Постанова № 59191227, 01.07.2016, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 липня 2016 р. Справа № 804/2446/16 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Гончарової Ірини Анатоліївни, розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрпластекологія» до Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрпластекологія» до Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області з вимогами, з урахуванням заяви про зміну позовних вимог від 25.05.2016р.:

- визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0001772210 від 03.03.2016р., яким ТОВ «Укрпластекологія» збільшено суму грошового зобовязання за платежем: податок на прибуток приватних підприємств на суму 1756942,50 грн.;

- визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0001782210 від 03.03.2016р., яким ТОВ «Укрпластекологія» збільшено суму грошового зобовязання за платежем: податок на додану вартість з вироблених в Україні товарів на суму 1877160 грн..

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що висновки акту перевірки щодо не підтвердження реальності здійснення операцій з придбання товарв та послуг у ТОВ «Аландо-Трейдінг», ТОВ «Планум», ТОВ «КБГ Фудс Трейдінг», ТОВ «Пріоритет-ВЛ», ТОВ «Юкон Союз» та ПФ «Каскад» є хибними та необґрунтованими, оскільки здійснення господарських операцій підтверджено відповідними первинними документами, які були надані під час перевірки, отже винесені на підставі таких висновків оскаржувані податкові повідомлення-рішення є протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Представник позивача у судовому засіданні просив адміністративний позов задовольнити, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві. Надав до суду заяву про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Представники відповідача у судовому засіданні проти позову заперечували, у запереченнях на адміністративний позов повністю продублював зміст акту перевірки, зокрема, вказав, що в ході проведення перевірки позивача було здійснено аналіз податкової та фінансової інформації контрагентів позивача та встановлено, що останні не реєстрували податкові накладні на ТОВ «Укрпластекологія», не встановлено ланцюг постачання товару, з огляду на дані ЄРПН, товарно-транспортні накладні складені з порушеннями вимог чинного законодавства, відсутня достатня кількість кваліфікованих працівників, обладнання, матеріальних ресурсів та транспортних засобів, що вказує на неможливість надання послуг.

Суд, за відсутності потреби заслухати свідка чи експерта, відповідно до частин 4, 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, ухвалив здійснити розгляд справи за наявними у ній доказами в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали, з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрпластекологія» зареєстровано виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради 07.06.2006р., станом на час проведення перевірки перебувало на податковому обліку в ДПІ у Жовтневому районі м.Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області.

В період з 20.01.2016р. по 09.02.2016р. ГУ ДФС у Дніпропетровській області проведено планову виїзну перевірку ТОВ «Укрпластекологія» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.01.2014р. по 31.12.2014р.

За результатами перевірки 16.02.2016 року складено акт №67/04-36-22-07/34410050 у висновку якого зазначено про встановлення наступних порушень:

- п.п.14.1.27, п.п.14.1.36 п.14.1 ст.14, п.138.1, п.138.2 ст.138, п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України, в результаті чого підприємством занижено податок на прибуток у сумі 1141775 грн. за 2014 рік;

- п.198.1, п.198.2, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого ТОВ «Укрпластекологія» за період з 01.01.2014р. по 31.12.2014р. занижено податкові зобовязання по ПДВ на 1251440 грн., у тому числі за квітень 2014 року 194380 грн., за травень 2014 року 202620 грн., за червень 2014 року 265745 грн., липень 2014 року 162500 грн., серпень 2014 року 228309 грн., вересень 2014 року 150491 грн., жовтень 2014 року 35817 грн., листопад 2014 року 11578 грн.

Не погоджуючись із викладеними в акті перевірки висновками, ТОВ «Укрпластекологія» 23.02.2016р. було подано до ГУ ДФС у Дніпропетровській області заперечення до акту перевірки.

На підставі вказаного акту 03.03.2016р. контролюючим органом прийнято:

- податкове повідомлення-рішення №0001772210, яким ТОВ «Укрпластекологія» збільшено суму грошового зобовязання за платежем: податок на прибуток приватних підприємств на суму 1756942,50 грн.;

- податкове повідомлення-рішення №0001782210, яким ТОВ «Укрпластекологія» збільшено суму грошового зобовязання за платежем: податок на додану вартість з вироблених в Україні товарів на суму 1877160 грн..

Рішенням ДФС про результати розгляду скарги від 22.04.2016р. за №9112/6/99-99-10-01-01-25 залишено без змін повідомлення-рішення ГУ ДФС у Дніпропетровській області від 03.03.2016р. №0001772210 та №0001782210, а скарга платника податку залишена без задоволення.

Правомірність винесених податкових повідомлень-рішень є предметом розгляду даної адміністративної справи.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам та вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд зазначає наступне.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органу власних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст. 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного субєкта, встановлюючи чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства встановлені Податковим кодексом України (далі по тексту - ПК України, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Порядок оподаткування прибутку підприємств визначений розділом ІІІ Податкового кодексу України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Згідно із п.134.1 ст.134 ПК України у цьому розділі обєктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

Згідно із п.138.2 ст.138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

У разі якщо платник податку здійснює виробництво товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва за умови, що договорами, укладеними на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапної їх здачі, до витрат звітного податкового періоду включаються витрати, пов'язані з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг у цьому періоді.

Платник податку для визначення об'єкта оподаткування має право на врахування витрат, підтверджених документами, що складені нерезидентами відповідно до правил інших країн.

Пунктом 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України встановлювалося, що до складу витрат не включаються витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Порядок оподаткування податком на додану вартість визначений розділом V Податкового кодексу України.

Статтею 198 ПК України передбачено право платників податку на віднесення сум податку до податкового кредиту, яким є сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду (п.п.14.1.181 п.14.1 ст.14 ПК України).

Відповідно до п. 198.1. ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно з п.198.2 ст.198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п.198.6 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Статтею 200 ПК України визначалося, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цьогоКодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Отже, зі змісту норм Податкового кодексу України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) слідує, що необхідним первинним документом, який дає право платнику податків на формування податкового кредиту, є належним чином оформлена податкова накладна.

Згідно листа інформаційного листа Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 року № 742/11/13-11 з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясовувати, зокрема, такі обставини:

- рух активів у процесі здійснення господарської операції.

- установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції.

- установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Також, сама по собі наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце. Водночас наявність формально складених, але недостовірних первинних документів, відповідність яких фактичним обставинам спростована належними доказами, не є безумовним підтвердженням реальності господарської операції (про що зазначено в іншому листі Вищого адміністративного суду України від 01.11.2011 року № 1936/11/13-11).

Згідно з ч.2 ст.3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі - Закон) бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку. Відповідно до ч.1 ст.9 цього Законупідставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської звітності підприємствами, їх об'єднаннями та госпрозрахунковими організаціями (крім банків) незалежно від форм власності (надалі - підприємства), установ та організацій, основна діяльність яких фінансується за рахунок коштів бюджету встановлений Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88 (далі по тексту - Наказ № 88).

Відповідно до п. 1.2 Наказу № 88 господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування. Записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог цього Положення.

Первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення (п.2.1 Наказу № 88).

Згідно з п. 2.4 Наказу №88 первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Залежно від характеру операції та технології обробки даних до первинних документів можуть бути включені додаткові реквізити: ідентифікаційний код підприємства, установи з Державного реєстру, номер документа, підстава для здійснення операцій, дані про документ, що засвідчує особу-одержувача тощо.

Із зазначеного слідує, що наслідки господарської операції можуть враховуватися суб'єктом господарювання для цілей бухгалтерського та податкового обліку, у тому числі при формуванні витрат та податкового кредиту, тільки у випадку підтвердження здійснення цієї операції відповідними первинними документами, що мають відповідати вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» та Наказу Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88.

Із змісту статті 9 цього Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» також вбачається, що первинні документи обов'язково мають фіксувати факт здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Враховуючи зазначене вище, судом під час розгляду справи перевірені обставини на підтвердження факту здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом, а також обставини на підтвердження факту здійснення господарських операцій між позивачем та вказаним контрагентом, зокрема шляхом установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг) і господарською діяльністю платника податку.

Перевіркою встановлено взаємовідносини ТОВ «Укрпластекологія» з ТОВ «Аландо-Трейдінг», ТОВ «Планум», ТОВ «КБГ Фудс Трейдінг», ТОВ «Пріоритет-ВЛ», ТОВ «Юкон Союз» та ПФ «Каскад ТСВ».

Як вбачається з матеріалів справи, 27.02.2014р. між ТОВ «Укрпластекологія» (покупець) та Приватною фірмою «Каскад ТСВ» (продавець) укладено договір поставки №270214, згідно умов якого продавець зобовязується поставити та передати у власність покупця товар, а покупець зобовязується прийняти товар. Найменування товару: вторинні полімери в асортименті згідно за специфікацією (п.1.2 договору).

На виконання умов цього договору сторонами погоджено: специфікацію 1/1 (дадаток до договору) на суму товару (відходи поліетилену, відходи плівки поліетиленової, відходи плівки поліетиленової стрейч) 471621 грн. з ПДВ; специфікацію 1/2 (дадаток до договору) на суму товару (відходи поліетилену, відходи плівки стрейч, відходи плівки поліетиленової стрейч) 1166280 грн. з ПДВ.

За вказаним договором на адресу позивача у березні та квітні 2014 року було поставлено товар, що підтверджено видатковими накладними, копії яких залучені до матеріалів справи (том 1 а.с.153-185).

За наслідками проведеної господарської операції Приватною фірмою «Каскад ТСВ» виписано податкові накладні, копії яких містяться в матеріалах справи (том 1 а.с.120-152).

Транспортування товару здійснено за замовленням ПФ «Каскад ТСВ» автомобілем Вольво АЕ 8670 АН з причіпом АЕ 23-96 ХХ, про що складені товарно-транспортні накладні.

Розрахунок за договором здійснено у безготівковій формі, що підтверджено платіжними дорученнями.

19.06.2014р. між ТОВ «Укрпластекологія» (покупець) та ТОВ «Планум» (продавець) укладено договір поставки №190614, згідно умов якого продавець зобовязується поставити та передати у власність покупця товар, а покупець зобовязується прийняти товар. Найменування товару, його асортимент, одиниця виміру, ціна за одиницю виміру визначається у специфікації (п.1.2 договору).

На виконання умов цього договору сторонами погоджено: специфікацію 1/1 (дадаток до договору) на суму товару (відходи поліетилену, відходи плівки поліетиленової, відходи плівки поліетиленової стрейч, стабілізатор УФ-3, миючий засіб) 755000 грн. з ПДВ.

За вказаним договором на адресу позивача у липні 2014 року було поставлено товар, що підтверджено видатковими накладними, копії яких залучені до матеріалів справи (том 2 а.с.1-16).

За наслідками проведеної господарської операції ТОВ «Планум» виписано податкові накладні, копії яких містяться в матеріалах справи (том 1 а.с.239-254).

Транспортування товару здійснено за замовленням ТОВ «Планум» автомобілем Вольво ВВ 5971 ВТ з причіпом ВВ 2540 ХТ, про що складені товарно-транспортні накладні.

За договором поступки права вимоги №030714 від 03.07.2014р., укладеного між ТОВ «Планум» (кредитор-1) та ТОВ «Інкаст Торг» (кредитор-2) кредитором-1 в повному обсязі передано до кредитора-2 право вимоги погашення зобовязання за договором поставки №190614 від 19.06.2014р.

З матеріалів справи вбачається, що 01.09.2014р. між ТОВ «Укрпластекологія» (покупець) та ТОВ «Юкон Союз» (продавець) укладено договір поставки №01092014, згідно умов якого продавець зобовязується поставити та передати у власність покупця товар, а покупець зобовязується прийняти товар. Найменування товару, його асортимент, одиниця виміру, ціна за одиницю виміру визначається у специфікації (п.1.2 договору).

На виконання умов цього договору сторонами погоджено: специфікацію 1/1 (дадаток до договору) на суму товару (стабілізатор УФ-3) 240000 грн. з ПДВ.

За вказаним договором на адресу позивача у вересні 2014 року було поставлено товар, що підтверджено видатковими накладними, копії яких залучені до матеріалів справи (том 2 а.с.40-43).

За наслідками проведеної господарської операції ТОВ «Планум» виписано податкові накладні №371 від 01.09.2014р., №372 від 02.09.2014р., №373 від 03.09.2014р., №374 від 04.09.2014р., копії яких містяться в матеріалах справи (том 2 а.с.36-39).

Транспортування товару здійснено за замовленням ТОВ «Юкон Союз» автомобілем НОМЕР_1, про що складені товарно-транспортні накладні.

Розрахунок за договором здійснено у безготівковій формі, що підтверджено платіжним дорученням №3263 від 05.09.2014р.

26.06.2014р. між ТОВ «Укрпластекологія» (покупець) та ТОВ «Пріоритет-ВЛ» (продавець) укладено договір поставки №260614, згідно умов якого продавець зобовязується поставити та передати у власність покупця товар, а покупець зобовязується прийняти товар. Найменування товару, його асортимент, одиниця виміру, ціна за одиницю виміру визначається у специфікації (п.1.2 договору).

На виконання умов цього договору сторонами погоджено: специфікацію 1/1 (дадаток до договору) на суму товару (відходи поліетилену, відходи плівки поліетиленової, відходи плівки поліетиленової стрейч, стабілізатор УФ-3) 220000 грн. з ПДВ.

За вказаним договором на адресу позивача у липні 2014 року було поставлено товар, що підтверджено видатковими накладними, копії яких залучені до матеріалів справи (том 2 а.с.56-59).

За наслідками проведеної господарської операції ТОВ «Пріоритет-ВЛ» виписано податкові накладні №418 від 01.07.2014р., №419 від 01.07.2014р., №420 від 01.07.2014р., №421 від 01.07.2014р., копії яких містяться в матеріалах справи (том 2 а.с.52-55).

Транспортування товару здійснено за замовленням ТОВ «Пріоритет-ВЛ» автомобілем Рено АН 9217 АР, про що складені товарно-транспортні накладні.

Розрахунок за договором здійснено у безготівковій формі, що підтверджено платіжним дорученням №3017 від 18.07.2014р.

28.02.2014р. між ТОВ «Укрпластекологія» (покупець) та ТОВ «КБГ Фудс Трейдінг» (продавець) укладено договір поставки №280214, згідно умов якого продавець зобовязується поставити та передати у власність покупця товар, а покупець зобовязується прийняти товар. Найменування товару, його асортимент, одиниця виміру, ціна за одиницю виміру визначається у специфікації (п.1.2 договору).

На виконання умов цього договору сторонами погоджено: специфікацію 1/1 (дадаток до договору) на суму товару (відходи плівки поліетиленової стрейч, відходи плівки стрейч) 288600 грн. з ПДВ; специфікацію 1/2 (дадаток до договору) на суму товару (відходи плівки поліетиленової стрейч, відходи плівки поліетиленової ВТ, відходи поліетилену, стабілізатор УФ-3, відходи плівки стрейч) 1215719,08 грн. з ПДВ; специфікацію 1/3 (дадаток до договору) на суму товару (відходи плівки поліетиленової стрейч, відходи плівки поліетиленової ВТ, відходи стрейчу, стабілізатор УФ-3, оптичний відбілювач, миючий засіб) 1654468,00 грн. з ПДВ; специфікацію від 30.05.2014р. (дадаток до договору 1/4) на суму товару (флотационная ванна 6ф) 70000,00 грн. з ПДВ.

За вказаним договором на адресу позивача у березні, травні, червні 2014 року було поставлено товар, що підтверджено видатковими накладними, копії яких залучені до матеріалів справи (том 2 а.с.134-196).

За наслідками проведеної господарської операції ТОВ «КБГ Фудс Трейдінг» виписано податкові накладні, копії яких містяться в матеріалах справи (том 2 а.с.72-133).

Транспортування товару здійснено за замовленням ТОВ «КБГ Фудс Трейдінг» автомобілем НОМЕР_2, про що складені товарно-транспортні накладні.

Розрахунок за договором здійснено у безготівковій формі, що підтверджено платіжними дорученнями.

12.05.2014р. між ТОВ «Укрпластекологія» (покупець) та ТОВ «Аландо-Трейдінг» (продавець) укладено договір №1205-11, згідно умов якого продавець зобовязується поставити та передати у власність покупця товар, а покупець зобовязується прийняти товар вторинні полімери. Найменування товару, його асортимент, одиниця виміру, ціна за одиницю виміру визначається у видаткових накладних (п.1.2 договору).

За вказаним договором на адресу позивача у серпні та вересні 2014 року було поставлено товар (плівка вторинна, оптичний відбілювач, стретч втор., стабілізатор УФ-3, миючий засіб), що підтверджено видатковими накладними, копії яких залучені до матеріалів справи (том 3 а.с.54-).

За наслідками проведеної господарської операції ТОВ «Аландо-Трейдінг» виписано податкові накладні, копії яких містяться в матеріалах справи (том 3 а.с.34-53).

Транспортування товару здійснено за замовленням ТОВ «Укрпластекологія» автомобілем НОМЕР_3, про що складені товарно-транспортні накладні.

Розрахунок за договором здійснено у безготівковій формі, що підтверджено платіжними дорученнями.

Представником позивача в ході судового розгляду справи пояснено, що зберігання придбаного товару здійснювалось ДП «Підприємство Солонянської виправної колонії №21», відповідно до договору зберігання №Г-57 від 01.02.2014р. На підтвердження пояснень позивачем надано: договір зберігання №Г-57 від 01.02.2014р.

За поясненням позивача вторинні матеріали були використовані та оптимізовані, як полімери-гранули, ДП «Підприємство Солонянської виправної колонії №21» (виконавець), відповідно до договору №Г-3 від 03.01.2014р. на надання послуг промислового характеру.

Під час оброблення придбаних у вище наведених контрагентів вторинних полімерів ТОВ «Укрпластекологія» використовувалось обладнання, яке передавалось виконавцю за договором оренди №10 від 04.01.2012р.

До пояснень позивачем надані: договір №Г-3 від 03.01.2014р., акти приймання-передачі вторинних полімерів, договір оренди №10 від 04.01.2012р.

Встановленими під час розгляду справи обставинами підтверджено отримання позивачем від контрагентів ТОВ «Аландо-Трейдінг», ТОВ «Планум», ТОВ «КБГ Фудс Трейдінг», ТОВ «Пріоритет-ВЛ», ТОВ «Юкон Союз» та ПФ «Каскад ТСВ» товару 9 вторинні полімери в асортименті) на загальну суму 7508640 грн., а також їх використання у власній господарській діяльності. Отже, позивачем було повністю дотримано всіх вимог закону з реалізації права на податковий кредит та формування валових витрат. Вказані позивачем суми підтверджені наявними у матеріалах справи копіями первинних бухгалтерських документів.

Відповідачем також не було надано суду належних документальних доказів відсутності у ТОВ «Аландо-Трейдінг», ТОВ «Планум», ТОВ «КБГ Фудс Трейдінг», ТОВ «Пріоритет-ВЛ», ТОВ «Юкон Союз» та ПФ «Каскад ТСВ» спеціальної податкової правосуб'єктності на момент укладення і виконання вказаних спірних правочинів, зокрема того, що ТОВ «Аландо-Трейдінг», ТОВ «Планум», ТОВ «КБГ Фудс Трейдінг», ТОВ «Пріоритет-ВЛ», ТОВ «Юкон Союз» та ПФ «Каскад ТСВ» не були зареєстровані в якості платника податку на додану вартість або того, що його реєстрація платником податку на додану вартість була анульована у встановленому законом порядку.

Висновки суду засновані на результатах вивчення первинних документів бухгалтерського та податкового обліку позивача, внаслідок чого спростовується висновок перевірки в частині відсутності реального здійснення господарської операції.

В свою чергу висновки перевірки щодо виявлених порушень по контрагентам ТОВ ТОВ «Аландо-Трейдінг», ТОВ «Планум», ТОВ «КБГ Фудс Трейдінг», ТОВ «Пріоритет-ВЛ», ТОВ «Юкон Союз» та ПФ «Каскад ТСВ» ґрунтуються лише на припущеннях щодо можливого порушення в частині завищення сум податкового кредиту, без будь-якого посилання на відсутність первинних документів або їх недоліки, та обґрунтовані наявною інформацією відносно ТОВ «Аландо-Трейдінг», ТОВ «Планум», ТОВ «КБГ Фудс Трейдінг», ТОВ «Пріоритет-ВЛ», ТОВ «Юкон Союз» та ПФ «Каскад ТСВ».

Щодо посилань відповідача про порушення порядку заповнення товарно-транспортних накладних, суд вказує, що Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджені наказом Міністерства транспорту України №363 від 14.10.1997 року, не встановлюють правил податкового обліку, а лише встановлюють права, обов'язки та відповідальність власників автомобільного транспорту - перевізників та вантажовідправників і вантажоодержувачів - замовників. При цьому, документи обумовлені вказаними правилами, зокрема, товарно-транспортна накладна, не є документами первинного бухгалтерського обліку, що підтверджують обставини придбання товарно-матеріальних цінностей.

Слід вказати, що окремі недоліки первинних документів, про які йдеться в акті перевірки, не є достатньою підставою для визнання господарських операцій такими, що реально не відбулися.

Щодо встановлених в ході перевірки даних про можливу відсутність трудових та матеріальних ресурсів, то суд вважає необхідним зазначити наступне.

Порушення вимог податкового законодавства з боку контрагента чи третьої особи тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на формування податкового кредиту, якщо останній виконав усі передбачені законом умови та має всі документальні підтвердження розміру такого доходу, у звязку з чим висновки контролюючого органу про завищення суми податкового кредиту за господарськими відносинами з контрагентами ТОВ «Аландо-Трейдінг», ТОВ «Планум», ТОВ «КБГ Фудс Трейдінг», ТОВ «Пріоритет-ВЛ», ТОВ «Юкон Союз» та ПФ «Каскад ТСВ» є безпідставними.

Статтею 4 Податкового кодексу України серед основних засад податкового законодавства України визначено презумпцію правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.

У зв'язку із цим презюмується, що дії та рішення платника податків вважаються економічно виправданими, а відомості, що містяться у податковій та бухгалтерській звітності платника - достовірними.

При дотриманні контрагентом законодавчо встановлених вимог до оформлення відповідних документів підстави для висновку про недостовірність або суперечливість відомостей, зазначених у таких первинних документах, відсутні, якщо не встановлені обставини, які свідчать про обізнаність платника податків про зазначення його контрагентами недостовірних відомостей.

Доводи ж податкового органу про отримання платником необґрунтованої податкової вигоди мають ґрунтуватися на сукупності доказів, що безспірно підтверджують існування обставин, які виключають право платника, зокрема, на формування податкового кредиту.

Проте, під час розгляду справи відповідачем таких доказів суду надано не було

Наслідки в податковому обліку платника створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто такі, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та відповідають змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, то факт виконання поставки товару входить до предмету доказування у справі. Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 31.03.2011 року у справі № К-12509/08.

Цей висновок також підтверджується рішенням Європейського суду з прав людини у справах Інтерсплав протии України (2007 рік, заява № 803/02), Булвес АД проти Болгарії (2009 рік, заява №3991/03) і Бізнес Супорт Центр проти Болгарії (2010 рік, заява №6689/03), які відповідно до частини 1 статті 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини підлягають застосуванню судами як джерела права, у яких визначено, що платника податку не може бути позбавлено права на бюджетне відшкодування ПДВ за відсутності доказів того, що його було залучено до протиправної діяльності, пов'язаної з незаконним отриманням бюджетного відшкодування; при цьому платник ПДВ не повинен нести відповідальність за зловживання, вчинені його постачальниками, якщо платник ПДВ не знав про такі зловживання і не міг про них знати.

Відтак, обставинами, встановленими під час розгляду справи, спростовано висновки перевірки про порушення позивачем п.п.14.1.27, п.п.14.1.36 п.14.1 ст.14, п.138.1, п.138.2 ст.138, п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України, в результаті чого підприємством занижено податок на прибуток у сумі 1141775 грн. за 2014 рік та порушення п.198.1, п.198.2, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого ТОВ «Укрпластекологія» за період з 01.01.2014р. по 31.12.2014р. занижено податкові зобовязання по ПДВ на 1251440 грн., у тому числі за квітень 2014 року 194380 грн., за травень 2014 року 202620 грн., за червень 2014 року 265745 грн., липень 2014 року 162500 грн., серпень 2014 року 228309 грн., вересень 2014 року 150491 грн., жовтень 2014 року 35817 грн., листопад 2014 року 11578 грн.

Враховуючи вище зазначене, винесені на підставі хибних висновків акту перевірки оскаржувані податкові повідомлення - рішення ГУ ДФС у Дніпропетровській області від 03.03.2016р. №0001772210 та №0001782210 є такими, що прийняті податковим органом протиправно, у зв'язку з чим підлягають скасуванню.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Враховуючи, що судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, судові витрати слід розподілити відповідно до ч.1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст.ст. 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрпластекологія» до Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0001772210, яким ТОВ «Укрпластекологія» збільшено суму грошового зобовязання за платежем: податок на прибуток приватних підприємств на суму 1756942,50 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0001782210, яким ТОВ «Укрпластекологія» збільшено суму грошового зобовязання за платежем: податок на додану вартість з вироблених в Україні товарів на суму 1877160 грн..

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрпластекологія» сплачений судовий збір у розмірі 54511,54 грн. (пятдесят чотири тисячі пятсот одинадцять гривень 54 коп.).

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку та строки, передбачені ст.186 КАС України.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя (підпис) ОСОБА_1