Рішення № 59191045, 22.07.2016, Апеляційний суд Чернігівської області

Справа № 739/603/16-ц Провадження № 22-ц/795/1143/2016 Категорія - цивільнаГоловуючий у I інстанції - Іващенко А. І. Доповідач - Скрипка А. А.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 липня 2016 року м. Чернігів

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:

головуючого - суддіСкрипки А.А.суддів:Лакізи Г.П., Шевченка В.М.при секретарі:Покладі Д.В.за участю:ОСОБА_5; ОСОБА_6, його представника - ОСОБА_7

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на рішення Новгород-Сіверського районного суду Чернігівської області від 28 квітня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_6 про збільшення розміру аліментів,

в с т а н о в и в:

В квітні 2016 року ОСОБА_5 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_6, в якому просила збільшити розмір аліментів, які сплачує ОСОБА_6 на її користь на утримання повнолітнього сина ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, інваліда з дитинства ІІ групи, з 1/6 частини до 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу) щомісячно. Позовні вимоги позивач з посиланням на статтю 192 Сімейного кодексу України обґрунтовувала тим, що на даний час розмір аліментів на утримання повнолітнього сина ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1 у вигляді 1/6 частини всіх видів доходів ОСОБА_6 щомісячно, який визначений рішенням апеляційного суду Чернігівської області від 18.06.2010року, є недостатнім, оскільки відбулось погіршення матеріального становища позивача, витрати на утримання сина ОСОБА_8 зросли, а матеріальний стан відповідача змінився.

Рішенням Новгород-Сіверського районного суду Чернігівської області від 28.04.2016 року вимоги позову ОСОБА_5 задоволено. Судом збільшено розмір аліментів, стягнутих відповідно до рішення апеляційного суду Чернігівської області від 18.06.2010 року з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_5 на утримання сина ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1 з 1/6 частини до 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менш, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 11.04.2016 року - безстроково. Судом стягнуто з ОСОБА_6 на користь держави судовий збір в сумі 551 грн. 20 коп.

В апеляційній скарзі ОСОБА_6 просить оскаржуване рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення по суті вимог заявленого позову, яким відмовити в задоволенні позовних вимог. Доводи апеляційної скарги зазначають, що оскаржуване рішення є необґрунтованим через порушення судом норм матеріального права та неповне з'ясування обставин ОСОБА_6 вважає, що з врахуванням ч.2 статті 200 Сімейного кодексу України, позивачем у даній справі має бути ОСОБА_8, а не його мати. За даних обставин, як вказує ОСОБА_6, стягнення судом першої інстанції аліментів на користь позивача на утримання їх сина є необґрунтованим. ОСОБА_6 також зазначає, що суд першої інстанції необґрунтовано відмовив в задоволенні його клопотання щодо залучення до участі у справі ОСОБА_8 та витребуванні відповідних відомостей про доходи ОСОБА_8 та ОСОБА_5 В доводах апеляційної скарги ОСОБА_6 також вказує, що суд першої інстанції при вирішенні даного спору по суті не прийняв до уваги положення ч.1 статті 192 Сімейного кодексу України, а також ті обставини, що матеріальний стан позивача не погіршився, а його матеріальний стан залишився майже незмінним.

В запереченнях на апеляційну скаргу ОСОБА_5 просить відхилити апеляційну скаргу ОСОБА_6 у зв'язку з її безпідставністю, залишивши без змін обгрунтоване рішення Новгород-Сіверського районного суду Чернігівської області від 28.04.2016 року.

Вислухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд на підставі приписів п.4 ч.1 статті 309 ЦПК України приходить до висновку про необхідність часткового задоволення апеляційної скарги та зміни оскаржуваного рішення Новгород-Сіверського районного суду Чернігівської області від 28.04.2016 року шляхом викладення другого абзацу його резолютивної частини в наступній редакції: ''Збільшити розмір аліментів, стягнутих відповідно до рішення апеляційного суду Чернігівської області від 18.06.2010 року з ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3, ідн.НОМЕР_1, уродженця м.Новгород-Сіверського Чернігівської області на користь ОСОБА_5 на утримання сина ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1 з 1/6 частини до 1/5 частини всіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 11.04.2016 року - безстроково ''.

В іншій частині рішення Новгород-Сіверського районного суду Чернігівської області від 28.04.2016 року підлягає залишенню без змін.

Відповідно до п.6 ч.1 статті 3 Цивільного кодексу України загальними засадами цивільного законодавства є справедливість, добросовісність та розумність.

В ході судового розгляду даної справи встановлено і вказані обставини підтверджуються її матеріалами, що рішенням апеляційного суду Чернігівської області від 18.06.2010 року з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_5 стягнуто аліменти на утримання сина ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 1/6 частини всіх видів його доходів щомісячно, починаючи з 06.04.2010 року- безстроково (а.с.7-11).

Як вбачається з довідки Сер. МСЕ-ЧНВ № 460206 (а.с.6), ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, є інвалідом з дитинства ІІ групи, непрацездатним, інвалідність встановлено безстроково.

Задовольняючи вимоги заявленого позову про збільшення розміру аліментів на утримання сина ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, суд першої інстанції, з врахуванням приписів ч.1 статті 192 Сімейного кодексу України, виходив з того, що матеріальний стан позивача погіршився, оскільки позивач несе значні витрати на утримання сина, який потребує постійного лікування та догляду, а визначений розмір аліментів - 1/6 частина всіх видів доходів відповідача щомісячно, не можна вважати достатнім для належного утримання сина-інваліда з дитинства ІІ групи, який є непрацездатним. Судом першої інстанції також прийнято до уваги стан здоров'я відповідача, його майновий стан, те, що дружина відповідача отримує пенсію, на утриманні відповідача неповнолітніх дітей та непрацездатних батьків не перебуває.

В ході апеляційного розгляду даної справи знайшли своє часткове підтвердження доводи апеляційної скарги відносно того, що при ухваленні рішення про збільшення розміру аліментів та визначення їх в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу) відповідача щомісячно, суд першої інстанції неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи, як це регламентовано ч.1 статті 192 Сімейного кодексу України.

Відповідно до ч.1 статті 192 Сімейного кодексу України, розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Як вбачається з довідки про доходи, виданої Новгород-Сіверською центральною районною лікарнею ім. І.В.Буяльського №98 від 22.03.2016 року (а.с.12), загальна сума доходу ОСОБА_5, яка працює машиністом з прання, за період з 01.09.2015 року по 29.02.2016 року становить 14574 грн.04 коп.

Згідно довідки №400 від 23.03.2016 року (а.с.13), ОСОБА_5 перебуває на обліку в УПФУ в Новгород-Сіверському районі та отримує пенсію, яка виплачується матерям (батькам) інвалідів з дитинства, загальна сума вказаної пенсії за період з вересня 2015 року по лютий 2016 року становить 6105 грн. 03 коп.

Як вбачається з довідки №351 від 13.06.2016 року управління соціального захисту населення, сім'ї та праці Новгород-Сіверської міської ради Чернігівської області, ОСОБА_5 перебуває на обліку в управлінні соціального захисту населення, сім'ї та праці Новгород-Сіверської міської ради Чернігівської області, як отримувач щомісячної грошової допомоги малозабезпеченій особі, яка проживає разом з інвалідом ІІ групи, який потребує постійного стороннього догляду, і отримує допомогу на догляд за інвалідом ІІ групи, розмір якої за період з січня 2015 року по травень 2016 року складає 21000грн. (а.с.62,63).

Відповідно до довідки Новгород-Сіверського об'єднаного управління Пенсійного фонду України № 634 від 21.07.2016 року (а.с.66), ОСОБА_8 перебуває на обліку в управлінні та отримує соціальну пенсію інваліда з дитинства ІІ групи в розмірі 1160 грн.

Згідно довідки виконавчого комітету Новгород - Сіверської міської ради від 23.03.2016року (а.с.15), ОСОБА_5 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 та має склад сім'ї: ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_6 - чоловік, ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1 - син, ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_3 - син, ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_3 - дочка.

ОСОБА_6 перебуває на обліку в Головному управлінні ПФУ в Чернігівській області і отримує пенсію за вислугу років в розмірі 2973 грн. 76 коп.(а.с.25), розмір аліментів, які сплачує ОСОБА_6 на користь позивача на утримання сина, становить 495грн.63 коп. (а.с.26).

Дружина відповідача - ОСОБА_12 отримує пенсію за вислугу років в розмірі 1208 грн. 19 коп. (а.с.24).

Необхідно зазначити, що як вбачається з рішення апеляційного суду Чернігівської області від 18.06.2010 року, яким з відповідача на користь позивача було стягнуто аліменти на утримання сина ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 1/6 частини всіх видів доходів щомісячно, починаючи з 06.04.2010року - безстроково (а.с.7-11), судом при визначенні розміру аліментів було взято до уваги наявність у відповідача на утриманні повнолітньої дочки ОСОБА_13, яка на час ухвалення апеляційним судом рішення навчалась і не мала доходів, а також те, що батько відповідача ОСОБА_6 - ОСОБА_14, ІНФОРМАЦІЯ_9, є інвалідом ІІ групи.

Пред'явлення позову про збільшення розміру аліментів позивач також пов'язує з тими обставинами, що на час подання вказаного позову вищезазначені обставини перестали існувати, зокрема, відсутні особи, які б перебували на утриманні відповідача, а отже, відбулась зміна матеріального стану відповідача. Вказані обставини знайшли своє підтвердження в ході судового розгляду даної справи.

Враховуючи вищенаведене, зокрема, те, що відбулась зміна матеріального становища платника аліментів та приймаючи до уваги приписи ч.1 статті 192 Сімейного кодексу України, апеляційний суд вважає за необхідне частково задовольнити вимоги заявленого позову та змінити раніше встановлений розмір аліментів шляхом їх збільшення - до 1/5 частини всіх видів заробітку (доходу) відповідача щомісячно.

Доводи апеляційної скарги відносно того, що з вказаним позовом до суду мав звернутися син сторін ОСОБА_8, а не його мати - ОСОБА_5, і розглянувши справу за позовом ОСОБА_5, суд порушив норми матеріального права, не можуть бути підставою для скасування рішення суду першої інстанції та відмови в задоволенні вимог заявленого позову. Оскільки виходячи з правового аналізу приписів глави 16 Сімейного кодексу України, яка регламентує обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина та його виконання, право на звернення до суду з відповідним позовом має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син. В даному випадку до суду з позовом про збільшення розміру аліментів звернулася ОСОБА_5 - мати ОСОБА_8, з якою він проживає, відповідно до довідки виконавчого комітету Новгород-Сіверської міської ради від 23.03.2016року (а.с.15), а також відповідно до акту обстеження житлово - побутових умов від 24.03.2016 року Новгород - Сіверської міської ради ( а.с.17).

В доводах апеляційної скарги ОСОБА_6 стверджує, що відбулось поліпшення матеріального стану позивача, що є підставою для відмови в задоволенні вимог заявленого позову. Вказані доводи апеляційної скарги не можуть бути підставою для відмови в задоволенні вимог заявленого позову, оскільки вони не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду даної справи. Відповідно до приписів ч.1,ч.4 статті 60 ЦПК України, яка регламентує обов'язки доказування і подання доказів, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Доводи апеляційної скарги відносно того, що матеріальний стан відповідача залишився майже незмінним, тому наявні підстави для відмови в задоволенні вимог заявленого позову про збільшення розміру аліментів, не знайшли свого підтвердження в ході апеляційного розгляду даної справи. Зокрема, як вбачається з рішення апеляційного суду Чернігівської області від 18.06.2010 року, яким з відповідача на користь позивача було стягнуто аліменти на утримання сина ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 1/6 частини всіх видів доходів щомісячно, починаючи з 06.04.2010року - безстроково (а.с.7-11), судом при визначенні розміру аліментів було взято до уваги наявність у відповідача на утриманні повнолітньої дочки ОСОБА_13, яка на час ухвалення апеляційним судом рішення навчалась і не мала доходів, а також те, що батько відповідача ОСОБА_6 - ОСОБА_14, ІНФОРМАЦІЯ_9, є інвалідом ІІ групи. На час пред'явлення ОСОБА_5 позову про збільшення розміру аліментів-11.04.2016 року, як встановлено в ході судового розгляду даної справи, вищезазначені обставини перестали існувати, зокрема, відсутні особи, які перебувають на утриманні відповідача, а отже, відбулась зміна матеріального стану відповідача.

Керуючись ч.1 статті 192, статтею 201 Сімейного кодексу України, статтями: 303, 304, 307; п.4 ч.1 статті 309, 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд,

В И Р І Ш И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_6 задовольнити частково.

Рішення Новгород-Сіверського районного суду Чернігівської області від 28 квітня 2016 року змінити, виклавши другий абзац його резолютивної частини в наступній редакції:

''Збільшити розмір аліментів, стягнутих відповідно до рішення апеляційного суду Чернігівської області від 18.06.2010 року з ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3, ідн.НОМЕР_1, уродженця м.Новгород - Сіверського Чернігівської області на користь ОСОБА_5 на утримання сина ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1 з 1/6 частини до 1/5 частини всіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 11.04.2016 року - безстроково ''.

В іншій частині рішення Новгород-Сіверського районного суду Чернігівської області від 28 квітня 2016 року залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий:Судді: