Рішення № 5918742, 28.07.2009, Хортицький районний суд м. Запоріжжя

Справа № 2 – 1232 / 2009 р.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 липня 2009 року Хортицький районний суд м. Запоріжжя

у складі головуючого судді Панкеєва О.В.,

при секретарі Голівщук Т.М., за участю представника позивача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Запоріжжя цивільну справу за позовом ВАТ «Сведбанк» в особі Запорізького відділення ВАТ «Сведбанк» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором

В С Т А Н О В И В :

1.04.2009 року ВАТ «Сведбанк» в особі Запорізького відділення ВАТ «Сведбанк» звернувся з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитом в розмірі 69859,96 доларів США, несплачених процентів за користування кредитом в розмірі 3348,21 доларів США, всього в розмірі 73 208,17 доларів США в еквіваленті 563702 грн. 90 коп. та пені в розмірі 1197,04 грн. Також просить стягнути з відповідачів витрати по оплаті держмита в розмірі 1700 грн. та інформаційно-технічного забезпечення в розмірі 30,00 гривень.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги, пояснивши суду, що ОСОБА_2 сплатив після подання позову, 10.04.2009 року 20 доларів США, про що надав копію особистого рахунку, наполягає на стягненні заборгованості на 31.03.2009 року у заявленій у позові сумі, з врахуванням сплати 20 доларів у квітні 2009 року, проти укладення мирової угоди з відповідачем заперечує, надавши суду копію протоколу головного управління про відмову ОСОБА_2 в укладені мирової угоди.

Відповідачі ОСОБА_2, ОСОБА_3, та їх представник у судове засідання, призначене на 28.07.2009 року не з’явилися, надали письмові заперечення проти позову, про час розгляду справи повідомлені завчасно, та у день розгляду справи надали через канцелярію письмове клопотання про відкладення розгляду справи для можливості укладення мирової угоди. Відповідно до вимог ст. 27 ЦПК України сторони повинні добросовісно користуватися своїми правами. Згідно з ст. 169 у разі при неявкі відповідача , якщо суд визнає неявку з поважних причин у строки, передбачені ст. 157 ЦПК України , суд відкладає розгляд справи. Строки розгляду справи тривають понад три місяці ( що передбачено ст.157 ЦПК України), позивач заперечує проти укладення мирової угоди, виходячи з вищевикладеного суд вважає, що відповідачі не з’явилися до суду без поважних причин, зловживаючи своїми правами повідомивши суд у день розгляду справи, тому суд ухвалив розглядати справу без участі відповідачів з урахуванням їх письмових заперечень

В своїх письмових запереченнях відповідачі зазначають, що банк повідомив їх про повернення кредиту з посиланням на п. 3.8 договору, хоча такого пункту не має у договорі ( тому вважають, що відсутні правові підстави для повернення кредиту) , у позові заявлені вимоги у доларах, не враховані оплати у квітні 2009 року, про умови договору їх не ознайомили, кредитний договір не відповідає типовому договору, тому є нікчемним.

Вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши письмові заперечення відповідачів, дослідивши письмові докази по справі суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст.11, 60 ЦПК України суд розглядає справу у межах вимог, заперечень та доказів наданих сторонами.

У судовому засіданні встановлено, що 14.08.2009 року між ВАТ «Сведбанк» та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір № 0704/0808/45-032, згідно умов якого позивач надав відповідачу кредит у сумі 70 000,00 доларів США, на строк з 14.08.2008 року по 14.08.2038 рік, зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 12,50% річних за весь строк фактичного користування кредитом.

14.08.2008 року між ВАТ «Сведбанк» та ОСОБА_3 укладено договір поруки № 0704/0808/45-032-Р-1 який є забезпеченням виконання зобов’язань відповідачем ОСОБА_2 перед банком по кредитному договору.

Згідно п.2 договору поруки, поручитель – ОСОБА_3 несе солідарну відповідальність з позичальником ОСОБА_2 перед банком за виконання ним умов основного зобов’язання усім належним йому майном та грошовими коштами.

Згідно роз ранку банку, відповідач ОСОБА_2 не виконує вимоги кредитного договору щодо повернення одержаного кредиту, у зв’язку з чим, у відповідачів на 31.03.2009 року виникла заборгованість в сумі 563 702,90 грн. в еквіваленті 73208,17 доларів США, яка складається з: заборгованості за кредитом в розмірі 69859,96 доларів США, несплачених процентів за користування кредитом в розмірі 3348,21 доларів США, пені в розмірі 1197,04 гривень. (арк..с. 27,28)

А з урахуванням сплати 10.04.2009 року відповідачем 20 доларів США, заборгованість з розрахунком пені та відсотків на 31.03.2009 року у ОСОБА_2 за кредитним договором складає 73 208, 17 – 20 = 73 188 , 17 доларів США, тобто за курсом НБУ складає 563548,9 гривень.

Розрахунок суми заборгованості не спростований відповідачами.

Позивач у судове засідання надав копію особистого рахунку з пенею та відсотками на 28.07.2009 року, але уточнення позовних вимог на цю дату від позивача не надходило. На пропозицію у порядку ст. 10 ч.4 ЦПК України уточнити свої вимоги не забажав, тому суд виходить з вимог позивача на 31.03.2009 року.

Оскільки ОСОБА_2 відповідачами неналежним чином виконувалися умови договору, йому у порядку п.9 Кредитного договору, було направлено листа від 02.12.2008 року та від 15.12.2008 року про дострокове повернення заборгованості за кредитним договором. У листі від 15.12.2008 року помилково посилання на п. 3.8 Договору ( якого у договорі не має ) (арк..с.27) Суд вважає, що заперечення відповідача, що у позові слід відмовити із-за неналежних підстав посилання позивача на п.3.8 Договору не можуть прийняти до уваги, оскільки підставою для дострокового стягнення є наявність заборгованості у відповідача за кредитним договором, та неналежне виконання умов договору, а технічна помилка у посиланні на пункт договору не може бути підставою для відмови у позові.

Не заслуговують на уваги і твердження відповідачів, що вони не ознайомлені з умовами договору та вважають їх нікчемними, бо він не відповідає типовому договору, бо договір у порядку ст. 204 ЦК України є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом, або якщо він не визнаний судом недійсним. Посилання на ст.ст. 215, 633 ЦК України, щодо нікчемності кредитного договору та не відповідності кредитного договору між ОСОБА_2 та банком типовому договору безпідставні, бо вони заявлені безпідставно, без жодного обґрунтування та надання щодо його нікчемності доказів, тому суд не має підстав не враховувати умови договору. Посилання відповідачів, що їх не ознайомлено з умовами договорів також є надуманими та не підтверджуючими доказами та спростовуються їх підписами під кредитним договором та договором поруки.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. В п.1 ч.1 ст. 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: розірвання договору. Ч.1 ст. 553 ЦК України передбачено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Згідно зі ст. 554 ЦК України, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Згідно ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов”язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Відповідно до ч. 3 ст. 22 ЦК України збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором, або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Також, відповідно вимогам ст. 88 ЦПК України з відповідачів варто стягнути на користь позивача вартість сплаченого державного мита в розмірі 1700 гривень та витрат на інформаційно-технічне забезпечення в сумі 30,00 гривень.

Керуючись ст. 10,11, 60, 209, 212-215,218, 226 ЦПК України, ст. 526, 553,554,611, 1054,1055 ЦК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути в солідарному порядку з ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь відкритого акціонерного товариства «Сведбанк» (69035, м. Запоріжжя, пр. Леніна, 166, транзитний рахунок № 37391001220701 в ВАТ «Сведбанк» МФО – 300164, ЄДРПОУ - 19356840) заборгованість по кредитному договору № 0704/0808/45-032 від 14.08.2008 року у сумі 563 548 гривень 90 коп. (що складає еквівалент 73188,17 доларів США) пеню в розмірі 1197 гривень 04 копійки., суму державного мита, сплачену позивачем при звернені до суду у розмірі 1700 гривень, витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 30 гривень, а всього стягнути 566 475 гривень 94 копійки.

В іншій частині позовних вимог ВАТ «Сведбанк» в особі Запорізького відділення ВАТ «Сведбанк»- відмовити.

Рішення може бути оскаржена в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження в 10 – денний строк з дня оголошення рішення, поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги.

Суддя: О.В. Панкеєв