Ухвала суду № 59193509, 26.07.2016, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 липня 2016 р. Справа № 876/9260/13

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Довгополова О.М.,

суддів Затолочного В.С., Ільчишин Н.В.,

з участю секретаря судового засідання Бедрій Х.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу Ківерцівської міжрайонної державної податкової інспекції Волинської області Державної податкової служби на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 29 травня 2013 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Західатомбудмонтаж» до Ківерцівської міжрайонної державної податкової інспекції Волинської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 «Західатомбудмонтаж» звернулось до суду з позовом до Ківерцівської міжрайонної державної податкової інспекції Волинської області Державної податкової служби, яким просило скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача від 25.03.2013 року № НОМЕР_1, яким йому збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 132439,50 грн., з них 88293,00 грн. основний платіж і 44146,50 грн. штрафні (фінансові) санкції (штрафи).

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 29 травня 2013 року позов задоволено.

Постанова мотивована тим, що ОСОБА_1 «Західатомбудмонтаж» дотримані всі встановлені законодавством умови формування податкового кредиту з податку на додану вартість по господарських операціях з ОСОБА_1 «В.Л.В.» і ОСОБА_1 «Айдар ЛТД» в періоді, що перевірявся, а відповідач належними та допустимими доказами не спростував доводи позивача про реальний характер цих господарських операцій і висновки податкового органу про порушення позивачем податкового законодавства не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду справи.

Постанову в апеляційному порядку оскаржив відповідач, вважає її незаконною та необґрунтованою, оскільки суд неповно з'ясував обставини справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, а також суд порушив норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Просить постанову скасувати та прийняти нову, якою у задоволенні позову відмовити повністю.

На обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що господарські операції позивача з придбання товарів у ОСОБА_1 «В.Л.В.» і ОСОБА_1 «Айдар ЛТД» не мали реального товарного характеру, оскільки перевіркою цих підприємств встановлено відсутність у них трудових ресурсів, офісних, виробничих та складських приміщень, транспортних засобів тощо. Також було встановлено відсутність поставок ОСОБА_1 «Айдар ЛТД» товарів від постачальника попередньої ланки ОСОБА_1 «Джапан Індастріз».

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України у звязку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі.

Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановив суд, 22-28.02.2013 року працівники Ківерцівської міжрайонної державної податкової інспекції Волинської області Державної податкової служби провели документальну виїзну позапланову перевірку ОСОБА_1 «Західатомбудмонтаж» з питань правомірності формування податкових зобов'язань та податкового кредиту при взаємовідносинах з ОСОБА_1 «В.Л.В.» та ОСОБА_1 «Айдар ЛТД» за лютий, квітень, травень і червень 2012 року, за результатами якої складено акт від 12.03.2013 року № 7/2201/36714555.

В акті перевірки зазначено про порушення позивачем вимог пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14, п. п. 198.2, 198.3 ст. 198, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, внаслідок чого занижено сплату податку на додану вартість до бюджету в сумі 70921,66 грн., в тому числі за лютий 2012 року 46879,66 грн., за квітень 2012 року 13594,77 грн., за травень 2012 року 5785,67 грн. і за червень 2012 року 4661,56 грн.

На підставі зазначеного акту перевірки Ківерцівсьська міжрайонна державна податкова інспекція Волинської області Державної податкової служби прийняла податкове повідомлення-рішення від 25.03.2013 року № НОМЕР_1, яким ОСОБА_1 «Західатомбудмонтаж» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 132439,50 грн., з них 88293,00 грн. основний платіж і 44146,50 грн. штрафні (фінансові) санкції (штрафи).

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про протиправність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, виходячи з наступного.

В розумінні пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України господарська діяльність це діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Відповідно до пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий кредит це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Згідно з п. 198.1 ст. 198 цього Кодексу право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п. п. 198.2, 198.3 ст. 198 цього Кодексу датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, в тому числі, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з п. 201.10 ст. 201 даного Кодексу податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно з п. 201.6 даної статті податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. Органи державної податкової служби за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом II цього Кодексу.

Згідно з п. 201.10 даної статті податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

А відповідно до п. 198.6 ст. 198 цього Кодексу не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

На підставі аналізу зазначених норм колегія суддів дійшла висновку, що формування субєктом господарювання податкового кредиту та валових витрат не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами, а повязане з призначенням придбаних товарів (послуг) для використання у господарській діяльності та наявності податкової накладної (накладних).

Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Проте зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на формування валових витрат та податкового кредиту з податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо включення сум податку, сплачених ним в ціні придбаних товарів (робіт, послуг), до складу податкового кредиту та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту та валових витрат.

Разом з тим, колегія суддів зазначає, що необхідною умовою для віднесення сплачених (нарахованих) у ціні товарів сум податку на додану вартість до податкового кредиту є факт реальності придбання товарів, вартість яких відноситься до податкового кредиту з податку на додану вартість. Для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість витрати платника щодо сплати (нарахування) відповідної суми податку у складі ціни товару мають бути підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції та є підставою для формування податкового обліку платника податків.

В цьому контексті колегія суддів зазначає наступне.

ОСОБА_1 «Західатомбудмонтаж» (покупець) та ОСОБА_1 «В.Л.В.» (постачальник) уклали договори поставки від 02.02.2012 року № П-01/02/12, від 28.04.2012 року № П-28/04/12 та від 04.05.2012 року № П-04/05/12, відповідно до умов яких постачальник зобов'язувався передати у власність покупця продукцію (товар) згідно з видатковими накладними, а поставка товару здійснюється постачальником за власний рахунок на об'єкт будівництва.

Фактичне виконання ОСОБА_1 «В.Л.В.» своїх зобовязань за цим договором підтверджується наданими позивачем та дослідженими судом доказами, а саме копіями видаткових накладних від 13.02.2012 року № РН-0213/02, від 29.02.2012 року № РН-0229/04, від 28.04.2012 року № РН-0428/05, від 18.05.2012 року № РН-0518/04 та від 28.05.2012 року № РН-0528/07, копіями податкових накладних від 13.02.2012 року № 66, від 29.02.2012 року № 62, від 28.04.2012 року № 108, від 18.05.2012 року № 62 та від 28.05.2012 року № 131.

Також ОСОБА_1 «Західатомбудмонтаж» (покупець) та ОСОБА_1 «Айдар ЛТД» (постачальник) уклали договір поставки від 11.06.2012 року № П-02/06/12, відповідно до умов якого постачальник зобов'язувався передати у власність покупця продукцію (товар) згідно з видатковими накладними, поставка товару повинна була здійснюватися постачальником за власний рахунок на об'єкт будівництва.

Фактичне виконання ОСОБА_1 «Айдар ЛТД» своїх зобовязань за цим договором підтверджується наданими позивачем та дослідженими судом доказами, а саме копіями видаткової накладної від 11.06.2012 року № РН-60 і податкової накладної від 11.06.2012 року № 60.

Також факт отримання позивачем товарно-матеріальні цінностей від ОСОБА_1 «В.Л.В.» і ОСОБА_1 «Айдар ЛТД» підтверджується наявною в матеріалах справи копією витягу з Журналу реєстрації довіреностей ОСОБА_1 «Західатомбудмонтаж» за 2010-2012 роки, в якому відмічено видачу довіреностей працівникам підприємства, які отримали дані товари.

Факт оплати ОСОБА_1 «Західатомбудмонтаж» вартості отриманих товарів підтверджується наданими позивачем копіями платіжних доручень від 05.03.2012 року № 521, від 06.03.2012 року № 523, від 05.06.2012 року № 9, від 03.07.2012 року № 40 та від 06.08.2012 року № 595.

Також колегія суддів враховує, що товари (будівельні та оздоблювальні матеріали, сантехніка, електротовари, вікна тощо) ОСОБА_1 «Західатомбудмонтаж» придбавало для забезпечення реалізації своїх зобовязань як підрядника перед Костянтинівською сільською радою Сарненського району Рівненської області та Відділом освіти і науки Маневицької районної державної адміністрації Волинської області відповідно до укладених між ними договорів підряду від 07.12.2011 року № 2 на капітальний ремонт дитячого дошкільного закладу по вул. Шевченка в с. Костянтинівка Сарненського району Рівненської області та від 22.09.2011 року № 379 про закупівлю робіт за державні кошти (будівництво навчально-виховного комплексу (дошкільний навчальний заклад загальноосвітній навчальний заклад) на базі Черевахівської загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів).

Виконання ОСОБА_1 «Західатомбудмонтаж» підрядних робіт на зазначених обєктах з використанням в тому числі товарів, придбаних у ОСОБА_1 «В.Л.В.» і ОСОБА_1 «Айдар ЛТД», підтверджується наданими позивачем копіями довідок про вартість виконаних будівельних робіт типової форми № КБ-3, актів приймання виконаних будівельних робіт типової форми № КБ-2в з розрахунками загальновиробничих витрат та підсумкових відомостей ресурсів (витрати по факту).

Таким чином, мета придбання позивачем зазначених вище товарів повністю узгоджується і повязана з його господарською діяльністю, видами якої є, зокрема, будівництво будівель, спеціалізовані будівельні роботи, роботи із завершення будівництва.

Як вбачається з наведених вище документів, всі вони відповідають вимогам до первинних документів, встановленим Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», та надавались відповідачу при проведенні перевірки.

Також зазначені вище податкові накладні, виписані ОСОБА_1 «В.Л.В.» і ОСОБА_1 «Айдар ЛТД», не мали недоліків, а порядок їх заповнення відповідає чинному на момент виписки законодавству.

Отже, з дня отримання податкових накладних у позивача виникло право формувати податковий кредит по взаєморозрахунках з цими контрагентами.

Також колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивач також не може бути позбавлений права на формування податкового кредиту лише з підстави відсутності товарно-транспортних накладних, оскільки за умовами зазначених вище договорів поставки, укладених з ОСОБА_1 «В.Л.В.» та ОСОБА_1 «Айдар ЛТД», саме на контрагентів було покладено обов'язок за власний рахунок поставити і передати у власність покупця товар згідно з накладними.

Щодо посилання відповідача на акти перевірок ОСОБА_1 «В.Л.В.» і ОСОБА_1 «Айдар ЛТД», проведених органами державної податкової служби за місцями реєстрації цих підприємств, колегія судів зазначає наступне.

В акті від 24.01.2013 року № 51/22.4/22949383 про результати позапланової виїзної перевірки ОСОБА_1 «Айдар ЛТД» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства при проведенні фінансово-господарських взаємовідносин з ОСОБА_1 «Джапан Індастріз» за червень 2012 року, складеному посадовими особами Державної податкової інспекції в Печерському районі м. Києва Державної податкової служби, зазначено, зокрема, про не підтвердження факту реального здійснення господарських операцій між ОСОБА_1 «Айдар ЛТД» та ОСОБА_1 «Джапан Індастріз».

Однак, як правильно зазначив суд першої інстанції, питання правомірності формування податкового кредиту та податкового зобов'язання з податку на додану вартість за операціями поставки товару між ОСОБА_1 «Айдар ЛТД» і ОСОБА_1 «Західатомбудмонтаж» не були предметом даної перевірки, в звязку з чим вказаний акт не є і не може бути належним доказом в адміністративній справі, що розглядається.

Також колегія суддів зазначає, що відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на факт реальності господарських операцій, вчинених між останніми у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом, тобто між ОСОБА_1 «Айдар ЛТД» і ОСОБА_1 «Західатомбудмонтаж».

В акті від 18.09.2012 року № 2617/224/35497499 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки фінансово-господарської діяльності з питань дотримання вимог податкового законодавства ОСОБА_1 «В.Л.В.» за листопад, грудень 2011 року, січень, лютий, квітень, травень, червень 2012 року, складеному посадовими особами Державної податкової інспекції в Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Державної податкової служби, зазначено, зокрема, про відсутність у даного підприємства необхідних умов для здійснення господарської діяльності, а саме технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень і транспортних засобів тощо.

Проте норми Податкового кодексу України не містять такої підстави для відмови у формуванні витрат і податкового кредиту платника податків, як неотримання в ході перевірки відомостей щодо його контрагентів, та наявність або відсутність у них трудових ресурсів, офісних, виробничих та складських приміщень, транспортних засобів тощо.

Також, на думку колегії суддів, самі акти є суперечливими, оскільки перевірки були проведені без дослідження первинних документів фінансового і бухгалтерського обліку підприємства, в зв'язку з чим, на думку колегії суддів, відомості, зафіксовані в цих актах, не можна вважати повністю достовірними та обґрунтованими.

Крім того, колегія суддів враховує, що на момент здійснення господарських операцій з позивачем ОСОБА_1 «В.Л.В.» і ОСОБА_1 «Айдар ЛТД» були зареєстровані у встановленому порядку, не були виключені з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, перебували на обліку в органах державної податкової служби та були зареєстровані платниками податку на додану вартість.

Враховуючи наведені вище обставини, колегія суддів дійшла висновку, що на підставі належних, допустимих та достатніх доказів встановлено факти реального придбання ОСОБА_1 «Західатомбудмонтаж» товарів у ОСОБА_1 «В.Л.В.» і ОСОБА_1 «Айдар ЛТД», які використовувались ним у власній господарській діяльності, підтвердження здійснення господарських операцій первинними документами, які відповідають вимогам законодавства, тому у податкового органу не було законних підстав для висновків про неправомірність формування позивачем податкового кредиту з податку на додану вартість по взаєморозрахунках з цими контрагентами в періоді, що перевірявся.

За наведених обставин колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та прийняв постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, тому оскаржувану постанову слід залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. ст. 206, 254 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Ківерцівської міжрайонної державної податкової інспекції Волинської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Волинського окружного адміністративного суду від 29 травня 2013 року у справі № 803/995/13-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Західатомбудмонтаж» до Ківерцівської міжрайонної державної податкової інспекції Волинської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

ГоловуючийО.М. Довгополов

СуддіВ.С. Затолочний

ОСОБА_2

Ухвала складена в повному обсязі 26.07.2016 року