Ухвала суду № 59170736, 21.07.2016, Господарський суд Чернігівської області

Господарський суд Чернігівської області

Пр-т. Миру, 20, м. Чернігів, 14000 , тел. 676-311, факс 77-44-62, e-mail: inbox@cn.arbitr.gov.ua

=====

21.07.16

УХВАЛА

"21" липня 2016 р. Справа № 927/1089/13

Суддя Бобров Ю.М., розглянувши скаргу Приватного акціонерного товариства "Українська акціонерна страхова компанія АСКА"

на дії старшого державного виконавця Галицького відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції Мельника Р.І., пр-т Чорновола, 39, м. Львів, 79019

по справі № 927/1089/13

за позовом: Приватне акціонерне товариство "Українська акціонерна страхова компанія АСКА", пр. Ілліча, 100, м. Донецьк, 83052.

до відповідача: Приватне акціонерне товариство "Українська інноваційна страхова компанія "Інвестсервіс", вул. Інструментальна, 4, м. Чернігів, 14037

про стягнення в порядку регресу 24990,00 грн. суми сплаченого страхового відшкодування.

Представники сторін:

від скаржника (стягувача): участі не взяв;

від боржника: не з'явився;

від ВДВС: не з'явився.

ВСТАНОВИВ:

Приватним акціонерним товариством "Українська акціонерна страхова компанія АСКА" подано скаргу на дії старшого державного виконавця Галицького відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції Мельника Р.І.

Розгляд скарги відкладався.

У скарзі скаржник посилається, зокрема на те, що, старшим державним виконавцем Галицького відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції Яремчуком А.Т. 23.05.2014 було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №43399326 по примусовому виконанню наказу суду № 927/1089/13, виданого 15.10.2013, про стягнення 26710,50 грн боргу.

Як вказує скаржник, ПрАТ "УАСК АСКА" отримало 18.02.2016 3676,46 грн у погашення заборгованості за ВП №43399326.

У скарзі скаржник повідомляє, що 25.05.2016 ПрАТ "УАСК АСКА" стало відомо з Єдиного реєстру виконавчих проваджень, що 29.02.2016 по ВП №43399326 старшим державним виконавцем Мельником Р.І. винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві за п.8 ч.1 ст.47 Закону України "Про виконавче провадження" (а.с.86). Однак, ПрАТ "УАСК АСКА" не отримувало ані вказаної постанови державного виконавця, ані оригіналу виконавчого документа.

Отже, зазначає скаржник, про порушення його прав та законних інтересів товариство дізналося лише 25.05.2016 випадково з Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень, про що свідчить дата, вказана на роздруківці постанови з ЄДРВП.

Скаржник вказує, що оскаржувана постанова від 29.02.2016 про повернення виконавчого документа стягувачеві за ВП №43399326 винесена державним виконавцем з посиланням на п.8 ч.1 ст.47 ЗУ "Про виконавче провадження". Однак, звертає увагу скаржник, ПрАТ "УАСК АСКА" не є заставодержателем будь-якого майна боржника, у тому числі того, на яке було звернуто стягнення державним виконавцем.

З оскаржуваної постанови державного виконавця, зазначається у скарзі, скаржнику стає зрозуміло, що ліквідне майно у боржника на території, підвідомчій Галицькому ВДВС ЛМУЮ, відсутнє. Однак, ПрАТ "УАСК АСКА" відомо, що таке майно є на іншій території України, яка підвідомча іншим ВДВС.

Скаржник, посилаючись на ч.6 ст.20 ЗУ "Про виконавче провадження", вважає, що державний виконавець повинен надіслати виконавчий документ до органу державної виконавчої служби за місцезнаходженням іншого майна боржника.

Скаржник вважає, що постанова старшого державного виконавця Мельника Р.І. від 29.02.2016 про повернення виконавчого документа стягувачеві повинна бути скасована, виконавче провадження ВП №43399326 повинно бути закінчено за п.10 ч.1 ст.49 ЗУ "Про виконавче провадження" та виконавчий документ направлено за належністю до відділу державної виконавчої служби за місцем знаходження майна боржника.

У скарзі ПрАТ "УАСК АСКА" просить суд:

1. Прийняти скаргу на дії старшого державного виконавця Галицького відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції Мельника Р.І. до провадження, розглянути її по суті у 10-денний термін та визнати скаргу обґрунтованою.

2. Встановити факт подання скарги у строки передбачені ч.1 ст.121-2 ГПК України.

3. Визнати дії старшого державного виконавця Галицького відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції Мельника Р.І неправомірними.

4. Визнати постанову старшого державного виконавця Галицького відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції Мельника Р.І. від 29.02.2016 про повернення виконавчого документа стягувачеві за ВП №43399326 неправомірною та скасувати її.

5. Зобов'язати старшого державного виконавця Галицького відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції Мельника Р.І. закінчити виконавче провадження № 43399326 з примусового виконання наказу Господарського суду Чернігівської області по справі №927/1089/13 від 15.10.2013 за п.10 ч.1 ст.49 Закону України "Про виконавче провадження" та виконавчий документ (наказ Господарського суду Чернігівської області по справі №927/1089/13 від 15.10.2013) направити за належністю до відділу державної виконавчої служби за місцем знаходження майна боржника.

6. Повідомити ПрАТ "УАСК АСКА" про результат розгляду даної скарги у встановлений законом термін за адресою ПрАТ "УАСК АСКА" : вул. Червоногвардійська, 40, м. Запоріжжя, Україна, 69002.

7. У випадку задоволення скарги у повному обсязі, копію відповідного рішення суду та виконавчий документ щодо його примусового виконання направити за адресою ПрАТ "УАСК АСКА" : вул.. Червоногвардійська, 40, м. Запоріжжя, Україна, 69002.

До судового засідання, призначеного на 07.07.2016, від представника скаржника надійшло письмове клопотання від 03.06.2016 вих.№397-17/1з(а.с.101), в якому представник, зокрема, просить суд долучити до матеріалів справи додаткові документи та надає у клопотанні додаткові пояснення. Клопотання судом задоволено.

Також до судового засідання, призначеного на 21.07.2016, від представника скаржника знову надійшли додаткові письмові пояснення з доданими до них документами, які судом долучені до матеріалів справи (а.с.126).

У клопотанні та письмових поясненнях ПрАТ "УАСК АСКА" вважає можливим розгляд даної скарги за відсутністю його представника.

Галицький відділ державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції представника у призначені на 07.07.2016 та 21.06.2016 судові засідання не направив. Заяв та клопотань від органу виконавчої служби до суду не надходило. Причини неявки представника суду не відомі.

Ухвали суду від 01.06.2016 про призначення до слухання справи по скарзі на бездіяльність виконавчої служби, від 08.06.2016 та від 07.07.2016 про відкладення розгляду скарги, направлені на адресу боржника, повернуто відділенням зв'язку з відміткою "не вручено за незапитом".

Згідно ч. 2 ст. 1212 Господарського процесуального кодексу України неявка боржника, стягувача, прокурора чи представника органу Державної виконавчої служби в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги.

Отже, суд вважає за можливе розглянути скаргу за відсутності представників стягувача, органу Державної виконавчої служби та боржника.

Розглянувши матеріали скарги, суд встановив наступне.

Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 03.10.2013 по справі № 927/1089/13 було задоволено позов Приватного акціонерного товариства "Українська акціонерна страхова компанія АСКА" до Приватного акціонерного товариства "Українська інноваційна страхова компанія "Інвестсервіс" та стягнуто з відповідача на користь позивача 24990,00 грн суми сплаченого страхового відшкодування в порядку регресу та 1720,50 грн на відшкодування оплати судового збору.

На виконання цього рішення господарським судом 15.10.2013 було видано наказ про примусове виконання рішення суду від 03.10.2013 по справі № 927/1089/13, який було направлено стягувачем на примусове виконання заявою, поданою 15.05.2014.

Старшим державним виконавцем Галицького відділу Державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції Яремчуком А.Т. 23.05.2014 було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №43399326 по примусовому виконанню наказу суду № 927/1089/13, виданого 15.10.2013 про стягнення 26710,50 грн боргу (а.с.85), а 18.02.2016 ПрАТ "УАСК АСКА" отримало 3676,46 грн у погашення заборгованості за ВП № 43399326.

ПрАТ "УАСК АСКА" 25.05.2016 стало відомо з Єдиного реєстру виконавчих проваджень, що 29.02.2016 по ВП № 43399326 старшим державним виконавцем Галицького відділу Державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції Мельником Р.І. було винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві за п. 8 ч. 1 ст. 47, ст. 50 Закону України "Про виконавче провадження" (а.с. 86).

Тобто про винесення цієї постанови скаржнику стало відомо лише 25.05.2016.

Відповідно до ч. 1 ст. 1212 ГПК України скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.

Звертає на увагуі той факт, що ПрАТ "УАСК АСКА" змінило юридичну адресу, про що Галицький ВДВС Львівського МУЮ скаржник повідомив заявою від 27.11.2015 вих. № 439-17/1з (а.с. 133), отриману виконавчою службою 01.12.2015 (а.с. 134).

У матеріалах справи відсутні відомості (докази) про направлення скаржнику Галицьким ВДВС Львівського МУЮ оскаржуваної постанови від 29.02.2016.

Отже, за таких обставин, суд вважає, що ПрАТ "УАСК АСКА" не пропущено десятиденний строк звернення до господарського суду зі скаргою від 25.05.2016 вих. № 369-17/1з.

Із матеріалів справи вбачається, що виконавче провадження ВП № 43399326 було приєднано до зведеного виконавчого провадження ВП № 43473368 (а.с.130).

Як повідомляється в оскаржуваній постанові (а.с.86), 23.09.2015, на пряму вказівку Директора Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, в порядку вимог ст. 43, 44 Закону України "Про виконавче провадження", Галицьким ВДВС Львівського МУЮ перераховано, наявні на депозитному рахунку відділу кошти стягувачам за зведеним виконавчим провадженням, пропорційно, відповідно розрахунку розподілу стягнених сум.

Зазначається, що, у відповідності до ст. 20 Закону України "Про виконавче провадження", примусове виконання рішення суду, у разі якщо боржник є юридичною особою, виконання провадиться за місцезнаходженням його постійно діючого органу або

майна. Право вибору місця виконання між кількома органами ДВС, що можуть вчиняти виконавчі дії з виконання рішення на території, на яку поширюються їх функції, належить стягувачу.

Повідомляється, що згідно сформованої інформаційної довідки, в порядку доступу державних виконавців, інше ліквідне майно у боржника на території, підвідомчій Галицькому ВДВС Львівського МУЮ, відсутне.

У цій постанові старший державний виконавець Мельник Р.І., керуючись, зокрема, п.8 ч.1 ст.47 Закону України "Про виконавче провадження", постановив виконавчий документ - наказ № 927/1089/13, виданий 15.10.2013 Господарським судом Чернігівської області про стягнення 26710,50 грн боргу, повернути стягувачу.

Згідно ч.2 ст.19 Конституції України Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.11 Закону України "Про виконавче провадження" від 21.04.1999 № 606-ХІV (далі - Закон № 606) державний виконавець зобов'язаний вживати передбачені цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

Згідно п.8 ч.1 ст.47 Закону № 606, пункт, на який в оскаржуваній постанові посилається державний виконавець, виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу у разі, якщо коштів, що надійшли від реалізації заставленого майна, недостатньо для задоволення вимог стягувача-заставодержателя за виконавчим документом, на підставі якого звернуто стягнення на заставлене майно.

Проте, ПрАТ "УАСК АСКА" не є заставодержателем майна боржника і господарським судом Чернігівської області по даній справі не приймалось рішення про звернення стягнення на заставне майно.

Отже, суд доходить висновку, що у старшого державного виконавця Галицького відділу Державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції Мельника Р.І. не було підстав щодо винесення постанови від 29.02.2016 про повернення виконавчого документа стягувачеві, а саме наказу господарського суду Чернігівської області від 15.10.2013 по справі № 927/1089/13, на підставі п.8 ч.1 ст.47 Закону № 606.

Відповідно до п. 3.5. Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 11/7-10.16/2767-ЕП, зареєстрованого у Мін'юсті України 02.04.2012 за № di_519287 місце виконання рішення визначається відповідно до вимог, встановлених статтею 20 Закону № 606.

Згідно приписів ч.6 ст.20 Закону № 606, у разі якщо у процесі виконавчого провадження з'ясувалося, що майна боржника, на яке можливо звернути стягнення, недостатньо для задоволення в повному обсязі вимог стягувача, але майно боржника виявлено на території іншого органу державної виконавчої служби, державний виконавець звертає стягнення на таке майно в порядку, передбаченому цим Законом, за погодженням з начальником відділу державної виконавчої служби, якому він підпорядкований, та за умови, що стягувач авансує витрати на організацію та проведення виконавчих дій. Про вчинення виконавчих дій на території іншого органу державної виконавчої служби державний виконавець повідомляє начальникові такого органу. У разі якщо стягувач не здійснив авансування витрат на організацію та проведення виконавчих дій на території іншого органу державної виконавчої служби, державний виконавець звертає стягнення на наявне майно боржника і після розподілу стягнутих коштів, якщо їх обсяг недостатній для задоволення в повному обсязі вимог стягувача, надсилає виконавчий документ до органу державної виконавчої служби за місцезнаходженням іншого майна боржника.

В оскаржуваній постанові повідомляється, що інше ліквідне майно у боржника на території підвідомчій Галицькому ВДВС Львівського МУЮ відсутнє, проте, як вбачається із матеріалів справи, належне боржнику майно знаходиться і на території іншого органу ДВС.

Отже, якщо на території, на яку поширюється компетенція державного виконавця, належне боржнику майно, на яке можна звернути стягнення, відсутнє, але належне боржнику майно перебуває на території іншого органу виконавчої служби, то виконавче провадження підлягає закінченню на підставі п. 10 ч. 1 ст. 49 Закону № 606, згідно якого виконавче провадження підлягає закінченню у разі направлення виконавчого документа за належністю до іншого відділу державної виконавчої служби.

Скаржник звертався до Галицького ВДВС Львівського МУЮ з письмовою заявою від 14.06.2016 № 227-17/1з (а.с.135), отриману виконавчою службою 18.04.2016 (а.с.136), в якій просив закінчити виконавче провадження № 43399326 за п.10 ч.1 ст.49 Закону України «Про виконавче провадження» та виконавчий документ (наказ Господарського суду Чернігівської області по справі № 927/1089/13 від 15.10.2013) направити за належністю до відділу державної виконавчої служби за місцем знаходження майна боржника, проте, відповіді від ВДВС на цю заяву не отримав.

Враховуючи наведене, суд доходить висновку, що дії старшого державного виконавця Галицького ВДВС Львівського МУЮ Мельника Р.І. щодо винесення постанови від 29.02.2016 про повернення виконавчого документа стягувачеві за ВП № 43399326 на підставі п.8 ч.1 ст.47 Закону № 606 є неправомірними, а ця постанова прийнята з порушенням вимог чинного законодавства.

Отже, суд вважає, що в цих частинах скарга підлягає задоволенню.

Щодо скарги в частині зобов'язання державного виконавця вчинити дії, а саме зобов'язання старшого державного виконавця Галицького ВДВС Львівського МУЮ Мельника Р.І. закінчити виконавче провадження № 43399326 з примусового виконання наказу Господарського суду Чернігівської області по справі № 927/1089/13 від 15.10.2013 за п.10 ч.1 ст.49 Закону № 606 та виконавчий документ (наказ Господарського суду Чернігівської області по справі № 927/1089/13 від 15.10.2013) направити за належністю до відділу державної виконавчої служби за місцем знаходження майна боржника, то суд звертає увагу на наступне.

В абз.2 п.п.9.13 п.9 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 № 9 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» роз'яснено, що господарський суд не вправі самостійно вчиняти ті чи інші дії, пов'язані із здійсненням виконавчого провадження, замість державного виконавця (наприклад, відкривати або закінчувати виконавче провадження), але може зобов'язати державного виконавця здійснити передбачені законом дії, від вчинення яких той безпідставно ухиляється.

Скаржник не надав суду доказів на підтвердження ухилення старшого державного виконавця від закінчення виконавчого провадження № 43399326 за п.10 ч.1 ст.49 Закону № 606, тому суд вважає, що вимоги скаржника, викладені у п.5 прохальної частини скарги, задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст.86, 121-2 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

1. Скаргу задовольнити частково.

2. Дії старшого державного виконавця Галицького відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції Мельника Р.І. щодо винисення постанови від 29.02.2016 у ВП № 43399326 про повернення виконавчого документа стягувачеві на підставі п.8 ч.1 ст.47 Закону України «Про виконавче провадження» визнати неправомірними.

3. Постанову старшого державного виконавця Галицького відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції Мельника Р.І. від 29.02.2016 у ВП № 43399326 про повернення виконавчого документа стягувачеві скасувати.

4. У решті вимог скарги - відмовити.

5. Ухвала набирає законної сили в день її винесення.

Суддя Ю.М. Бобров