Ухвала суду № 59173900, 15.07.2016, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 11-кп/774/1226/16 Справа № 204/758/16-к Головуючий у 1 й інстанції - ОСОБА_1 Доповідач - Іванченко О.Ю.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 липня 2016 року м. Дніпро

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді - Іванченко О.Ю.

суддів: - ОСОБА_2

- ОСОБА_3

за участю секретаря - Старовойтова Є.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі за апеляційною скаргою прокурора, який приймав участь при розгляді справи у суді першої інстанції, представника потепілої ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_5 та представника цивільного відповідача КП «Автопідприємство санітарного транспорту» Дніпропетровської міської ради ОСОБА_6 на вирок Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 13 квітня 2016 року, щодо:

ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, який має середньо-спеціальну освіту, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, який працює водієм у КП «АТП Санітарного транспорту» ДМР, не одружений, зареєстрований та проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, раніше не судимого:

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України.

Учасники судового провадження :

прокурор - Грамма О.А.,

представника потерпілої - ОСОБА_4,

представник цивільного відповідача - ОСОБА_6,

ВСТАНОВИЛА :

Вироком Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 14 квітня 2016 року, ОСОБА_7 визнано винним за ч. 1 ст. 286 КК України та призначено покарання у виді обмеження волі строком на 1 (рік) рік, без позбавлення права керування транспортними засобами.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_7 звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням строком на 1 (один) рік, якщо останній протягом визначеного судом іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обовязки. На підставі ст. 76 КК України на ОСОБА_7 покладено наступні обовязки: не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання; періодично зявлятись для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію

Стягнуто на користь потерпілої користьОСОБА_5 зКП «АТП санітарного транспорту» ДМР17873 (сімнадцять тисяч вісімсот сімдесят три) грн. 91 (девяносто одна) коп.на відшкодування матеріальної та 5000 (пять тисяч) грн. 00 коп. на відшкодування моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням

Прийнято рішення про відшкодування процесуальних витрат.

Запобіжний захід не обирався.

Вирішено питання про речові докази в порядку ст. 100 КПК України.

Згідно вироку суду ОСОБА_7 визнано винним та засуджено за вчинення злочину за таких обставин: 21.12.2015 приблизно о 21 годині 00 хвилин, водій ОСОБА_7, керуючи технічно справним автомобілем «ВАЗ-2107», реєстраційний номер 00269АІ, рухався у місті Дніпропетровську по вул. Титова з боку вул. Макарова у напрямку вул. ОСОБА_8. На шляху руху в районі перехрестя з пр.Кірова ОСОБА_7, грубо порушуючи правила безпеки дорожнього руху, проявляючи крайню неуважність до дорожньої обстановки і її змінам, при поданні світлофором червоного сигналу, що забороняє рух, не зупинився перед пішохідним переходом та продовжуючи рух, скоїв наїзд на пішохода ОСОБА_5, яка перетинала проїжджу частину по пішохідному переходу справа наліво за напрямком його руху на зелений сигнал світлофору для пішоходів.

В результаті дорожньо-транспортної події пішоходу ОСОБА_5 заподіяні тілесні ушкодження у вигляді: гострої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, рани тімяно-потиличної області праворуч, синця лобно-скроневої області ліворуч; закритого уламкового перелому лівої стегнової кістки в середній третині зі зміщенням відламків, закритого перелому правої променевої кістки в середній третині зі зміщенням відламків, закритого перелому правої променевої кістки в типовому місці зі зміщенням відламків, які за своїм характером відносяться до ушкоджень середнього ступеню тяжкості, що зумовило тривалий розлад здоровя строком понад 3 тижні (більш як 21 день), на підставі пункту 2.2.2 «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом МОЗ України від 17.01.1995 № 6.

Порушення правил безпеки дорожнього руху виразилося в тому, що водій ОСОБА_7, управляючи технічно справним автомобілем «ВАЗ-2107», реєстраційний номер НОМЕР_1, порушив вимоги п.п. 8.7.3 («е») та 8.10 «Правил дорожнього руху України», що свідчать: п. 8.7.3 («е») «червоний сигнал, у тому числі миготливий, або два червоних миготливих сигнали забороняють рух»; п. 8.10 «У разі подання світлофором або регулювальником сигналу, що забороняє рух, водії повинні зупинитися перед дорожньою розміткою 1.12 (стоп лінія), дорожнім знаком 5.62 «Місце зупинки», якщо їх немає; не ближче 10 метрів до найближчої рейки перед залізничним переїздом, перед світлофором, пішохідним переходом, а якщо і вони відсутні та в усіх інших випадках - перед перехрещуваною проїзною частиною, не створюючи перешкод для руху пішоходів»,-невиконання яких, згідно висновку судово - автотехнічної експертизи №70/27-49 від 20.01.2016 знаходиться в причинному зв'язку з наслідками, що настали.

В апеляційній скарзі прокурор порушує питання про скасування вироку суду у звязку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, та призначення нового розгляду провадження у суді першої інстанції.

В обґрунтування апеляційної скарги прокурор зазначає, що судом першої інстанції не додержано процедуру судового розгляду, встановлену ст. 349 КПК України, оскільки за наявності правового спору судом не було досліджено докази на підтвердження розміру завданої потерпілому матеріальної та моральної шкоди, ступеню вини водія, матеріального становища обвинуваченого та інші обставини, що мали істотне значення для вирішення цивільного позову, чим грубо порушено права.

В апеляційній скарзі представник потерпілої порушує питання про зміну вироку суду у зв`язку з невідповідностю призначеного покарання ступеню тяжкості злочину та особі засудженого.

В обґрунтування апеляційної скарги захисник зазначає, що судом першої інстанції призначене покарання є занадто м`яким також не погоджується з тим, що суд лише частково задовольнив цивільний позов потерпілої, що не відповідає моральній шкоді завданій потерпілій.

В апеляційній скарзі представник цивільного відповідача КП «Автопідприємство санітарного транспорту» порушує питання про скасування вироку частково й відмовити в задоволенні цивільного позову пред`явленого потерпілою.

В обґрунтування апеляційної скарги представник зазначає, що відносно наданих до цивільного позову чеків, які є підставою для обгрунтування позовних вимог, вважаємо за необхідне зазначити, що ідентифікувати вказані чеки та встановити, що сплати по ним були здійснені дійсно саме Позивачем не є можливим, оскільки в таких чеках не зазначено жодного прізвища або іншої інформації, яка б була доказом здійснення витрат на лікування після нанесених травм саме Позивачем.

Тому відповідач наголошував в судовому засіданні, що доказів наявності дійсно витрат Позивача, зазначених у цивільному позові не має. Відповідно. відс\тні правові підстави для стягнення матеріальної шкоди з Відповідача.

В якості обгрунтування позовних вимог щодо стягнення моральної шкоди. Позивач посилається на те, що моральна шкода виразилась у душевних стражданнях і переживаннях, нервовому потрясінні, необхідністю відшукувати додаткові зусилля в зв'язку з лікування. вважає, що викладені в позові обставини та додані до позову копії документів не знаходяться в причинному зв'язку та відповідно не можуть бути підтвердженням дійсно наявності вказаних в позові моральних страждань Позивача.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду Дніпропетровської області, думку представника потерпілої, яка просила апеляційну скаргу задовольнити, доводи прокурора Грамма О.А., законного представника цивільного відповідача, яка вважала вирок суду не законним та не обґрунтованим, в частині задоволення цивільного позову потерпілої, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційна скаргі прокурора, який приймав участь при розгляді справи у суді першої інстанції підлягає задоволенню у повному обсязі, а апеляційні скарги представника потепілої ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_5 та представника цивільного відповідача КП «Автопідприємство санітарного транспорту» Дніпропетровської міської ради ОСОБА_6 підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції перевіряє законність та обґрунтованість судового рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Відповідно до вимог ст. 409 КПК України, підставою для скасування судового рішення при розгляді кримінального провадження в суді апеляційної інстанції є, зокрема, істотне порушення вимог кримінального процесуального закону та неповнота судового розгляду.

Згідно ч. 1 ст. 410 КПК України, неповним визнається судовий розгляд, під час якого залишилися недослідженими обставини, зясування яких може мати істотне значення для ухвалення законного, обґрунтованого та справедливого рішення.

Відповідно ч. 1 ст. 412 КПК України істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього закону, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне і обґрунтоване судове рішення.

Відповідно до вимог ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі обєктивно зясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу.

Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Згідно ч. 3 ст. 349 КПК України суд має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому суд зясовує, чи правильно розуміють зазначені особи зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також розяснює їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Основною умовою застосування такого судового розгляду є повне визнання всіма учасниками судового провадження як події кримінального правопорушення, винуватості обвинуваченого у його вчинені за обставин, викладених в обвинувальному акті, так і виду та розміру завданої шкоди, що згідно з ч. 1 ст. 91 КПК України входить до предмету доказування у кримінальному провадженні.

Суд зобовязаний зясувати, чи правильно сторони розуміють зміст усіх зазначених обставин, переконатися, що визнання їх є добровільним, та розяснити сторонам, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

У разі, якщо будь-яка з наведених обставин заперечується учасниками судового провадження, докази мають досліджуватися судом у загальному порядку, а спрощена процедура, передбачена ч. 3 ст. 349 КПК України, застосована бути не може.

Цих вимог кримінального процесуального закону, суд першої інстанції, під час розгляду кримінального провадження відносно ОСОБА_7, не дотримався

Всупереч положенням ч. 3 ст. 349 КПК України, не досліджуючи доказів на підтвердження позовних вимог, які мали істотне значення для прийняття законного і обґрунтованого вирішення цивільного позову, суд, діючи виключно на власний розсуд, стягнув з КП «АТП санітарного транспорту» ДМР моральну шкоду частково у розмірі 5 000 гривень, тоді як представник потерпілої та потерпіла наполягали на задоволенні моральної шкоди у розмірі 300000 грн..

Зазначені порушення кримінального процесуального закону призвели до істотного обмеження процесуальних прав потерпілої в частині розгляду цивільного позову.

Згідно з вимогами ст. 404 КПК України докази, які не досліджувалися судом першої інстанції, підлягають дослідженню судом апеляційної інстанції лише у двох випадках: 1) якщо про їх дослідження учасники судового провадження заявляли клопотання під час розгляду в суді першої інстанції, або 2) якщо вони стали відомі після ухвалення судового рішення, що оскаржується.

За таких обставин апеляційний суд виходячи з вимог статей 7 і 9 КПК України не вправі встановлювати і доказувати факти, які не були встановлені та не доведені судом першої інстанції.

Відповідно до ч. 1 ст. 412 КПК України ці порушення є істотними та такими, що перешкодили суду повно та всебічно розглянути кримінальне провадження і постановити законний і обґрунтований вирок.

Виходячи з наведеного суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що допущене місцевим судом недотримання встановленої законом процедури судового розгляду, зокрема, безпідставне застосування ч. 3 ст. 349 КПК України, як істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, є підставою для скасування вироку у повному обсязі з призначенням нового розгляду кримінального провадження у суді першої інстанції.

При новому судовому розгляді необхідно усунути порушення, зазначені у цій ухвалі, з дотриманням встановленого законом порядку повно та всебічно дослідити обставини, які мають істотне значення для кримінального провадження, в тому числі й доводи обвинуваченої, що викладені в її скаргах, та ухвалити рішення, яке відповідає вимогам кримінального процесуального закону.

Разом з тим, скасовуючи вирок у звязку з істотним порушеннями вимог кримінального процесуального закону, колегія суддів не входить в обговорення інших доводів, викладених в апеляційних скаргах, не досліджує їх та вважає, що останні підлягають перевірці під час нового судового розгляду.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 405, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів,-

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу прокурора, який приймав участь при розгляді справи у суді першої інстанції задовольнити.

Апеляційні скарги представника потепілої ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_5 та представника цивільного відповідача КП «Автопідприємство санітарного транспорту» Дніпропетровської міської ради ОСОБА_6 задовольнити частково.

Вирок Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 14 квітня 2016 року щодо ОСОБА_7 скасувати і призначити новий судовий розгляд у суді першої інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді Апеляційного суду

Дніпропетровської області

___ __ __

О.Ю.ОСОБА_9ОСОБА_10ОСОБА_3