Постанова № 59193062, 11.07.2016, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

11 липня 2016 рокусправа № 804/14889/15

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді:Чумака С. Ю.,

суддів: Гімона М.М. Юрко І.В. ,

секретар судового засідання: Федосєєва Ю.В.,

за участю представника позивача ОСОБА_1 та представника відповідача ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпро апеляційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю «Дніпродзержинський завод продтоварів» на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 березня 2016 року у справі № 804/14889/15 за позовом Товариства з додатковою відповідальністю «Дніпродзержинській завод продтоварів» до Дніпродзержинської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 27.03.2013 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобовязання з податку на прибуток у розмірі 219045 грн. та стягнення штрафної санкції у розмірі 54761 грн.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 березня 2016 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погодившись з таким судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду скасувати та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

Посадовими особами відповідача проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на прибуток ТзДВ «Дніпродзержинський завод продтоварів», за результатами вказаної перевірки складено акт № 2165/104/15.1/00377532 від 04.03.2013 року.

Перевіркою встановлено порушення порядку заповнення декларації з податку на прибуток за 2012 рік за формою, затвердженою Міністерством фінансів України від 28.09.2011р. № 1213 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 20.10.2011р. за № 1215/19953) з урахуванням змін, внесених наказом Міністерства фінансів України від 05.12.2012р. № 1281, що в свою чергу призвело, з урахуванням проведених коригувань за звітні періоди 2012 року, до невірного визначення в цілому податкового зобов'язання за 2012 рік. Відповідальність за заниження податкового зобов'язання або завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток передбачена абз.2 п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VІ, що тягне за собою накладення штрафу у розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання.

Також, за результатами перевірки встановлено, що підприємством, згідно показників декларації з податку на прибуток за 2012 рік (реєстр. № НОМЕР_2 від 11.02.2013 року) задекларовано податок на прибуток за IV квартал 2012 ріку (рядок 16) у сумі 17 058 грн. та зменшення податкового зобов'язання по рядку 26, у сумі 233 284 грн.

Крім того, підприємством 11.02.2013 року у складі поточної декларації, було надано три додатка ВП (реєстр. № 908736634, № НОМЕР_3, № НОМЕР_4), згідно яких, підприємство збільшує витрати, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування за І квартал, І півріччя та 9 місяців 2012 року.

У І кварталі 2012 року ТзДВ Дніпродзержинський завод продтоварів надано декларацію з податку на прибуток (вх. № НОМЕР_5 від 10.05.2012р.), в якій задекларовано доходи, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування (рядок 01) у сумі 1120 884 грн., витрати, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування (рядок 04) - в сумі 1 097 556 грн., об'єкт оподаткування від усіх видів діяльності (рядок 07) в сумі 23 328 грн. та податок на прибуток (рядок 16) у сумі 4 899 грн. Згідно додатка ВП (реєстр. № НОМЕР_3), в якому підприємство уточнює дані декларації за І квартал 2012 року, підприємством відображено тільки витрати, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування (рядок 04) в сумі 158 089 грн. та об'єкт оподаткування від усіх видів діяльності (рядок 07) у сумі "- 158 089 грн. Згідно з пп.46.3 ст.46 та п.152.1 ст. 152 Податкового кодексу України, податкова звітність з податку на прибуток складається наростаючим підсумком. Тобто, підприємство, збільшуючи витрати повинно було відобразити по рядку 04 витрати, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування в сумі 1255645 грн. та по рядку 07 - об'єкт оподаткування від усіх видів діяльності в сумі - 134761 грн., по рядку 16 - податок на прибуток, нарахований за результатами останнього календарного кварталу в сумі - 4899 грн. та по рядку 26 - зменшення податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду, що уточнюється, необхідно було вказати суму 4899 грн.

У І півріччі 2012 року позивачем надано декларацію з податку на прибуток (вх. № НОМЕР_6 від 09.08.2012р.), в якій задекларовано доходи, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування (рядок 01) у сумі 1 742 904 грн., витрати, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування (рядок 04) в сумі 1693052 грн., об'єкт оподаткування від усіх видів діяльності (рядок 07) в сумі 49852 грн. та податок на прибуток (рядок 16) у сумі 5 570 грн. Згідно додатка ВП (реєстр. № НОМЕР_4), в якому підприємство уточнює дані декларації за І півріччя 2012 року, підприємством відображено тільки витрати, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування (рядок 04) в сумі 75195 грн. та об'єкт оподаткування від усіх видів діяльності (рядок 07) у сумі - 75195 грн. Тобто, підприємство, збільшуючи витрати повинно було відобразити по рядку 04 витрати, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування в сумі 1768247 грн. та по рядку 07 - об'єкт оподаткування від усіх видів діяльності в сумі - 25343 грн., по рядку 16 - податок на прибуток, нарахований за результатами останнього календарного кварталу в сумі - 5 570 грн. та по рядку 26 - зменшення податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду, що уточнюється необхідно було вказати суму 5570 грн.

У декларації з податку на прибуток за 9 місяців 2012 року (реєстр. № НОМЕР_7 від 09.11.2012 року) позивачем задекларовано доходи, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування (рядок 01) у сумі 2353175 грн., витрати, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування (рядок 04) - в сумі 2285542 грн., об'єкт оподаткування від усіх видів діяльності (рядок 07) в сумі 67633 грн., податок на прибуток за звітний (податковий) період (рядок 14) - в сумі 14203 грн., податок на прибуток за результатами попереднього звітного (податкового) періоду поточного року з урахуванням уточнень (рядок 15) в сумі 10469 грн. та податок на прибуток, нарахований за результатами останнього календарного кварталу (рядок 16) у сумі 3734 грн. Згідно додатка ВП (реєстр. № 908736634), в якому підприємство уточнює дані декларації за 9 місяців 2012 року, підприємством відображено адміністративні витрати (рядок 06.1) в сумі - 54 182 грн. та інші витрати звичайної діяльності та інші операційні витрати (рядок 06.4 1В) у сумі 54182 грн. Тобто, підприємство, не змінюючи витрати повинно було відобразити по рядку 15 податок на прибуток за результатами попереднього звітного (податкового) періоду поточного року з урахуванням уточнень - в сумі 0 грн. та по рядку 16 - податок на прибуток, нарахований за результатами останнього календарного кварталу в сумі 14 203 грн.

В податкові декларації з податку на прибуток підприємств за 2012 рік позивачем по рядку 16 (податок на прибуток, нарахований за результатами останнього календарного кварталу (звітного) податкового періоду) задекларовано 17058 грн (рядок 14 рядок 15, 31261-14203). Проте в рядку 26 (зменшення податкового зобовязання звітного (податкового) періоду, який обчислюється як відємне значення рядків 16 та 22) позивачем помилково вказано суму 233284 гривні, хоча в рядку 22 сума авансового внеску при виплаті дивідендів, нарахована за результатами кварталу звітного (податкового) періоду не задекларована і, як визнається позивачем, фактично до бюджету не сплачувалась. (т. № 1 а.с. 106 зв. бік).

Вказані обставини судом першої інстанції були встановлені вірно.

У звязку із декларуванням позивачем у 26 рядку податкової декларації з податку на прибуток за 2012 рік вказаної вище суми відповідачем до особового рахунку інтегрованої картки платника податків позивача внесено дані про наявну у останнього переплату з податку на прибуток підприємств в розмірі 233349,3 грн. (т. № 2 а.с. 42-43).

На підставі акту від 04.03.2013 року відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення форми Р № НОМЕР_1 від 27.03.2013 року, яким позивачу збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 219045,00 грн. та стягнення штрафної санкції у розмірі 54761,00 грн. Підставою для нарахування податкового зобовязання зазначено п. 152.1 статті 152 Податкового кодексу України. (т. № 1 а.с. 6).

При вирішенні справи колегія суддів виходить з наступного.

Згідно п. 21.1 ст. 21 Податкового кодексу України посадові особи контролюючих органів зобов'язані дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами та забезпечувати сумлінне виконання покладених на контролюючі органи функцій.

За вимогами пункту 50.1 статті 50 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VІ зі змінами та доповненнями (далі ПКУ), у разі, якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 101 цього Кодексу) платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку. Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого, такі помилки були самостійно виявлені.

Згідно з вимогами пункту 152.1 статті 152 Податкового кодексу України в редакції станом на час виникнення спірних правовідносин податок на прибуток підприємств нараховується платником самостійно за ставкою, визначеною пунктом 151.1 статті 15 1 цього Кодексу, від податкової бази, визначеної згідно зі статтею 149 цього Кодексу. Податок, отриманий від діяльності, яка підлягає патентуванню відповідно до розділу XII цього Кодексу, підлягає сплаті до бюджету в сумі, яка визначена відповідно до цього розділу, і зменшена на вартість придбаних торгових патентів на право провадження такого виду діяльності.

Відповідно до пункту 149.1 статті 149 ПКУ податковою базою для цілей цього розділу визнається грошове вираження прибутку як об'єкта оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу, з урахуванням положень статей 135-137 та 138-143 цього Кодексу.

За приписами підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПКУ прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135-137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138-143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

Таким чином, підставою для нарахування податку на прибуток підприємств може бути виключно встановлення податкової бази, з якої такий податок обчислюється. В свою чергу податковою базою для цього податку є прибуток, який визначається як різниця між доходами та витратами платника податків у відповідному звітному (податковому) періоді.

Проте така база оподаткування податковим органом в ході перевірки не встановлювалась і не могла бути встановлена за результатами камеральної перевірки, яка відповідно до пп. 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 ПКУ проводиться у приміщенні органу державної податкової служби виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків.

З огляду на невстановлення податковим органом бази оподаткування з податку на прибуток підприємств у нього не було підстав для визначення позивачу грошового зобовязання із вказаного податку.

Вказаний висновок підтверджується відсутністю посилання в оскаржуваному податковому повідомленні-рішенні на статтю 54 ПКУ, якою визначений конкретний перелік підстав для самостійного нарахування податковим органом грошових зобовязань з податку на прибуток підприємств.

З матеріалів справи вбачається, що єдиною підставою для збільшення грошових зобовязань позивачу є помилкове зазначення останнім в податковій декларації з податку на прибуток підприємств за 2012 рік у рядку 26 суми зменшення податкових зобовязань звітного (податкового) періоду, що, на думку податкового органу, може призвести до погашення позивачем за рахунок цієї суми податкових зобовязань у майбутніх податкових періодах.

Вказані доводи податкового органу суперечать приписам абзацу 2 п. 87.1 статті 87 ПКУ, відповідно до якої сплата грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу може бути здійснена також за рахунок надміру сплачених сум такого платежу (без заяви платника) або за рахунок помилково та/або надміру сплачених сум з інших платежів (на підставі відповідної заяви платника) до відповідних бюджетів.

Таким чином, передумовою такого зарахування грошових зобовязань є безпосередня сплата платником податків певних сум до бюджету. В даному ж випадку позивачем визначється, що вказана ним у рядку 26 податкової декларації з податку на прибуток підприємств сума 233284 гривні до бюджету не сплачувалась, що виключає її зарахування у рахунок майбутніх податкових зобовязань.

До того ж сам платник податків звертався до податкового органу з вимогою про виключення з його особового рахунку в інтегрованій картці платника податків вказаної в ній суми переплати з податку на прибуток у звязку з відсутністю такої переплати, в чому відповідачем йому було відмовлено.

З огляду на вказане колегія суддів вважає, що будь-яка небезпека у неправомірному використанні позивачем зазначеної суми для бюджету відсутня.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивачем порушено порядок заповнення декларації з податку на прибуток за 2012 рік за формою, затвердженою Міністерством фінансів України від 28.09.2011р. № 1213 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 20.10.2011р. за № 1215/19953) з урахуванням змін, внесених наказом Міністерства фінансів України від 05.12.2012р. № 1281, проте таке порушення не тягне своїм наслідком збільшення податкових зобовязань з податку на додану вартість, оскільки податкова база для такого нарахування відсутня.

Вказане підтверджується також наданим позивачем актом планової виїзної перевірки ТзДВ «Дніпродзержинськй завод продтоварів» з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2012 по 31.12.2014, відповідно до висновків якого позивачем у 2012 році занижено податок на прибуток підприємств в розмірі 80 гривень. (т. № 2 а.с. 1-47).

З огляду на вказане колегія суддів приходить до висновку, що відповідачем протиправно прийнято податкове повідомлення-рішення від 27.03.2013 року № НОМЕР_1 яким збільшено позивачу податок на прибуток підприємств за 2012 рік та застосовано за це штрафні санкції. Протиправність податкового повідомлення-рішення є підставою для його скасування.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що постанова суду першої інстанції прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови задоволення позову.

Повний текст складено 15 липня 2016 року.

На підставі викладеного, керуючись статтями 195, 196, 198, 202, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю «Дніпродзержинський завод продтоварів» задовольнити.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 березня 2016 року у справі № 804/14889/15 скасувати.

Адміністративний позов Товариства з додатковою відповідальністю «Дніпродзержинський завод продтоварів» задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомленя-рішення Дніпродзержинської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області від 27.03.2013 року № НОМЕР_1 про збільшення суми грошового зобовязання з податку на прибуток в розмірі 219045 грн. та застосування штрафних санкцій в розмірі 54761 грн.

Стягнути на користь Товариства з додатковою відповідальністю «Дніпродзержинський завод продтоварів» сплачений судовий збір за подання позову та апеляційної скарги в розмірі 6455 грн. (шість тисяч чотириста пятдесят пять) гривень 84 копійки за рахунок бюджетний асигнувань Дніпродзержинської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області .

Постанова суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі шляхом подання касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий:С.Ю. Чумак

Суддя:М.М.Гімон

Суддя:І.В. Юрко