Ухвала суду № 59178007, 21.07.2016, Баштанський районний суд Миколаївської області

№ 468/718/16-ц

БАШТАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД

___________

56101 Миколаївська область м. Баштанка вул. Полтавська 43

У Х В А Л А

( про залишення заяви без руху )

21.07.2016 року суддя Баштанського районного суду Миколаївської області Янчук С.В. розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Баштанської міської ради Баштанського району Миколаївської області та відділу Держземагенства у Баштанському районі Миколаївської області, треті особи приватний нотаріус Баштанського районного нотаріального округу Миколаївської області та КП «Баштанське бюро технічної інвентаризації», про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини та визнання права власності на житловий будинок і земельну ділянку,

В С Т А Н О В И В:

до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Баштанської міської ради Баштанського району Миколаївської області та відділу Держземагенства у Баштанському районі Миколаївської області, треті особи приватний нотаріус Баштанського районного нотаріального округу Миколаївської області та КП «Баштанське бюро технічної інвентаризації», про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини та визнання права власності на житловий будинок і земельну ділянку.

Із змісту позовної заяви слід, що 09 червня 2003 року помер ОСОБА_2, після смерті якого відкрилася спадщина на спадкове майно, яке складається з житлового будинку №15, розташованого в місті Баштанка Миколаївської області по вулиці Сагайдачного (Кірова) та земельну ділянку площею 0,10 га, розташовану за вищевказаною адресою. В звязку з відмовою нотаріусом у видачі свідоцтва про право на спадщину по причині пропуску строку прийняття спадщини та відсутності даних на підтвердження фактичного прийняття спадщини, позивач не може оформитися у спадкових правах. За таких обставин просить суд встановити факт постійного проживання зі спадкодавцем ОСОБА_2 на час відкриття спадщини після смерті останнього (оскільки фактично проживав з ним в даний період за місцем реєстрації останнього) та визнати за ним право власності на вищевказаний житловий будинок та земельну ділянку.

Дана заява не відповідає вимогам ЦПК, а саме статті 119.

- відповідно до вимог п.п. 4,5,6 ч.2 вказаної статті, позовна заява повинна містити ціну позову щодо вимог майнового характеру, виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги та зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування.

Позовна заява містить зазачення ціни позову в розмірі 551 грн. 20 коп.

В силу п.2 ч. 1 ст. 80 ЦПК України ціна позову у позовах про визнання права власності на майно або його витребування визначається вартістю майна.

Наведене свідчить, що зазначена в позові ціна позову є значно меншою від фактичної вартості вищевказаного нерухомого майна, що вбачає недодержання позивачем вимог п. 4 ч.2 ЦПК України.

Крім того, неправильне визначення ціни позову свідчить про порушення позивачем вимог ч.5 статті 119 ЦПК України, із змісту якої слід, що до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору.

Так, до позовної заяви додано документ на підтвердження сплати судового збору в розмірі 551 грн. 20 коп.

Згідно ч.1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

За змістом ч.3 ст. 6 вищевказаного Закону, за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Позовна заява одночасно містить 2 вимоги майнового характеру (визнання права власності на житловий будинок та земельну ділянку), розмір судового збору за яку визначено п.п. 1 п.1 ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» та 1 вимогу немайнового характеру (окремого провадження), розмір судового збору на яку визначено п.п. 4 п.1 ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір».

Наведене свідчить, що до позовної заяви не додано документ на підтвердження сплати судового збору в розмірі, передбаченому Законом України «Про судовий збір».

Частиною 1 статті 3 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Із змісту глави 84 ЦК України та положень Закону України «Про нотаріат» вбчачається, що оформлення спадщини здійснюється в органах нотаріату.

Проте, позовна заява не містить достатнього обґрунтування щодо неможливості оформлення спадщини в органах нотаріату та необхідності звернення до суду з захистом порушених прав (враховуючи лише наявні обставини неможливості здійснення цього лише по причині пропуску строку прийняття спадщини та не підтвердження обставин фактичного прийняття спадщини, а не оформлення спадщини в цілому).

Вимога щодо визнання права власності обумовлює собою перехід права власності. Однак позовна заява не містить зазначення належних доказів на підтвердження належності вищевказаної земельної ділянки спадкодавцю (дані державного реєстратора прав власності довідка, витяг з державного реєстру земель, тощо) та за можливості їх не додано до позовної заяви.

Додана до позовної заяви копія витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 30.05.2016 року свідчить, що власником (користувачем) вищевказаної спірної земельної ділянки є саме позивач.

За таких умов позовна заява потребує додаткового викладу обставин та обґрунтування щодо визнання за позивачем прав власності на земельну ділянку (з урахуванням вищевказаних обставин).

Позивачем залучено до участі у праві в якості третьої особи приватного нотаріуса Баштанського районного нотаріального округу Миколаївської області, при цьому зазначено прізвища, власного імені та по батькові даної особи. Наведене свідчить про необхідність уточнення даних відомостей.

Відповідачем по справі (окрім органа місцевого самоврядування) залучено відділ Держземагенства у Баштанському районі Миколаївської області та третіми особами відповідно приватного нотаріуса Баштанського районного нотаріального округу Миколаївської області та КП «Баштанське бюро технічної інвентаризації».

Однак позовна заява не містить обґрунтування щодо необхідності участі даних субєктів в спірних правовідносинах щодо спадкування (яким саме чином вищевказаний відділ Держземагенства порушує права позивача та яким саме чином рішення по справі може вплинути на права та обовязки даних третіх осіб).

В силу ч. 1 ст. 120 ЦПК України позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб.

Всупереч зазначеному позивачем не додано до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додані до неї ( за наявності двох відповідачів та двох третіх осіб).

Із викладеного слід, що позовна заява ОСОБА_1 подана без додержання вимог ст.ст. 119,120 ЦПК України, а тому це є підставою для залишення її без руху для виправлення вказаних недоліків.

На підставі викладеного та керуючись ст. 121 ЦПК України, суддя , -

У Х В А Л И В:

позовну заяву ОСОБА_1 до Баштанської міської ради Баштанського району Миколаївської області та відділу Держземагенства у Баштанському районі Миколаївської області, треті особи приватний нотаріус Баштанського районного нотаріального округу Миколаївської області та КП «Баштанське бюро технічної інвентаризації», про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини та визнання права власності на житловий будинок і земельну ділянку - залишити без руху.

Надати позивачу строк, для виправлення вказаних в ухвалі недоліків але не пізніше пяти днів з дня отримання позивачем ухвали, розяснивши, що в разі невиконання вказаних в ухвалі вимог, позовна заява вважається неподаною і повертається.

Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: