Ухвала суду № 59188639, 21.07.2016, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/6456/16-К

Провадження № 1-кп/522/854/16

У Х В А Л А

в порядку ст. 315 КПК України

21 липня 2016 року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси у складі колегії суддів:

Головуючого судді - Попревича В.М.,

Суддів: Пислара В.П., Цільмака К.П.,

секретар судового засідання - Торчинська О.О.,

за участю прокурора - Нєганової О.Є.,

обвинувачених: ОСОБА_1, ОСОБА_2,

захисника - ОСОБА_3,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Одеса, питання про доцільність продовження строку тримання під вартою обвинувачених у кримінальному провадженні № 22015160000000260 від 27.09.2015 року, по обвинуваченню

ОСОБА_1 який народився 23 березня 1983 року, у м. Одеса, зареєстрований та фактично проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 1 ст. 258-3, ч. 1 ст. 263, ч. 2 ст. 258, ч. 1 ст. 14 ч. 2 ст. 258, ч. 2 ст. 263-1, ч. 1 ст. 263 КК України

ОСОБА_2, який народився 10 грудня 1974 року, у м. Кишинів, Республіки Молдова, громадянин України, зареєстрований та фактично проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2

у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 1 ст. 258-3, ч. 2 ст. 258 КК України,-

в с т а н о в и в:

До Приморського районного суду м. Одеси надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні, зареєстрованому в ЄРДР за № 22015160000000260 від 27.09.2015 року, по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 1 ст. 258-3, ч. 1 ст. 263, ч. 2 ст. 258, ч. 1 ст. 14 ч. 2 ст. 258, ч. 2 ст. 263-1, ч. 1 ст. 263 КК України та по обвинуваченні ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 1 ст. 258-3, ч. 2 ст. 258 КК України.

Під час підготовчого судового засідання, суд з власної ініціативи ставить на розгляд питання про доцільність продовження строку тримання під вартою обвинуваченим ОСОБА_1 та ОСОБА_2

Прокурор вважав за необхідне строк тримання під вартою обвинувачених продовжити у звязку з тим, що ризики на даний час не зменшились та виправдовують подальше застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо обидвох обвинувачених.

Захисник ОСОБА_3 заперечив проти продовження строку тримання під вартою, обвинуваченим ОСОБА_1 та ОСОБА_2

Обвинувачені заперечили проти продовження строку тримання під вартою.

Суд, заслухавши думку сторін, дослідивши матеріали клопотання дійшов висновку про наступне.

Відповідно до ч. 3 ст. 315 КПК України, під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право, обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу. У разі відсутності клопотань сторін кримінального провадження застосування заходів забезпечення кримінального провадження, обраних під час досудового розслідування вважається продовженим.

З наданих до суду матеріалів вбачається, що ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні особливо тяжких кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 258-3, ч. 1 ст. 263, ч. 2 ст. 258, ч. 1 ст. 14 ч. 2 ст. 258, ч. 2 ст. 263-1, ч. 1 ст. 263 КК України, за яке законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі.

Відповідно до ч. 7 ст. 194 КПК України, до обвинуваченого у вчиненні злочину, за який передбачається основне покарання у вигляді штрафу понад три тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, може бути застосовано запобіжний захід лише у вигляді застави або тримання під вартою.

Згідно з п.5 ст. 176 КПК України запобіжні заходи у вигляді особистого зобовязання, особистої поруки, домашнього арешту, застави не можуть бути застосовані до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114-1, 258-258-5, 260, 261Кримінального кодексу України.

При вирішенні питання про доцільність продовження запобіжного заходу, суд також враховує обставини передбачені ст.178 КПК України, а саме: вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_1 у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні у вчиненні якого він обвинувачується, , та те, що ризики, передбачені п. 1-3 ч.1 ст. 177 КПК України не зменшилися, і дають достатні підстави вважати, що обвинувачений може порушити покладені на нього законом процесуальні обовязки та переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків, обвинувачених у цьому ж кримінальному провадженні та перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

За таких обставин, на підставі наданих матеріалів, суд приходить до висновку про необхідність продовження обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Крім того, обвинувачений ОСОБА_2 також обґрунтовано підозрюється у вчиненні особливо тяжких кримінальних правопорушень передбачених ч. 1 ст. 258-3, ч. 2 ст. 258 КК України, за яке законом передбачене покарання у вигляді позбавлення волі.

Відповідно до ч. 7 ст. 194 КПК України, до обвинуваченого у вчиненні злочину, за який передбачається основне покарання у вигляді штрафу понад три тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, може бути застосовано запобіжний захід лише у вигляді застави або тримання під вартою.

Згідно з п.5 ст. 176 КПК України запобіжні заходи у вигляді особистого зобовязання, особистої поруки, домашнього арешту, застави не можуть бути застосовані до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114-1, 258-258-5, 260, 261Кримінального кодексу України.

При розгляді клопотання про доцільність продовження тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_2 суд враховує достатність підстав вважати, що ризики, які зазначені в п. 1-3 ч. 1 ст. 177 КПК України не зменшилися, крім того, суд вважає, що застосування більш мякого запобіжного заходу не буде достатнім у даному кримінальному провадженні Зважаючи на обставини, які викладені в ч. 1 ст. 178 КПК України, а саме вагомість доказів про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання його винуватим, та на відсутність обмежень передбачених ч. 2 ст. 183 КПК України, на підставі зазначеного, враховуючи вимоги ст. 197 КПК України, суд приходить до висновку, що строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_2 варто продовжити.

Керуючись ст.ст. 314-316, 372, 132, 176-178, 182-183, 193-194, 196-197 КПК України, колегія суддів

У Х В А Л И В :

Строк тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 вважати продовженим на 60 (шістдесят днів), тобто до 18 вересня 2016 року.

Строк тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_2 вважати продовженим на 60 (шістдесят днів) тобто до 18 вересня 2016 року.

Копію ухвали направити начальнику ОСІ УДПС України в Одеській області.

Ухвала окремому оскарженню не підлягає.

Головуючий судя:

Судді:

21.07.2016