Ухвала суду № 59189356, 19.07.2016, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/5153/16

Головуючий у першій інстанції Домусчі

Доповідач Процик М. В.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.07.2016 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючої судді Процик М.В.,

суддів Дрішлюка А.І., Сєвєрової Є.С.,

при секретарі Сідлецькій Ю.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 23 травня 2016 року про забезпечення позову у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «ПІК» до ОСОБА_1, за участю третьої особи: Спільного українсько-чеського підприємства «Інекон-сервіс», про визнання права власності на квартиру, виселення та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «ПІК», Спільного українсько-чеського підприємства «Інекон-сервіс», про визнання прав і обовязків інвестора та про визнання права власності на квартиру,-

ВСТАНОВИЛА:

23.03.2015 року Публічне акціонерне товариство «ПІК» (далі ПАТ «ПІК») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про визнання незаконним і скасування свідоцтва про право власності на квартиру АДРЕСА_1 (колишня вул. Куйбишева) в м. Одесі від 20.11.2014р. Уточнивши свої позовні вимоги до відповідача позивач просив про визнання за ним права власності на вказану квартиру та про виселення ОСОБА_1 (а.с.1-4,40-42).

В свою чергу ОСОБА_1 звернулася до суду з зустрічним позовом до ПАТ «ПІК», Спільного українсько-чеського підприємства «Інекон-сервіс» про визнання за нею прав і обовязків інвестора, що виникли між позивачем та ПАТ «ПІК» після перерахування від Спільного українсько-чеського підприємства «Інекон-сервіс» коштів, та про визнання права власності на вищевказану квартиру.(а.с.48,51-52)

23.05.2016 року ПАТ «ПІК» звернулося до суду з заявою про вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на квартиру АДРЕСА_2 (колишня вул. Куйбишева) в м. Одесі, загальною площею 86,7 кв. м, житловою пл. 46,3 кв. м., належною на праві власності ОСОБА_1

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 23 травня 2016 року клопотання представника ПАТ «ПІК» - задоволено. Накладено арештна квартиру АДРЕСА_2 (колишня вул. Куйбишева) в м. Одесі, загальною площею 86,7 кв. м, житловою площею 46,3 кв. м., яка належить на праві власності ОСОБА_1

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить ухвалу суду від 23 травня 2016 року скасувати,посилаючись на порушення судом норм процесуального права.

Проти апеляційної скарги заперечує представник позивача.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

За правилами ст. 312 ч.1 п.1 ЦПК України, розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.

Постановляючи ухвалу про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з того, що між сторонами триває цивільний спір стосовно спірної квартири, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

З таким висновком суду погоджується і колегія суддів.

За правилами ст.ст.151 ч.1,3, 152 ч.1 п.1, ч.3 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити, передбачені цим кодексом, заходи забезпечення позову; забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду; позов забезпечується: накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб; види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Із матеріалів справи вбачається, що між сторонами триває спір з приводу права власності на квартиру АДРЕСА_2 (колишня вул. Куйбишева) в м. Одесі, загальною площею 86,7 кв.м, житловою пл. 46,3 кв.м., зареєстрованою на теперішній час на праві власності за ОСОБА_1

Жодних перешкод розпорядитись спірним нерухомим майном на свій розсуд у разі відсутності заходів забезпечення позову відповідач немає.

За розясненням Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006р. «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову»(п.4) розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд(суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; зясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову…»

Судом встановлено, що спірна квартира є предметом спору обох сторін. Вид забезпечення позову співмірний із заявленими позовними вимогами.

А тому, враховуючи вищезазначене, та обсяг заявлених сторонами позовних вимог, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливими виконання рішення суду у разі його ухвалення на користь позивача (відповідача за зустрічним позовом).

Посилання відповідача на ухвалу Вищого адміністративного суду України від 13 квітня 2016 року у спорі між ПАТ «ПІК» та державним реєстратором прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції ОСОБА_2, постановлену на користь держаного реєстратора щодо рішення про реєстрацію за ОСОБА_1 права власності на спірну квартиру висновків колегії суддів не спростовує, оскільки за обґрунтуванням Вищого адміністративного суду України (викладеним у вказаній ухвалі) захист речових прав від порушень з боку третіх осіб, які не здійснюють владних управлінських функцій, здійснюється з урахуванням положень цивільного законодавства і знаходиться поза межами компетенції адміністративного суду.(а.с.54)

Виходячи зі змісту позовних заяв та наданих апеляційному суду копій письмових доказів зробити беззаперечний висновок про те, що між сторонами насправді немає спору, і що немає реальної загрози невиконання чи утруднення виконання майбутнього рішення суду, неможливо.

З огляду на зазначене, а також на те, що відповідач є стороною у цій справі, тобто відповідачем за основним позовом та позивачем за зустрічним позовом, її доводи щодо неврахування судом прав інших осіб, які забезпеченням позову може бути порушено, є неспроможними. А крім того, забезпечення позову само по собі не прогнозує ухвалення рішення по суті спору на користь позивача, та не виключає можливості ухвалення рішення на користь відповідача ОСОБА_1 І у цьому випадку вона, як особа, щодо якої вжито заходи забезпечення позову, за правилами ст.155 ЦПК України, не позбавлена права заявити вимоги до позивача про відшкодування збитків, завданих забезпеченням позову.

За таких обставин, колегія суддів законних підстав для задоволення апеляційної скарги і скасування правильної ухвали суду не вбачає.

Керуючись ст. ст. 303,307,312-315,317,319 ЦПК України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 23 травня 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили негайно і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуюча: М.В. Процик

Судді: А.І.ОСОБА_3 Сєвєрова