Постанова № 59178437, 18.07.2016, Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/8208/16-п

Провадження № 3/161/2317/16

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м.Луцьк 18 липня 2016 року

Суддя Луцького міськрайонного суду Волинської області Ковальчук В.О., з участю прокурора Сасюк Л.О., особи яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань названого суду справу про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, середньою освітою, не працюючого, не одруженого, не маючого утриманців, проживаючого та зареєстрованим місцем проживання за адресою: кв.№32, буд.№22, вул.Писаревського, м.Луцьк Волинської області, до адміністративної відповідальності не притягався;

за ст.172-5 ч.1 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 згідно з наказом № 87 о/с від 25 грудня 2015 року начальника Луцького СІЗО Управління Державної пенітенціарної служби у Волинській області, призначений на посаду молодшого інспектора 2-ї категорії відділу режиму і охорони Луцького СІЗО. та відповідно до пп. д п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України Про запобігання корупції являвся субєктом відповідальності за корупційні правопорушення.

Згідно Правил внутрішнього розпорядку установ виконання покарань, (Наказ міністерства юстиції України № 2186/5 від 29.12.2014), зокрема розділом IV, взаємовідносини персоналу установ виконання покарань із засудженими ґрунтуються на суворому дотриманні законності. Персоналу установ виконання покарань категорично забороняється встановлювати із засудженими та їхніми родичами будь-які стосунки, що не регламентовані кримінально-виконавчим законодавством та цими Правилами.

Згідно додатку 6 до пункту 3 розділу ІІІ вищезазначених Правил, до переліку предметів, виробів і речовин, зберігання яких засудженим заборонено віднесено мобільні телефони та зарядні пристрої до них, SIM- картки.

Окрім того, відповідно до п. 2.8 посадової інструкції молодшого інспектора 2-ї категорії відділу режиму і охорони Луцького СІЗО сержанта внутрішньої служби ОСОБА_2, останній, поміж іншого, зобовязаний контролювати виконання увязненими (засудженими) вимог правил внутрішнього розпорядку та встановлених законодавством правил поведінки.

Однак, в квітні 2016 року, під час несення служби, ОСОБА_1 прийняв пропозицію від засудженого ОСОБА_3 пронести йому на територію охороняємої зони виправної установи безпосередньо до камери, в якій він утримується, заборонені для використання предмети, а саме: три мобільні телефони та два зарядні пристрої до них, та отримати за це подарунок у вигляді грошових коштів в сумі 1400 гривень.

В подальшому, ОСОБА_1, діючи в інтересах засудженого ОСОБА_3, прийняв від дружини засудженого, ОСОБА_4 вищезгадані засоби звязку та обмовлений подарунок у вигляді грошових коштів в сумі 1400 гривень, та всупереч власних посадових інструкцій та вимог вищевказаних нормативно-правових актів, будучи ознайомленим із вимогами Закону України Про запобігання корупції в частині заборони використання своїх службових повноважень та пов'язаних з цим можливостей з метою одержання подарунку, діючи з власних корисливих мотивів в інтересах ОСОБА_3, проніс на територію Луцького СІЗО три мобільні телефони та два зарядні пристрої до них, та безпосередньо, поблизу камери в якій утримується ОСОБА_3 передав зазначені засоби звязку засудженому, чим порушив вимоги п.1 ч. 1 ст. 23 Закону України Про запобігання корупції.

В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину в скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.172-5 ч.1 КУпАП визнав та підтвердив, що під час несення служби на посту в складі чергової зміни Луцького СІЗО прийняв пропозицію від засудженого ОСОБА_3 взяти в дружини засудженого три мобільні телефони та зарядні пристрої, та за винагороду в 1400 гривень принести в слідчий ізолятор та ОСОБА_3.

Також, ОСОБА_1 пояснив, що отримав від дружини засудженого ОСОБА_4 мобільні телефони, зарядні пристрої, та передав їх засудженому ОСОБА_3, а прийнятий від ОСОБА_4 подарунок в сумі 1400 гривень, витратив за власним розсудом.

З витягу наказу №87 о/с від 25 грудня 2015 року начальника Луцького СІЗО Управління Державної пенітенціарної служби у Волинській області підполковника внутрішньої служби ОСОБА_5, ОСОБА_1 призначений на посаду молодшого інспектора 2-гої категорії відділу режиму та охорони Луцького СІЗО (а.с.54).

Згідно посадової інструкції молодшого інспектора 2-гої категорії відділу режиму та охорони Луцького СІЗО УДПтСУ у Волинській області, під час несення служби не допускати контактів з засудженими.

Згідно Правилами внутрішнього розпорядку установ виконання покарань, (Наказ міністерства юстиції України № 2186/5 від 29.12.2014), зокрема розділом IV, встановлено, що взаємовідносини персоналу установ виконання покарань категорично забороняється встановлювати із засудженими та їхніми родичами будь-які стосунки, що не регламентовані кримінально-виконавчим законодавством та цими Правилами.

Згідно додатку 6 до пункту 3 розділу ІІІ вищезазначених Правил, до переліку предметів, виробів і речовин, зберігання яких засудженим заборонено віднесено мобільні телефони та зарядні пристрої до них, SIM- картки.

Згідно до пп. д п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України Про запобігання корупції ОСОБА_1 являвся субєктом відповідальності за корупційні правопорушення.

З аналізу поданих пояснень, а саме: засудженого ОСОБА_3, та його дружини ОСОБА_4, суддя встановив, що ОСОБА_1 під час несення служби, вступив в контакт з засудженим та погодився на його пропозицію взяти в його дружини три мобільні телефони, зарядні пристрої та за винагороду в сумі 1400 гривень, передати засудженому, що ОСОБА_1 виконав (а.с. 9-12).

Пояснення ОСОБА_1 правдиві, оскільки дані послідовно, логічно та узгоджуються з поясненнями засудженого ОСОБА_3, та його дружини ОСОБА_4.

Таким чином, суддя встановив, що ОСОБА_1 використав свої службові повноваження та пов'язані з цим можливості з метою подарунку, чим порушив вимоги п.1 ч. 1 ст. 23 Закону України Про запобігання корупції .

Дії ОСОБА_1 слід кваліфікувати за ч. 1 ст. 172-5 Кодексу України за ознаками, порушення встановлених законом обмежень щодо одержання дарунка.

Обставин, що помякшують чи обтяжують відповідальність ОСОБА_1 суд не встановив.

При накладенні стягнення суддя враховуючи викладене, а також характер вчиненого правопорушення, особу порушника який притягується до адміністративної відповідальності, що характеризується посередньо, ступінь його вини, незадовільний майновий стан, відсутність обставин, що помякшують чи обтяжують відповідальність вважає, що на ОСОБА_1 слід накласти адміністративне стягнення у виді штрафу.

Разом з тим, суддя не застосовує конфіскацію дарунка, оскільки грошові кошти не вилучались.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладене таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

Згідно із п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення встановлюється ставка судового збору в розмірі 0,03 розміру мінімальної заробітної плати, а тому з ОСОБА_1 необхідно стягнути 275 грн. 60 коп. судового збору.

На підставі вказаного, керуючись п.1 ч. 1 ст. 23 Закону України Про запобігання корупції , ст.ст. 24 ч. 1 п.2, 27, 33, 283, 284 ч.1 п.1 КУпАП, суддя, -

П О С Т А Н О В И В :

Визнати винним ОСОБА_1 в скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-5 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 150 (сто пятдесят) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, в грошовому виразі 2550 (дві тисячі пятсот пятдесят) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 275 (двісті сімдесят пять) гривень 60 копійок, за наступними реквізитами: найменування суду - Луцький міськрайонний суд Волинської області, назва податку - судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050), банк - ГУДКСУ у Волинській області, код банку 803014, номер рахунку 31214206700002, одержувач коштів - УДКСУ у м. Луцьку (м. Луцьк) 22030001, ідентифікаційний код одержувача 38009628.

Постанова може бути оскаржена до апеляційного суду Волинської області через Луцький міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником упродовж десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя: В.О. Ковальчук