Рішення № 59175533, 19.07.2016, Апеляційний суд Кіровоградської області

Апеляційний суд Кіровоградської області

№ провадження 22-ц/781/1237/16 Головуючий у суді І-ї інстанції Шевченко І. М.

Доповідач Письменний О. А.

РІШЕННЯ

Іменем України

19.07.2016 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Кіровоградської області у складі:

головуючого судді - Письменного О.А.,

суддів -Єгорової С.М., Карпенка О.Л.,

за участю секретаря - Яковлєвої Ю.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Ленінського районного суду м.Кіровограда від 22.03.2016 року у справі за позовом ОСОБА_3 та ОСОБА_4 до ОСОБА_2, за участю третьої особи: Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна», про стягнення грошових коштів за договорами позики,-

Встановила:

У серпні 2015 року ОСОБА_3 та ОСОБА_4 звернулись в суд з позовом ОСОБА_2, яким просили стягнути з неї на користь ОСОБА_4 заборгованість за договором позики від 30.12.2008 року № 8468 у сумі 799300 грн., три відсотки річних за період з 27.12.2013 по 01.08.2015 року у розмірі 38169,31 грн., та індекс інфляції за період із січня 2014 року по 01.08.2015 року у розмірі 393265,5 грн., заборгованість за договором позики від 30.12.2008 року № 8466 у сумі 960000 грн., три відсотки річних за період з 27.12.2013 по 01.08.2015 року у розмірі 45843,28 грн., та індекс інфляції за період з 27.12.2013 по 01.08.2015 року у розмірі 472320 грн.

Також просили стягнути із відповідача на користь ОСОБА_3 заборгованість за договором позики від 30.12.2008 року № 8470 у сумі 910000 грн., три відсотки річних за період з 27.12.2013 року по 01.08.2015 року у розмірі 43455,61 грн., та індекс інфляції за період із 27.12.2013 року по 01.08.2015 року у розмірі 447720 грн., заборгованість за договором позики від 30.12.2008 року № 8472 у сумі 439615 грн., три відсотки річних за період з 27.12.2013 по 01.08.2015 року у розмірі 20993,12 грн., та індекс інфляції за період з 27.12.2013 по 01.08.2015 року у розмірі 217220,41 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначили, що 30.12.2008 року між ОСОБА_4 та відповідачем на строк до 27.12.2013 року було укладено нотаріально посвідчені договори позики, а саме: № 8468 на загальну суму 770000 грн., відповідно до якого поверненню підлягає грошова сума, що на день остаточного розрахунку має відповідати 100000 доларів за офіційним курсом Національного банку України на той день, та № 8466 на загальну суму 960000 грн.

Вказали, що 30.12.2008 року між ОСОБА_3 та відповідачем на строк до 27.12.2013 року було укладено нотаріально посвідчені договори позики, а саме: № 8470 на загальну суму 910000 грн. та № 8472 на загальну суму 423500 грн., відповідно до якого поверненню підлягає грошова сума, що на день остаточного розрахунку має відповідати 55000 доларів за офіційним курсом Національного банку України на той день.

Зазначили, що у встановлені строки відповідач грошові кошти не повернула у зв'язку з чим у неї утворилася заборгованість перед ОСОБА_3 у розмірі 1349615 грн. та перед ОСОБА_4-1759300 грн.

Вказали, що відповідач прострочила виконання грошових зобов'язань у зв'язку з чим, відповідно до ст.625 ЦК України, з неї підлягають стягненню індекс інфляції та три відсотки річних у таких розмірах:

-за договором позики від 30.12.2008 року № 8468 за період із 27.12.2013 року по 01.08.2015 року три відсотки річних у сумі 38169,31 грн., та 393265,5 грн. індексу інфляції;

-за договором позики від 30.12.2008 року № 8466 за період із 27.12.2013 року по 01.08.2015 року три відсотки річних у сумі 45843,28 грн., 472320 грн. індексу інфляції;

-за договором позики від 30.12.2008 року № 8470 за період із 27.12.2013 року по 01.08.2015 року три відсотки річних у сумі 43455,61 грн., 447720 грн. індексу інфляції;

-за договором позики від 30.12.2008 року № 8472 за період із 27.12.2013 року по 01.08.2015 року три відсотки річних у сумі 20993,12 грн., 217220,41 грн. індексу інфляції.

Враховуючи вищевикладене, просили задовольнити їх позовні вимоги та вирішити питання про судові витрати.

Рішенням Ленінського районного суду м.Кіровограда від 22.03.2016 року задоволено позов ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ОСОБА_2, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна», про стягнення грошових коштів за договорами позики грошей.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 кошти за договором позики, посвідченим приватним нотаріусом Кіровоградського міського нотаріального округу 30.12.2008 року за реєстровим № 8470 в сумі 1 401175,61 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 кошти за договором позики, посвідченим приватним нотаріусом Кіровоградського міського нотаріального округу 30.12.2008 року за реєстровим № 8472 в сумі 677 828,53 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 судові витрати в сумі 3 654,00 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 кошти за договором позики, посвідченим приватним нотаріусом Кіровоградського міського нотаріального округу 30.12.2008 року за реєстровим № 8468 в сумі 1 230734,81 грн.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 кошти за договором позики, посвідченим приватним нотаріусом Кіровоградського міського нотаріального округу 30.12.2008 року за реєстровим № 8466 в сумі 1 478 163,28 грн.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 судові витрати в сумі 3 654,00 грн.

Відповідач подала апеляційну скаргу, якою просила скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким відмовити у задоволені позову ОСОБА_3 та ОСОБА_4

Вказала, що судом першої інстанції розглянуто справу без її присутності внаслідок неналежного повідомлення про час та місце розгляду справи, внаслідок чого суд неповно з'ясував спірні обставини і дійшов неправильних висновків.

Зазначає, що боргова розписка про отримання нею грошей від позивачів не містить зобов'язання щодо їх повернення.

Крім того, 16.01.2009 року між нею та відповідачами було укладено договір про спільну діяльність, який судом першої інстанції досліджено не було, згідно умов якого, її зобов'язання за спірними договорами позики були припинені.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши письмові докази по справі, перевіривши рішення суду у межах доводів апеляційної скарги колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню за наступного.

Відповідно до ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно вимог ст. 214 ЦПК України - під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема питання про те, які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин та яка правова норма підлягає застосуванню до спірних правовідносин.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не виконані грошові зобов'язання у зв'язку з чим з неї підлягають стягненню суми за договорами позики, три відсотки річних та індекс інфляції.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 30.12.2008 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 було укладено нотаріально посвідчений приватним нотаріусом Кіровоградського міського нотаріального округу Панчишиною С.С. за реєстровим № 8472 договір позики грошей, відповідно до якого остання отримала грошові кошти у сумі 423500 грн., що в еквіваленті по курсу Національного банку України на день укладення цього договору складає 55000 доларів США.

Згідно п. п. а) п. 2.1. вказаного договору, його укладено на строк до 27.12.2013 року та поверненню підлягала грошова сума, що на день остаточного розрахунку має відповідати сумі 55000,00 американських доларів за офіційним курсом Національного Банку на той день (а.с. 21-22).

30.12.2008 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 було укладено нотаріально посвідчений приватним нотаріусом Кіровоградського міського нотаріального округу Панчишиною С.С. за реєстровим № 8470 договір позики грошей, відповідно до якого остання отримала грошові кошти у сумі 910000 грн.

Згідно п. п. а) п. 2.1. вказаного договору, його укладено на строк до 27.12.2013 року (а.с. 19-20).

30.12.2008 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 було укладено нотаріально посвідчений приватним нотаріусом Кіровоградського міського нотаріального округу Панчишиною С.С. за реєстровим № 8468 договір позики грошей, відповідно до якого остання отримала грошові кошти у сумі 770000 грн., що в еквіваленті по курсу Національного банку України на день укладення цього договору складає 100000 доларів США.

Згідно п. п. а) п. 2.1. вказаного договору, його укладено на строк до 27.12.2013 року, та поверненню підлягала грошова сума, що на день остаточного розрахунку має відповідати сумі 100000,00 американських доларів за офіційним курсом Національного Банку на той день (а.с. 23-24).

30.12.2008 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 було укладено нотаріально посвідчений приватним нотаріусом Кіровоградського міського нотаріального округу Панчишиною С.С. за реєстровим № 8466 договір позики грошей, відповідно до якого остання отримала грошові кошти у сумі 960000 грн.

Згідно п. п. а) п. 2.1. вказаного договору, його укладено на строк до 27.12.2013 року(а.с. 25-26).

Для забезпечення виконання зобов'язань за договором позики грошей № 8466 від 30.12.2008 року, між ОСОБА_6 та ОСОБА_4 було укладено іпотечний договір за реєстровим № 75, нотаріально посвідчений приватним нотаріусом Кіровоградського міського нотаріального округу Панчишиною С.С. Предметом іпотеки за вказаним договором є житловий будинок із господарськими будівлями, та земельна ділянка загальною площею 731, 84 кв.м., який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

Згідно п. 2.1.4. на момент передання вищезазначеного майна в іпотеку, воно перебувало в іпотеці у ЗАТ «ОТП Банк», та передавалося в наступну іпотеку позивачу ОСОБА_4 із дозволу первісного іпотекодержателя.

16.01.2009 року між ОСОБА_4, ОСОБА_3 та ОСОБА_2 було укладено договір про спільну діяльність, який є невід'ємною частиною договорів позики від 30.12.2008 року, зареєстрованих в реєстрі за №№ 8467, 8469, 8471, 8473.

Згідно п. 3.2. вказаного договору, позикодавці зобов'язуються в обумовлені строки здійснювати фінансування будівництва готельного комплексу шляхом перерахування сум позичальнику в таких розмірах: ОСОБА_4 - 960000 грн., 250000 грн., 770000 грн., що еквівалентно, відповідно до курсу Національного Банку України, на день укладення договору позики 100000 доларів США; ОСОБА_3 - 910000 грн., 250000 грн., 423000 грн., що еквівалентно, відповідно до курсу Національного Банку України, на день укладення договору позики 55000 доларів США(а.с. 158-161).

Відповідно до п. 4.1 договору про спільну діяльність позичальник має право, після завершення строку дії договорів позики, але не раніше, ніж через 5 років після вводу в експлуатацію готельного комплексу, припинити договірні відносини і повернути позикодавцям суму грошей в розмірі 33 % ринкової вартості готельного комплексу, але не менше, ніж суми наданих позик, а також за згодою сторін, можлива передача права власності на 33 % готельного комплексу на користь позикодавців пропорційно сум наданих позик.

Згідно п.8.2 договору про спільну діяльність після підписання вказаної угоди всі попередні перемовини, переписка, попередні договори і протоколи про наміри по питанням, які так чи інакше зачіпають даний договір, втрачають юридичну силу.

Таким чином, можливо зробити висновок, що зобов'язання, які ОСОБА_2 набула внаслідок укладання договорів позики від 30.12.2008 року, зареєстрованих в реєстрі за №№ 8467, 8469, 8471, 8473, трансформувались у зобов'язання, передбачені договором про спільну діяльність від 16.01.2009 року, зокрема, п.4.1., тобто відбулася новація боргу у позикове зобов'язання (ст.1053 ЦК України).

Внаслідок неналежного повідомлення відповідача про час та місце розгляду справи дані обставини залишились судом не дослідженими і не врахованими, в результаті чого призвели до неправильного вирішення спору.

Заперечення представника позивачів щодо апеляційної скарги, які полягають у нікчемності договору про спільну діяльність від 16.01.2009 року, через недотримання сторонами нотаріальної форми даного договору колегія суддів відхиляє, оскільки чинне законодавство України не вимагає обов'язкового нотаріального посвідчення договорів даного виду.

Неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, які суд вважав встановленими, не відповідність висновків суду обставинам справи, неправильне застосування та порушення норм матеріального та процесуального права, відповідно до п.п.1-4 ст.309 ЦПК України є підставами для скасування рішення суду першої інстанції з ухваленням нового рішення про задоволення позовних вимог.

Керуючись ст. 303, ст. 307, ст. 309, ст. 313, ст. 314, ст. 316, ст. 319 ЦПК України, колегія суддів -

Вирішила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Рішення Ленінського районного суду м.Кіровограда від 22.03.2016 року скасувати.

Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_3 та ОСОБА_4 до ОСОБА_2, за участю третьої особи: Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна», про стягнення грошових коштів за договорами позики, у повному обсязі.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий

Судді: