Ухвала суду № 59176059, 20.07.2016, Апеляційний суд Луганської області

Головуючий суду 1 інстанції - Баронін Д.Б.

Доповідач - Коновалова В.А.

Справа № 428/4514/16-ц

Провадження № 22ц/782/583/16

УХВАЛА

Іменем України

20 липня 2016 року м. Сєвєродонецьк

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Луганської області у складі:

головуючого - Коновалової В.А.,

суддів: Луганської В.М., Фарятьєва С.О.,

за участю секретаря Козубської А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Апеляційного суду Луганської області справу

за апеляційною скаргою ОСОБА_2

на заочне рішення Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 15 червня 2016 року

за позовом ОСОБА_2 до публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и л а:

У квітні 2016 року ОСОБА_2 звернулася до суду із позовною заявою до публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» про стягнення заборгованості, в обґрунтування якої вказала, що впродовж 2013-2015 років вона уклала з ПАТ "Дельта Банк" кілька договорів банківського вкладу (депозиту), за якими на момент складання позовної заяви на відкритих в ПАТ "Дельта Банк" рахунках обліковуються належні позивачці грошові кошти в загальній сумі 289672,42 грн., що підтверджує сам відповідач у довідці від 14.03.2016 року. Ці грошові кошти, які відповідач заборгував позивачу не включають 200000,00 грн., які були їй сплачені Фондом гарантування внесків фізичних осіб упродовж 2015 року. Позивачка зверталась до банку та тимчасової адміністрації з вимогою повернути кошти. У встановлений законом 30-ти добовий строк кредиторську вимогу не надала, у зв'язку з перебуванням на лікарняному. Про визначений час подання вимоги ані банк, ані його представництво у м. Сєвєродонецьку інформацію позивачу не надавали, не зважаючи на всі її попередні звернення до банку. При цьому позивачка вважає, що так як їй було виплачено Фондом гарантування внесків фізичних осіб упродовж 2015 року грошові кошти, то автоматично вона має бути у списку кредиторів банку. Після покращення стану здоров'я, позивач відразу звернулася з письмовою заявою до відповідача про те, що б останній включив її в список кредиторів та повернув їй грошові кошти, але отримала від ПАТ "Дельта Банк" письмову відмову у включенні її в реєстр кредиторів та виплаті належних їй грошових коштів.

Позивачка просила суд стягнути з публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" на її користь грошові кошти у сумі 289672,42 грн., які складаються з невиплачених внесків та нарахованих на них процентів за договорами банківського вкладу (депозиту), укладеними між нею та відповідачем.

Заочним рішенням Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 15 червня 2016 року відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_2 до публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» про стягнення заборгованості.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким повністю задовольнити позовні вимоги, посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Позивач в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримала.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про час і місце повідомлений належним чином і в установленому законом порядку.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність й обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду приходить до наступного.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених такими доказами, які були досліджені у судовому засіданні.

В ч. 1 статті 303 ЦПК України зазначено, що під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до статті 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього кодексу. В межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та осіб, які беруть участь у справі.

Згідно із ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що з 03.03.2015 року Фонд гарантування запровадив тимчасову адміністрацію та розпочав процедуру виведення ПАТ «Дельта Банк» з ринку, а з 02.10.2015 року на підставі постанови Правління Національного банку України відкликано банківську ліцензію. Як на момент звернення позивача із позовом до суду, так і на момент ухвалення рішення, у банку вже було введено тимчасову адміністрацію, а в подальшому було прийнято рішення про ліквідацію банку, що унеможливлює стягнення коштів з банку у будь-який інший спосіб, аніж це передбачено Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Вказані обставини та висновки суду першої інстанції підтверджуються матеріалами справи та відповідають вимогам закону, зазначеному в тексті оскаржуваного рішення.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до копії договору банківського вкладу № 003-12519-090215 від 09.02.2015 року, укладеного між ПАТ «Дельта-Банк» та ОСОБА_2, сума банківського вкладу за договором складає 10000 доларів США.

Згідно із копією договору банківського вкладу № 002-12519-010714 від 01.07.2014 року, укладеного між ПАТ «Дельта-Банк» та ОСОБА_2, сума банківського вкладу за договором складає 22000 грн.

Відповідно до копії довідки про наявність рахунків в АТ «Дельта-Банк» від 14.03.2016 року на ім'я ОСОБА_2 відкрито в ПАТ «Дельта Банк» рахунок (наступні рахунки): згідно Договору № 011-12000-021013 від 02.10.2013 року: № НОМЕР_1, по якому станом на дату 02.10.2015 року обліковувалася сума коштів у розмірі 8,56 грн.; № НОМЕР_2, по якому станом на дату 02.10.2015 року обліковувалася сума коштів у розмірі 0,58 грн.; згідно Договору № 005-12000-250213 від 25.02.2013 року: № НОМЕР_4, залишок коштів станом на дату 02.10.2015 року - 0,00 грн.; № НОМЕР_3, по якому станом на дату 02.10.2015 року обліковувалася сума коштів у розмірі 121,72 грн.; згідно Договору № 005-12000-021014 від 02.10.2014 року: № НОМЕР_11, залишок коштів станом на дату 02.10.2015 року - 0,00 доларів США; № НОМЕР_6, по якому станом на дату 02.10.2015 року обліковувалася сума коштів у розмірі 36,79 доларів США; згідно Договору № 003-12519-090215 від 09.02.2015 року: № НОМЕР_12, по якому станом на дату 02.10.2015 року обліковувалася сума коштів у розмірі 10000 доларів США; № НОМЕР_5, по якому станом на дату 02.10.2015 року обліковувалася сума коштів у розмірі 165,60 доларів США; згідно Договору № 002-12519-010714 від 01.07.2014 року: № НОМЕР_8, по якому станом на дату 02.10.2015 року обліковувалася сума коштів у розмірі 22000 грн.; № НОМЕР_7, по якому станом на дату 02.10.2015 року обліковувалася сума коштів у розмірі 1367,04 грн.; згідно Договору № 002-12000-040314 від 04.03.2014 року: № НОМЕР_9, залишок коштів станом на дату 02.10.2015 року - 0,00 грн.; № НОМЕР_10, по якому станом на дату 02.10.2015 року обліковувалася сума коштів у розмірі 198,22 грн.

Згідно копій заяв на виплату переказу від 09.07.2015 року на ім'я ОСОБА_2 у відділення № 356 Луганської обласної дирекції АБ «Укргазбанк», Фондом гарантування вкладів перераховані грошові суми в розмірі 54681,51 грн., 2083,11 грн. та 64066,06 грн.

Відповідно до листів АТ «Дельта-Банк» від 20.10.2014 року, 09.02.2015 року, 18.02.2016 року, 14.03.2016 року, ОСОБА_2 повідомлялася про обмеження сум виплат на підставі розпорядження Національного Банку України та про початок процедури ліквідації АТ «Дельта-Банк».

03.03.2015 року на підставі постанови Правління Національного банку України про віднесення ПАТ «Дельта Банк» до категорії неплатоспроможних Фонд запровадив тимчасову адміністрацію і розпочав процедуру виведення ПАТ «Дельта Банк» з ринку.

02.10.2015 року на підставі постанови Правління Національного банку України відкликано банківську ліцензію ПАТ «Дельта Банк».

Згідно ч. 1 ст. 1058 ЦК України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 1074 ЦК України обмеження прав клієнта щодо розпорядження грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду або в інших випадках, встановлених законом, а також у разі зупинення фінансових операцій, які можуть бути пов'язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаним злочинним шляхом, або фінансування тероризму, передбачених законом.

Тобто, випадки обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, можуть бути передбачені в спеціальному законі.

Процедура щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку врегульована Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», який є спеціальним законом, що регулює дані правовідносини.

Таким чином, у спорах, пов'язаних з виконанням банком, у якому введена тимчасова адміністрація та/або запроваджена процедура ліквідації, своїх зобов'язань перед його кредиторами, норми Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» є спеціальними, і цей Закон є пріоритетним відносно інших законодавчих актів України у цих правовідносинах.

Статтею 36 вказаного Закону врегульовано наслідки запровадження тимчасової адміністрації.

Відповідно до п. п. 6, 16 ст. 2 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» ліквідація банку - це процедура припинення банку як юридичної особи відповідно до законодавства. Тимчасова адміністрація - це процедура виведення банку з ринку, що запроваджується Фондом стосовно неплатоспроможного банку в порядку, встановленому цим Законом.

Згідно з п. п. 1, 2 ч. 5 ст. 36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» під час тимчасової адміністрації не здійснюється задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку, примусове стягнення майна ( у тому числі коштів) банку, звернення стягнення на майно банку, накладення арешту на кошти та майно банку.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, враховуючи правову позицію Верховного Суду України, викладену у постанові від 20 січня 2016 року у справі № 6-2001цс15, правильно виходив із того, що з 03 березня 2015 року на підставі постанови Правління Національного банку України про віднесення ПАТ «Дельта Банк» до категорії неплатоспроможних Фонд гарантування вкладів фізичних осіб запровадив тимчасову адміністрацію і розпочав процедуру виведення відповідача з ринку, та керуючись положеннями Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», дослідивши докази у справі й надавши їм належну оцінку дійшов обґрунтованого висновку, що позивач як вкладник може просити задоволення своїх вимог щодо повернення грошових коштів з банківських рахунків виключно в межах процедури ліквідації ПАТ «Дельта Банк».

Такий висновок суду ґрунтується на вимогах закону та узгоджується з правовою позицією Верховного Суду України, викладеною у постанові від 13 червня 2016 року у справі № 6-1123цс16, яка відповідно до ст. 360-7 ЦПК України є обов'язковою для усіх судів України.

Посилання апелянта на рішення апеляційних судів та ухвалу Вищого спеціалізованого суду України не заслуговують на увагу, оскільки обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права, є висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 355 цього Кодексу (ст. 360-7 ЦПК України).

Розглядаючи справу в межах доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення суду без зміни, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 303,308,319 ЦПК України, Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», колегія суддів,

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 15 червня 2016 року залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили негайно після її проголошення, але може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів після її проголошення у касаційному порядку.

Головуючий

Судді: