяття у вчиненому, дійшли згоди, про те, що обвинувачена має понести покарання у вигляді штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян без позбавлення права обіймати посади та займатися діяльністю пов'язаною з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій.

Зміст ст. 473 КПК України щодо наслідків укладення та затвердження угоди про примирення сторонам зрозумілий.

Сторони свідчать без будь-яких застережень про те, що зміст угоди точно відповідає їх дійсним намірам.

У випадку невиконання чи неналежного виконання угоди (відповідно до ст. 476 КПК України) потерпіла має право звернутися до суду, який затвердив таку угоду, з клопотанням про скасування вироку.

У судовому засідання сторони укладену угоду про примирення між потерпілим та обвинуваченою від 29.06.2016 року підтримали, за власною волею та вільним волевиявленням про що надали суду відповідні заяви, проти затвердження судом угоди про примирення не заперечив прокурор.

При вирішенні кримінального провадження, суд враховує встановлені обставини кримінального провадження, пояснення обвинуваченої та представника потерпілого, той факт, що в матеріалах кримінального провадження достатньо підстав для визнання винуватості обвинуваченим, наявну угоду про примирення між потерпілим та обвинуваченою, зміст якоївідповідає вимогам ст. 471 КПК України, сторонам кримінального провадження роз'яснені норми ст.ст. 394, 473, 474 КПК України, якими передбачено особливості апеляційного оскарження судових рішень на підставі угоди про примирення та загальний порядок розгляду судового провадження на підставі угод, а також те, що наслідки укладання та затвердження угоди про примирення сторонам відомі та зрозумілі.

Крім цього, судом з'ясовано, що вид та міра покарання, узгоджені сторонами угоди про примирення між потерпілою та обвинуваченим від 29.06.2016 року відповідають санкції ч.1 статті 191 КК України та при призначенні покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, яка у вчиненому щиро кається, сприяння слідству по справі, часткове відшкодування завданих нею збитків, вперше притягається до кримінальної відповідальності, те що на обліках в наркологічному і психоневрологічному диспансерах не перебуває, за місцем проживання характеризуються позитивно, враховуючи відсутність обставин, які обтяжують покарання, згідно вимог ч.1 ст. 69-1 КК України, суд приходить до переконання, що покарання слід обрати в межах санкції статті за якою кваліфіковано злочин у виді штрафу в розмірі тридцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, без позбавлення права обіймати посади та займатися діяльністю пов'язаною з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, оскільки таке є необхідним та достатнім для виправлення особи та попередження нового злочину та враховуючи фінансову спроможність обвинуваченої оплатити призначений штраф.

Укладення такої угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, угода про примирення відповідає вимогам, що встановлені КПК України та не порушує права, свободи чи інтереси сторін кримінального провадження, або інших осіб. Законних підстав для відмови у затвердженні угоди про примирення суд не вбачає, а тому таку слід затвердити.

З наведених міркувань, керуючись ст.ст. 314, 371, 374, 376, 394, 471,473, 474, 475, 476 КПК України, -

З А СУ Д И В:

Затвердити угоду про примирення від 29 червня 2016 року в кримінальному провадженні №12015140080002146 від 06.08.2015 року, укладену між обвинуваченою ОСОБА_2 та представником потерпілого ОСОБА_3 «Квартал 5», (код ЄДРПОУ 38926278, ІПН 389262719184, свідоцтво ПДВ 200148217, юридична адреса: місто Тернопіль, вул. Д. Лук'яновича, 1, ОСОБА_1, який перебуває на посаді професіонала з фінансово-економічної безпеки ОСОБА_3 «Квартал 5», ІНФОРМАЦІЯ_5).

ОСОБА_2 визнати винуватою у вчиненні злочину передбаченого ч.1ст. 191 КК України, та призначити покарання, згідно умов угоди про примирення, у виді штрафу в розмірі 30 (тридцять) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в сумі 510 (пятсот десять гривень) грн. 00 коп. без позбавленням права обіймати посади та займатися діяльністю пов'язаною з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій.

Вирок на підставі угоди може бути оскаржений, з підстав передбачених статтею 394 КПК України до апеляційного суду Львівської області через Франківський районний суд м. Львова протягом 30 днів з дня його проголошення.

Роз'яснити засудженій та потерпілому норми ст. 476 КПК України, згідно яких, у разі невиконання угоди про примирення потерпілий має право звернутися до суду, який затвердив таку угоду, з клопотання про скасування вироку. Клопотання про скасування вироку, яким затверджена угода, може бути подано протягом встановлених законом строків давності притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення відповідного кримінального правопорушення.

Вирок виготовлено в нарадчій кімнаті в єдиному примірнику.

Суддя Мартьянова С.М.