Рішення № 59175549, 19.07.2016, Апеляційний суд Кіровоградської області

Апеляційний суд Кіровоградської області

№ провадження 22-ц/781/1101/16 Головуючий у суді І-ї інстанції Циганаш І. А.

Доповідач Франко В. А.

РІШЕННЯ

Іменем України

19.07.2016 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Кіровоградської області у складі:

Головуючої судді - Франко В.А.

суддів - Сукач Т.О. Чельник О.І.

при секретарі - Постоєнко А.І.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді цивільну справу за позовом прокурора міста Кіровограда в інтересах держави до Кіровоградської міської ради, ОСОБА_2 про визнання недійсними пунктів 28-30 рішення Кіровоградської міської ради, визнання недійсними державних актів на право власності на земельні ділянки та зобов'язання їх повернути за апеляційною скаргою заступника прокурора Кіровоградської області на рішення Ленінського районного суду міста Кіровограда від 5 січня 2016 року, -

В С Т А Н О В И Л А :

8 липня 2015 року прокурор м. Кіровограда звернувся до суду з позовом до Кіровоградської міської ради, ОСОБА_2 та просив: визнати недійсними пункти 28-30 рішення Кіровоградської міської ради №2469 від 03.09.2009 року «Про передачу громадянам земельних ділянок у власність по АДРЕСА_1»; визнати недійним державний акт на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_1, виданий 30.08..2010 року ОСОБА_2 зареєстрований в Книзі реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №011039100 389; визнати недійним державний акт на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_2, виданий 30.08.2010 року ОСОБА_2 зареєстрований в Книзі реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №011039100 390; зобов'язати ОСОБА_2 повернути Кіровоградській міській раді земельну ділянку площею 1000,00 кв.м. з кадастровим номером НОМЕР_3, грошова оцінка якої складає 177964,95 грн., шляхом складання акту приймання-передачі; зобов'язати ОСОБА_2 повернути Кіровоградській міській раді земельну ділянку площею 1200,00 кв.м з кадастровим номером НОМЕР_4, грошова оцінка якої складає 1619,32 грн., шляхом складання акту приймання-передачі.

Зазначав, що рішенням Кіровоградської міської ради № 2469 від 03.09.2009 року «Про передачу громадянам земельних ділянок у власність по АДРЕСА_1», ОСОБА_2 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність площею 2200,00 кв. м. по АДРЕСА_1 для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) і для ведення садівництва та акт визначення розміру збитків для відшкодування власникам землі та землекористувачам, пов'язаних з вилученням земельної ділянки.

Цим же рішенням, відповідачці передано у власність земельні ділянки по АДРЕСА_1 площею 1000,00 кв. м. (землі одно- та двоповерхової житлової забудови) для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) за рахунок земель житлової та громадської забудови та площею 1200,00 кв. м. (рілля) для ведення садівництва за рахунок земель сільськогосподарського призначення, що перебувають у запасі.

Управлінням містобудування та архітектури Кіровоградської міської ради 12.08.2009 року, видано висновок № 3615 по проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок по АДРЕСА_1 в м. Кіровограді. Проект землеустрою погоджено за умови внесення змін до містобудівної документації (генерального плану м. Кіровограда).

Генеральним планом м. Кіровограда, який затверджений рішенням Кіровоградської міської ради № 627 від 12.09.2000 року, землі в районі АДРЕСА_1, в тому числі спірні земельні ділянки, віднесено до території зелених насаджень загального користування, а тому не можуть бути передані у приватну власність.

Рішенням Ленінського районного суду міста Кіровограда від 05 січня 2016 року в задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі заступник прокурора Кіровоградської області просить скасувати рішення суду першої інстанції з підстав невідповідності висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права і ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

В судовому засіданні апеляційного суду представник прокуратури ОСОБА_3 підтримала апеляційну скаргу з посиланням на викладені в ній обставини, представник Кіровоградської міської ради Черноконь І.В., заперечувала проти доводів апеляційної скарги.

В судове засідання апеляційної інстанції відповідач ОСОБА_2 та її представник адвокат Гуменний А.М. не з'явились. Про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином згідно зворотних повідомлень, які містяться в матеріалах справи.

Адвокат Гуменний надав заперечення до апеляційної скарги в яких просив справу розглядати без його участі. Надав також копії двох договорів купівлі-продажу від 22 липня 2015 року, укладених між ОСОБА_2 та ОСОБА_6,з яких убачається, що ОСОБА_2 продала, а ОСОБА_6 купив земельні ділянки площею відповідно 0,1000га та 0,1200 га , розташованих за адресою АДРЕСА_1

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які з'явились у судове засідання, дослідивши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з таких підстав.

Відповідно до ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом, а обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Проте зазначені вимоги закону залишилися поза увагою суду першої інстанції.

Згідно з ч.1 ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції (ч.1 ст.303 ЦПК України).

Відмовляючи прокурору м. Кіровограда в позові, суд першої інстанції послався зокрема на п.27 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 16.04.2004 року № 7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ», який передбачає, що у спорах про захист прав власників земельних ділянок застосовується позовна давність тривалістю у три роки, якщо інше не передбачено законом.

Суд першої інстанції зазначив у своєму рішенні, що під час прийняття рішення Кіровоградської міської ради № 2469 від 03.09.2009 року «Про передачу громадянам земельних ділянок у власність по АДРЕСА_1» на засіданні сесії міської ради був та приймав участь прокурор міста, що підтверджується витягом з протоколу № 65 чотирнадцятої сесії Кіровоградської міської ради п'ятого скликання від 03.09.2009 року.

Таким чином суд дійшов до висновку, що про вищевказане рішення позивач дізнався 03.09.2009 року та з даного моменту мав можливість скористатись своїм правом оскарження даного рішення через суд.

Приймаючи до уваги, що трьохрічний строк на час звернення до суду вже минув, слід керуватися тим, що позовна давність до зазначених вимог повинна застосовуватися.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що немає підстав для задоволення позовних вимог позивача, оскільки інтереси держави не були порушені. При цьому суд вказав, що надання земельних ділянок ОСОБА_2 відбувалося у повній відповідності до вимог ст.ст. 40, 118 ЗК України щодо безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами на підставі належним чином виготовленої та затвердженої технічної документації із землеустрою, обираючи такий спосіб захисту як визнання недійсним акту органу місцевого самоврядування (ст.21 ЦК України) прокурор не довів суперечність оспорюваного рішення та те, чим саме оспорюване рішення порушує інтереси держави, за захистом якого він звернувся до суду.

Як вище вже було зазначено, прокурор м.Кіровограда звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2 8 липня 2015 року, а згідно до наданих в суд апеляційної інстанції копій двох договорів купівлі-продажу від 22 липня 2015 року, ОСОБА_2 дві спірні земельні ділянки площею відповідно 0,1200 га та 0,1000 га, які розташовані по АДРЕСА_1 продала ОСОБА_6 Оскаржуване рішення по даній справі ухвалено 05 січня 2016 року.

Згідно ч.1 ст.33 ЦПК України суд за клопотанням позивача, не припиняючи розгляду справи , замінює первісного відповідача належним відповідачем, якщо позов пред'явлено не до тієї особи, яка має відповідати за позовом, або залучає до участі у справі іншу особу як співвідповідача.

Пленум Верховного Суду України у п. 8 постанови від 12 червня 2009 року № 2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» роз'яснив, що пред'явлення позову ;до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі чи залишення заяви без руху, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному статтею 33 ЦПК. Після заміни неналежного відповідача або залучення співвідповідача справа розглядається спочатку в разі її відкладення або за клопотанням нового відповідача чи залученого співвідповідача та за його результатами суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача.

Суд першої інстанції цими вимогами не скористався.

Апеляційний суд позбавлений можливості залучити до участі у справі належного відповідача, оскільки по суті справа вирішується судом першої інстанції, а на стадії апеляційного провадження здійснюється лише перевірка законності і обґрунтованості ухваленого судом першої інстанції рішення в межах, встановлених статтею 303 ЦПК України. Тому у апеляційного суду немає передбачених законом повноважень змінювати склад осіб, які беруть участь у справі, крім випадків процесуального правонаступництва, передбаченого статтею 37 ЦПК України.

Порушення судом норм матеріального і процесуального права, призвело до неправильного вирішення справи та відповідно до п.4 ч.1, ч.3 ст.309 ЦПК України є підставою для скасування рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку і ухвалення нового рішення, яким відмовити прокурору у задоволенні позову пред'явленого до неналежного відповідача.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 313, 314, 316, 3 ЦПК України, колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу заступника прокурора Кіровоградської області задовольнити частково.

Рішення Ленінського районного суду міста Кіровограда від 5 січня 2016 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову прокурора міста Кіровограда в інтересах держави до Кіровоградської міської ради, ОСОБА_2 про визнання недійсними пунктів 28-30 рішення Кіровоградської міської ради, визнання недійсними державних актів на право власності на земельні ділянки та зобов'язання їх повернути - відмовити.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуюча суддя: В.А. Франко

Судді: Т.О. Сукач

О.І. Чельник