Постанова № 59199198, 22.06.2016, Білогірський районний суд Хмельницької області

Білогірський районний суд Хмельницької області 30200 Хмельницька обл., смт Білогря, вул. Шевченка, 42, inbox@bg.km.court.gov.ua, Тел.(факс) 038 41 2 1444

Справа № 669/493/16-а

Провадження № 2-а/669/4/16

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"22" червня 2016 р. смт.Білогір'я

Білогірський районний суд Хмельнвпицької області

в складі:

головуючого - судді Герасимчук Н.П.,

при секретарі Семенюк В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Білогіря адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Білогірського обєднаного управління Пенсійного фонду України Хмельницької області про визнання протиправними дій та зобовязання вчинити дії по перерахунку пенсії,

В С Т А Н О В И В :

09.06.2016 року ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Білогірського обєднаного управління Пенсійного фонду України Хмельницької області (далі по тексту - відповідач) про визнання протиправними дій та рішення Білогірського обєднаного управління Пенсійного фонду України Хмельницької області від 25.05.2016 року щодо відмови у перерахунку пенсії та про зобовязання відповідача здійснити перерахунок пенсії за вислугу років згідно поданої довідки та у відповідності до ст. 50 -1 Закону України «Про прокуратуру» в редакції чинній на момент призначення пенсії. В обґрунтування позову вказав, що 28.09.2011 року йому була призначена пенсія за вислугу років відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» у розмірі 90 % від суми заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальообовязкове державне пенсійне страхування.

Згідно з ч.17 ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» № 1789-Х11 в редакції, що діяла на час призначення пенсії, призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у звязку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників.

У відповідності до Постанови Кабінету Міністрів України №763 від 30.09.2015 року «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників органів прокуратури» та № 1013 від 09.12.2015 року «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів» передбачено збільшення посадових окладів прокурорських працівників з 01.12.2015 року на 25 відсотків без визначення відсотку заробітку з якого призначена пенсія.

На підставі довідки прокуратури Хмельницької області від 11.05.2016 року № 18-312 вих. 16 з метою проведення перерахунку пенсії він звернувся з заявою до відповідача про перерахунок призначеної пенсії.

Листом відповідача від 25.05.2016 року за № 5/я/3 його було повідомлено про відмову у перерахунку з посиланням на неприйняття закону щодо призначення (перерахунку) спеціальних пенсій та відсутність права на таке.

Вважає дії відповідача щодо відмови у перерахунку пенсії неправомірними, як такі, що суперечать нормам Конституції України, Закону України «Про прокуратуру», рішенням Верховного Суду України, чиї правові позиції відповідно до ст. 244-1КАС України є обовязковими для всіх субєктів владних повноважень.

В судове засідання не зявився, подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, просив позовні вимоги задовольнити в повному обємі.

Представник відповідача про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, в судове засідання не зявився, подала до суду заяву про розгляд справи без участі представника відповідача. В запереченні вказала, що відповідно до п.5 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 року № 213 з 1 червня 2015 року спеціальні пенсії не призначаються, а раніше призначені пенсії не перераховуються. Крім того, ст.86 Закону України «Про прокуратуру» № 1697 V11 від 14.10.2014 року передбачено, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначається Кабінетом Міністрів України. На даний час постанова Кабінету Міністрів не прийнята, а ч.17 ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру», яка діяла на час призначення пенсії позивачу та надавала можливість перерахунку пенсії втратила чинність з 01.01.2015 року. Просила відмовити позивачу в задоволенні позову в повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи та пенсійної справи, судом встановлено наступне.

Позивач з 1995 по 2013 рік працював в органах прокуратури, звільнений з посади прокурора Теофіпольського району Хмельницької області 30.12.2013 року у звязку з виходом на пенсію за вислугу років. З 28.09.2011 року перебуває на обліку в Білогірському обєднаному управлінні Пенсійного фонду України Хмельницької області. Пенсія позивачу призначена відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» в розмірі 90 відсотків від суми заробітної плати, з якої було сплачено внесок на загальнообовязкове державне пенсійне страхування.

Постановою Кабінету Міністрів України від 9 грудня 2015 р. N 1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів» заробітну плату працівникам органів прокуратури збільшено.

11.05.2016 року позивачу прокуратурою Хмельницької області надано довідку за № 18-312 вих. 16 про заробітну плату прокурора станом на 1 грудня 2015 року (а.с.9).

19.05.2016 року позивач звернувся до відповідача з заявою про перерахунок призначеної пенсії на підставі вказаної довідки.

Листом від 25.05.2016 року №5/я/3 позивачу відмовлено в перерахунку пенсії та обґрунтовано відмову тим, що відповідно до п.5 Прикінцевих положень ЗУ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо пенсійного забезпечення» №213 від 02.03.2015 року, у звязку з неприйняття закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах норми щодо пенсійного забезпечення осіб яким призначено пенсію відповідно до Закону України «Про прокуратуру» втратили чинність. У звязку з чим провести перерахунок призначеної пенсії на підставі довідки прокуратури Хмельницької області № 18-312 від 11.05.2015 року немає підстав.

Оцінюючи докази в їх сукупності суд вважає, що вимоги позивача правомірні і підлягають задоволенню. Так, відповідно до частини 1 статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Згідно ч.13 ст. 50-1 Закону № 1789-XII у разі підвищення заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників, виходячи з розміру пенсійного забезпечення, встановленого на час призначення пенсії позивач має право на перерахунок призначеної пенсії. Обчислення (перерахунок) пенсій провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком.

Відповідно до ч.20 цієї статті Закону а також ч.20 ст. 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014, № 1697-VII умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України.

На час звернення позивача за перерахунком пенсії рішення з цього питання Кабінетом Міністрів України не принято.

Зважаючи на імперативне формулювання вказаних Законів, суд вважає, що позивач міг законно сподіватись, що Кабінет Міністрів України встановить порядок перерахунку пенсії та мав «законне сподівання» щодо підвищеного розміру пенсії.

Вказана правова позиція висловлена у Рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Суханов та Ільченко проти України», у якому при розгляді аналогічних правовідносин вказано, що у випадку відмова держави здійснити певні дії становила втручання в права заявників, передбачені статтею 1 Першого протоколу. Бездіяльність уряду тримала заявників у невизначеності. Таким чином, Суд не бачить жодних причин, чому органи влади не вжили заходів для визначення розміру надбавки до пенсії заявників і вважає це втручання невиправданим і є порушенням на мирне володіння майном.

У Рішенні також вказано, що маючи право на вищевказану надбавку, заявники мали майнове право відповідно до статті 1 Першого протоколу, зменшення розміру або припинення виплати належним чином встановленої соціальної допомоги може становити втручання у право власності. При цьому наголосив, що першим і найголовнішим правилом статті 1 Першого протоколу є те, що будь-яке втручання державних органів у право на мирне володіння майном має бути законним і повинно переслідувати легітимну мету «в інтересах суспільства». Будь-яке втручання також повинно бути пропорційним по відношенню до переслідуваної мети. Іншими словами, має бути забезпечено «справедливий баланс» між загальними інтересами суспільства та обовязком захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідного балансу не буде досягнуто, якщо на відповідну особу або осіб буде покладено особистий та надмірний тягар.

Вказана правова позиція неодноразово проголошувалася Європейським Судом з прав людини, в тому числі і у справах за зверненнями громадян України, зокрема і у справі «Щокін проти України» та інших справах.

Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов'язані з реалізацією права на соціальний захист та неприпустимість обмеження конституційного права громадян на достатній життєвий рівень і сформулював правову позицію, згідно якої Конституція України та закони України виокремлюють певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, яким пенсія призначена за спеціальними законами (в тому числі і Законом України "Про прокуратуру"). Тому звуження змісту та обсягу цього права шляхом прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів за ст. 22 Конституції України - не допускається.

Посилання відповідача на п.5 частини 111 Прикінцевих положень ЗУ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо пенсійного забезпечення» №213 від 02.03.2015 року, яким передбачено, що у разі неприйняття до 01.06.2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 01.06.2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії (щомісячне довічне грошове утримання) призначені відповідно до ЗУ «Про прокуратуру» в порядку та на умовах, визначених вищезазначеними законами не призначаються, а раніше призначенні пенсії не перераховуються є хибними, оскільки положення пункту 5 розділу ІІІ Прикінцевих положень стосуються призначення, а не перерахунку пенсій. Крім того,

згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 08.06.2016 р. N 4-рп/2016 вказаний пункт визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).

Рішення Конституційного Суду винесено лише щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень Закону України N 2453-VI у редакції Закону України "Про забезпечення права на справедливий суд" від 12 лютого 2015 року N 192- зі змінами, внесеними Законами України N 213-VIII від 02.03.2015 року та N 911-VIII від 24.12.2015 року, проте при вирішенні спору суд враховує положення частини 7 ст. 9 КАС України, якою встановлено, що у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права).

Вказана норма закону допускає застосування при вирішенні справи аналогії закону і аналогії права.

Відповідно до ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. В Рішенні Конституційного Суду України від 29 червня 2010 року N 17-рп/2010). вказано, що одним із елементів верховенства права є принцип правової визначеності, у якому стверджується, що обмеження основних прав людини та громадянина і втілення цих обмежень на практиці допустиме лише за умови забезпечення передбачуваності застосування правових норм, встановлюваних такими обмеженнями; тобто обмеження будь-якого права повинне базуватися на критеріях, які дадуть змогу особі відокремлювати правомірну поведінку від протиправної, передбачати юридичні наслідки своєї поведінки.

Одним із елементів принципу верховенства права є легітимні очікування. Відповідно до практики Європейського суду з прав людини особа може розраховувати на "легітимні очікування" якщо вони мають суттєву основу в національному праві, про що вказано зокрема у Рішенні у справі "Н. К. М. проти Угорщини" від 4 листопада 2013 року.

У Рішенні від 22 вересня 2005 року N 5-рп/2005 Конституційний Суд України вказав, що із конституційних принципів рівності і справедливості випливає вимога визначеності, ясності і недвозначності правової норми, оскільки інше не може забезпечити її однакове застосування, не виключає необмеженості трактування у правозастосовній практиці і неминуче призводить до сваволі .

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, закон має бути доступним та передбачуваним, тобто вираженим із достатньою точністю, щоб дати змогу особі в разі необхідності регулювати його положеннями свою поведінку про що вказано у рішенні від 13 грудня 2001 року у справі "Церква Бесарабської Митрополії проти Молдови", та від 26.06.2014 року «Суханов та Ільченко проти України».

У п. 5 розділу III "Прикінцеві положення" Закону N 213, на які посилається відповідач, не конкретизовано, які норми Закону України «Про прокуратуру» скасовуються з 1 червня 2015 року, а які продовжують діяти. Висловлена правова позиція у Рішенні Конституційного Суду України № 08.06.2016 р. N 4-рп/2016 щодо положень вказаного пункту має преюдиціальне значення при розгляді судами загальної юрисдикції позовів у зв'язку з правовідносинами, що виникли внаслідок дії положень законів України, визнаних неконституційними, про що вказано у п.5 Рішення. Таким чином застосування судом подібного висновку щодо одного і того ж пункту вказаного Закону не суперечить сутності відносин, до яких застосовується аналогія.

Крім того, відповідно до положень ч.1 ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони помякшують або скасовують відповідальність особи.

Таким чином при перерахунку пенсії працівникам прокуратури має застосовуватися норма, що визначає розмір пенсії у відсотках, яка діяла на час призначення пенсії. Зазначені висновки узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду України, викладеною, у постанові від 10 грудня 2013 року по справі № 21-420а13, у постанові від 06 жовтня 2015 року по справі № 21-2432а15 та №21-348 а13.

При вирішенні справи суд керується принципом верховенства права, встановленим ст. 8 Конституції України та ст. 8 КАС України, відповідно до якої зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави та застосовує принцип верховенства права з врахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, ст. 22 Конституції України відповідно до ч.3 якої при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Пунктом 1 частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пенсійний фонд України діє у відповідності до Положення "Про Пенсійний фонд України" і здійснює свої повноваження на підставі п. 15 зазначеного положення через створені в установленому порядку його територіальні управління.

Відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", рішення про призначення та перерахунок пенсій приймаються районними управліннями Пенсійного фонду України за місцем проживання пенсіонерів.

Територіальним управлінням Пенсійного фонду України за місцем проживання позивача - є Білогірське обєднане управління Пенсійного фонду України Хмельницької області, яке повинно було перерахувати позивачу пенсію згідно довідки прокуратури Хмельницької області від 11.05.2016 року2 № 18-312 вих 16 відповідно до ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру", виходячи з розрахунку 90% від середнього заробітку починаючи з дати звернення із заявою про такий перерахунок.

На підставі наведеного, керуючись положеннями Рішення Європейського Суду з прав людини, «Суханов та Ільченко проти України» від 26 червня 2014 року, ст. 8, 22, 46, 58 Конституції України, Рішенням Конституційного Суду України від 08.06.2016 р. N 4-рп/2016, ЗУ «Про прокуратуру» у редакції від 05.11.1991року, № 1789-ХІІ, п.20 ст. 86 ЗУ «Про прокуратуру» від 14.10.2014, № 1697-VII, ст.ст. 8,9, 69,70,79, 138, 143, 159, 161-163 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов ОСОБА_1 до Білогірського обєднаного управління Пенсійного фонду України Хмельницької області про визнання протиправними дій та зобовязання вчинити дії по перерахунку пенсії задовольнити.

Визнати неправомірними дії Білогірського обєднаного управління Пенсійного фонду України Хмельницької області щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку пенсії.

Зобов'язати Білогірське обєднане управління Пенсійного фонду України Хмельницької області провести ОСОБА_1 перерахунок пенсії на підставі довідки прокуратури Хмельницької області від 11 травня 2016 року 18-312 вих.16. відповідно до ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру", виходячи з розрахунку 90% від місячного заробітку та здійснити відповідні виплати з дня звернення за перерахунком 19.05.2016 року.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Вінницького адміністративного апеляційного суду протягом 10 днів з дня винесення постанови.

Суддя:підпис ОСОБА_2

З оригіналом згідно.

Суддя Білогірського районного суду

Хмельницької області ОСОБА_2