Постанова № 59191776, 21.07.2016, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 липня 2016 року м. Львів № 813/3995/15

12 год. 51 хв.

Львівський окружний адміністративний суд у складі судді Клименко О.М. за участю секретаря судового засідання Дорош Х.Р. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник ОСОБА_1;

відповідача: представник не прибув;

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в Залізничному районі м. Львова до Приватного підприємства «Львівська виробничо-торгівельна меблева фірма «Карпати» про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ :

На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в Залізничному районі м. Львова до Приватного підприємства «Львівська виробничо-торгівельна меблева фірма «Карпати», у якому, з урахуванням уточнення до позовних вимог, просить стягнути заборгованість у розмірі 27424,77 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач покликається на те, що п. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначено, що розмір сум до відшкодування для пільгових пенсій, призначених за списками №1, № 2 становить 100%. В даному випадку понесених позивачем витрат на виплату і доставку пільгових пенсій відповідач не відшкодовував, що і зумовило появу заборгованості, про стягнення якої заявлено позов.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала повністю, з підстав викладених у позовній заяві.

Позиція відповідача викладена у запереченні на адміністративний позов та обґрунтовується тим, що надіслані йому розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій не обґрунтовують заявлених позовних вимог. Вказує на те, що не отримував від позивача розрахунку на 2015 рік по ОСОБА_2 до 20 січня 2015 року, а усі розрахунки, на які посилається позивач в позовній заяві надіслані після 20 січня 2015 року, а відтак надіслані з порушенням п. 6.4 Інструкції № 21-1 від 19.12.2003 року. Зазначив також, що термін відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій, призначених окремим працівникам припинився. Таким чином, відповідач вважає, що позовні вимоги є необґрунтованими, а відтак, просив у задоволенні позову відмовити повністю.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, про дату, час та місце судового розгляду був належним чином повідомлений. Просив розглядати справу без його участі.

Суд заслухав пояснення представника позивача, дослідив долучені до матеріалів справи письмові докази, оцінив їх в сукупності та вважає, що позов підлягає до задоволення з огляду на наступне.

Відповідно до п. 1, 2 ст. 1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є: суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників; філії, відділення та інші відокремлені підрозділи платників податку, що не мають статусу юридичної особи, розташовані на території іншої, ніж платник збору, територіальної громади.

Згідно із п. 1 ст. 2 зазначеного Закону для платників збору об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пункту «а» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Відповідно до вимог ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (Закон №1788-XII), на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списками №1, та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад i показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, i за результатами атестації робочих місць (далі - список №1, список № 2).

За змістом пункту 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (Закон №1058-IV) пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, роботах з особливо шкідливими й важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах з шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через такі фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами Закону №1058-IV в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом №1788-XII. У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 Закону №1058-IV.

При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

За правилами абзацу четвертого підпункту 1 пункту 2 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до ПФУ плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими й важкими умовами праці за списком № 1, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

В абзаці п'ятому цього ж підпункту зазначено, що виплата пенсій особам, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників, за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та особам, пенсії яким призначені відповідно до пунктів «в»-«е» та «ж» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», здійснюється до 1 січня 2005 року за рахунок коштів ПФУ, а з 1 січня 2005 року - за рахунок коштів Державного бюджету України до досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону.

Аналіз наведених положень дає підстави для висновку про те, що витрати на виплату та доставку пенсій особам, які були зайняті на роботах за списком №1, покриваються підприємствами та організаціями.

При цьому частиною 4 статтею 13 цього Закону передбачено, що порядок пенсійного забезпечення осіб, які працювали до введення в дію цього Закону на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених законодавством, що діяло раніше, визначається статтею 100 даного Закону.

Згідно з п. 1 Постанови Верховної Ради України від 06.12.1991 року № 1931-XII Закон України «Про пенсійне забезпечення» введено в дію з 1 січня 1992 року - в частині норм, що стосуються призначення і виплати пенсій та коригування рівнів пенсій, призначених до введення цього Закону.

Відповідно до статті 100 Закону України «Про пенсійне забезпечення» особам, які працювали до введення в дію цього Закону на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених раніше діючим законодавством, пенсії за віком призначаються на таких умовах:

а) особам, які мають на день введення в дію цього Закону повний стаж на зазначених роботах, що давав право на пенсію на пільгових умовах, пенсії в розмірах, передбачених цим Законом, призначаються відповідно до вимог за віком і стажем, встановлених раніше діючим законодавством;

б) особам, які не мають повного стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, вік, необхідний для призначення пенсії відповідно до статті 12, знижується пропорційно наявному стажу в порядку, передбаченому статтями 13 - 14 цього Закону, виходячи з вимог цього стажу, встановлених раніше діючим законодавством.

До набрання чинності Законом України «Про пенсійне забезпечення» пенсійне забезпечення осіб здійснювалось відповідно до Положення про порядок призначення та виплати державних пенсій, затвердженим постановою Ради Міністрів СРСР від 03.08.1972 року.

Пунктом 16 наведеного вище Положення, зокрема, було визначено, за наявності якого стажу роботи та віку особи мають право на пенсію на пільгових умовах. При цьому вимоги щодо атестації робочих місць за умовами праці згідно раніше діючого законодавства були відсутні.

Отже, аналіз вищенаведених норм говорить про те, що особі, яка до 01 січня 1992 року (тобто до набрання чинності Закону України «Про пенсійне забезпечення») набула необхідний стаж роботи із шкідливими і важкими умовами праці, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах згідно із Списками №1, №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених постановою Кабінету Міністрів СРСР від 22.08.1956 року №1173 і після цієї дати не працювала на роботах із важкими і шкідливими умовами праці, пенсія призначається відповідно до Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» згідно із статтею 100 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Особі, яка до і після 01 січня 1992 року працювала на роботах, передбачених Списками № 1 та № 2, пенсія призначається відповідно до статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», з урахуванням результатів атестації робочих місць.

Вказана позиція узгоджується із позицією ВАС України, викладеною в ухвалі від 05.02.2014 року № К/800/33355/13.

Судом встановлено, що позивач відповідно до п.6.4 Інструкції, направив на адресу відповідача розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів «б-з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Відповідно до розрахунку заборгованості коштів для покриття фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, що підлягають відшкодуванню, за Списком № 2 за період з 01.03.2015 року по 01.07.2015 року за ПП ЛВТМФ «Карпати» обліковується заборгованість у розмірі 27424,77 грн.

Відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» до запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку пенсій на пільгових умовах, що діяв до набрання чинності вказаним Законом, тобто порядок встановлений Законом України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування». Фактичні витрати на виплату і доставку пенсій на пільгових умовах відшкодовуються в повному обсязі.

Згідно з п. п. 7 п. 5 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 01.03.2001 № 121/20, Пенсійний фонд України має право стягувати з платників страхових внесків їх несплачені суми.

Склад витрат на виплату та доставку пенсій, призначених пенсіонерам за списком №2 відповідно до пункту «б-з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за період березень-липень 2015 року та факт їх понесення управліннями Пенсійного фонду України підтверджується розрахунками фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (а. с. 6-22).

Зазначені розрахунки були отримані відповідачем, що підтверджується підписом посадової особи відповідача на супровідних листах про надіслання розрахунків.

Так, отримавши розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів «б»-«з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», не надавши на них позивачу заперечень та не оскарживши їх у суді, відповідач фактично узгодив такі розрахунки.

Крім цього, представником позивача долучено до матеріалів справи документи, що підтверджують наявність підстав для призначення пільгової пенсії працівникам ПП ЛВТМФ «Карпати» та докази виплати пільгової пенсії: протоколи про призначення пільгової пенсії; довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової або відповідних записів у ній; довідки про перебування на обліку в органах Пенсійного фонду України (а. с. 52-87).

Згідно з розрахунком суми боргу ПП «Львівська виробничо-торгівельна меблева фірма «Карпати» по відшкодуванню пільгових пенсій, призначених відповідно до пунктів «б-з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», станом на 24.11.2015 року загальна сума фактичних витрат позивача на виплату та доставку пільгових пенсій, яка підлягає відшкодуванню, за період березень-червень 2015 року становить 27424,77 грн.

Суд не бере до уваги посилання відповідача щодо розмірів періодів виплати пільгової пенсії для ОСОБА_2, в розрахунках за вх. № 33035/2 від 25.05.2015 року, № 3628/2 від 22.06.2015 року, № 3496/2 від 15.06.2015 року, № 2310/2 від 20.04.2015 року, № 1777/2 від 23.03.2015 року.

З довідки ПП ЛВТМФ «Карпати» № 11 від 26.07.2011 року вбачається, що ОСОБА_2, має 15 р. 07 місяців та 25 днів стажу роботи, необхідного для призначення пільгових пенсій, саме під час роботи на зазначеному підприємстві.

З огляду на встановлену обставину, обов'язок відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій належить відповідачу у розмірі 100%.

Посилання відповідача про те, що розрахунки № 3392/2 від 22.06.2015 року № 371/2 від 19.01.2015 року (розрахунки щодо ОСОБА_3, ОСОБА_4В.) є неналежними доказом у справі, суд не бере до уваги, оскільки долученими до матеріалів справи довідкою про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки чи відповідних записів у ній, які видавалися ПП ЛВТМФ «Карпати», довідкою про виплату такої пенсії за 2015 рік та копіями розпоряджень про призначення пільгової пенсії підтверджується факт призначення пільгових пенсій ОСОБА_3, ОСОБА_4

Крім того, суд зазначає, що розрахунки складені відносно ОСОБА_3, та ОСОБА_4, Управління Пенсійного фонду України у Пустомитівському районі Львівської області, а не Управління Пенсійного фонду України у Залізничному районі м. Львова.

Суд також не бере до уваги доводи відповідача щодо розрахунків з 2015 року по особах: ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, оскільки довідками відповідача, виданими вказаним особам, підтверджується наявність трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки чи відповідних записів у ній.

Оскільки станом на дату судового розгляду справи заборгованість відповідача в сумі 27424,77грн. не погашена, позовні вимоги Управління Пенсійного фонду України в Залізничному районі м. Львова є обґрунтованими, документально підтвердженими, тому підлягають до задоволення.

З урахуванням положень ст. 94 КАС України судові витрати у формі судового збору у даній справі з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 17-19, 94, 160-163, 167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ :

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного підприємства «Львівська виробничо-торгівельна меблева фірма «Карпати» (вул. Городоцька, 172, м. Львів, 79022, код ЄДРПОУ 00274832) на користь Управління Пенсійного фонду України в Залізничному районі м. Львова (вул. Городоцька, 172, м. Львів, 79022, код ЄДРПОУ 20847425) заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій в сумі 27424 (двадцять сім тисяч чотириста двадцять чотири) грн. 77 коп.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Повний текст постанови складено та підписано 26.07.2016 року.

Суддя Клименко О.М.