Ухвала суду № 59173945, 22.07.2016, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 11-сс/774/869/16 Справа № 200/11781/16-к Слідчий суддя - Решетнік М.О. Суддя-доповідач - ОСОБА_1

Категорія: ст. КПК України

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 липня 2016 року м. Дніпро

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

Головуючого судді доповідача Мазниці А.А.

суддів Онушко Н.М., Кондакова Г.В.

При секретарі Солодовник О.Д.

За участю:

прокурора Семенюка О.В.

захисників ОСОБА_2, ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 04 липня 2016 року, якою до

ОСОБА_5, 1974 року квітня місяця 03 дня народження, підозрюваної у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 366 КК України,

застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою, -

ВСТАНОВИЛА:

В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_4 порушує питання про скасування оскаржуваної ухвали слідчого судді від 04.07.2016 р. та постановлення нової ухвали, якою у задоволенні клопотання слідчого про застосування до підозрюваної ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою - відмовити.

Оскаржуваною ухвалою слідчого судді Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 04.07.2016 р. було задоволене клопотання прокурора відділу прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_6 та застосовано до підозрюваної ОСОБА_5 запобіжний захід у виді тримання під вартою, без визначення строку дії ухвали. Питання про обрання запобіжного заходу було розглянуте слідчим суддею в порядку ч. 6 ст. 193 КПК України за відсутності підозрюваної, у звязку з оголошенням її у міжнародний розшук.

Мотивуючи прийняте рішення, слідчий суддя зазначив, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 366 КК України, та з 13.06.2016 р. перебуває у міжнародному розшуку за ініціативою правоохоронних органів України, при цьому жоден з більш мяких запобіжних заходів не зможе запобігти встановленим щодо неї ризикам.

Обґрунтовуючи вимоги своєї апеляційної скарги, адвокат ОСОБА_4 зазначає, що вищезазначена ухвала слідчого судді є незаконною і підлягає скасуванню через істотне порушення кримінального процесуального законодавства та невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження.

Вказує, що кримінальне провадження ведеться щодо особливо тяжкого злочину, що згідно ч. 1 ст. 52 КПК України тягне необхідність обовязкової участі захисника, втім питання про обрання запобіжного заходу щодо підозрюваної було розглянуте без його участі, чим порушене право ОСОБА_5 на захист. Крім того, всупереч вимогам ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя не визначив розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваною свої процесуальних обовязків, а також всупереч вимогам ч. 4 ст. 196 КПК України не визначив ані строку дії ухвали, ані дати закінчення її дії.

Зазначає, що повідомлення про підозру ОСОБА_5 не було належним та відбулося з порушенням вимог процесуального закону.

Крім того, на думку апелянта, відсутня обґрунтована підозра у вчиненні інкримінованого ОСОБА_5 кримінального правопорушення зважаючи на те, що висновок слідства про підробку нею документів є безпідставним та був зроблений лише з того, що остання займала посаду головного бухгалтера ТОВ «Продекспорт-2009» у період з 22.07.2014 р. до 20.11.2015 р., а самі вищезазначені документи не є «офіційними документами» у розумінні кримінального законодавства України, містять достовірні відомості про господарські операції, що дійсно мали місце.

Вказує, що висновок слідства про вчинення ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, є безпідставним, оскільки у відповідних правовідносинах відсутні ознаки неправомірного заволодіння чужим майном. Так, дійсність та законність вимог ТОВ «Інвестком Плюс» до ТОВ «АТБмаркет» підтверджується як висновком експертного економічного дослідження від 27.07.2015 р. № 555, складеного Харківським НДІСЕ ім. засл. проф. ОСОБА_7, так і рішенням Господарського суду м. Києва від 21.10.2015 р., що на даний час перебуває у стадії апеляційного оскарження. На думку апелянта, фактично у цих відносинах вбачається не більше, ніж господарський спір між субєктами підприємницької діяльності, що підлягає вирішенню у судовому порядку у межах господарського судочинства, а склад будь-якого кримінального правопорушення взагалі відсутній.

Заслухавши суддю-доповідача; захисників, що апеляційну скаргу підтримали з викладених у ній підстав; думку прокурора який проти задоволення апеляційної скарги заперечував; дослідивши надані матеріали, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Так, згідно п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК України застосування запобіжного заходу є одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження.

Відповідно до ч. 3 ст. 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що:

1)існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для вжиття заходів забезпечення кримінального провадження;

2)потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи, про який йдеться у клопотанні слідчого або прокурора;

3)може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається з клопотанням.

Згідно ч. 2 ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України запобіжний захід у виді тримання під вартою є винятковим і застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш мяких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

На думку колегії суддів, суд першої інстанції при обрані запобіжного заходу ОСОБА_5 цих вимог закону дотримався не в повному обсязі.

Так, з досліджених матеріалів вбачається, що питання про застосування до підозрюваної запобіжного заходу у виді тримання під вартою було розглянуте в порядку ч. 6 ст. 193 КПК України за її відсутності, а також за відсутності її захисників, які судом не викликалися.

Разом з тим, положеннями даної норми кримінального процесуального закону передбачена можливість вирішення відповідного питання саме за відсутності підозрюваного, обвинуваченого, в той час як за правилами ч. 1 ст. 193 КПК України учасниками його розгляду мають бути також прокурор і захисник. При цьому наявність в ОСОБА_5 захисника була відомим фактом, оскільки прокурором до клопотання була додана копія ухвали слідчого судді Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 21.06.2016 р., постановленою за участю зокрема прокурора Семенюка О.В. та слідчого Іващенка Ю.О., якою на старшого групи слідчих був покладений обовязок допустити захисника ОСОБА_3 до участі у кримінальному провадженні № 42045040000000895.

Розгляд питання про обрання запобіжного заходу відносно ОСОБА_5 без участі її захисника є порушенням процесуального закону, істотним у розумінні ч. 1 ст. 412 КПК України, а також становить порушення її права на захист.

Крім того, постановляючи оскаржувану ухвалу, слідчий суддя не звернув уваги на відсутність щодо підозрюваної обставин, передбачених ч. 4 ст. 183 КПК України, що згідно ч. 3 ст. 183 КПК України тягне обовязкове визначення їй розміру застави, а також не визначив дату закінчення дії обраного запобіжного заходу, як цього вимагає ч. 4 ст. 196 КПК України.

За викладених обставин оскаржувана ухвала не може залишатися в силі та підлягає скасуванню, з постановленням згідно ч. 3 ст. 407 КПК України нової ухвали.

Обговорюючи питання про обґрунтованість клопотання прокурора, колегія суддів приходить до наступного.

Так, згідно ч. 6 ст. 193 КПК України слідчий суддя, суд може розглянути клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного, обвинуваченого, лише у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбаченихст. 177 КПК України, буде доведено, що підозрюваний, обвинувачений оголошений у міжнародний розшук.З положень даної норми кримінального процесуального закону випливає, що сам по собі факт оголошення підозрюваного у міжнародний розшук не є підставою для обрання щодо нього запобіжного заходу у виді тримання під вартою. Додатково до цього підлягає обовязковому доведенню слідчим наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави для висновку, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

Прокурор, надавши підтвердження оголошення ОСОБА_5 у міжнародний розшук, у той же час у своєму клопотанні обмежується лише викладенням фабули інкримінованого останній кримінального правопорушення, що сама по собі не свідчить про обґрунтованість відповідної підозри. Не наведено належного обгрунтування у цій частині прокурором і у межах судового розгляду.

Посилання прокурора на те, що ОСОБА_5 може вчиняти спроби переховування від органів досудового розслідування, обґрунтовується лише міркуваннями суворості можливого покарання, які не є достатньою підставою для застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, що неодноразово зазначав у своїй практиці Європейський суд з прав людини, зокрема у рішенні у справі «Мамедова проти Росії» від 01.06.2006 р.

Доводи прокурора щодо можливості запобігання цьому ризику лише шляхом застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою мають характер припущення, на їх обґрунтування не наведено будь-яких міркувань.

Суд першої інстанції, не взявши ці обставини достатньою мірою до уваги, дійшов передчасного висновку про наявність підстав для задоволення клопотання прокурора. Натомість колегія суддів, аналізуючи наведені обставини у сукупності, доходить висновку про те, що прокурором не доведено достатньою мірою необхідність застосування до ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою і наявність підстав для цього, передбачених процесуальним законом, та вважає за необхідне у задоволенні клопотання відмовити.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 405, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_4 задовольнити.

Ухвалу слідчого судді Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 04 липня 2016 року, якою до ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою, скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою у задоволенні клопотання прокурора відділу прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_6 про обрання відносно ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.

Судді:

_____ _____ _____

ОСОБА_1 ОСОБА_8 ОСОБА_9