Постанова № 59192937, 22.07.2016, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 липня 2016 року м. Київ № 826/12188/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Іщука І.О., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомДержавної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління ДФС у м. Києвідофізичної особи - підприємця ОСОБА_1про про стягнення заборгованості,ВСТАНОВИВ:

Державна податкова інспекція у Святошинському районі Головного управління ДФС у м. Києві звернулася до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у розмірі 141065,02 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив про виникнення податкового боргу у відповідача у зв'язку з несплатою податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб та податку на додану вартість.

Відповідач проти позову заперечувала та просила відмовити у його задоволенні у зв'язку з необґрунтованістю позовних вимог.

Враховуючи неприбуття до суду відповідача, повідомленого належним чином про дату, час та місце розгляду справи, в судовому засіданні 19.11.2015 суд ухвалив про продовження розгляду справи в порядку письмового провадження відповідно до частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України.

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 перебуває на обліку ДПІ у Святошинському районі ГУ ДФС у м. Києві.

З матеріалів справи вбачається, що податкова заборгованість у відповідача виникла у зв'язку з несплатою податку на доходи з фізичних осіб у розмірі 53262,54 грн. та податку на додану вартість у сумі 87802,48 грн.

Податковий борг з податку на доходи фізичних осіб виник на підставі, наявних у справі:

- податкового повідомлення - рішення від 07.05.2012 № 0001431740 у сумі 55631,19 грн.;

- податкового повідомлення - рішення від 27.06.2014 № 0005181740 у сумі 72,69 грн.;

- декларації від 07.10.2014 № 9057340698 у сумі 99,30 грн.

Податкова заборгованість відповідача з податку на додану вартість утворилася на підставі:

- податкового повідомлення - рішення від 07.05.2012 № 0001441740 у розмірі 69643,25 грн.;

- податкового повідомлення - рішення від 23.05.2014 № 0003531701 у сумі 19230,75 грн.;

- декларації від 03.07.2014 № 9037659828 у розмірі 250,00 грн.;

- декларації від 15.08.2014 № 9047448953 у сумі 159,00 грн.;

- декларації від 05.09.2014 № 905106787 на суму 46,00 грн.;

- декларації від 17.11.2014 № 9066522790 у розмірі 106,00 грн.

Відповідно до п. 54.1. ст. 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Пунктом 56.1 ст. 56 Податкового кодексу України передбачено, що рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Згідно з п 57.1. ст. 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п. 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України у разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

З матеріалів справи вбачається, що постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 15.03.2013, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 23.05.2013 про скасування податкових повідомлень-рішень від 07 травня 2012 року №0001431740 та №0001441740, скасування податкових повідомлень-рішень від 26 липня 2012 року №0002021740 в частині грошового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб у розмірі 11 820,37 грн., та від 26 липня 2012 року №0002031740 в частині грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 60 250,75 грн., у задоволенні позову фізичній особі - підприємцю ОСОБА_1 відмовлено в повному обсязі.

При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили (абз. 4 п. 56.18 ст. 56 Податкового кодексу України).

Частиною третьою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Станом на час розгляду даної справи, постанова Окружного адміністративного суду м. Києва від 15.03.2013 у справі № 2а-10689/12/2670 набрала законної сили, а відтак грошові зобов'язання за винесеними податковими повідомленнями-рішеннями від 07.05.2012 № 0001431740 та № 0001441740 вважаються узгодженими.

Водночас, що стосується податкових зобов'язань, що виникли у зв'язку з узгодженістю податкових повідомлень-рішень від 26 липня 2012 року №0002021740 та №0002031740, то вони не є предметом розгляду у даній справі.

Відповідно до п. 56.11 ст. 56 Податкового кодексу України не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.

Таким чином, податкова заборгованість, що виникла на підставі поданих до податкового органу декларацій з податку на доходи фізичних осіб та податку на додану вартість, також є узгодженою.

Що стосується податкових повідомлень-рішень від 23.05.2014 № 0003531701 та 27.06.2014 № 0005181740, суд зазначає наступне.

Податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 23.05.2014 № 0003531701 у сумі 19230,75 грн. ( у т.ч. 15384 грн. за основним платежем, 3846,15 грн. - штрафні санкції) з податку на додану вартість, винесене ДПІ у Святошинському районі на підставі акта перевірки від 18.04.2013 № 270і/17-20/НОМЕР_9.

Податкове повідомлення-рішення форми «Ш» від 27.06.2014 № 0005181740 у сумі 72,69 грн., винесене позивачем у зв'язку з порушенням граничного строку сплати відповідачем податку на доходи фізичних осіб за результатами річного декларування.

Сторонами до суду не надано жодних доказів оскарження вищевказаних податкових повідомлень-рішень в адміністративному або судовому порядку, відтак дані податкові зобов'язання є узгодженими.

Підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

У разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (пункт 59.1 статті 59 Податкового кодексу України).

Відповідно до п. 95.5 ст. 95 Податкового кодексу України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Згідно з п. 95.1 статті 95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Пунктом 95.2 ст. 95 Податкового кодексу України передбачено, що стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

З матеріалів справи вбачається, що податкова вимога від 12.06.2014 № 1571-25 на суму 121648,86 грн. направлена на адресу відповідача та отримана особисто ОСОБА_1 12.05.2014, що підтверджується копією зворотного повідомлення, наявного у справі.

Після отримання податковий борг відповідачем не був сплачений у повному обсязі та у відповідності до позовних вимог складає 141065,02 грн.

Відповідно до пп. 20.1.34 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Аргументованих доводів та доказів, які б свідчили про відсутність чи погашення заявленого до стягнення податкового боргу, відповідач суду не надав.

Разом з тим, наведені позивачем в позовній заяві обставини підтверджуються достатніми доказами (зокрема, інтегрованими картками платника податків - фізичної особи - підприємця ОСОБА_1), які свідчать про наявність непогашеного податкового боргу в сумі 141065,02 грн.

Зважаючи на відсутність доказів, які б свідчили про погашення суми боргу чи спростували його наявність, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу..

Згідно з положеннями частини четвертої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 69- 71, 94, 160-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов Державної податкової інспекції у Святошинському районі ГУ ДФС у м. Києві задовольнити.

2. Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_9) заборгованість у розмірі 141065 (сто сорок одна тисяча шістдесят п'ять) гривень 02 копійки:

- з податку на доходи фізичних осіб у сумі 53262 (п'ятдесят три тисячі двісті шістдесят дві) гривні 54 копійки на р/р 33117343700009 в ГУ ДКСУ у м. Києві, МФО 820019, КЕКД 11010500, одержувач - УДКС у Святошинському районі м. Києва, ідентифікаційний код 37962074;

- з податку на додану вартість у сумі 87802 (вісімдесят сім тисяч вісімсот дві) гривні 48 копійок на р/р 31110029700009 в ГУ ДКСУ у м. Києві, МФО 820019, КЕКД 14010100, одержувач - УДКС у Святошинському районі м. Києва, ідентифікаційний код 37962074.

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її отримання особою, яка оскаржує постанову, за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.О. Іщук