Ухвала суду № 59190474, 18.07.2016, Апеляційний суд Херсонської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №658/8350/15-ц Головуючий в І інстанції: Подіновська Г.В. Номер провадження: 22-ц/791/1169/16 Доповідач: Вейтас І.В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 липня 2016 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Херсонської області в складі:

головуючогоОСОБА_1,суддів:ОСОБА_2, ОСОБА_3,секретар ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою публічного акціонерного товариства «ОСОБА_5 Аваль» на рішення Каховського міськрайонного суду Херсонської області від 09 лютого 2016 року в справі за позовом публічного акціонерного товариства «ОСОБА_6 Аваль» до ОСОБА_7 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИЛА:

В жовтні 2015 року публічне акціонерне товариство «ОСОБА_5 Аваль» звернулось до суду з вказаним позовом, посилаючись на те, що на підставі укладеного 23 травня 2006 року кредитного договору № 014/30-01/576, ОСОБА_7 позивачем надано кредит у розмірі 3940 доларів США зі строком повернення до 23 травня 2013 року та зі сплатою 14 % річних. Відповідно до умов договору позивач надав кредит, однак позичальник грошові зобовязання (щодо повернення кредиту, сплати процентів за користування ним) за договором належним чином не виконує. Після уточнення позовних вимог, позивач вказував, що рішенням Каховського міськрайонного суду Херсонської області від 22 вересня 2010 року вже було стягнуто з відповідача заборгованість за кредитним договором № 014/30-01/576 від 23 травня 2006 року, проте вказане рішення суду відповідачем вчасно не було виконано, у звязку з чим Банком продовжувалося нарахування передбачених кредитним договором відсотків. Крім того, за відповідачем рахується заборгованість за тілом кредиту, тому просив стягнути з відповідача 3009,17 доларів США, що в еквіваленті до курсу НБУ становить 67456,29 грн.заборгованості за кредитним договором та 1218 грн. судових витрат.

Рішенням Каховського міськрайонного суду Херсонської області від 9 лютого 2016 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду, публічне акціонерне товариство «ОСОБА_5 Аваль» в апеляційній скарзі вказує, що, оскільки рішення суду від 22 вересня 2010 року про стягнення заборгованості з ОСОБА_7 виконувалось частково, то банком нараховувались проценти за користування кредитом. Посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просить рішення суду скасувати, ухвалити нове, яким позов задовольнити в повному обсязі.

Письмові заперечення на апеляційну скаргу не надходили.

Заслухавши доповідача, пояснення відповідача та представника позивача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах, визначених ст.303 ЦПК України, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

З матеріалів справи слідує, що 23 травня 2006 року між ПАТ «ОСОБА_5 Аваль» та ОСОБА_7 укладено кредитний договір № 014/30-01/576, за яким позивач надав відповідачу кредит у розмірі 3940 доларів США зі строком повернення до 23 травня 2013 року зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 14 % на рік (а.с. 13,14).

Рішенням Каховського міськрайонного суду Херсонської області від 22 вересня 2010 року № 2-1972/10, яке набрало законної сили, позов ПАТ «ОСОБА_5 Аваль» до ОСОБА_7 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено та стягнуто достроково заборгованість за кредитним договором № 014/30-01/576 від 23 травня 2006 року станом на 02 червня 2010 року у сумі 2489,45 доларів США, гривневий еквівалент 19729,14 , що складається з заборгованість за кредитом у сумі 1987,82 долари США (15753,67 гривень), заборгованість за відсотками 176,66 доларів США (1400,05 гривень, пеня за порушення графіку повернення кредиту 197,28 доларів США (1563,46 гривень) , пеня за порушення графіку повернення відсотків 127,69 доларів США (1011,96 гривень). (а.с. 53,54).

Сторони не заперечують, що виконання рішення суду здійснювалось боржником частково різними платежами.

Згідно довідки виданої ПАТ «ОСОБА_5 Аваль» про стан заборгованості ОСОБА_7 за виконавчим листом № 2-1972/2010 від 04.10.2010 року борг ОСОБА_7 на 27.06.2014 року становив 1182, 45 долари США (еквівалентно 9364,06 гривень) (а.с.41).

Згідно квитанції № 066/477-4 від 07 серпня 2014 року ОСОБА_7 сплатила на користь позивача 9364,06 гривень.

Постановою державного виконавця Шовкун І.С. від 12 вересня 2014 року закінчено виконавче провадження з примусового виконання виконавчого документа № 2-1972/2010 виданого 04 жовтня 2010 року Каховським міськрайонним судом Херсонської області про стягнення з ОСОБА_7 на користь ПАТ «ОСОБА_5 Аваль» боргу за кредитним договором в сумі 9364,06 грн.. Підставою для винесення вказаної постанови є сплата стягнутого боргу в повному обсязі відповідно до квитанції № 066/477-4 (а.с. 43).

Вказана постанова є чинною банком не оскажувалась.

Ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні позову, суд першої інстанції прийшов до висновку, що мало місце дострокове стягнення рішенням Каховського міськрайонного суду Херсонської області від 22 вересня 2010 року всієї заборгованості за кредитом, яка стягнута в повному обсязі, а, відтак, строк договору закінчився й стягнення з боржника відсотків за користування кредитом та пені після рішення суду, яким достроково вже стягнуто весь кредит, поза строком дії кредитного договору законом не передбачено.

Колегія суддів вважає юридично обґрунтованими доводи апеляційної скарги, про те, що наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконане боржником не позбавляє права кредитора на одержання від позивальника процентів від суми позики.

Відповідно до частин першої та третьоїстатті 1049 ЦК Українипозичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Позика вважається повернутою в момент зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок або реального повернення коштів позикодавцеві.

Відповіднодо частини першоїстатті 1048 ЦК Українипозикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Відповідно до п.5.1. кредитного договору, укладеного між сторонами, позичальник зобовязався здійснювати безготівковим платежем або готівкою в касу кредитора: - щомісячно, до 15 числа кожного місяця, починаючи з місяця, наступного за місяцем отримання кредиту, часткове погашення кредиту згідно п.1.3.; - щомісячно до 15 числа кожного місяця, починаючи з місяця наступного за місяцем отримання кредиту та при остаточному погашенню кредиту сплату відсотків за фактичне використання кредитних коштів.

Пунктом 1.3. передбачено порядок погашення кредиту, в залежності від обраної програми кредитування.

Позивачем під час слухання справи не доведено суду який порядок погашення кредиту був обраний сторонами для виконання даного договору.

Договором також не передбачено порядок зарахування коштів в разі їх надходження від позичальника.

Колегія суддів, на виконання вимог частини 4 ст.10 ЦПК України, неодноразово розяснювала представнику позивача необхідність надання суду належного розрахунку нарахування процентів за користування кредитом з дати ухвалення рішення Каховського міськрайонного суду Херсонської області від 22 вересня 2010 року про дострокове стягнення заборгованості (станом на 02 червня 2010 року) за кредитним договором до його виконання, закриття виконавчого провадження, з врахуванням дострокового стягнення тіла кредиту, відсотків та пені.

Однак, позивачем надано додаткові пояснення з яких слідує, що станом на 15.09.2010 року заборгованість ОСОБА_7 за тілом кредиту становила 1987,82 долари США. Незважаючи на наявність судового рішення про стягнення заборгованості за тілом кредиту в сумі 1987,82 долари США та примусового виконання вказаного рішення суду, банк здійснював зарахування коштів, які надходили в порядку примусового виконання рішення суду, на погашення кредиту та процентів в спосіб, який не передбачений договором.

Так, при наявності довідки банку про стан заборгованості ОСОБА_7 за виконавчим листом № 2-1972/2010 від 04.10.2010 року станом на 27.06.2014 року в сумі 1182, 45 долари США , сплати вказаної суми відповідачем згідно квитанції № 066/477-4 від 07 серпня 2014 року, та внаслідок цього закриття виконавчого провадження, банк в своїх поясненнях адресованих Апеляційному суду вказує про наявність заборгованості по тілу кредиту в сумі 371,21 долар США.

Слід зазначити, що в додаткових поясненнях до апеляційної скарги позивач розписує сплачені відповідачем суми на виконання рішення суду та суми, які зараховані банком на погашення тіла кредиту та відсотків, без надання окремого розрахунку нарахування відсотків, через що колегія суддів не має можливості зробити висновок яким чином нараховувались відсотки, їх розмір після ухвалення рішення суду 22 вересня 2010 року, та які відсотки погашались (за рішенням суду, чи за користування коштами після ухвалення рішення суду).

Відповідно до положень ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу . Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно дост.308 ЦПК Україниапеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Враховуючи, що позивачем не доведено наявність непогашеної заборгованості за тілом кредиту та відсутній належний розрахунок відсотків за користування кредитними коштами та пені, колегія суддів вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, а тому апеляційну скаргу слід відхилити, рішення суду про відмову в задоволенні позову ПАТ «ОСОБА_5 Аваль» залишити без змін.

Керуючись ст. 303, п.1 ч.2 ст. 307, ст.ст. 308, 312, 315 ЦПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «ОСОБА_5 Аваль» відхилити.

Рішення Каховського міськрайонного суду Херсонської області від 09 лютого 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з дня її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий І.В.Вейтас

Судді: І.В.Склярська

ОСОБА_3