Рішення № 59174076, 06.07.2016, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/5169/16 Справа № 198/305/15-ц Головуючий у 1 й інстанції - ОСОБА_1 Доповідач - Красвітна Т.П.

Категорія 27

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 липня 2016 року колегія суддів Судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого Красвітної Т.П.,

суддів: Котушенко С.П., Романюк М.М.,

при секретарі Порубай М.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_2, представника ОСОБА_3 ОСОБА_4 на рішення Юрївського районного суду Дніпропетровської області від 10 травня 2016 року по справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Златобанк» до фермерського господарства «Зоря», ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства «Златобанк», треті особи: фермерське господарство «Зоря», ОСОБА_2, про визнання припиненими зобовязань за кредитним договором,

ВСТАНОВИЛА:

У травні 2015 року ПАТ «Златобанк» звернулось до суду з даним позовом, посилаючись на те, що 11 квітня 2012 року між ПАТ «Златобанк» та ФГ «Зоря» укладено кредитний договір №72/12-KL, за умовами якого банк надав позичальнику кредит у формі відкриття відкличної кредитної лінії в межах максимального ліміту заборгованості, визначеного договором, в розмірі 20000000,00 грн. 07 лютого 2013 року між ПАТ «Златобанк» та ФГ «Зоря» укладено додаткову угоду №1 до кредитного договору, відповідно до якої збільшено максимальний ліміт заборгованості до 30000000,00 грн., визначено кінцеву дату повернення кредиту не пізніше 07 лютого 2014 року включно, процентну ставку в розмірі 21,5 % річних, а з 12 лютого 2013 року в розмірі 24,5 % річних. 07 лютого 2014 року між ПАТ «Златобанк» та ФГ «Зоря» укладено додаткову угоду №2 до кредитного договору, за умовами якої знову змінено кінцеву дату повернення кредиту не пізніше 04 лютого 2015 року включно, а процентну ставку встановлено в розмірі 25,5 % річних. В цей же день між сторонами укладено додаткову угоду №3 до вказаного договору, відповідно до якої досягнуто домовленості щодо сплати процентів за користування кредитними коштами за період з 01 січня 2014 року по 31 січня 2014 року не пізніше 11 лютого 2014 року включно. З метою забезпечення виконання вказаного кредитного договору 11 квітня 2012 року між ПАТ «Златобанк» та ОСОБА_2 укладено договір поруки №72/12- KL/Р-1, а також 07 лютого 2014 року між ПАТ «Златобанк» та ОСОБА_3 укладено договір поруки №72/12- KL/Р-3, за умовами яких кожен з поручителів зобовязались відповідати перед кредитором за повне та своєчасне виконання ФГ «Зоря» боргових зобовязань перед банком в повному обсязі таких зобовязань. Позичальник ФГ «Зоря» не в повному обсязі виконував свої зобовязання за кредитним договором, не повернув кредитні кошти у встановлений термін, у звязку з чим, станом на 28.04.2015 року, виникла заборгованість в сумі - 1355467,84 грн., а саме: заборгованість за тілом кредиту в сумі - 880273,97 грн., заборгованість за процентами в сумі - 46123,94 грн., пеня в розмірі - 398917,56 грн., штраф в розмірі - 5000,00 грн., 3% річних в сумі - 25152,37 грн. Тому позивач просив стягнути з відповідачів солідарно дану заборгованість за кредитним договором в загальному розмірі 1355467,84 грн., а також судові витрати по справі.

У березні 2016 року із зустрічним позовом до ПАТ «Златобанк» звернувся ОСОБА_3, в обґрунтування вимог зазначаючи, що за умовами укладеного 07 лютого 2014 року між ПАТ «Златобанк» та ОСОБА_3 договору поруки №72/12-KL/Р-3 поручитель та боржник відповідають перед банком як солідарні боржники, тому ОСОБА_3 є таким же боржником перед банком за кредитним договором, як і ФГ «Зоря», в силу невиконання останнім зобовязань з повернення кредиту. В період дії договорів кредиту та поруки на декількох банківських рахунках ОСОБА_3 знаходилось достатньо коштів для повного погашення заборгованості за кредитним договором з урахуванням процентів та пені. Банк, скориставшись наданими правами, списав кошти лише з депозитного рахунку поручителя №26353504022497 «Універсальний» в сумі 30000000,00 грн. При цьому, 09 квітня 2014 року між ПАТ «Златобанк» та ОСОБА_3 укладений договір банківського вкладу №059247 «Весняний» в національній валюті в сумі 15000000,00 грн. зі строком розміщення до 14 квітня 2015 року та процентною ставкою 23% річних, з якого банк за умовами договору поруки також мав право списати кошти для погашення заборгованості ФГ «Зоря» відповідно до кредитного договору. До цього часу банк не повернув позивачу за зустрічним позовом основну суму вкладу в розмірі 12265113,00 грн. та нараховані і не сплачені проценти в розмірі 385855,43 грн. ОСОБА_3 вважає, що між банком та ним існують взаємні невиконані грошові зобовязання, а тому позивач за зустрічним позовом просив визнати припиненими його зобовязання як боржника перед банком за залишком заборгованості за кредитним договором №72/12-KL від 11.04.2012 року та на підставі договору поруки №72/12-KL/Р-3 від 07.02.2014 року у сумі 1355467,84 грн., внаслідок зарахування зустрічних однорідних вимог.

Рішенням Юрївського районного суду Дніпропетровської області від 10 травня 2016 року позов ПАТ «Златобанк» до ФГ «Зоря», ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено частково, стягнуто солідарно з ФГ «Зоря», ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь ПАТ «Златобанк» заборгованість за кредитним договором №72/12-KL від 11 квітня 2012 року в сумі - 1350467,84 грн., що складається з наступного: заборгованість за основним боргом (кредитом) в сумі - 880273,97 грн., заборгованість за процентами в сумі - 46123,94 грн., пеня в розмірі - 398917,56 грн., 3% річних в сумі - 25152,37 грн.; стягнуто з ФГ «Зоря», ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь ПАТ «Златобанк» в дохід держави судовий збір у розмірі 1218,00 грн., з кожного; в іншій частині позову відмовлено. В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_3 до ПАТ «Златобанк», треті особи - фермерське господарство «Зоря», ОСОБА_2, про визнання припиненими зобовязань за кредитним договором відмовлено в повному обсязі.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2, посилаючись на неповне зясування обставин справи, порушення норм матеріального права, ставить питання про скасування оскаржуваного рішення в частині стягнення процентів та пені за кредитним договором, з ухваленням у скасованій частині нового рішення.

З даним рішення не погодився також представник ОСОБА_3, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, в своїй апеляційній скарзі ставить питання про скасування оскаржуваного рішення та ухвалення нового про відмову в задоволенні первісних позовних вимог та задоволення у повному обсязі зустрічного позову ОСОБА_3

Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційних скарг і заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити, а апеляційну скаргу представника ОСОБА_3 ОСОБА_4 задовольнити частково, оскаржуване рішення частково скасувати з ухваленням в цій частині нового рішення, виходячи з наступного.

Встановлено судом та стверджується зібраними у справі доказами, що 11 квітня 2012 року між ПАТ «Златобанк» та ФГ «Зоря» укладено кредитний договір №72/12-KL, за умовами якого банк надав позичальнику кредит у формі відкриття відкличної кредитної лінії в межах максимального ліміту заборгованості, визначеного договором, в розмірі 20000000,00 грн. Кінцевою датою повернення кредиту сторони визначили 08 лютого 2013 року включно (а.с.9-14 т.1).

Відповідно до п. 1.1 кредитного договору, кредитодавець надає позичальнику кредит, а останній зобовязався в повному обсязі повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші умови передбачені договором.

Пунктом 1.5. кредитного договору передбачено, що за користування кредитним лімітом позичальник сплачує проценти у вигляді фіксованої процентної ставки, розмір якої становить 21,5 % річних.

30 серпня 2012 року сторони кредитного договору додатковою угодою №1 до кредитного договору №72/12-KL від 11.04.2012 року погодили порядок забезпечення виконання умов кредитного договору щодо погашення заборгованості (а.с.16 т.1).

Між ПАТ «Златобанк» та СФГ «Зоря» 07 лютого 2013 року укладено додаткову угоду №1 до кредитного договору, відповідно до якої збільшено максимальний ліміт заборгованості до 30000000,00 грн., визначено кінцеву дату повернення кредиту не пізніше 07 лютого 2014 року включно, процентну ставку в розмірі 21,5 % річних, а з 12 лютого 2013 року в розмірі 24,5 % річних (а.с.17 т.1).

Також, 07 лютого 2014 року між ПАТ «Златобанк» та ФГ «Зоря» укладено додаткову угоду №2 до кредитного договору, за умовами якої знову змінено кінцеву дату повернення кредиту не пізніше 04 лютого 2015 року включно, а процентну ставку встановлено в розмірі 25,5 % річних (а.с.19 т.1).

Додатковою угодою №3 від 07.02.2014 року, укладеною між сторонами кредитного договору, досягнуто домовленість щодо сплати процентів за користування кредитними коштами за період з 01 січня 2014 року по 31 січня 2014 року не пізніше 11 лютого 2014 року включно (а.с.20 т.1).

З метою забезпечення виконання вказаного кредитного договору між ПАТ «Златобанк» та ОСОБА_2 11 квітня 2012 року було укладено договір поруки № 72/12-KL/Р-1, за умовами якого поручитель поручається перед кредитором та зобовязується відповідати за повне та своєчасне виконання боржником ФГ «Зоря» своїх боргових зобовязань перед кредитором за кредитним договором, в повному обсязі таких зобовязань (а.с.21-24, 25, 26, 27 т.1).

07 лютого 2013 року та 07 лютого 2014 року ПАТ «Златобанк» та ОСОБА_2 домовились про внесення змін до договору поруки в частині строку повернення кредитних коштів та розміру процентів за користування кредитом.

07 лютого 2014 року між ПАТ «Златобанк» та ОСОБА_3 укладено договір поруки №72/12-KL/Р-3, відповідно до якого останній зобовязався відповідати перед кредитором за повне та своєчасне виконання ФГ «Зоря» боргових зобовязань перед кредитором в повному обсязі таких зобовязань (а.с.28-31 т.1).

Згідно з п. 1.2 кожного з вказаних договорів поруки, поручитель та боржник відповідають перед банком як солідарні боржники, при цьому поручитель відповідає перед банком в тому ж обсязі, що і боржник, в такому ж порядку та строки. Банк має право вимагати виконання боргових зобовязань частково або в повному обсязі як від боржника та поручителя разом, так і від будь-кого з них окремо. За умовами підп. 2.1.1 п. 2.1 договорів поруки, порукою за цими договорами забезпечуються вимоги кредитора щодо сплати боржником кожного і всіх його боргових зобовязань за кредитним договором. Зокрема, порукою забезпечуються вимоги кредитора щодо повернення основної суми кредиту, наданого боржнику за кредитним договором, сплати процентів за користування кредитом, застосування підвищеного розміру процентної ставки, сплата неустойки (пені, штрафу) за прострочення, штрафу за нецільове використання кредиту, штрафу за невиконання умов кредитного договору.

В свою чергу, ПАТ "Златобанк" у випадку невиконання боржником боргових зобовязань за кредитним договором, настання випадків невиконання умов договору отримав право вимагати від кожного з поручителів виконання боргових зобовязань в повному обсязі чи в їх частині, а також право на договірне списання коштів з рахунків поручителів для виконання боргових зобовязань та зобовязань поручителів в повному обсязі чи в їх частині, на розсуд кредитора, в момент виникнення випадків невиконання умов. Здійснюючи списання коштів з будь-якого поточного та/або вкладного рахунку поручителя, кредитор діє самостійно (без надання поручителем розрахункових документів та заявок) та оформляє відповідний меморіальний ордер (пункти 3.1.1, 3.1.2, 3.1.2.2, 3.1.2.6 договорів поруки № 72/12- KL/Р-3 від 07.02.2014 року та № 72/12- KL/Р-1 від 11.04.2012 року).

Встановлено також, що позивач ПАТ "Златобанк" свої зобовязання виконав в повному обсязі та в обумовлений в договорі термін, що визнається сторонами даних правовідносин.

В свою чергу позичальник ФГ "Зоря" свої зобовязання належним чином не виконував, допускаючи прострочення платежів, у звязку з чим виникла заборгованість за кредитним договором.

У зв»язку з невиконанням ФГ "Зоря" у встановлені строки зобовязань за кредитним договором № 72/12-KL від 11 квітня 2012 року, банк, відповідно до умов договору поруки №72/12-KL/Р-3 від 07.02.2014 року, списав з рахунку поручителя ОСОБА_3 в рахунок погашення заборгованості за кредитом грошові кошти на суму 30000000,00 грн.

У звязку з неналежним виконанням позичальником зобовязань за кредитним договором №72/12-KL від 11 квітня 2012 року, ПАТ «Златобанк» нараховано заборгованість станом на 28.04.2015 року в сумі - 1355467,84 грн., а саме: заборгованість за тілом кредиту в сумі - 880273,97 грн., заборгованість за процентами в сумі - 46123,94 грн., пеня в розмірі - 398917,56 грн., штраф в розмірі - 5000,00 грн., 3% річних в сумі - 25152,37 грн. Дана заборгованість підтверджується наданими банком детальними розрахунками заборгованості на аркушах справи 43, 44-45 у томі 1, 19-20, 21-23 у томі 2 та виписками по рахунку на аркушах справи 32-42, 88-255 у томі 1, 1-61, 190-208, 227-245 у томі 2.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог діючого законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ч.2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обовязок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Частиною 1 ст. 554 ЦК України встановлено, що у разі порушення боржником зобовязання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Виходячи з викладеного, надавши належної оцінки представленим у справі доказам у їх сукупності, місцевий суд дійшов обґрунтованого висновку про наявність заборгованості за кредитним договором №72/12-KL від 11.04.2012 року, яка, станом на 28.04.2015 року, складається із заборгованості за тілом кредиту в сумі 880273,97 грн., заборгованості за процентами в сумі 46123,94 грн., пені в розмірі 398917,56 грн. Крім того, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку, що стягненню на користь банку підлягають, на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України, 3% річних в сумі 25152,37 грн.

Місцевий суд, зважаючи на задоволення позовної вимоги про стягнення пені, правомірно відмовив позивачу у стягненні 5000,0 грн. штрафу, оскільки подвійне стягнення неустойки за одне й те саме порушення строків виконання грошових зобовязань за кредитним договором - не допускається, що відповідає вимогам ст. 549 ЦК України та змісту правової позиції Верховного Суду України у справі № 6-2003цс15.

Доводи апелянта ОСОБА_2 щодо непогодження з розміром нарахованих банком процентів і пені за кредитним договором є безпідставними, спростовуються наданими банком детальними розрахунками заборгованості на аркушах справи 43, 44-45 у томі 1, 19-20, 21-23 у томі 2 та виписками по рахунку на аркушах справи 32-42, 88-255 у томі 1, 1-61, 190-208, 227-245 у томі 2. Крім того, докази, що відповідають положенням ст.ст. 58, 59 ЦПК України, на підтвердження своєї позиції відповідачем ОСОБА_2 суду не надані, клопотання про призначення відповідної судової експертизи не заявлено.

Згідно пояснень представника апелянта ОСОБА_3 в судовому засіданні суду апеляційної інстанції, даний апелянт не оспорює розмір нарахованої банком заборгованості, зокрема процентів та пені.

Разом з тим, районний суд не звернув увагу на положення ч. 1 ст. 1 ГПК України, де закріплено, що підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 205 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

За ч. 1 ст. 310 ЦПК України рішення суду підлягає скасуванню в апеляційному порядку із закриттям провадження у справі або залишенням заяви без розгляду з підстав, визначених статтями 205 і 207 цього Кодексу.

Виходячи з викладеного, колегія дійшла висновку, що провадження стосовно вимог Публічного акціонерного товариства «Златобанк» до фермерського господарства «Зоря» підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 205 ЦПК України.

Крім того, застосовуючи солідарне стягнення боргу одночасно до боржника та усіх поручителів, місцевий суд не взяв до уваги, що договори поруки були укладені банком з кожним поручителем окремо і кожен з поручителів зобов»язався відповідати за належне виконання основного зобов»язання лише фермерським господарством «Зоря».

Враховуючи викладене, вимоги ст. 554 ЦК України, колегія вважає за необхідне скасувати оскаржуване рішення в частині задоволення позовних вимог про солідарне стягнення заборгованості з усіх відповідачів і ухвалити у скасованій частині нове рішення про стягнення заборгованості за кредитним договором № 72/12-KL від 11 квітня 2012 року на користь позивача, станом на 28.04.2015 року, в сумі 1350467,84 грн., що складається із заборгованості за тілом кредиту в сумі 880273,97 грн., заборгованості за процентами в сумі 46123,94 грн., пені в розмірі 398917,56 грн., 3% річних в сумі 25152,37 грн., з поручителів ОСОБА_2, ОСОБА_3.

Також, колегія вважає, що судом першої інстанції правомірно відмовлено в задоволенні зустрічного позову ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства «Златобанк» про визнання припиненими зобовязань за кредитним договором внаслідок зарахування зустрічних однорідних вимог, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 09 квітня 2014 року між ПАТ "Златобанк" та ОСОБА_3 укладений договір банківського вкладу № 059247 «Весняний» в національній валюті на суму 15000000,00 грн. зі строком розміщення до 14 квітня 2015 року та процентною ставкою 23% річних.

Згідно зі ст. 1058 ЦК України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.

Отже, за договором банківського вкладу установа банку є зобовязаною стороною, обовязок якої полягає у поверненні коштів та відсотків вкладнику. У свою чергу, вкладник банку є його кредитором, який має право вимоги до банківської установи щодо повернення коштів, які були передані останньому за договором банківського вкладу.

За умовами пунктів 1.2., 2.1.5. та 2.1.6. договору банківського вкладу від 09 квітня 2014 року вкладник вносить готівкою чи перераховує в безготівковій формі, а банк приймає на відкритий вкладнику рахунок суму грошових коштів в національній валюті, що на дату укладення договору складає 15000000,00 грн. Банк в свою чергу зобовязується щомісячно сплачувати проценти по вкладу шляхом видачі готівки через касу банку або перерахування суми процентів на його поточний рахунок згідно з відповідною письмовою заявою вкладника, а по закінченні строку договору повернути вкладнику суму вкладу та сплатити проценти по вкладу (а.с. 55-58 т.3).

Позивач за зустрічним позовом виконав свої зобовязання перед банком та перерахував грошові кошти в розмірі 15000000,00 грн. на відповідний рахунок. В свою чергу, банк після спливу строку договору не повернув ОСОБА_3 в повному обсязі суму вкладу та проценти, в звязку з чим станом на день подання зустрічного позову (14.03.2016 року) має заборгованість перед вкладником (а.с. 24-27, 31-32 т.3).

Враховуючи викладене вище, положення ч. 1 ст. 509, ст.ст. 510, 553, 554, 556, 601, 602 ЦК України; приймаючи до уваги зміст п. 3.1.2 договору поруки №72/12-KL/Р-3, укладеного 07 лютого 2014 року між ПАТ «Златобанк» та ОСОБА_3, де передбачено, що списання з рахунків поручителя для виконання боргових зобов»язань ФГ «Зоря» здійснюється на розсуд кредитора; зважаючи на невизнання банком зустрічного позову; правильно встановивши, що поручитель ОСОБА_3 не є стороною кредитного договору №72/12-KL від 11 квітня 2012 року, - місцевий суд дійшов правомірного висновку про відсутність підстав для задоволення зустрічних позовних вимог та навів в мотивувальній частині оскаржуваного рішення належне правове обґрунтування.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що 13 лютого 2015 року постановою Правління національного банку України № 105 ПАТ «Златобанк» віднесено до категорії неплатоспроможних та відповідним рішенням Виконавчої дирекції фонду гарантування вкладів фізичних осіб запроваджено з 14.02.2015 року тимчасову адміністрацію та призначено ОСОБА_5 уповноваженою особою Фонду. 12 травня 2015 року постановою Правління національного банку України № 310 відкликано банківську ліцензію та ліквідовано ПАТ «Златобанк», а 13 травня 2015 року за рішенням Виконавчої дирекції фонду гарантування вкладів фізичних осіб №99 розпочато процедуру ліквідації банку та призначено уповноважену особу Фонду на ліквідацію ( а.с. 55-56 Т. 1, а.с. 62-66 Т. 2).

Відповідно до ч. 1 ст. 36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку призупиняються всі повноваження органів управління банку (загальних зборів, спостережної ради і правління (ради директорів) та органів контролю (ревізійної комісії та внутрішнього аудиту). Фонд набуває всі повноваження органів управління банку та органів контролю з дня початку тимчасової адміністрації і до її припинення. ОСОБА_6 особа Фонду має право вчиняти будь-які дії та приймати рішення, що належали до повноважень органів управління і органів контролю банку, (п. 1 ч. 2 ст. 37 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»).

За переліком вимог кредиторів АТ «Златобанк», акцептованих ОСОБА_6 особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, вимоги ОСОБА_3 дорівнюють 12545920,77 грн. та 1932009,03 (а.с. 30 т.3).

На підтвердження звернення до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в АТ «Златобанк» із заявою про закриття заборгованості за кредитним договором за рахунок коштів, розміщених на депозитному вкладному рахунку №059247 «Весняний», представником позивача подано заяву на імя ОСОБА_5, датовану 27 лютого 2015 року (а.с. 59 т. 3), тобто після запровадження (з 14.02.2015 року) тимчасової адміністрації.

Отже, при розгляді питання про можливість зарахування зустрічних однорідних вимог підлягають застосуванню норми Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», тобто спеціального закону, яким врегульовано процедуру виведення неплатоспроможного банку з ринку.

Так, якщо заява про припинення зобовязання шляхом зустрічного зарахування однорідних вимог була надіслана після початку процедури ліквідації банку, то застосовуються обмеження, встановлені п. 8 ч. 2 ст. 46 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», за якою забороняється зарахування зустрічних вимог, у тому числі зустрічних однорідних вимог, припинення зобовязань за домовленістю (згодою) сторін (у тому числі шляхом договірного списання), прощення боргу, поєднання боржника і кредитора в одній особі внаслідок укладення будь-яких правочинів з іншими особами, крім банку, зарахування на вимогу однієї із сторін. В той же час обмеження, встановлені зазначеним пунктом, не поширюються на зобовязання банку щодо зарахування зустрічних однорідних вимог, крім обмежень, прямо передбачених законом, у разі, якщо боржник банку одночасно є кредитором цього банку і грошові кошти спрямовуються на погашення зобовязань за кредитом цього боржника перед цим банком за кредитними договорами.

Враховуючи викладене, а також те, що ОСОБА_3 являється боржником перед ПАТ «Златобанк» за договором поруки №72/12- KL/Р-3 від 07 лютого 2014, а не за кредитним договором №72/12-KL від 11 квітня 2012 року, судом першої інстанції зроблено правильний висновок, що правові підстави для зарахування зустрічних однорідних вимог та задоволення зустрічного позову про визнання припиненими зобовязань за кредитним договором - відсутні.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України, беручи до уваги, що провадження в частині позовних вимог ПАТ «Златобанк» до ФГ «Зоря» про стягнення заборгованості за кредитним договором закрито; на момент звернення до суду позивача було звільнено від сплати судового збору, з відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3З в дохід держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1827,00 грн., з кожного.

Суд звертає увагу, що відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно ст. 212 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується навсебічному, повному і обєктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Таким чином, колегія дійшла висновку, що оскаржуване судове рішення підлягає частковому скасуванню з ухваленням в цій частині нового рішення.

Керуючись ст.ст. 209, 218, 303, 307, 309, 313 - 316 ЦПК України, колегія суддів,

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_3 ОСОБА_4 задовольнити частково.

Рішення Юрївського районного суду Дніпропетровської області від 10 травня 2016 року в частині стягнутої солідарно з фермерськогогосподарства «Зоря», ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства «Златобанк» заборгованість за кредитним договором № 72/12-KL від 11 квітня 2012 року в сумі - 1350 467,84 грн., що складається з наступного: заборгованість за основним боргом (кредитом) в сумі - 880273,97 грн., заборгованість за процентами в сумі - 46123,94 грн., пеня в розмірі - 398917,56 грн., 3% річних в сумі - 25152,37 грн. та в частині стягнутої з фермерського господарства «Зоря», ОСОБА_2, ОСОБА_3 в дохід держави судового збору в розмірі 1218,00 грн., з кожного, скасувати.

Провадження в частині позовних вимог Публічного акціонерного товариства «Златобанк» до фермерського господарства «Зоря» про стягнення заборгованості за кредитним договором закрити.

Заборгованість за кредитним договором № 72/12-KL від 11 квітня 2012 року, станом на 28.04.2015 року, в сумі 1350467 (один мільйон триста пятдесят тисяч чотириста шістдесят сім) грн. 84 коп., що складається із заборгованості за тілом кредиту в сумі 880273,97 грн., заборгованості за процентами в сумі 46123,94 грн., пені в розмірі 398917,56 грн., 3% річних в сумі 25152,37 грн., стягнути на користь Публічного акціонерного товариства «Златобанк»:

-з ОСОБА_2,

-з ОСОБА_3.

Стягнути з ОСОБА_2, ОСОБА_3 в дохід держави судовий збір у розмірі 1827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. з кожного.

В решті рішення залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, протягом двадцяти днів може бути оскаржене до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий

Судді