Постанова № 59191822, 20.07.2016, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 липня 2016 року справа № 813/7565/14

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді Братичак У.В.,

секретаря судового засідання Бугари М.Р.,

за участю:

представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом публічного акціонерного товариства Бориславський завод Рема до Дрогобицької обєднаної Державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області про скасування податкового повідомлення-рішення, -

встановив:

Публічне акціонерне товариство Бориславський завод Рема звернулося до Львівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Дрогобицької обєднаної Державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 20.05.2014 року № НОМЕР_1.

В обґрунтування позовних вимог ПАТ Бориславський завод Рема зазначає, що висновки податкового органу, викладені в акті перевірки від 25.03.2014 року № 247/22-01-09/14310460 про нереальність господарських операцій є безпідставними, оскільки у підприємства є всі належним чином оформлені документи, що підтверджують дійсність господарських операцій з контрагентами, тому вимог податкового законодавства позивач не порушував. Вважає, що податкове повідомлення-рішення від 20 травня 2014 року № НОМЕР_1 відповідачем прийняте безпідставно, тому просить суд його скасувати.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю, надав пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві, подав додаткові докази в обґрунтування позовних вимог, просить позов задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечив з підстав, викладених у додаткових поясненнях. Зазначив, що позивачем не здійснювалися господарські операції з ТОВ Анкей, ТОВ Оріон ЛТД, ПП Транс-Атлантіка Сервіс, ТОВ НВП Інструментальний центр, ТОВ Галтехпостач, ПП Тріада, ТОВ Фірма Бізон, ТОВ Техно-Торг, ТОВ ТПП Спектр, ПП СЦ-Сервіс-Центр Стрий, ТОВ ЮКОМ-Сервіс, ТОВ Металелектромаш, ТОВ Шоковіта, ТОВ ОСОБА_3 Плюс, ТОВ Соломія-Текс, а отже безпідставно занижено податок на додану вартість. Крім того позивачем не представлено до перевірки сертифікатів якості технічних умов, стандартів та інших документів, що підтверджують належну якість товару, ТТН та документів, що свідчать про переміщення товару, відтак оскаржуване податкове повідомлення-рішення винесено правомірно і підстав для його скасування немає, просить у задоволенні позову відмовити повністю.

Заслухавши пояснення представників сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд робить висновок, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з огляду на наступне.

Дрогобицькою ОДПІ ГУ Міндоходів проведено планову виїзну документальну перевірку ПАТ Бориславський завод Рема, код за ЄДРПОУ 14310460 з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2012 року по 31.12.2012 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2012 року по 31.12.2012 року, про що 25.03.2014 року складено акт № 247/22-01-09/14310460.

Згідно акта перевірки № 247/22-01-09/14310460, відповідачем встановлено порушення позивачем вимог:

- пп. 14.1.257 п. 14.1 ст. 14, п. 135.1, п. 135.2, пп. 135.4.1 п. 135.4, пп. 135.5.4, пп. 135.5.13 п. 135.5 ст. 135, п. 137.10 ст. 137, п. 146.13 ст. 146, пп. 138.1.1 п. 138.1, п. 138.2, пп. 138.10.2, п. 138.10 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток всього у сумі 93869 грн, у т.ч. за І квартал 2012 року у сумі 280 грн, за півріччя 2012 року у сумі 124858 грн, за 3 квартали 2012 року у сумі 158659 грн, за 2012 рік у сумі 93869 грн;

- п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 199.4, п. 199.5 ст. 199 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість всього у сумі 179420 грн, у тому числі за січень 2012 року у сумі 2139 грн, за квітень 2012 року у сумі 378 грн, за травень 2012 року у сумі 1393 грн, за червень 2012 року у сумі 168649 грн, за липень 2012 року у сумі 1586 грн, за серпень 2012 року у сумі 245 грн, за вересень 2012 року у сумі 777 грн, за жовтень 2012 року у сумі 424 грн, за листопад 2012 року у сумі 345 грн, за грудень 2012 року у сумі 3484 грн.

За результатами перевірки та на підставі складеного акта, відповідачем 20.05.2014 року винесено спірне податкове повідомлення-рішення:

- № НОМЕР_1, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 269130, 00 грн., у тому числі за основним платежем 179420,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 89710,00 грн.

Вирішуючи спір по суті суд встановив таке..

Реальність господарських операцій ПАТ Бориславський завод Рема із ТОВ Анкей, ТОВ Оріон ЛТД, ПП Транс-Атлантіка Сервіс, ТОВ НВП Інструментальний центр, ТОВ Галтехпостач, ПП Тріада, ТОВ Фірма Бізон, ТОВ Техно-Торг, ТОВ ТПП Спектр, ПП СЦ-Сервіс-Центр Стрий, ТОВ ЮКОМ-Сервіс, ТОВ Металелектромаш, ТОВ Шоковіта, ТОВ ОСОБА_3 Плюс, ТОВ Соломія-Текс, зокрема підтверджується наступними обставинами справи.

Між ТОВ Анкей та ПАТ Бориславський завод Рема було укладено договір поставки № 14111 від 14.11. 2011 року. На виконання умов договору було видано видаткову накладну № 1894 від 24.01.2012 року та складено податкову накладну № 1894 від 24.01.2012 року. Перевезення товару було здійснено ТОВ Делівері, що підтверджується актом отримання багажу від 26.01.2012 року № А-ДР-2566 (відправник ТОВ Анкей м. Дніпропетровськ, отримувач ПАТ Бориславський завод Рема).

Між ТОВ Оріон ЛТД та ПАТ Бориславський завод Рема було укладено договір купівлі-продажу № 2 від 12.01.2012 року. На виконання умов договору було видано видаткові накладні: № 9 від 13.01.2012 року, № 10 від 16.01.2012 року, № 22 від 24.01.2012 року, № 24 від 26.01.2012 року, № 28 від 30.01.2012 року та складено податкові накладні № 9 від 13.01.2012 року, № 10 від 16.01.2012 року, № 22 від 24.01.2012 року, № 24 від 26.01.2012 року, № 28 від 30.01.2012 року. Перевезення товару здійснювалося власним автотранспортом ПАТ Бориславський завод Рема, що підтверджується подорожніми листами вантажного автомобіля № 000494 від 13.012012 року, № 000499 від 16.01.2012 року, № 000027 від 24.01.2012 року, № 000040 від 26.01.2012 року, № 000080 від 31.01.2012 року.

Між ПП Транс-Атлантіка Сервіс та ПАТ Бориславський завод Рема було укладено договір поставки № 06031. На виконання умов договору було видано видаткові накладні № 1817 від 27.03.2012 року, № 471 від 16.05.2012 року, № 268 від 10.05.2012 року, № 1187 від 26.06.2012 року, № 628 від 14.08.2012 року та складено податкові накладні № 1817 від 27.03.2012 року, № 471 від 16.05.2012 року, № 268 від 10.05.2012 року, № 1187 від 26.06.2012 року, № 628 від 14.08.2012 року. На перевезення товару складено товарно-транспортні накладні № 59000000003806 від 28.03.2013 року, № 59000000005480 від 11.05.2012 року, № 59000000005507 від 18.05.2012 року, № 59000000006944 від 27.06.2012 року, № 59000000008860 від 14.08.2012 року. На користь ПП Транс-Атлантіка Сервіс ПАТ Бориславський завод Рема перераховано 13806,34 грн.

Між ТОВ НВП Інструментальний центр та ПАТ Бориславський завод Рема було укладеного договір № ДУ-49 від 01.03.2011 року . На виконання договору видано видаткову накладну № ІНС-000448 від 23.04.2012 року та складено податкову накладну № 69 від 23.04.2012 року. На користь ТОВ НВП Інструментальний центр ПАТ Бориславський завод Ремаперераховано 860,4 грн.

Між ТОВ Галтехпостач та ПАТ Бориславський завод Рема було укладено контракт № 03/13 від 05.03.2012 року. На виконання контракту видано видаткові накладні № РН-0000053 від 17.05.2012 року, № РН-0000063 від 24.05.2012 року, № РН-0000093 від 31.07.2012 року та складено податкові накладні № 7 від 17.05.2012 року, № 17 від 24.05.2012 року, № 16 від 31.07.2012 року. Перевезення товару здійснювалося власним автотранспортом Товариства, що підтверджується подорожніми листами вантажного автомобіля № 000448 від 24.05.2012 року, № 000422 від 17.05.2012 року, № 000186 від 31.07.2012 року. На користь ТОВ Галтехпостач ПАТ Бориславський завод Рема перераховано у травні 1844,64 грн та у липні 2012 року 9007,2 грн.

Між ПП Тріада та ПАТ Бориславський завод Рема було укладено договір постачання № 40 від 23.01.202 року. На виконання договору видано видаткову накладну № 80 від 20.06.2012 року та складено податкову накладну № 80 від 19.06.2012 року. Перевезення товару було здійснено ТОВ САТ, що підтверджується ТТН від 20.06.2012 року № ДП0160317 (відправник ПП Тріада м. Дніпропетровськ, отримувач Товариство). 000448 від 24.05.2012 року, № 000422 від 17.05.2012 року, № 000186 від 31.07.2012 року. На користь ПП Тріада ПАТ Бориславський завод Рема перераховано 530,00 грн.

Між ТОВ Фірма Бізон та ПАТ Бориславський завод Рема було укладено договір поставки № 14/06 від 14.06.2012 року. На виконання договору було видано видаткову накладну № 0000963 від 04.07.2012 року та складено податкові накладні № 44 від 19.06.2012 року, № 181 від 26.06.2012 року, № 11 від 04.07.2012 року. На перевезення товару складено товарно-транспортну накладну від 04.07.2012 року № ДП2023920 (відправник ПП Фірма Бізон м. Дніпропетровськ, отримувач ПАТ Бориславський завод Рема). На користь ТОВ Фірма Бізон ПАТ Бориславський завод Рема перераховано 309620,74 грн.

На підставі видаткової накладної № 15189 від 05.06.2012 року та № 27378 від 27.09.2012 року ТОВ Техно-Торг було здійснено поставку товару на користь ПАТ Бориславський завод Рема та складено податкові накладні № 248 від 05.06.2012 року, № 1485 від 27.09.2012 року. На перевезення товару складено товарно-транспортну накладну від 07.06.2012 року № 58718 (перевізник ПП Нічний експрес, відправник ТОВ Техно-Торг, отримувач ПАТ Бориславський завод ОСОБА_2). На користь ТОВ Техно-Торг ПАТ Бориславський завод Рема перераховано 22237,70 грн.

Між ТОВ ТПП Спектр та ПАТ Бориславський завод Рема було укладено договір купівлі-продажу № 69 від 09.01.2012 року. На виконання договору видано видаткові накладні № РН-0000887 від 19.07.2012 року, № РН-0000953 від 30.07.2012 року та складено податкові накладні № 99 від 19.07.2012 року, № 156 від 27.07.2012 року. На перевезення товару складено товарно-транспортну накладну ТОВ Нова пошта № 56166000622635 від 19.07.2012 року, ТОВ ТК САТ від 30.07.2012 року № ДП2027675. На користь ТОВ ТПП Спектр ПАТ Бориславський завод Рема перераховано 9459,00 грн.

Між ПП СЦ-Сервіс-Центр Стрий та ПАТ Бориславський завод Рема було укладено договір № 0102/15 від 01.02.2012 року. 21.09.2012 року складено акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) СЦ-0000557 про утилізацію зношених гумових шин розміром більше 80 см. у кількості 15 шт. За надання послуг ПП СЦ-Сервіс-Центр Стрий ПАТ Бориславський завод Рема перераховано 540, 0 грн.

Між ТОВ ЮКОМ-Сервіс та ПАТ Бориславський завод Рема було укладено договір № 37 від 10.01.2012 року. На виконання договору видано видаткову накладну № РН-0000788 від 20.09.2012 року та складено податкову накладну № 36 від 19.09.2012 року. На перевезення товару складено товарно-транспортну накладну ТОВ Нова пошта № 561660009260013 від 21.09.2012 року (відправник ТОВ ЮКОМ-Сервіс, одержувач ПАТ Бориславський завод Рема). На користь ТОВ ЮКОМ-Сервіс ПАТ Бориславський завод Рема перераховано 4513,8 грн.

ТОВ Металелектромаш на підставі видаткових накладних від 17.10.2012 року № РН-0000517 та РН-0000518 здійснено поставку товару та складено податкову накладну № 33 від 04.10.2012 року та № 65 від 10.10.2012 року. На перевезення товару складено товарно-транспортну накладну від 10.10.2012 року № ДП0316112 (відправник ТОВ Металелектромаш, отримувач ПАТ Бориславський завод Рема). На користь ТОВ Металелектромаш ПАТ Бориславський завод Рема перераховано 2808,00 грн.

Між ТОВ Шоковіта та ПАТ Бориславський завод Рема було укладено договір поставки № 17091 від 17.09.2012 року. На виконання договору видано видаткові накладні № 700 від 15.11.2012 року, № 501 від 10.12.2012 року, № 1023 від 18.12.2012 року та складено податкові накладні № 700 від 15.11.2012 року, № 501 від 10.12.2012 року, № 1023 від 18.12.2012 року. Перевезення товару здійснювалося власним автотранспортом ПАТ Бориславський завод Рема, що підтверджується подорожніми листами вантажного автомобіля № 000257 від 24.12-29.12.2012 року, посвідченням про відрядження № 314. На користь ТОВ Шоковіта ПАТ Бориславський завод Рема перераховано 12547,14 грн.

ТОВ ОСОБА_3 Плюс на підставі видаткової накладної від 19.12.2012 року № РН-0002935 здійснено на користь ПАТ Бориславський завод Рема поставку товару та складено податкові накладні № 58 від 19.12.2012 року. На користь ТОВ ОСОБА_3 Плюс ПАТ Бориславський завод Рема перераховано 5015,0 грн.

Між ТОВ Соломія-Текс та ПАТ Бориславський завод Рема було укладено договір поставки № СТ-53/01-12 від 04.01.2012 року. На виконання договору видано видаткові накладні № СТ-0002721 від 11.12.2012, № СТ-0002730 від 11.12.2012 року, № СТ-0002723 від 11.12.2012 року, № СТ-0002824 від 25.12.2012 року та складено податкові накладні № 25 від 05.12.2012 року, № 63 від 11.12.2012 року, № 58 від 11.12.2012 року, № 162 від 25.12.2012 року, № 193 від 26.12.2012 року. За поставку товару ПАТ Бориславський завод Рема заборговано ТОВ Соломія-Текс 1404,0 грн.

Спірні правовідносини регулюються Конституцією України, Законом України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні № 996-XIV від 16.07.1999 року із змінами і доповненнями, Податковим кодексом України, Кодексом адміністративного судочинства України.

Згідно з пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VІ, зі змінами і доповненнями, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин (далі - ПК України), податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно з п. 198.2 ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Правила податкового обліку визначаються відповідними нормативними документами, що регламентують порядок оподаткування в Україні.

Виходячи з вимог Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні обґрунтування відображення господарських операцій в податковому обліку здійснюється на підставі даних бухгалтерського обліку.

У статті 2 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні зазначено, що сфера дії Закону поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також на представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності (далі - підприємства), які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.

Відповідно до вимог п. 3.2 ст. З Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні, бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена пп. 1.2 п. 1, пп. 2.1 п. 2 Положення про документальне збереження записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за № 168/704.

Відповідно до пп. 1.2 п. 1 вказаного Положення, господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування. Записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог цього Положення.

Первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення (пп. 2.1 п. 2 Положення).

Відповідно до п. 1 ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, що фіксують факт здійснення господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю й упорядкування оброблених даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні і зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назва документа; дату і місце складання; назва підприємства, від імені якого складається документ; зміст і обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що мають можливість ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (п. 2ст. 9 цього Закону).

Відповідно до п. 180.1 Податкового кодексу України, для цілей оподаткування платником податку є:

- будь-яка особа, що провадить господарську діяльність і реєструється за своїм добровільним рішенням як платник податку у порядку, визначеному статтею 183 цього розділу;

- будь-яка особа, що зареєстрована або підлягає реєстрації як платник податку;

- будь-яка особа, що ввозить товари на митну територію України в обсягах, які підлягають оподаткуванню, та на яку покладається відповідальність за сплату податків у разі переміщення товарів через митний кордон України відповідно до Митного кодексу України, а також:

- особа, на яку покладається дотримання вимог митних режимів, які передбачають повне або часткове умовне звільнення від оподаткування, у разі порушення таких митних режимів, встановлених митним законодавством;

- особа, яка використовує, у тому числі при ввезенні товарів на митну територію України, податкову пільгу не за цільовим призначенням та/або всупереч умовам чи цілям її надання згідно із цим Кодексом, а також будь-які інші особи, що використовують податкову пільгу, яку для них не призначено.

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит згідно з п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України є дата здійснення першої з наступних подій:

- дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг);

- дата отримання податкової накладної.

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, податкова накладна має містити: порядковий номер податкової накладної; дату її виписування, назву юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); повну назву отримувача; ціну продажу без врахування податку; ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом (п. 201.6 Податкового Кодексу України).

Не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами (п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України).

Податковим Кодексом України передбачено лише один випадок невключення до складу податкового кредиту витрат по сплаті податку - відсутність податкової накладної.

За змістом наведених правових норм, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника

Дослідивши акт перевірки від 25.03.2014 року № 247/22-01-09/14310460, суд приходить до висновку, що викладені в ньому обставини порушень позивачем податкового законодавства сформовані не на підставі аналізу первинної документації, зауважень до змісту та оформлення документів бухгалтерського та податкового обліку позивача, а на підставі аналізу актів інших податкових органів про перевірки або не можливості звірки контрагентів позивача. Однак, такі акти не є підставою для висновку про неможливість реального здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентами. Суд наголошує на недопустимості такого підходу податкового органу до оцінки правомірності формування позивачем податкового кредиту, тому що підприємство не може автоматично бути правопорушником на тій лише підставі, що його контрагентів не вдалось перевірити, або ними були допущені порушення.

Отже, матеріалами справи підтверджується укладення господарських договорів між ПАТ Бориславський завод Рема та ТОВ Анкей, ТОВ Оріон ЛТД, ПП Транс-Атлантіка Сервіс, ТОВ НВП Інструментальний центр, ТОВ Галтехпостач, ПП Тріада, ТОВ Фірма Бізон, ТОВ Техно-Торг, ТОВ ТПП Спектр, ПП СЦ-Сервіс-Центр Стрий, ТОВ ЮКОМ-Сервіс, ТОВ Металелектромаш, ТОВ Шоковіта, ТОВ ОСОБА_3 Плюс, ТОВ Соломія-Текс, факт виконання яких підтверджений належним чином оформленими первинними документами, у зв'язку з вищенаведеним, суд дійшов висновку, що фактичні обставини справи доводять факт реальності господарських операцій.

При цьому, суд звертає увагу, що отримання податковим органом акту перевірки чи довідки зустрічної звірки, у яких викладені висновки про вчинення контрагентом платника податків нікчемного правочину або відображення у звітності показників господарських операцій, які фактично не відбулись тощо, не звільняє такий податковий орган від виконання обовязку із самостійного встановлення та доведення факту вчинення платником податків порушення закону. Акт перевірки контрагента не має преюдиціального значення та не є документом, що достовірно та безсумнівно підтверджує обставини фактичної дійсності.

Чинне законодавство України не ставить у залежність виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання, зокрема тим, який не був постачальником товарів (послуг), на вартість яких нарахований ПДВ, що включений платником податку до податкового кредиту.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини у справі БУЛВЕС АД проти Болгарії (заява № 3991/03) Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ вдруге, а також сплачувати пеню. На думку суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Оцінюючи наявні в матеріалах справи докази, що стосуються господарських операцій між ПАТ Бориславський завод Рема та ТОВ Анкей, ТОВ Оріон ЛТД, ПП Транс-Атлантіка Сервіс, ТОВ НВП Інструментальний центр, ТОВ Галтехпостач, ПП Тріада, ТОВ Фірма Бізон, ТОВ Техно-Торг, ТОВ ТПП Спектр, ПП СЦ-Сервіс-Центр Стрий, ТОВ ЮКОМ-Сервіс, ТОВ Металелектромаш, ТОВ Шоковіта, ТОВ ОСОБА_3 Плюс, ТОВ Соломія-Текс суд надає перевагу належним письмовим доказам, а саме документам первинного бухгалтерського обліку.

Судом в ході судового розгляду встановлено, що господарські операції позивача з контрагентами підтверджені належними документами бухгалтерського та податкового обліку, належним чином оформлені та повністю відповідають вимогам Податкового кодексу України та Закону України Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні, відтак повністю підтверджують реальність здійснення господарських операцій. Долучені до матеріалів справи документи, повністю спростовують висновки відповідача про фіктивність господарських операцій.

Судом також встановлено, що податкові накладні отримані позивачем від ТОВ Анкей, ТОВ Оріон ЛТД, ПП Транс-Атлантіка Сервіс, ТОВ НВП Інструментальний центр, ТОВ Галтехпостач, ПП Тріада, ТОВ Фірма Бізон, ТОВ Техно-Торг, ТОВ ТПП Спектр, ПП СЦ-Сервіс-Центр Стрий, ТОВ ЮКОМ-Сервіс, ТОВ Металелектромаш, ТОВ Шоковіта, ТОВ ОСОБА_3 Плюс, ТОВ Соломія-Текс оформлені відповідно до вимог п. 201.1 Податкового кодексу України і містять необхідні реквізити, передбачені Податковим кодексом України.

Щодо посилань відповідача на відсутність у позивача товарно-транспортних накладних як на обставину, що свідчить про нереальність господарських операцій, суд зазначає таке.

ВАС України у низці своїх рішень (ухвала від 05.07.2012 року у справі № К/9991/37912/11, ухвала від 26.07.2012 року у справі № К/9991/67511/11 та ін.) зазначив, що вимогами податкового обліку, непередбачено обовязковості складання ТТН у підтвердження здійснення господарських операцій. На думку суду, наявність чи відсутність товарно-транспортних накладних є лише дотриманням чи порушенням тільки правил перевезень автомобільним транспортом, які не повязані з дотриманням вимог податкового законодавства.

Відсутність у позивача ТТН не спростовує реальності здійснених ним господарських операцій, оскільки факт реальності підтверджується належними та допустимими доказами долученими позивачем до матеріалів справи, а саме видатковими, податковими накладними, підписаними актами приймання виконання робіт, розрахунковими документами, договорами. Усі долучені позивачем докази мають необхідні реквізити та відомості, у повній мірі відображають зміст господарських операцій, в суду немає підстав ставити під сумнів їх достовірність. Податкова накладна, яка засвідчує факт постачання ТМЦ, також належно оформлена. Отже, реальність господарської операції ПАТ Бориславський завод Рема по придбанню ТМЦ та отриманню послуг підтверджується долученими до справи письмовими доказами та не викликають сумніву.

Стосовно посилання відповідача на відсутність сертифікатів якості, технічних умов, стандартів та інших документів, які підтверджують належну якість товару слід зазначити, що зазначені документи не фіксують факту здійснення господарських операцій, а лише підтверджують, що товар відповідає встановленим вимогам. Тому відсутність таких документів не може слугувати підставою для висновків про відсутність таких господарських операцій.

Суд зазначає, що можливість перевезення ПАТ «Бориславський завод «Рема» товарно-матеріальних цінностей за спірними господарськими операціями власним автотранспортом підтверджується наявності у його власності транспортних засобів, що були задіяні у перевезенні, а саме: ДАФ 45 д.н.з. НОМЕР_2 - свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу САЕ 866087; ГАЗ 2705 д.н.з. НОМЕР_3 - свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу САЕ 735152; ГАЗ 2705 д.н.з. НОМЕР_4 - свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу САЕ 735148; ГАЗ 52 д.н.з. НОМЕР_5 - свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу САЕ 735151 (копії містяться у матеріалах справи).

Окрім того, судом встановлено, що у ПАТ «Бориславський завод «Рема» також працюють на посаді водія особи, які були залучені та забезпечували перевезення, зокрема: ОСОБА_4, який працює на підприємстві водієм згідно наказу №174 к від 11.10.2010 р.; ОСОБА_5, який працює водієм згідно наказу №14 кп від 05.05.2003 р.; ОСОБА_6, який працює водієм згідно наказу №416-кп від 09.11.1987 р. Бориславського філіалу Львівського заводу радіоелектронної медичної апаратури, що також підтверджується копією довідки №63/974 від 19.07.2016 р. та трудової книжки ОСОБА_6 БТ-І №0225145 (копії містяться у матеріалах справи).

З досліджених судом під час розгляду справи доказів було встановлено, що оскаржуване позивачем податкове повідомлення-рішення суперечить положенням ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З огляду на викладене вище, податкове повідомлення-рішення винесене Дрогобицькою обєднаною Державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Львівській області від 20 травня 2014 року № НОМЕР_1 є протиправним, а тому підлягає скасуванню.

Керуючись ст.ст.7-14, 69-71, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

п о с т а н о в и в :

1.Адміністративний позов задовольнити повністю.

2.Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення винесене Дрогобицькою обєднаною Державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Львівській області від 20 травня 2014 року № НОМЕР_1.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення. В разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили в строк та в порядку, передбаченому ст. 254 КАС України.

Повний текст постанови складений та підписаний 26.07.2016 року.

Суддя Братичак У.В.