Ухвала суду № 59178748, 20.07.2016, Апеляційний суд Волинської області

Справа № 161/4262/15-ц Головуючий у 1 інстанції: Кихтюк Р.М. Провадження № 22-ц/773/1143/16 Категорія: 59 Доповідач: Шевчук Л. Я.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 липня 2016 року місто Луцьк

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Волинської області в складі:

головуючого - судді Шевчук Л.Я.,

суддів - Овсієнка А.А., Подолюка В.А.,

секретар с/з - Вергун Т.С.,

з участю:

позивача - ОСОБА_2,

представника позивача - ОСОБА_3,

представника відповідача - ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_5, Товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТзОВ) «Укрспецторг Групп», першого відділу Державної виконавчої служби Луцького міського управління юстиції про визнання прилюдних торгів недійсними, за апеляційною скаргою позивача ОСОБА_2 на рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 04 листопада 2015 року,

В С Т А Н О В И Л А:

В березні 2015 року ОСОБА_6 звернувся в суд з даним позовом до ОСОБА_5, Товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТзОВ) «Укрспецторг Групп», першого відділу Державної виконавчої служби Луцького міського управління юстиції (далі - перший ВДВС ЛМУЮ), який обґрунтував тим, що рішенням Луцького міськрайонного суду від 11.10.2010 року з нього та ОСОБА_7 солідарно стягнуто в користь ПАТ «Кредитпромбанк» заборгованість за кредитним договором в сумі 260995,31 грн.

При виконанні даного рішення в примусовому порядку державний виконавець самовільно змінив порядок його виконання, а саме: звернув стягнення на передану в іпотеку квартиру, яка є спільною сумісною власністю подружжя. Разом з тим, першим ВДВС ЛМУЮ було відкрито виконавче провадження лише стосовно ОСОБА_7

Вказує на те, що прилюдні торги були проведені з порушенням Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна та Закону України «Про іпотеку», оскільки про дату, час і місце їх проведення, стартову ціну ні його, ні ОСОБА_7 не було повідомлено. Також, про проведення перших торгів організатором не було висвітлено в друкованих засобах, а про їх проведення було сповіщено лише в одному місцевому друкованому виданні, що негативно вплинуло на кількість покупців і її купівлю за нижчою ціною.

Крім того, реалізація квартири через прилюдні торги відбулась з порушенням прав його неповнолітніх дітей, яких вирішено виселити без його відому і відому служби у справах дітей.

У зв'язку з наведеним позивач ОСОБА_6 просив суд проведені Волинською філією ТзОВ "Укрспецторг-Групп» прилюдні торги, що відбулись 23.11.2012 року, визнати недійсними.

Ухвалою Луцького міськрайонного суду від 30.09.2015 року до участі в справі в якості третьої особи залучена ОСОБА_7 та за згодою позивача - в якості співвідповідача перший відділ ДВС ЛМУЮ.

Рішенням Луцького міськрайонного суду від 04.11.2015 року в задоволенні позову ОСОБА_2 відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач ОСОБА_6, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просив вказане рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення його позову.

В судовому засіданні позивач та його представник апеляційну скаргу підтримали і просили скаргу задовольнити, представник відповідача апеляційну скаргу заперечив та просив скаргу позивача відхилити.

Апеляційну скаргу позивача слід відхилити, а рішення суду першої інстанції слід залишити без змін з наступних підстав.

Із матеріалів справи убачається, що 07 грудня 2007 року між ВАТ «Кредитпромбанк» та ОСОБА_7 був укладений іпотечний договір №09.01/001/101/07-НВклн, за умовами якого іпотекодержатель ВАТ «Кредитпромбанк» відкриває іпотекодавцю ОСОБА_7 мультивалютну кредитну лінію в національній валюті в межах загальної суми 268155,00 грн. терміном до 6 грудня 2028 року, а іпотекодавець ОСОБА_7 передала в іпотеку іпотекодержателю ВАТ «Кредитпромбанк» належну їй на праві власності квартиру АДРЕСА_1 з метою забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором, відповідно до якого вона отримала кредит в межах загальної суми 268155,00 грн. (т.1,а.с.7-9).

Цього ж дня між позивачем ОСОБА_2 та ВАТ «Кредитпромбанк» укладено договір поруки № 09.01/001/П01/07-НВклн з метою забезпечення виконання зобов'язань позичальником ОСОБА_7 за кредитним договором (т.1,а.с.10-11).

Як убачається з протоколу № 03-0104/12 від 23.11.2012 року, Волинською філією ТзОВ «Укрспецторг Групп» проведено прилюдні торги по реалізації нерухомого майна, що належить іпотекодавцю ОСОБА_7, а саме: двохкімнатної квартири, що знаходиться за адресою: вул. Стрілецька, 51/6 в м. Луцьку Волинської області, переможцем яких стала ОСОБА_5 (т.1,а.с.6).

Відмовляючи в задоволенні позову ОСОБА_2 про визнання прилюдних торгів недійсними, суд першої інстанції свої висновки обґрунтовував тим, що реалізація предмета іпотеки на прилюдних торгах від 23.11.2012 року за відсутності рішення суду про звернення стягнення на предмет іпотеки відповідає вимогам ст. 54 Закону України «Про виконавче провадження», і, крім того, суду не представлено доказів, що внаслідок їх проведення порушено вимоги чинного законодавства та інтереси позивача. Також суд виходив з того, що реалізацією нерухомого майна на прилюдних торгах не були порушені права неповнолітніх дітей, так як питання забезпечення прав неповнолітніх дітей повинні були бути враховані на етапі укладення іпотечного договору, невиконання умов якого позичальником призвели до продажу квартири, яка перебувала в іпотеці, а вимогами чинного законодавства не передбачено надання згоди органом опіки та піклування на реалізацію квартири з прилюдних торгів.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, так як вони відповідають встановленим обставинам справи та зроблені з дотриманням вимог закону.

Як убачається з матеріалів справи, 28 січня 2011 року державним виконавцем першого відділу ДВС Луцького міського управління юстиції винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з виконання виконавчого листа, виданого Луцьким міськрайонним судом про солідарне стягнення з ОСОБА_2 і ОСОБА_7 в користь ПАТ «Кредитпромбанк» заборгованості за кредитним договором в розмірі 260995,31 грн. та судових витрат в розмірі 910,00 грн. (т.1,а.с.121).

Відповідно до ч.1 ст. 54 Закону України «Про виконавче провадження» звернення стягнення на заставлене майно в порядку примусового виконання допускається за виконавчими документами для задоволення вимог стягувача - заставодержателя.

Отже, зазначеними вище нормами закону передбачено можливість реалізації предмета іпотеки з прилюдних торгів за відсутності рішення суду про звернення стягнення на предмет іпотеки в порядку примусового виконання рішення суду про стягнення заборгованості за кредитним договором в користь позикодавця - іпотекодержателя.

З огляду на викладені обставини не заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги позивача про те, що прилюдні торги з реалізації іпотечного майна не могли проводитися без постановлення судового рішення про звернення стягнення на іпотечне майно, так як згідно статті 54 Закону України «Про виконавче провадження» звернення стягнення на заставлене майно допускається за виконавчими документами для задоволення вимог стягувача - заставодержателя.

Якщо за судовим рішенням із відповідача стягнуто кредитну заборгованість, то судом не може бути змінений спосіб виконання такого рішення на звернення стягнення на предмет іпотеки, оскільки виконання рішення суду про стягнення заборгованості має виконуватися за рахунок усього майна, що належить боржнику.

Таким чином, державний виконавець звернув стягнення на заставлене майно в порядку примусового виконання рішення суду про стягнення заборгованості за кредитним договором за виконавчими документами для задоволення вимог стягувача - заставодержателя.

Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 07 травня 2014 року, яке набрало законної сили, в задоволенні позову позичальника - іпотекодавця ОСОБА_7 про визнання протоколу прилюдних торгів від 23 листопада 2012 року № 03-0104/12 відмовлено (т. 1, а.с.97-101). Зі змісту вказаного рішення вбачається, що прилюдні торги від 23 листопада 2012 року відбулися з дотриманням вимог законодавства, про їх проведення свідчило інформаційне повідомлення в засобах масової інформації, подане у визначені строки. Державний виконавець, стягувач та боржник були повідомлені у визначеному Тимчасовим положенням про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого майна порядку і дані обставини згідно із ст. 61 ЦПК України доказуванню і доведенню не підлягають.

Крім власника квартири ОСОБА_7 у спірній квартирі у вересні 2011 року були зареєстровані ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, та із січня 2008 року ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_2, що підтверджується записами в будинковій книзі. Неповнолітні діти, батьком і законним представником яких є позивач ОСОБА_6, у встановленому законом порядку набули право користування спірною квартирою уже після укладення договору іпотеки 07 грудня 2007 року.

Умови та порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що підлягають примусовому виконанню, в разі невиконання їх у добровільному порядку визначають Закон України «Про виконавче провадження» та Інструкція про проведення виконавчих дій, затверджена наказом Міністерства юстиції України від 15 грудня 1999 року № 74/5 (далі - Інструкція).

Цим Законом визначено загальні правові основи організації та діяльності державної виконавчої служби, її завдання та компетенцію, а також визначено учасників виконавчого провадження, закріплено їхні права та обов'язки, у тому числі, право стягувачів і боржників та інших учасників виконавчого провадження на оскарження дій (бездіяльності) державного виконавця та порядок цього оскарження (ст. ст. 1, 2, 5, 7, 10, 11, 111, 85 Закону).

Разом з тим, із положень зазначеного Закону та Інструкції убачається, що вони не встановлюють порядку та правил проведення прилюдних торгів, а лише закріплюють, як і ст. 650 ЦК України, такий спосіб реалізації майна, як його продаж на прилюдних торгах, і відсилають до інших нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України та Міністерства юстиції України, якими повинен визначатися порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого майна (ст. 62 Закону України «Про виконавче провадження» та пунктів 5.11, 5.12 Інструкції).

Відповідно до положень указаних правових норм державний виконавець здійснює лише підготовчі дії з метою проведення прилюдних торгів, а самі прилюдні торги з реалізації нерухомого майна організовують і проводять спеціалізовані організації, з якими державною виконавчою службою укладається відповідний договір (п. 5.11 Інструкції).

Правила ж проведення прилюдних торгів визначені Тимчасовим положенням про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації нерухомого майна, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 27 жовтня 1999 року № 68/5 (далі - Тимчасове положення).

Процедуру прилюдних торгів відповідно до ст. ст. 650, 655 та ч. 4 ст. 656 ЦК України віднесено до договорів купівлі-продажу, результатом яких є видача нотаріусом свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів на підставі складеного та затвердженого в установленому порядку акта державного виконавця про проведені торги (розділ 6 Тимчасового положення, п. п. 244, 245, 248 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 14 червня 1994 року № 18/5, ст. 34 Закону України «Про нотаріат»).

Отже, ураховуючи те, що відчуження майна з прилюдних торгів належить до угод купівлі-продажу, така угода може визнаватись недійсною в судовому порядку з підстав недодержання в момент її вчинення вимог, які встановлені частинами 1?3 та 6 ст. 203 ЦК України (ч. 1 ст. 215 цього Кодексу).

Разом із тим слід зазначити, що оскільки за змістом ч. 1 ст. 215 ЦК України підставами недійсності укладеного за результатами прилюдних торгів правочину є недодержання вимог закону в момент його укладення, тобто безпосередньо за результатами прилюдних торгів, то підставами для визнання прилюдних торгів недійсними є порушення встановлених законодавством правил проведення торгів, визначених саме Тимчасовим положенням.

Що стосується порушень, допущених державним виконавцем при здійсненні своїх повноважень, передбачених Законом України «Про виконавче провадження», до призначення прилюдних торгів, у тому числі щодо відкриття виконавчого провадження, накладення арешту на майно, визначення вартості чи оцінки майна тощо (ст. ст. 18, 24?27, 32, 33, 55, 57 цього Закону), то такі дії (бездіяльність) державного виконавця підлягають оскарженню в порядку, передбаченому цим Законом (зокрема, ч. 7 ст. 24, ч. 4 ст. 26, ч. 3 ст. 32, ч. 3 ст. 36, ч. 2 ст. 57, ст. ст. 55, 85 Закону).

Отже, дії державного виконавця у виконавчому провадженні, які не стосуються правил проведення прилюдних торгів, мають самостійний спосіб оскарження й не можуть бути підставою для визнання прилюдних торгів недійсними.

Крім того, слід зазначити, що згідно з ч. 1 ст. 33 Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Частиною 3 ст. 33 Закону України «Про іпотеку» визначено, що звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Відповідно до ч. 1 ст. 41 Закону України «Про іпотеку» реалізація предмета іпотеки, на який звертається стягнення за рішенням суду або за виконавчим написом нотаріуса, проводиться, якщо інше не передбачено рішенням суду, шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України «Про виконавче провадження», з дотриманням вимог цього Закону.

Крім цього, колегія суддів вважає, що звернення стягнення на предмет іпотеки за рішенням суду є кінцевою стадією виконання рішення суду, а тому попередній дозвіл органу опіки та піклування на відчуження домоволодіння, в якому право користування належить малолітній дитині, не потрібен. Така згода потрібна при укладенні договору іпотеки, якщо предметом іпотеки мають право користуватись чи володіти діти, а не при виконанні рішення суду та проведенні прилюдних торгів. За таких обставин суд першої інстанції правильно вважав, що при проведенні прилюдних торгів з реалізації іпотечного майна відсутні порушення ст. 18 Закону України «Про охорону дитинства» та ст. 12 Закону України «Про основи соціального захисту бездомних громадян і безпритульних дітей».

З огляду на наведені обставини, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно визначився з характером спірних правовідносин та, застосувавши ті норми права, які підлягала до застосування прийшов до вірного висновку про відмову в задоволенні позову ОСОБА_2

Інші доводи апеляційної скарги є власним тлумаченням позивачем та його представником норм чинного законодавства та обставин справи, які були предметом дослідження судом першої інстанції і суд дав їм правильну юридичну оцінку, а тому не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у рішенні, яке постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст. 307, 308, 314, 315, 319 ЦПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу позивача ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 04 листопада 2015 року в даній справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили.

Головуючий:

Судді: