Рішення № 59198740, 20.07.2016, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 465/2187/15 Головуючий у 1 інстанції: Мартинишин М.О.

Провадження № 22-ц/783/643/16 Доповідач в 2-й інстанції: ОСОБА_1 І. І.

Категорія:20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 липня 2016 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Львівської області в складі:

головуючого судді Кабаля І.І.,

суддів: Копняк С.М., Монастирецького Д.І.,

секретаря Симець В.І.,

з участю: представників апелянта ОСОБА_2 -

ОСОБА_3 та позивача ОСОБА_4- ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Франківського районного суду м.Львова від 22 жовтня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_6, ОСОБА_2 з участю третіх осіб: приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_7, Відділу реєстрації та екзаменаційної роботи ДАІ з обслуговування м.Львів та Пустомитівського району при ГУ МВСУ у Львівській області, про скасування реєстрації права власності на автомобіль, визнання права власності та витребування з чужого незаконного володіння,-

ВСТАНОВИЛА:

В березні 2015 року ОСОБА_4 звернулась в суд із позовом до відповідачів, в якому просить: скасувати реєстрацію права власності на автомобіль марки Шкода-Октавіа, 2008 року випуску, сірого кольору, номер шасі (кузова, рами) TMBGD41Z18B158340 за ОСОБА_2, визнати право власності на вказаний автомобіль за ОСОБА_4, прож.м.Львів, вул.Японська, 8/10 та зобовязати Відділ реєстраційної та екзаменаційної роботи ДАІ з обслуговування м.Львів та Пустомитівського району при ГУМВСУ у Львівській бласті зареєструвати це право за нею та зобовязати ОСОБА_2 повернути їй автомобіль Шкода-Октавіа, 2008 року випуску, сірого кольору, номер шасі (кузова, рами) TMBGD41Z18B158340 (на даний час номерний знак НОМЕР_1).

Свої вимоги мотивувала тим, що її на праві власності належав автомобіль марки Шкода-Октавіа, 2008 року випуску, сірого кольору, номер шасі (кузова, рами) TMBGD41Z18B158340, державний номер НОМЕР_2, зареєстрований нею 19.11.2013 року у Відділі реєстраційної та екзаменаційної роботи ДАІ з обслуговування м.Львів та Пустомитівського району при ГУМВСУ у Львівській області. Виявивши бажання продати вказаний автомобіль, з метою підшукування покупця надала 23.04.2014 року відповідне доручення на імя ОСОБА_6, посвідчене нотаріально приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_8 та в приміщенні нотаріуса передала технічний паспорт та ключі від автомобіля чоловікові відповідачки ОСОБА_6 ОСОБА_9 З урахуванням того факту, що автомобіль впродовж тривалого часу не продавався за ціною, визначеною нею, а також у звязку зі зміною особистих обставин у її житті, вона вирішила автомобіль не продавати та просила про його повернення. Однак ні автомобіль, ні кошти за нього повернуті не були, у звязку з чим вона звернулась до нотаріуса, який видав довіреність про її скасування в порядку ст.249 ЦК України і 11.12.2014 року така булла скасована. Надалі неодноразові вимоги її повернути автомобіль були проігноровані, автомобіль не повертався з надуманих підстав. В подальшому стало відомо, що належний їй автомобіль без згоди власника знятий з реєстрації на підставі доручення, яке на той момент вже було скасовано власницею. 16.12.2014 року на підставі довідки-рахунку від 13.12.2014 року № 965245, виданої ЛФ ТзОВ «Авто ОСОБА_10 Захід», автомобіль зареєстрований ВРЕР ДАІ з обслуговування м.Львів та Пустомитівського району при ГУМСВУ у Львівській області за ОСОБА_2 Відтак, як на момент видачі довідки-рахунку, так і на момент реєстрації автомобіля за іншою особою доручення, на підставі якого вчинялись ці дії, було скасовано вважала, що порушено її право власності, а тому вона змушена звертатись до суду за захистом такого.

Рішенням Франківського районного суду м.Львова від 22 жовтня 2015 року позов ОСОБА_4 задоволено.

Скасовано реєстрацію права власності на автомобіль марки Шкода Октавіа,2008 року випуску, сірого кольору, номер шасі (кузова, рами) TMBGD41Z18B158340 за ОСОБА_2, прож. ІНФОРМАЦІЯ_1.

Визнано право власності на автомобіль марки Шкода Октавіа,2008 року випуску, сірого кольору, номер шасі (кузова, рами) TMBGD41Z18B158340 за ОСОБА_4, прож. ІНФОРМАЦІЯ_2 та зобовязано Відділ реєстрації та екзаменаційної роботи ДАІ з обслуговування м.Львів та Пустомитівського району при ГУ МВСУ у Львівській області зареєструвати це право за нею.

Зобовязано ОСОБА_2 повернути ОСОБА_4 автомобіль марки Шкода Октавіа,2008 року випуску, сірого кольору, номер шасі (кузова, рами) TMBGD41Z18B158340 (на даний час номерний знак НОМЕР_1)

Рішення суду оскаржила ОСОБА_2.

В апеляційній скарзі посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права, при неповно зясованих обставинах справи. Судом жодним чином не досліджувались обставини. За яких відбулась купівля-продаж автомобіля, а рішення суду ґрунтується лише на доказах, поданих позивачем. Вказує, що правомірність придбання нею транспортного засобу підтверджується, зокрема, довідкою рахунком, виданою у відповідності до вимог чинного законодавства субєктом господарювання, діяльність якого повязана з реалізацією транспортних засобів та їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери, а також іншими посвідченнями в установленому порядку документами, що встановлюють право власності на автомобіль, а тому нею було дотримано вимоги чинного законодавства щодо реєстрації права вланості на спірний автомобіль. Зазначає, що продавець ОСОБА_6 не попередила її про те. що у неї нема прав на продаж цього автомобіля та, оскільки довіреність від 23.04.2014 року була видана ОСОБА_6 на рік, у неї не було підстав сумніватись у правомочностях продавця. Крім того, вказаний автомобіль не може бути витребуваний у неї, як від добросовісного набувача. Просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким у позовних вимогах відмовити повністю.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника апелянта на підтримання апеляційної скарги, заперечення представника позивачки щодо задоволення апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити з таких підстав.

Згідно із ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_4, суд першої інстанції, виходив із того, що транспортний засіб вибув з володіння позивача поза її волею.

Проте повністю погодитися із висновками судів не можна з огляду на наступне.

Частиною 1 статті 3 ЦПК України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно зі ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, а відповідно до ст. 212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Судом встановлено, що 13.12.2014 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_6 було укладено договір купівлі-продажу автомобіля марки Шкода-Октавіа, 2008 року випуску, сірого кольору, номер шасі (кузова, рами) TMBGD41Z18B158340, реєстраційний номер НОМЕР_2.

16.12.2014 року на підставі довідки-рахунка від 13.12.2014 року №965245, виданої Львівською філією Товариства з обмеженою відповідальністю «Авто ОСОБА_10 Захід» даний автомобіль був зареєстрований ВРЕР ДАІ з обслуговування м.Львова та Пустомитівського району при ГУМВСУ у Львівській області на ОСОБА_11

Відповідно до довіреності від 23.04.2014 року ОСОБА_4 уповноважила ОСОБА_6 управляти та розпоряджатись транспортним засобом марки Шкода-Октавіа, 2008 року випуску,реєстраційний номер НОМЕР_2. Дана довіреність видана з правом продажу транспортного засобу у встановленому законом порядку, обміну, страхування, здачі в оренду, передачі в позичку. Довіреність видана строком на один рік та дійсна до 23.04.2015 року.

Відповідно до довідки-рахунку серії № 965245 ЛФ ТзОВ «Авто ОСОБА_10 Захід» від 13.12.2014 року ОСОБА_2 продано вказаний автомобіль за 90 000 грн.

Згідно ч.1 ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Частина 2 цієї статті право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

На підставі ч.1 ст.334 ЦК України право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст.210 ЦК України правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації.

Правилами ст.19 Закону України «Про автомобільний транспорт» та ст.34 Закону України «Про дорожній рух» передбачено державну реєстрацію транспортних засобів, порядок здійснення якої визначає Кабінет Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 07.09.1998 року №1386 затверджено Порядок державної реєстрації (перереєстрації), зняття ь обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок та моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних де них транспортних засобів та мопедів (далі -Порядок).

Цим Порядком встановлюється єдина на території України процедура державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів та інших транспортних засобів, оформлення та видачі реєстраційних документів і номерних знаків і цей Порядок є обов'язковим для всіх юридичних та фізичних осіб, які є власниками транспортних засобів, виробляють чи експлуатують їх. Представники власників транспортних засобів виконують обов'язки та реалізують права таких власників у межах наданих їм повноважень (пункти 1 та 2 Порядку).

Пунктом 8 цього Порядку встановлено, що для реєстрації транспортних засобів, що перебували в експлуатації і зареєстровані в підрозділах ДАІ додається свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу (технічний паспорт) з відміткою підрозділу ДАІ про зняття транспортного засобу з обліку. Перед відчуженням, передачею такий транспортний засіб повинен бути знятий з обліку в підрозділі ДАІ. Відчуження, передача власником придбаних транспортних засобів, не зареєстрованих у підрозділах ДАІ, не проводиться. Реєстрація транспортних засобів проводиться за умови сплати їх власниками передбачених законодавством податків, а також внесення в установленому порядку платежів за огляд транспортних засобів, реєстрацію, перереєстрацію. Зняття з обліку транспортних засобів здійснюється після їх огляду в підрозділі ДАІ на підставі заяви власника з поданням документа, що посвідчує його особу. Якщо транспортний засіб знімається з обліку у зв'язку з його відчуженням, у свідоцтві про реєстрацію (технічному паспорті) робиться відмітка про, зняття з обліку транспортного Засобу для реалізації в межах України л (пункти 41, 43).

Отже, власником автомобіля в Україні може бути особа, яка дотрималась вказаного Порядку отримання свідоцтва установленого зразка про реєстрацію транспортного засобу з відміткою про власника цього автомобіля.

Правомірність придбання транспортного засобу підтверджується, зокрема, довідкою-рахунком, виданою за формою згідно з додатком №1 вказаного Порядку, виданою суб'єктом господарювання, діяльність якого пов'язана з реалізацією транспортних засобів та їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери, та іншими посвідченими в установленому порядку документами, що встановлюють право власності на автомобіль.

Статтею 387 ЦК України передбачено право власника витребувати майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Витребування майна шляхом віндикації застосовується до відносин речово-правового характеру, зокрема якщо між власником і володільцем майна немає договірних відносин і майно перебуває у володільця не на підставі укладеного з власником договору.

Право власника на витребування майна від добросовісного набувача на підставі частини першої ст. 388 ЦК України залежить від того, у який спосіб майно вибуло з його володіння. Ця норма передбачає вичерпне коло підстав, коли за власником зберігається право на витребування свого майна від добросовісного набувача.

Однією з таких підстав є вибуття майна з володіння власника або особи, якій він передав майно, не з їхньої волі іншим шляхом.

За змістом ст. 388 ЦК України випадки витребування майна власником від добросовісного набувача обмежені й можливі за умови, що майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно, поза їх волею.

Наявність у діях власника волі на передачу майна іншій особі унеможливлює витребування майна від добросовісного набувача.

Таким чином, власник зобов'язаний довезти, що майно вибуло з його володіння чи володіння особи, якій він передав майно, не з його волі. Якщо майно вибуло з володіння власника за його волею (передано за договором іншій особі, яка його відчужила) він не має право вимагати повернення майна від добросовісного набувача.

Згідно п.25 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 07.02.2015 року «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» набувач визнається добросовісним, якщо при вчиненні правочину він не знав і не міг знати про відсутність у продавця прав на відчуження майна, наприклад, вжив усіх розумних заходів, виявив обережність та обачність для з'ясування правомочностей продавця на відчуження майна.

В п.25 цієї Постанови також зазначено, що до вибуття майна з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом (пункт 3 частини першої статті 388 ЦК) відносяться, зокрема, такі випадки, як вчинення правочину під впливом обману, насильства, зловмисної домовленості представника власника з другою стороною, тобто у всіх випадках, коли майно вибуло з володіння поза волею власника (або законного володільця).

Пунктом 24 вказаної Постанови зазначено, що під час розгляду позову про витребування майна відповідач згідно зі статтею 388 ЦК має право заперечити проти позову про витребування майна з його володіння шляхом подання доказів відплатного придбання ним цього майна в особи, яка не мала права його відчужувати, про що він не знав і не міг знати (добросовісний набувач).

Суд першої інстанції, у порушення вимог ст. 388 ЦК України дійшов передчасного висновку про те, що майно ОСОБА_4 вибуло з її володіння поза її волею, оскільки довіреністю вона особисто уповноважила ОСОБА_6 діяти в її інтересах та розпоряджатися вказаним майном.

Стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована.

Таким чином, у разі не спростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися.

Не можна також визнати обґрунтованими оскаржувані рішення в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_4 про визнання права власності на автомобіль, оскільки суд не звернули уваги на те, що з позовом про витребування майна в порядку ст. 388 ЦК України звертається лише власник майна, який набув право власності на законних підставах, а тому повторне визнання за ним права власності законом не передбачено.

Таким чином, ураховуючи, що фактичні обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, судом повністю не встановлені, оскаржуване рішення не відповідає вимогам ст. 213 ЦПК України щодо законності й обґрунтованості, зазначені порушення норм процесуального права призвели до неправильного вирішення спору.

На підставі таких встановлених обставин колегія суддів приходи до висновку, що позивачем невірно обрано спосіб захисту, оскільки норми ст. 387 ЦК України, на підставі яких заявлено позов, не застосовуються при витребуванні майна на користь власника у особи, яка ним заволоділа на підставі правочину.

За наведених підстав рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 307 ч.1 п.2, 309, 313, 314 ч.2, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,-

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Рішення Франківського районного суду м.Львова від 22 жовтня 2015 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким:

В задоволенні позову ОСОБА_4 до ОСОБА_6, ОСОБА_2 з участю третіх осіб: приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_7, Відділу реєстрації та екзаменаційної роботи ДАІ з обслуговування м. Львів та Пустомитівського району при ГУ МВСУ у Львівській області, про скасування реєстрації права власності на автомобіль, визнання права власності та витребування з чужого незаконного володіння відмовити.

Стягнути з ОСОБА_4 в користь ОСОБА_2 1591 грн.92 коп. судових витрат за подачу апеляційної скарги.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, може бути оскаржено у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий: Кабаль І.І.

Судді: Копняк С.М.

ОСОБА_12