Постанова № 59180599, 22.07.2016, Апеляційний суд Київської області

Справа № 359/4434/16-п Головуючий у І інстанції Гончаров О. М.Провадження № 33/780/429/16 Доповідач у 2 інстанції СливаКатегорія 429 22.07.2016

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 липня 2016 року м. Київ

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Київської області СливаЮ.М., з участю представника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 - ОСОБА_3 та представника митниці Захарова А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою представника Київської митниці ДФС Петровської А.О. на постанову судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 17 червня 2016 року, якою

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки м. Києва, громадянки України, пенсіонерки, проживаючої за адресою, АДРЕСА_1,

притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.471 Митного кодексу України та накладено стягнення у виді штрафу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1 700 (одна тисяча сімсот) гривень.

Вилучену, згідно протоколу про порушення митних правил №0322/125120104/16 від 19.04.2016 року, валюту у розмірі 3 470 (три тисячі чотириста сімдесят) євро повернуто ОСОБА_2

В С Т А Н О В И В :

Відповідно до постанови, 19 квітня 2016 року о 08:15 годині під час проходження митного контролю залу «Відліт» терміналу «D» ДП МА «Бориспіль», громадянка України ОСОБА_2, яка відлітала до Риму, літаком а/к «МАУ», рейсом №0305 та своїми діями обрала канал позначений символами зеленого кольору «зелений коридор», тим самим заявила про те, що переміщувані нею через митний кордон України товари не підлягають письмовому декларуванню, оподаткуванню митними платежами, не підпадають під встановлені законодавством заборони та обмеження щодо вивезення за межі території України чим засвідчила факти, що мають юридичне значення. Після перетину пасажиром «білої лінії», яка позначає закінчення зони спрощеного митного контролю «зелений коридор», їй було задано запитання щодо наявності у неї готівки, на що вона відповіла, що має при собі близько 13 000 євро. Після цього, було здійснено перерахунок готівки та виявлено 13 470 євро, що знаходилися у жіночій сумочці пасажира (ручна поклажа) без ознак приховування та зі слів пасажира належать їй особисто. На момент проходження митного контролю належним чином оформленої митної декларації пасажир не надала, до моменту перетину нею «білої лінії» до інспектора митниці не зверталася, документів на право вивезення готівки пасажир не надавала. З виявленої суми ОСОБА_2 було пропущено 10 000 євро. За протоколом про порушення митних правил вилучено 3 470 євро.

На вказану постанову суду, представник Київської митниці ДФС Петровська А.О. подала апеляцію, в якій вважає, що постанова не відповідає меті адміністративного стягнення та не сприяє вихованню порушника в дусі додержання чинного законодавства. Твердження суду щодо покладання на гр. ОСОБА_2 «індивідуального надмірного тягаря» в результаті застосування адміністративного стягнення у вигляді конфіскації вилученої валюти є необґрунтованим, а рішення про незастосування конфіскації є помилковим, оскільки відповідно до матеріалів справи ОСОБА_2 періодично перетинає митний кордон України, і відлітала до Італії з туристичною метою, 13 470 євро взяла з собою для оплати екскурсій та для здійснення особистих покупок. Крім того, ОСОБА_2 проживає у найпрестижнішому районі м. Києва, минулого року продала житло у центрі м. Києва майже за 4 млн. грн., має можливість відвідувати один з найдорожчих медичних закладів України, і всі ці обставини не вказують на те, що ОСОБА_2 має стан здоров'я, який потребує постійного лікування та поганий матеріальний стан, оскільки проживає тільки на пенсію, як це зазначено судом у постанові. Також апелянт зазначає, що окрім слів ОСОБА_2, матеріали справи не містять ніяких доказів легальності походження коштів, які вона намагалася, з порушенням митних правил, вивезти з України, тобто при перетині митного кордону ОСОБА_2 не мала при собі будь-яких документів, які підтверджують легальність походження коштів та є необхідними для здійснення декларування товарів. Тому просить постанову скасувати та постановити нову постанову, якою визнати ОСОБА_2 винною за ст.471 МК України та накласти на неї стягнення у виді штрафу у розмірі 1 700,00 грн. з конфіскацією вилученої валюти у розмірі 3 470 євро.

У судове засідання особа, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 не з'явилась, повідомлена належним чином про час та місце розгляду справи, причин неявки не повідомила.

Представник особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 - ОСОБА_3 заперечував проти задоволення апеляційної скарги, вказував, що постанова суду першої інстанції правильна та законна, просив залишити її без змін.

Представник Київської митниці ДФС Захаров А.О. у судовому засіданні апеляцію підтримав, підтвердив викладені у ній доводи, просив апеляцію задовольнити.

Вислухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляція підлягає до задоволення з наступних підстав.

Висновок суду про доведеність винності ОСОБА_2 у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 471 МК України відповідає фактичним обставинам справи, підтверджується розглянутими в судовому засіданні доказами і є обґрунтованим.

При цьому, доведеність вини та правильність кваліфікації дій ОСОБА_2 ніким не оспорюється.

Разом з тим, висновок суду про відсутність підстав для застосування щодо ОСОБА_2 додаткового стягнення у виді конфіскації вилученої валюти, не ґрунтується на вимогах чинного законодавства, а тому є необґрунтованим, незаконним та безпідставним.

Так, діючим законодавством України не передбачено можливості звільнення правопорушника від застосування щодо нього додаткового стягнення, у тому числі й конфіскації предметів порушення митних правил.

Посилання суду першої інстанції на те, що у матеріалах справи відсутні данні, які б давали підстави вважати, що шляхом застосування конфіскації буде попереджена інша незаконна діяльність - легалізація злочинних доходів, торгівля наркотиками, фінансування тероризму, ухилення від сплати податків, також не можуть бути підставою для звільнення особи від додаткового стягнення у виді конфіскації предметів порушення митних правил.

Безпідставним є й посилання суду першої інстанції на те, що підставою для незастосування конфіскації вилученої валюти є те, що держава Україна ратифікувала Європейську Конвенцію «Про захист прав і основних свобод людини» та протоколи до неї, чим визнала її дію в національній правовій системі, а також обов'язковість рішень Європейського Суду з прав людини.

Так, жодним із рішень Європейського Суду з прав людини не встановлено прямої заборони на конфіскацію предметів порушення митних правил.

Разом з тим, Європейський суд з прав людини неодноразово у своїх рішеннях наголошує, що держава при конфіскації майна зобов'язана додержуватися, зокрема третього критерію - правомірності позбавлення майна (балансу інтересів), визначеного ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (рішення від 9 червня 2005 року у справі «Бакланов проти Російської Федерації»; від 24 березня 2005 року у справі «Фрізен проти Російської Федерації»; від 15 травня 2008 року у справі «Надточій проти України»; від 06 листопада 2008 року у справі «Ізмайлов проти Російської Федерації»; від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг і Льоннрот проти Швеції»). Зазначений критерій передбачає наявність розумного співвідношення (обґрунтованої пропорційності) між поставленою метою та засобами, які використовуються для її досягнення. ЄСПЛ вважає, що будь-яке втручання у право власності обов'язково повинне відповідати принципу пропорційності. «Справедливий баланс» має бути дотриманий між вимогами загального інтересу суспільства та вимогами захисту основних прав людини. Необхідний баланс не буде дотриманий, якщо особа, про яку йдеться, несе «індивідуальний і надмірний тягар». Цей критерій більшою мірою оціночний і стосується обставин кожної конкретної справи, а тому повинен бути встановлений щодо кожного конкретного суб'єкта у кожній справі на підставі безпосередньо з'ясованих обставин і фактів.

Однак, встановлений судом першої інстанції той факт, що конфіскація вилученої у ОСОБА_2 готівки, покладає на неї індивідуальний надмірний тягар, є неправомірним.

Як вбачається з матеріалів справи, у тому числі й з пояснень самої ОСОБА_2 вказані кошти вона перевозила за кордон під час здійснення туристичної мандрівки. При цьому метою вивезення цих коштів була оплата екскурсій та для придбання особистих покупок за кордоном. Будь-яких родичів чи осіб, які перебувають на її утриманні вона не має.

Доводи представника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 - ОСОБА_3 про необхідність оплати наявних у неї численних хвороб, суд вважає необґрунтованими, оскільки, як встановлено по справі ОСОБА_2 перебуває на обліку в клініці «Феофанія», де послуги на обстеження та лікування є безкоштовними.

Посилання представника, на те, що при прийнятті рішення суд повинен врахувати вік ОСОБА_2, якій виповнилось 75 років, суд вважає обґрунтованими, враховує цей факт та з великою повагою до нього відноситься, однак, вважає що вік правопорушника не може вплинути на встановлення того факту, що конфіскація вилученої готівки, покладає на неї індивідуальний надмірний тягар.

До того ж, апеляційний суд враховує, що на момент перетину митного кордону у ОСОБА_2 були відсутні дозвільні документи на переміщення валюти через митний кордон України.

Враховуючи викладене, апеляційний суд вважає, що постанова судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 17 червня 2016 року, є незаконною, а тому підлягає скасуванню. При цьому по справі слід прийняти нову постанову.

Керуючись ст.294 КУпАП, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу представника Київської митниці ДФС Петровської А.О. задовольнити.

Постанову судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 17 червня 2016 року щодо ОСОБА_2 скасувати.

Прийняти нову, якою ОСОБА_2 визнати винною у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 471 Митного кодексу України та піддати адміністративному стягненню у виді штрафу у розмірі 100 (ста) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 1700 (одна тисяча сімсот гривень), з конфіскацією валюти у розмірі 3 470 (три тисячі чотириста сімдесят) євро, вилучених згідно протоколу про ПМП №0332/125120104/16 від 19.04.2016 року, в дохід Держави Україна.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка проживає за адресою: АДРЕСА_2, паспорт громадянина України для виїзду за кордон НОМЕР_2, виданий 28.04.2011 року, орган що видав 8089, персональний номер НОМЕР_1, на користь державного бюджету України (р/р №31216206700004, МФО: 821018, код за ЄДРПОУ 38007070, банк: ГУДКСУ у Київській області м. Київ, утримувач коштів Бориспільське управління Державної казначейської служби України Київської області: 22030001, призначення платежу - судовий збір в розмірі 275 (двісті сімдесят п'ять) гривень 60 копійок.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка проживає за адресою: АДРЕСА_2, паспорт громадянина України для виїзду за кордон НОМЕР_2, виданий 28.04.2011 року, орган що видав 8089, персональний номер НОМЕР_1, на користь Київської митниці ДФС (р/р №35211035089083, МФО: 821018, код ЄДРПОУ 39470947) понесені витрати у справі про порушення митних правил на транспортування предметів правопорушення в розмірі 28 гривень 53 копійки.

Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Ю.М. Слива