Ухвала суду № 59196985, 26.07.2016, Перечинський районний суд Закарпатської області

Справа № 304/818/16-ц

Провадження № 2/304/300/2016

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 липня 2016 року м. Перечин

Суддя Перечинського районного суду Закарпатської області Амарович В.П., розглянувши позовну заяву заступника військового прокурора Ужгородського гарнізону в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Закарпатській області та квартирно-експлуатаційного відділу м. Львова в особі Ужгородського військового лісництва до ОСОБА_1 про стягнення шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, -

В С Т А Н О В И В:

Прокурор звернувся до суду з вищевказаною позовною заявою, яка ухвалою судді від 14 липня 2016 року була залишена без руху, оскільки в порушення вимог ст. 119 ЦПК України до такої не додано документ, що підтверджує сплату судового збору.

Зазначену ухвалу судді прокурор отримав 18 липня 2016 року, разом з цим вказані в ній недоліки не усунув.

Що стосується наданої представником Ужгородського військового лісництва ОСОБА_2 квитанції про сплату судового збору у розмірі 1378,00 грн., то така не може розцінюватися як належний доказ, оскільки у даному випадку судовий збір сплачений хоча і на належний рахунок, однак не тією особою, з огляду на те, що прокурор, який відповідно до статті 45 ЦПК України звернувся до суду в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Закарпатській області та квартирно-експлуатаційного відділу м. Львова в особі Ужгородського військового лісництва, має процесуальні права й обовязки особи, в інтересах якої він діє, тобто позивача, а відтак саме прокурор повинен був сплатити судовий збір у встановлених законом порядку та розмірі.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 121 ЦПК України якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 119 і 120 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Інакше заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

З цього приводу прецедентним є рішення Європейського суду з прав людини у справі «Креуз проти Польщі» (CASE OF KREUZ v. POLAND, заява N 28249/95, п. 53 рішення від 19 червня 2001 року). У вказаному Рішенні зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

Відповідно до ст. 17 Закону України від 23 лютого 2006 року «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права. Ратифікуючи Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод Україна взяла на себе зобовязання гарантувати кожній особі права та свободи, закріплені в Конвенції, включаючи право на справедливий судовий розгляд протягом розумного строку.

Керуючись ст. ст. 45, 46, 121 ч. 2, 209, 210 ЦПК України, суддя, -

У Х В А Л И В :

Позовну заяву заступника військового прокурора Ужгородського гарнізону в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Закарпатській області та квартирно-експлуатаційного відділу м. Львова в особі Ужгородського військового лісництва до ОСОБА_1 про стягнення шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства визнати неподаною та повернути позивачу.

Розяснити, що повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із такою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Закарпатської області через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в пятиденний строк з дня проголошення ухвали. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя: ОСОБА_3